Залежно вiд конкретних особливостей окремих посадо-
вих злочинiв i єх законодавчоє конструкцiє всi вони вiднесе-
нi за ознаками безпосереднього обукта посягання до рiзних
глав Особливоє частини Кримiнального кодексу. У чинно-
му Кримiнальному кодексi Украєни посадовими у злочини,
передбаченi статтями ч. 2 ст. 84, 133, 134, 134, 135, 147,
148 156, 165-168, 171, 172, 173-176, 203, 204, 254, 254 i
ст. 256 КК Украєни. Частково посадовими можна назвати
злочини, передбаченi ст. 147, 147\ 215, 215\ 219, 220,
220, 227, 227 КК Украєни. Цi останнi злочини характернi
332
тим, що у певнiй кiлькостi вони вчинюються i посадовими
особами з використанням своєх посадових повноважень або
з невиконанням чи неналежним виконанням посадовими
особами своєх посадових обовязкiв.
Головним у визначеннi посадових злочинiв у ознаки
субукта - посадовоє особи. Вiдповiдно до закону (ст. 164
КК Украєни) посадовими визнаються особи, якi постiйно чи
тимчасово виконують функцiє представникiв влади, а також
обiймають постiйно чи тимчасово на пiдприумствах, в
установах чи органiзацiях незалежно вiд форм власностi
посади, повязанi з виконанням органiзацiйно-розпорядчих
або адмiнiстративно-господарських обовязкiв, або вико-
нують такi обовязки за спецiальним повноваженням.
Певне суспiльне небезпечне дiяння може бути визнане
посадовим злочином i квалiфiкуватися за вiдповiдною стат-
тею Кримiнального кодексу лише у тому випадку, якщо
воно вчинене посадовою особою, тобто особою, яка була
надiлена повноваженнями представника влади або яка ви-
конувала обовязки, повязанi з органiзацiйно-розпорядчими
або адмiнiстративно-господарськими функцiями. Якщо на
певну особу в установленому порядку такi обовязки по-
кладенi не були, то ця особа не може бути вiдповiдальною
за посадовi злочини. Пленум Верховного Суду Украєни
розяснив, що до представникiв влади належать працiвники
державних органiв i установ, якi надiленi правом у межах
своує компетенцiє предявляти вимоги, а також приймати
рiшення, обовязковi для виконання фiзичними та юри-
дичними особами незалежно вiд єх вiдомчоє належностi чи
пiдлеглостi.
Таке визначення поняття посадовоє особи не дуже вдале (див.: М. Коржан-
ський. Пять статей - сiм помилок // Юридичний вiсник Украєни. - 1996. -
№ 8). На мiй погляд, кращим було б таке: <Посадовою у особа, яка надi-
лена владними юридичними повноваженнями щодо певного кола iнших
осiб - надавати єм певнi права чи покладати на них певнi обовязки>. Не
можуть визнаватися посадовими особи, якi виконують власне технiчнi
обовязки - заборони-дозволи чи контролю: кондуктори, вахтери, охоронцi
та iн.
Органiзацiйно-розпорядчi обовязки - це функцiє по
здiйсненню керiвництва галуззю промисловостi, трудовим
колективом, дiлянкою роботи, виробничою дiяльнiстю
окремих працiвникiв на пiдприумствах, в установах чи
органiзацiях незалежно вiд форм власностi. Такi функцiє,
зокрема, виконують керiвники мiнiстерств, вiдомств, дер-
жавних, колективних чи приватних пiдприумств, держав-
них, колективних чи приватних установ i органiзацiй, єх
заступники, керiвники структурних пiдроздiлiв (начальни-
ки цехiв, завiдуючi вiддiлами, лабораторiями, кафедрами,
єх заступники тощо), керiвники дiлянками робiт (майст-
ри, виконроби, бригадири i т. п.).
Адмiнiстративно-господарськi обовязки - це повно-
важення по управлiнню чи розпорядженню державним,
колективним чи приватним майном (установлення порядку
його зберiгання, переробки, реалiзацiє, забезпечення конт-
ролю за цими операцiями тощо). Такi повноваження у тому
чи iншому обсязi у у начальникiв планово-господарських,
постачальних, фiнансових вiддiлiв i служб, єх заступникiв,
завiдуючих складами, магазинами, майстернями, ательу,
єх заступникiв, керiвникiв вiддiлiв цих пiдприумств, вi-
домчих ревiзорiв i контролерiв тощо.
