- К., 1993. - С. 71-72.
93
Згiдно з ч. З примiтки до ст. 81 КК Украєни розкрадання
державного або колективного майна визнауться вчиненим в
особливо великих розмiрах, якщо воно вчинено однiую
особою чи групою осiб на суму, що у двiстi пятдесят i
бiльiйе разiв перевищуу мiнiмальний розмiр заробiтноє пла-
ти, встановлений законодавством Украєни.
При визначеннi особливо великого розмiру розкрадання
враховуються:
а) усi розкрадання, вчиненi винним, незалежно вiд вито-
кiв, способу, форми i часу вчинення злочинiв;
б) уся вартiсть викраденого групою осiб незалежно вiд
частки, отриманоє кожним спiвучасником (вирiшальним
у не розмiр прибутку кожного злодiя, а розмiр заподiяноє
власнику майновоє шкоди єх спiльними дiями).
Разом з тим, при вчиненнi викрадення в особливо вели-
ких розмiрах групою осiб дiє окремого спiвучасника квалi-
фiкуються за ст. 86 КК Украєни тiльки у тих випадках,
коли ця особа брала безпосередню участь у викраденнi чи
допомагала в цьому iншим спiвучасникам.
До загальноє суми викраденого не зараховууться вар-
тiсть викраденого злочинами:
а) за якi особа вже була засуджена чи стосовно яких ви-
текли строки давностi притягнення до кримiнальноє
вiдповiдальностi (ст. 48 КК Украєни);
б) якi були вчиненi одним iз спiвучасникiв самостiйно,
незалежно вiд iнших.
У тих випадках, коли умисел винного був спрямований
на викрадення в особливо великих розмiрах, але за незалеж-
них вiд нього причин вiн не змiг досягти цих наслiдкiв,
його дiє квалiфiкуються як замах на викрадання майна в
особливо великих розмiрах за ст. 17 i ст. 86 КК Украєни.
Отже, вчинення декiлькох викрадань будь-яким спосо-
бом (таумно, вiдкрито, за допомогою обману та iн.), якi
взагалi утворюють особливо великий розмiр, квалiфiкууть-
ся за ст. 86 КК Украєни.
Розкрадання як вчинене особливо небезпечним рециди-
вiстом може квалiфiкуватися за частинами 4-ми ст. 81i 82,
ал
ч. З ст. 83, ч. 2 ст. 86, ч. З ст. 86 ч. 4 ст. 120 i 141, ч. З ст. 142,
ч. З ст. 143 та ч. З ст. 144 КК Украєни лише тодi, коли винна
особа вже до вчинення цього злочину була визнана судом
особливо небезпечним рецидивiстом i про це у вирок суду,
що набув чинноє сили. Така квалiфiкацiя буде неправиль-
ною вiдносно тих осiб, якi можуть i повиннi бути, згiдно iз
законом, визнанi особливо небезпечними рецидивiстами.
Розкрадання, вчинене особливо небезпечним рецидивiс-
том, як квалiфiкуюча ознака тривау доти, доки з цiує особи
не буде знято судимiсть у встановленому законом порядку.
Всi види розкрадання вчинюються умисно, умисел прямий.
1.2. Розкрадання державного або колективного
майна способом крадiжки
Крадiжка у найпоширенiшим способом викрадення дер-
жавного чи колективного майна. Крадiжкою в кримiналь-
ному правi називауться таумне викрадення чужого майна.
Таумно - означау, що викрадення було непомiтним:
а) для власника, володаря (орендатора) або охоронця -
пiд час єхньоє вiдсутностi або єхньоє присутностi, але
коли вони не помiчають чи не усвiдомлюють факту
розкрадання (в силу рiзних особливих обставин);
б) для третiх осiб (стороннiх), якi не помiчають викрадення
або не усвiдомлюють сутностi того, що вiдбувауться;
в) розкрадання визнауться таумним i тодi, коли воно
спостерiгауться i усвiдомлюуться спiвучасниками та
особами, причетними до цього злочину.
Iнодi розкрадання державного чи колективного майна
вчинюуться в присутностi стороннiх осiб (якi не у нi мате-
рiально вiдповiдальними особами, нi охоронцями майна, нi
особами, що використовують його для роботи тощо).
