Не утворюу повторностi i вчинення продовжуваноє
крадiжки, тобто викрадення речi, майна частинами, при уди-
ному умислi на викрадення всього, але за кiлька разiв.
Крадiжка визнауться вчиненою за попереднiм зговором
групою осiб, якщо у вчиненнi злочину брали безпосередню
участь як спiввиконавцi двоу чи бiльше осiб, якi до початку
вчинення злочину домовилися вчинити його спiльно, гуртом.
Крадiжка визнауться квалiфiкованою i у тих випадках,
коли цим потерпiлому була заподiяна значна шкода. Для
визначення розмiру шкоди враховуються:
а) вартiсть викраденого на час вчинення злочину;
б) кiлькiсть викраденого майна;
в) значущiсть майна для потерпiлого;
г) матерiальне становище потерпiлого;
д) наявнiсть у потерпiлого утриманцiв та iншi обставини.
Критерiє, що не мають матерiального змiсту (дефiцит-
нiсть викраденого, престижнiсть володiння певним майном),
при визначеннi розмiру викраденого не враховуються.
Див.: п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних
та цивiльних справах. -К., 1995.-С. 113.
246
Розмiр заподiяних потерпiлому збиткiв визначауться,
виходячи з вартостi майна на момент вчинення злочину за
державними роздрiбними (закупiвельними) цiнами. Це сто-
сууться i тих випадкiв, коли вилученi у потерпiлого пред-
мети були створенi ним, вирощенi чи добутi на законних
пiдставах. Якщо потерпiлий придбав майно за ринковими
чи комiсiйними цiнами, вартiсть повинна визначатися, ви-
ходячи iз цих цiн на час вчинення злочину.
Крадiжка приватного майна визнауться квалiфiкованою,
якщо вона була вчинена з проникненням у житло.
<Житло> - це примiщення, яке призначене для постiй-
ного чи тимчасового проживання людей (приватний буди-
нок, квартира, кiмната в готелi, дача, садовий будинок то-
що), а також тi складовi його частини, якi використовують-
ся для вiдпочинку, зберiгання майна або задоволення iнших
потреб людини (балкони, веранди, комори тощо). Не мо-
жуть визнаватися житлом примiщення, не призначенi i не
пристосованi для постiйного чи тимчасового проживання
(вiдокремленi вiд житлових будiвель погреби, гаражi, iншi
будiвлi господарського призначення)
Немау квалiфiкуючоє ознаки <проникнення у житло> в
дiях особи, яка проживала з потерпiлим в однiй квартирi.
Таку помилку зробив районний народний суд у справi Б.,
засудивши його за ч. З ст. 140 КК Украєни. Його було ви-
знано винним у тому, що, заволодiвши ключем вiд кварти-
ри своує матерi, вiн викрав у неє 7800 крб. Того ж дня Б.
було затримано, грошi у нього вилучено i повернуто матерi.
Президiя обласного суду визнала таку квалiфiкацiю дiй
Б. неправильною i зазначила, що Б. був членом сiмє матерi,
постiйно жив у єє квартирi. Тому висновок органiв поперед-
нього слiдства i суду, що Б. протиправне проник у кварти-
Див.: п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних
та цивiльних справах. - К., 1995. -С. 120.
Див.: п. ЗО постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р.-Там само.-С. 120-121.
247
ру, де проживав, суперечить змiсту ч. З ст. 140 КК Украєни.
У звязку з цим президiя обласного суду дiє Б. переквалiфi-
кувала з ч. З на ч. 2 ст. 140 КК У-краєни.
Крадiжка вчинюуться умисно з корисливою метою. При
вчиненнi крадiжки у спiвучастi мотиви рiзних учасникiв
можуть бути рiзними при корисливому мотивi виконавця
злочину.
Вiдповiдальнiсть за крадiжку приватного майна настау з
чотирнадцяти рокiв.