Особа у службовою не тiльки тодi, коли вона виконуу
вiдповiднi функцiє чи обовязки постiйно, але й тодi, коли
вона єх виконуу тимчасово або за спецiальним повноважен-
ням за умови, що цi обовязки чи повноваження покладенi
на неє у встановленому законом порядку правомочним ор-
ганом або посадовою особою,
Посадовими можуть бути визнанi лише тi особи, коло
повноважень яких визначено в ч. I ст. 164 КК Украєни, за
умови, що такими повноваженнями вони були надiленi в
установленому порядку (призначенi чи обранi на посаду)
Див.: п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 7 жовтня
1994 р. <Про судову практику в справах про хабарництво>. - Постанови
Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та цивiльних спра-
вах.-К., 1995.-С. 150-151.
або вони виконували певнi обовязки за спецiальним роз-
порядженням, вказiвкою вiдповiдних органiв або осiб. Не
можуть бути визнанi посадовими особи, якi видавали себе
за осiб, надiлених певними адмiнiстративно-владними пов-
новаженнями, або самовiльно присвоєли собi певнi звання
чи повноваження. Дiє таких осiб, що видавали себе за поса-
дових, повязанi iз заподiянням злочинноє шкоди громадя-
нам або державi, квалiфiкуються як шахрайство за ст. 83
КК Украєни або ст. 143 КК Украєни, або за ст. 191 КК
Украєни як самовiльне присвоуння влади або звання поса-
довоє особи.
Згiдно iз законодавчим визначенням були визнанi поса-
довими особами: механiк комбiнату комунальних пiдпри-
умств , наглядач кладовища , iнспектор оперативноє час-
тини ВТУ , черговий помiчник спецкомендатури РВВС ,
лiсничий . Для визнання особи посадовою не мау значен-
ня, постiйно чи тимчасово вона обiймала певну посаду,
була призначена на цю посаду чи обрана, працювала за
платню чи безоплатно. Посадовими визнаються також
особи, якi виконують посадовi обовязки на громадських
засадах. Посадовою особою визнаються i керiвники, на-
приклад, самодiяльноє туристськоє групи за умови, що
вони були затвердженi керiвниками походу вiдповiдною
органiзацiую (установою), яка проводить такий похiд чи
мандрiвку.
Див.: постанова президiє Чернiгiвського обласного суду вiд 1 березня
1988 р. у справi Р. - Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993.-С. 158-159.
Див.: ухвала судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 29 червня
1982 р. у справi Т. - Там само. - С. 165-166.
Див.: ухвала судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 25 липня
1985 р. у справi Н. - Там само. - С. 168-169.
4
Див.: постанова Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 18 грудня
1987 р. у справi О. - Там само. - С. 170.
Див.: постанова президiє Закарпатського обласного суду вiд 16 серпня
1990 р. у справi Л. - Там само. - С. 155-156.
335
Не визнаються посадовими особи, якi виконують у дер-
жавних або громадських органiзацiях, установах чи на пiд-
приумствах не органiзацiйно-розпорядчi або адмiнiстратив-
но-господарськi функцiє, а функцiє виробничо-професiйнi
або тiльки професiйнi (лiкарi, вчителi, адвокати та iн.). При
цьому для квалiфiкацiє дiяння вирiшальне значення мау не
найменування посади чи установи (органiзацiє), а характер
обовязкiв, якi виконуу певна особа. Тому для правильноє
квалiфiкацiє посадового злочину завжди необхiдно чiтко
визначити правовий статус притягуваноє до вiдповiдально-
стi особи, коло єє посадових повноважень i характер покла-
дених на неє обовязкiв.
Лiкар, який отримуу вiд хворого винагороду за виконан-
ня своєх професiйних обовязкiв, а не за виконання функцiй
посадовоє особи, не може бути визнаний субуктом по-
садового злочину.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131