За таких обставин розкрадання визнауться таумним чи вiд-
критим залежно вiд того, як розцiнюу винний оцiнку присут-
нiми його поведiнки. Якщо винний вважау або безсумнiвно
знау, що присутнi при цьому схвалюють його дiє чи принайм-
95
нi байдуже ставляться до цього, розкрадання визнауться таум-
ним. Якщо ж винна особа не знау, як оцiнюють присутнi його
дiє, а тим бiльше коли знау, що присутнi не схвалюють єх i все
ж таки чинить викрадення, то воно визнауться вiдкритим.
Розкрадання визнауться таумним i тодi, коли воно вчи-
нюуться в присутностi будь-яких осiб, якi не усвiдомлюють
факту викрадення через малолiтнiсть (до 5-6-лiтнього вi-
ку), хворобливiсть, у силу iнших особливих обставин.
При вiдмежуваннi крадiжки вiд грабежу, - зазначив
Пленум Верховного Суду Украєни, - належить виходити з
направленостi умислу винноє особи i даних про те, чи усвi-
домлювали потерпiлий або iншi особи характер вчинюва-
них винним дiй. У звязку з цим, викрадання належить ква-
лiфiкувати як крадiжку не лише тодi, коли воно вчинюуться
пiд час вiдсутностi потерпiлого чи iнших осiб, але й тодi,
коли воно чиниться в єх присутностi за умови, що винна
особа не знау про це чи вважау, що робить це непомiтно для
них, а також тодi, коли потерпiлий чи iншi особи не усвi-
домлюють факту протиправного вилучення майна.
Вирiшальним для вiдмежування таумного i вiдкритого
розкрадання у субуктивний фактор ~ думка, мiркування
винноє особи, єє оцiнка оцiнки присутнiми його дiй. Тому,
якщо винний сумлiнно помилявся, вважав, що чинене ним
викрадення або нiхто не спостерiгау, або тi, хто спостерiга-
ють його дiє, не розумiють того, що дiйсно вiдбувауться,
тобто не усвiдомлюють факту викрадання, то воно визнау-
ться таумним навiть тодi, коли в дiйсностi дiє винного хтось
спостерiгав i розумiв - вчинюуться викрадання. I навпаки,
якщо розкрадання нiхто не бачив, але винний через якiсь
особливi обставини вважав, що його дiє хтось спостерiгау,
тобто розумiв, що вiн вчинюу викрадання в присутностi
стороннiх, яких вiн не знау i не знау єх оцiнки щодо своєх
дiй, то в таких випадках викрадання визнауться вiдкритим.
Див.: п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних
та цивiльних справах. - К., 1995. - С. I IЗ.
96
Наприклад, П., працюючи в нiчну змiну, зайшов до су-
шильноє комори рибзаводу i став викрадати вялену рибу.
Коли П. склав у мiшок майже 40 кг риби, то побачив, що
одна iз дверей комори почала повiльно вiдчинятися. У ко-
морI свiтло було слабке i П. здалося, що до комори заходять
робiтники iншоє змiни. Щоб не бути затриманим, П. схопив
мiшок з рибою i втiк. Потiм слiдчому i в судi П. стверджував,
що викрав лише 40 кг риби, бо прийшли на роботу робiтники
iншоє змiни, помiтили його i вiн змушений був тiкати. У спра-
вi було доведено, що в той час, коли П. викрадав рибу, до
комори нiхто не заходив i його там нiхто не бачив. Район-
ний народний суд засудив П. за грабiж за ч. I ст. 82 КК
Украєни, квалiфiкуючи його дiє як вiдкрите викрадання.
I Таке рiшення треба визнати правильним, вiдповiдним
закону, оскiльки головне в злочинi - це лиха воля, злочинна
рiшучiсть вчинити зло, тобто субуктивний фактор дiє. Саме
тому кримiнальна вiдповiдальнiсть грунтууться на субук-
i тивних пiдставах, а обуктивна осуднiсть вiдхиляуться, ви-
ключауться в демократичному суспiльствi, демократичним
законодавством.
З усього наведеного слiд зробити висновок: головна рiз-
i ниця мiж таумним та вiдкритим викраданням полягау в
I тому, що при вiдкритому викраданнi винний долау iстотну
[психiчну перешкоду, психiчний барур, докладау значних
I вольових зусиль для того, щоб єх подолати, розумiючи, що
I його дiє усвiдомлюють, розумiють i осуджують присутнi
I при цьому особи (власники, володарi, охоронцi, стороннi).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131
93
Згiдно з ч. З примiтки до ст. 81 КК Украєни розкрадання
державного або колективного майна визнауться вчиненим в
особливо великих розмiрах, якщо воно вчинено однiую
особою чи групою осiб на суму, що у двiстi пятдесят i
бiльiйе разiв перевищуу мiнiмальний розмiр заробiтноє пла-
ти, встановлений законодавством Украєни.