Карауться крадiжка приватного майна за ч. I ст. 140 КК
Украєни позбавленням волi на строк до трьох рокiв або
виправними роботами на строк до двох рокiв, за ч. 2 ст. 140
КК Украєни - позбавленням волi на строк до семи рокiв з
конфiскацiую майна або без такоє, або виправними робота-
ми на строк вiд одного до двох рокiв з конфiскацiую майна
чи без такоє, за ч. З ст. 140 КК Украєни - позбавленням волi
на строк вiд трьох до десяти рокiв з конфiскацiую майна
або без такоє, а за ч. 4 ст. 140 КК Украєни - позбавленням
волi на строк вiд семи до пятнадцяти рокiв з конфiскацi-
ую майна.
2.2. Грабiж
Грабежем називауться вiдкрите викрадення чужого
приватного майна, вчинене вiдкрито або iз застосуванням
насильства, що не у небезпечним для життя чи здоровя
потерпiлого.
Вiдкритим визнауться викрадення майна у присутностi
потерпiлого або iнших осiб, коли винна особа усвiдомлюу,
що чинить злочин вiдкрито, а присутнi розумiють сутнiсть
подiє. При вiдмежуваннi вiдкритого викрадення чужого при-
ватного майна вiд таумного належить виходити iз направле-
ностi умислу винноє особи i даних про те, чи усвiдомлюва-
ли потерпiлий або iншi особи характер вчинюваних винним
Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. - К., 1993. - С. 76-77.
248
дiй. Дiє винного не можуть бути квалiфiкованi як грабiж,
якщо не доведено, що вiн мав умисел вiдкрито викрасти чуже
майно. Неправильно, наприклад, були квалiфiкованi за ч. 2
ст. 141 КК Украєни дiє У. Його було засуджено за те, що вiн
викрав у М. золоту обручку. Проте в судовому засiданнi У.
заявив, що попросив у М. обручку i грошi для передачi єх Ч.,
якому вони належали, але цього не зробив i єх привласнив.
Таким чином, У. вчинив не грабiж, а шахрайство.
Головна рiзниця мiж таумним та вiдкритим викраденням
у тому, що при вiдкритому викраденнi винний долау iстотну
психiчну перешкоду, психiчний барур, докладау значних
вольових зусиль для того, щоб єх подолати, розумiючи, що
його дiє усвiдомлюють, розумiють i осуджують присутнi при
цьому особи (власники, володарi, охоронцi, стороннi). Така
психiчна перешкода, барур виникау i тодi, коли в дiйсностi
факту викрадення нiхто не бачить, не спостерiгау, але винний,
сумлiнно помиляючись, вважау, що його бачать, спостерi-
гають i в кожну мить можуть затримати, покликати власника,
мiлiцiю тощо. Якщо винна особа, сумлiнно помиляючись,
впевнена, що дiу непомiтно, то хоч би в дiйсностi його дiє i
спостерiгались кимось - таке викрадення не визнауться
вiдкритим. Викрадення чужого приватного майна визнауться
вiдкритим i у тих випадках, коли воно чиниться в присут-
ностi малолiтнiх, якi вже усвiдомлюють суспiльну сутнiсть
викрадення.
Викрадення визнауться вiдкритим i тодi, коли воно по-
чалося таумно, але до його закiнчення було викрито влас-
ником чи iншими особами i не було припинено винним.
Грабiж визнауться вчиненим при обтяжуючих обстави-
нах, якщо винний для заволодiння майном чи з метою його
Див.: п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних
та цивiльних справах. - К., 1995. - С. 113.
Див.: постанова президiє Житомирського обласного суду вiд 16 листопада
1990 р. у справi У. - Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993.-С. 80-81.
249
утримання застосовуу насильство. Насильство при грабежi
характеризууться тим, що воно не у небезпечним для життя
чи здоровя потерпiлого. Якщо насильство при викраденнi
чужого приватного майна застосовууться лише для того,
щоб втекти, звiльнитися вiд затримання, то такий грабiж не
визнауться квалiфiкованим. У залежностi вiд характеру
насильства таке дiяння квалiфiкууться як замах на крадiжку
чи грабiж i за сукупнiстю - як злочин проти здоровя (ч. 2
ст. 106, ст. 107 КК Украєни). Грабiж визнауться вчиненим iз
застосуванням насильства i тодi, коли винний застосовував
до потерпiлого без його згоди наркотичнi засоби, отруйнi
чи сильнодiючi речовини (гази) з метою заволодiння його
майном, якщо воно не було небезпечним для життя чи здо-
ровя потерпiлого.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131
крадiжки, тобто викрадення речi, майна частинами, при уди-
ному умислi на викрадення всього, але за кiлька разiв.
