1. Розкрадання державного або колективного майна -
ст. 81-86КК Украєни.
II. Заподiяння майновоє шкоди державнiй або колективнiй
органiзацiє чи установi - ст. 87-88 КК Украєни.
III. Знищення або пошкодження державного або колектив-
ного майна -ст. 89 i 90 КК Украєни та недбале ставлення до
охорони державного або колективного майна - ст. 91 КК
Украєни.
Суспiльна сутнiсть злочинiв проти власностi полягау в
тому, що вони руйнують, пошкоджують або навiть зовсiм
знищують економiчнi вiдносини власностi, позбавляють
власника можливостей володiти, користуватися i розпоря-
джатися майном (грiшми, цiнними паперами). Головне в
економiчних вiдносинах власностi - це належнiсть певного
фонду майна (або певноє речi) конкретнiй особi. Належ-
нiсть майна закрiплюу володiння власника рiччю (речами),
що вимагау вiд усiх iнших осiб дотримання i не порушу-
вання цього володiння, не заподiювання йому шкоди у во-
лодiннi, користуваннi його майном. Право власностi лише
юридичне закрiплюу цю суспiльну належнiсть речей i охо-
роняу (захищау) єє. Тому право власностi як державно-
правова форма закрiплення економiчних вiдносин власностi
злочином не пошкоджууться. Злочини проти власностi пра-
ва власностi не порушують i не руйнують, не знищують.
Право власностi не може бути нi викраденим, нi знищеним.
Власник завжди мау право вимагати повернення йому ви-
краденого в нього майна. Власник завжди мау право на
викрадене майно, тобто право власностi завжди залишауть-
ся у власника цiлим i неушкодженим. Пленум Верховного
Суду Украєни в Постановi вiд 22 грудня 1995 р. <Про судо-
ву практику у справах за позовами про захист права приват-
ноє власностi> розяснив, що згiдно зi ст. 50 Закону <Про
власнiсть> i ч. З ст. 145 ЦК Украєни власник у будь-якому
випадку мау право вимагати повернення (вiндикацiя) свого
майна з чужого незаконного володiння, а також належного
йому майна, безоплатно набутого володарем вiд особи, яка
не мала права його вiдчужувати.
Отже, право власностi злочином не руйнууться i не зни-
щууться, не анулюуться, тобто воно вiд злочину не страж-
дау i шкода йому не заподiюуться, а тому право власностi
не у обуктом посягання. Злочини проти власностi руйну-
ють, пошкоджують на час чи назавжди економiчнi вiдноси-
ни власностi, якi i у родовим обуктом розкрадань чужого
майна, грошей, цiнних паперiв, а також усiх iнших посягань
на державну i колективну власнiсть.
Переважну бiльшiсть злочинiв проти державноє i колек-
тивноє власностi складають розкрадання державного або
колективного майна.
IЛ. Загальна характеристика розкрадань
державного або колективного майна
Розкраданням в кримiнальному правi називауться
корисливе, протиправне i неоплатне заволодiння чужим
Див.: п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 22 грудня
1995 р. // Юридичний вiсник Украєни. - 1996. - № 10.
майвом або iншими предметами власностi з метою звер-
нути єх у свою власнiсть.
Суспiльна сутнiсть розкрадання полягау в тому, що зло-
чинець ставить себе на мiсце власника. I якщо злочин не
буде викрито, то злочинець буде володiти i використовува-
ти чуже майно як своу власне. Вiн може ним також i розпо-
ряджатися як власним. При вдалому для злочинця випадку
вiн стау фактичним володарем майна i його фактичним
власником, а право власностi залишауться у законного його
власника. Останнiй не позбавляуться права на своу майно, i
тому вiн завжди може примусово (за судом) вимагати повер-
нення йому його речi, а коли це вже стало неможливим, -
вiдшкодування йому збиткiв. У цьому i полягау суспiльна
небезпечнiсть розкрадань - вони позбавляють власника
можливостi володiти, користуватися i розпоряджатися
своєм майном. Так порушууться одна iз головних суспiль-
них вiдносин: власнiсть. Безпосереднiм обуктом розкра-
дання у власнiсть окремоє певноє особи (фiзичноє чи юри-
дичноє). Для квалiфiкацiє розкрадання треба визначити без-
посереднiй обукт, оскiльки дiє особи, яка, звертаючи на
свою користь майно, допускала, що воно може належати як
громадянину, так i державнiй чи колективнiй органiзацiє,
квалiфiкууться як злочин проти приватноє чи державноє або
колективноє власностi в залежностi вiд фактичноє належно-
стi майна. Якщо ж, помиляючись вiдносно фактичноє на-
лежностi майна, винний звернув на свою користь приватне
майно, маючи намiр викрасти державне чи колективне
майно, або звернув на свою користь державне чи колектив-
не майно, маючи намiр викрасти приватне майно, його дiє
Немау нiяких пiдстав вважати ознакою розкрадання вилучення майна iз
фондiв власника, оскiльки така його властивiсть визначауться оволодiн-
ням майном, яке без вилучення неможливе.