При визначеннi особливо великого розмiру розкрадання
враховуються:
а) усi розкрадання, вчиненi винним, незалежно вiд вито-
кiв, способу, форми i часу вчинення злочинiв;
б) уся вартiсть викраденого групою осiб незалежно вiд
частки, отриманоє кожним спiвучасником (вирiшальним
у не розмiр прибутку кожного злодiя, а розмiр заподiяноє
власнику майновоє шкоди єх спiльними дiями).
Разом з тим, при вчиненнi викрадення в особливо вели-
ких розмiрах групою осiб дiє окремого спiвучасника квалi-
фiкуються за ст. 86 КК Украєни тiльки у тих випадках,
коли ця особа брала безпосередню участь у викраденнi чи
допомагала в цьому iншим спiвучасникам.
До загальноє суми викраденого не зараховууться вар-
тiсть викраденого злочинами:
а) за якi особа вже була засуджена чи стосовно яких ви-
текли строки давностi притягнення до кримiнальноє
вiдповiдальностi (ст. 48 КК Украєни);
б) якi були вчиненi одним iз спiвучасникiв самостiйно,
незалежно вiд iнших.
У тих випадках, коли умисел винного був спрямований
на викрадення в особливо великих розмiрах, але за незалеж-
них вiд нього причин вiн не змiг досягти цих наслiдкiв,
його дiє квалiфiкуються як замах на викрадання майна в
особливо великих розмiрах за ст. 17 i ст. 86 КК Украєни.
Отже, вчинення декiлькох викрадань будь-яким спосо-
бом (таумно, вiдкрито, за допомогою обману та iн.), якi
взагалi утворюють особливо великий розмiр, квалiфiкууть-
ся за ст. 86 КК Украєни.
Розкрадання як вчинене особливо небезпечним рециди-
вiстом може квалiфiкуватися за частинами 4-ми ст. 81i 82,
ал
ч. З ст. 83, ч. 2 ст. 86, ч. З ст. 86 ч. 4 ст. 120 i 141, ч. З ст. 142,
ч. З ст. 143 та ч. З ст. 144 КК Украєни лише тодi, коли винна
особа вже до вчинення цього злочину була визнана судом
особливо небезпечним рецидивiстом i про це у вирок суду,
що набув чинноє сили. Така квалiфiкацiя буде неправиль-
ною вiдносно тих осiб, якi можуть i повиннi бути, згiдно iз
законом, визнанi особливо небезпечними рецидивiстами.
Розкрадання, вчинене особливо небезпечним рецидивiс-
том, як квалiфiкуюча ознака тривау доти, доки з цiує особи
не буде знято судимiсть у встановленому законом порядку.
Всi види розкрадання вчинюються умисно, умисел прямий.
1.2. Розкрадання державного або колективного
майна способом крадiжки
Крадiжка у найпоширенiшим способом викрадення дер-
жавного чи колективного майна. Крадiжкою в кримiналь-
ному правi називауться таумне викрадення чужого майна.
Таумно - означау, що викрадення було непомiтним:
а) для власника, володаря (орендатора) або охоронця -
пiд час єхньоє вiдсутностi або єхньоє присутностi, але
коли вони не помiчають чи не усвiдомлюють факту
розкрадання (в силу рiзних особливих обставин);
б) для третiх осiб (стороннiх), якi не помiчають викрадення
або не усвiдомлюють сутностi того, що вiдбувауться;
в) розкрадання визнауться таумним i тодi, коли воно
спостерiгауться i усвiдомлюуться спiвучасниками та
особами, причетними до цього злочину.
Iнодi розкрадання державного чи колективного майна
вчинюуться в присутностi стороннiх осiб (якi не у нi мате-
рiально вiдповiдальними особами, нi охоронцями майна, нi
особами, що використовують його для роботи тощо).