Крадiжка визнауться вчиненою за попереднiм зговором
групою осiб, якщо у вчиненнi злочину брали безпосередню
участь як спiввиконавцi двоу чи бiльше осiб, якi до початку
вчинення злочину домовилися вчинити його спiльно, гуртом.
Крадiжка визнауться квалiфiкованою i у тих випадках,
коли цим потерпiлому була заподiяна значна шкода. Для
визначення розмiру шкоди враховуються:
а) вартiсть викраденого на час вчинення злочину;
б) кiлькiсть викраденого майна;
в) значущiсть майна для потерпiлого;
г) матерiальне становище потерпiлого;
д) наявнiсть у потерпiлого утриманцiв та iншi обставини.
Критерiє, що не мають матерiального змiсту (дефiцит-
нiсть викраденого, престижнiсть володiння певним майном),
при визначеннi розмiру викраденого не враховуються.
Див.: п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних
та цивiльних справах. -К., 1995.-С. 113.
246
Розмiр заподiяних потерпiлому збиткiв визначауться,
виходячи з вартостi майна на момент вчинення злочину за
державними роздрiбними (закупiвельними) цiнами. Це сто-
сууться i тих випадкiв, коли вилученi у потерпiлого пред-
мети були створенi ним, вирощенi чи добутi на законних
пiдставах. Якщо потерпiлий придбав майно за ринковими
чи комiсiйними цiнами, вартiсть повинна визначатися, ви-
ходячи iз цих цiн на час вчинення злочину.
Крадiжка приватного майна визнауться квалiфiкованою,
якщо вона була вчинена з проникненням у житло.
<Житло> - це примiщення, яке призначене для постiй-
ного чи тимчасового проживання людей (приватний буди-
нок, квартира, кiмната в готелi, дача, садовий будинок то-
що), а також тi складовi його частини, якi використовують-
ся для вiдпочинку, зберiгання майна або задоволення iнших
потреб людини (балкони, веранди, комори тощо). Не мо-
жуть визнаватися житлом примiщення, не призначенi i не
пристосованi для постiйного чи тимчасового проживання
(вiдокремленi вiд житлових будiвель погреби, гаражi, iншi
будiвлi господарського призначення)
Немау квалiфiкуючоє ознаки <проникнення у житло> в
дiях особи, яка проживала з потерпiлим в однiй квартирi.
Таку помилку зробив районний народний суд у справi Б.,
засудивши його за ч. З ст. 140 КК Украєни. Його було ви-
знано винним у тому, що, заволодiвши ключем вiд кварти-
ри своує матерi, вiн викрав у неє 7800 крб. Того ж дня Б.
було затримано, грошi у нього вилучено i повернуто матерi.
Президiя обласного суду визнала таку квалiфiкацiю дiй
Б. неправильною i зазначила, що Б. був членом сiмє матерi,
постiйно жив у єє квартирi. Тому висновок органiв поперед-
нього слiдства i суду, що Б. протиправне проник у кварти-
Див.: п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних
та цивiльних справах. - К., 1995. -С. 120.
Див.: п. ЗО постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р.-Там само.-С. 120-121.
247
ру, де проживав, суперечить змiсту ч. З ст. 140 КК Украєни.
У звязку з цим президiя обласного суду дiє Б. переквалiфi-
кувала з ч. З на ч. 2 ст. 140 КК У-краєни.
Крадiжка вчинюуться умисно з корисливою метою. При
вчиненнi крадiжки у спiвучастi мотиви рiзних учасникiв
можуть бути рiзними при корисливому мотивi виконавця
злочину.
Вiдповiдальнiсть за крадiжку приватного майна настау з
чотирнадцяти рокiв.
Карауться крадiжка приватного майна за ч. I ст. 140 КК
Украєни позбавленням волi на строк до трьох рокiв або
виправними роботами на строк до двох рокiв, за ч. 2 ст. 140
КК Украєни - позбавленням волi на строк до семи рокiв з
конфiскацiую майна або без такоє, або виправними робота-
ми на строк вiд одного до двох рокiв з конфiскацiую майна
чи без такоє, за ч. З ст. 140 КК Украєни - позбавленням волi
на строк вiд трьох до десяти рокiв з конфiскацiую майна
або без такоє, а за ч. 4 ст. 140 КК Украєни - позбавленням
волi на строк вiд семи до пятнадцяти рокiв з конфiскацi-
ую майна.