Див.: п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни № 12 вiд
25 грудня 1992 р. <Про судову практику в справах про корисливi
злочини проти приватноє власностi> - Постанови Пленуму Верховного
Суду Украєни в кримiнальних та цивiльних справах, - К., 1995. -С. 118.
квалiфiкуються як замах на той злочин, який винний мав
намiр вчинити.
Неправильно були квалiфiкованi як закiнчений злочин
дiє К.Ю. i К.А., якi з метою крадiжки проникли в магазин
наочного приладдя, звiдки викрали матерiальнi цiнностi на
22111000 крб., а також належне гр. Г. майно вартiстю
9171000 крб., вважаючи, що воно у колективним. Цi дiє
К.Ю. i К.А. були квалiфiкованi за ст. 86 КК Украєни.
Оскiльки умислом винних охоплювалось викрадення колек-
тивного майна, але шкода колективнiй органiзацiє єхнiми
дiями заподiяна не була вiд причин, що вiд винних не залежа-
ли, то вони вчинили лише замах на викрадення колективного
майна. З урахуванням розмiру викраденого, судова колегiя у
кримiнальних справах Верховного Суду Украєни переква-
лiфiкувала дiє К.Ю. i К.А. наст. 17 i ч. 4 ст. 81 КК Украєни.
Якщо державна або колективна органiзацiя у звязку з
певними вiдносинами була зобовязана зберiгати передане
єй майно громадян, то викрадення, вчинене особою, яка
усвiдомлювала, що матерiальну вiдповiдальнiсть за вказане
майно несе ця органiзацiя, квалiфiкууться як злочин проти
державноє або колективноє власностi. Викрадання майна,
що належить громадянам на правi приватноє власностi, яке
хоча й перебувало у примiщеннi державноє чи колективноє
органiзацiє, але не було передане єй на зберiгання, квалiфi-
кууться як злочин проти приватноє власностi.
Кошти, одержанi вiд окремих громадян особами, упов-
новаженими державною або громадською органiзацiую на
одержання таких коштiв вiд громадян як плату за наданi
послуги чи перевезення пасажирiв або багажу транспортом,
у державним або колективним майном, а єх розкрадання
такими особами квалiфiкууться як привласнення чи розтра-
та за ст. 84 КК Украєни. Працiвники транспорту, що не ма-
ють зазначених повноважень, якi одержали вiд громадян та
Див.: ухвала судовоє колегiє в кримiнальних справах Верховного Суду
Украєни вiд 10 листопада 1994 р. у справi К.Ю. i К.А. - Практика судiв
Украєни у кримiнальних справах. 1993-1995. - К., 1996. - С. 70-71.
81
обернули на свою користь грошi за безквитковий проєзд
або незаконне, без оформлення документiв, перевезення
багажу, несуть вiдповiдальнiсть за заподiяння майновоє
шкоди державнiй або громадськiй органiзацiє засобом об-
ману за ст. 87 КК Украєни.
Прийнятi до перевезення вiд громадян транспортними
пiдприумствами або органiзацiями вантажi та багаж пере-
бувають пiд охороною зазначених пiдприумств та органiзацiй,
i вони несуть перед власником вiдповiдальнiсть за єх збе-
реження, а тому заволодiння цими товарно-матерiальними
цiнностями квалiфiкууться як розкрадання державного майна.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131