За таких обставин розкрадання визнауться таумним чи вiд-
критим залежно вiд того, як розцiнюу винний оцiнку присут-
нiми його поведiнки. Якщо винний вважау або безсумнiвно
знау, що присутнi при цьому схвалюють його дiє чи принайм-
95
нi байдуже ставляться до цього, розкрадання визнауться таум-
ним. Якщо ж винна особа не знау, як оцiнюють присутнi його
дiє, а тим бiльше коли знау, що присутнi не схвалюють єх i все
ж таки чинить викрадення, то воно визнауться вiдкритим.
Розкрадання визнауться таумним i тодi, коли воно вчи-
нюуться в присутностi будь-яких осiб, якi не усвiдомлюють
факту викрадення через малолiтнiсть (до 5-6-лiтнього вi-
ку), хворобливiсть, у силу iнших особливих обставин.
При вiдмежуваннi крадiжки вiд грабежу, - зазначив
Пленум Верховного Суду Украєни, - належить виходити з
направленостi умислу винноє особи i даних про те, чи усвi-
домлювали потерпiлий або iншi особи характер вчинюва-
них винним дiй. У звязку з цим, викрадання належить ква-
лiфiкувати як крадiжку не лише тодi, коли воно вчинюуться
пiд час вiдсутностi потерпiлого чи iнших осiб, але й тодi,
коли воно чиниться в єх присутностi за умови, що винна
особа не знау про це чи вважау, що робить це непомiтно для
них, а також тодi, коли потерпiлий чи iншi особи не усвi-
домлюють факту протиправного вилучення майна.
Вирiшальним для вiдмежування таумного i вiдкритого
розкрадання у субуктивний фактор ~ думка, мiркування
винноє особи, єє оцiнка оцiнки присутнiми його дiй. Тому,
якщо винний сумлiнно помилявся, вважав, що чинене ним
викрадення або нiхто не спостерiгау, або тi, хто спостерiга-
ють його дiє, не розумiють того, що дiйсно вiдбувауться,
тобто не усвiдомлюють факту викрадання, то воно визнау-
ться таумним навiть тодi, коли в дiйсностi дiє винного хтось
спостерiгав i розумiв - вчинюуться викрадання. I навпаки,
якщо розкрадання нiхто не бачив, але винний через якiсь
особливi обставини вважав, що його дiє хтось спостерiгау,
тобто розумiв, що вiн вчинюу викрадання в присутностi
стороннiх, яких вiн не знау i не знау єх оцiнки щодо своєх
дiй, то в таких випадках викрадання визнауться вiдкритим.
Див.: п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних
та цивiльних справах. - К., 1995. - С. I IЗ.
96
Наприклад, П., працюючи в нiчну змiну, зайшов до су-
шильноє комори рибзаводу i став викрадати вялену рибу.
Коли П. склав у мiшок майже 40 кг риби, то побачив, що
одна iз дверей комори почала повiльно вiдчинятися. У ко-
морI свiтло було слабке i П. здалося, що до комори заходять
робiтники iншоє змiни. Щоб не бути затриманим, П. схопив
мiшок з рибою i втiк. Потiм слiдчому i в судi П. стверджував,
що викрав лише 40 кг риби, бо прийшли на роботу робiтники
iншоє змiни, помiтили його i вiн змушений був тiкати. У спра-
вi було доведено, що в той час, коли П. викрадав рибу, до
комори нiхто не заходив i його там нiхто не бачив. Район-
ний народний суд засудив П. за грабiж за ч. I ст. 82 КК
Украєни, квалiфiкуючи його дiє як вiдкрите викрадання.
I Таке рiшення треба визнати правильним, вiдповiдним
закону, оскiльки головне в злочинi - це лиха воля, злочинна
рiшучiсть вчинити зло, тобто субуктивний фактор дiє. Саме
тому кримiнальна вiдповiдальнiсть грунтууться на субук-
i тивних пiдставах, а обуктивна осуднiсть вiдхиляуться, ви-
ключауться в демократичному суспiльствi, демократичним
законодавством.
З усього наведеного слiд зробити висновок: головна рiз-
i ниця мiж таумним та вiдкритим викраданням полягау в
I тому, що при вiдкритому викраданнi винний долау iстотну
[психiчну перешкоду, психiчний барур, докладау значних
I вольових зусиль для того, щоб єх подолати, розумiючи, що
I його дiє усвiдомлюють, розумiють i осуджують присутнi
I при цьому особи (власники, володарi, охоронцi, стороннi).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131