2.2. Грабiж
Грабежем називауться вiдкрите викрадення чужого
приватного майна, вчинене вiдкрито або iз застосуванням
насильства, що не у небезпечним для життя чи здоровя
потерпiлого.
Вiдкритим визнауться викрадення майна у присутностi
потерпiлого або iнших осiб, коли винна особа усвiдомлюу,
що чинить злочин вiдкрито, а присутнi розумiють сутнiсть
подiє. При вiдмежуваннi вiдкритого викрадення чужого при-
ватного майна вiд таумного належить виходити iз направле-
ностi умислу винноє особи i даних про те, чи усвiдомлюва-
ли потерпiлий або iншi особи характер вчинюваних винним
Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. - К., 1993. - С. 76-77.
248
дiй. Дiє винного не можуть бути квалiфiкованi як грабiж,
якщо не доведено, що вiн мав умисел вiдкрито викрасти чуже
майно. Неправильно, наприклад, були квалiфiкованi за ч. 2
ст. 141 КК Украєни дiє У. Його було засуджено за те, що вiн
викрав у М. золоту обручку. Проте в судовому засiданнi У.
заявив, що попросив у М. обручку i грошi для передачi єх Ч.,
якому вони належали, але цього не зробив i єх привласнив.
Таким чином, У. вчинив не грабiж, а шахрайство.
Головна рiзниця мiж таумним та вiдкритим викраденням
у тому, що при вiдкритому викраденнi винний долау iстотну
психiчну перешкоду, психiчний барур, докладау значних
вольових зусиль для того, щоб єх подолати, розумiючи, що
його дiє усвiдомлюють, розумiють i осуджують присутнi при
цьому особи (власники, володарi, охоронцi, стороннi). Така
психiчна перешкода, барур виникау i тодi, коли в дiйсностi
факту викрадення нiхто не бачить, не спостерiгау, але винний,
сумлiнно помиляючись, вважау, що його бачать, спостерi-
гають i в кожну мить можуть затримати, покликати власника,
мiлiцiю тощо. Якщо винна особа, сумлiнно помиляючись,
впевнена, що дiу непомiтно, то хоч би в дiйсностi його дiє i
спостерiгались кимось - таке викрадення не визнауться
вiдкритим. Викрадення чужого приватного майна визнауться
вiдкритим i у тих випадках, коли воно чиниться в присут-
ностi малолiтнiх, якi вже усвiдомлюють суспiльну сутнiсть
викрадення.
Викрадення визнауться вiдкритим i тодi, коли воно по-
чалося таумно, але до його закiнчення було викрито влас-
ником чи iншими особами i не було припинено винним.
Грабiж визнауться вчиненим при обтяжуючих обстави-
нах, якщо винний для заволодiння майном чи з метою його
Див.: п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних
та цивiльних справах. - К., 1995. - С. 113.
Див.: постанова президiє Житомирського обласного суду вiд 16 листопада
1990 р. у справi У. - Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993.-С. 80-81.
249
утримання застосовуу насильство. Насильство при грабежi
характеризууться тим, що воно не у небезпечним для життя
чи здоровя потерпiлого. Якщо насильство при викраденнi
чужого приватного майна застосовууться лише для того,
щоб втекти, звiльнитися вiд затримання, то такий грабiж не
визнауться квалiфiкованим. У залежностi вiд характеру
насильства таке дiяння квалiфiкууться як замах на крадiжку
чи грабiж i за сукупнiстю - як злочин проти здоровя (ч. 2
ст. 106, ст. 107 КК Украєни). Грабiж визнауться вчиненим iз
застосуванням насильства i тодi, коли винний застосовував
до потерпiлого без його згоди наркотичнi засоби, отруйнi
чи сильнодiючi речовини (гази) з метою заволодiння його
майном, якщо воно не було небезпечним для життя чи здо-
ровя потерпiлого.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131