89 КК Украєни). Але як належить квалiфiкувати дiяння,
коли злодiй викрав державне чи колективне (чи взагалi
чуже) майно, а потiм пiсля допиту його як пiдозрюваного у
викраденнi цього майна, вiн, злякавшись того, що буде ви-
критий, i щоб знищити речовi докази його злочину, знищив
(спалив, побив, понiвечив чи викинув) викраденi ним речi?
Обгрунтованим може бути висновок, що у такому ви-
падку вчинюуться один злочин, оскiльки при цьому у лише
одне посягання на вiдносини власностi (обукт посягання).
Див.: пiдпункт в) пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду Украє-
ни вiд 26 червня 1992 р. № 7.- Постанови Пленуму Верховного Суду
Украєни в кримiнальних та цивiльних справах. - К., 1995. - С. 76.
?4
Викраданням економiчнi вiдносини власностi зруйнованi,
вони вже не iснують i тому нового (другого) посягання на
них бути не може (не може бути посягання на нiщо). Тому
винна у викраденнi державного (чи iншого чужого) майна
особа, яка пiсля викрадення знищила це майно, повинна
вiдповiдати лише за викрадення цього майна. Отже, вчи-
нення рiзних передбачених законом дiянь вiдносно одного i
того ж предмета, речi утворюу лише один злочин.
На тих же пiдставах i викрадення автомобiля з наступ-
iним його знищенням (розукомплектування, спродаж агре-
Iгатiв, вузлiв, спалення кузова тощо) не утворюу сукупностi
iлочинiв, а повинно квалiфiкуватися лише за ст. 81-84, 86-
16 або ст. 140-144 КК Украєни
Крiм того, квалiфiкацiя злочину вимагау вiднесення цього
iочину до певного виду - вбивство, викрадання, зловжи-
iння, тiлеснi ушкодження тощо. Вiднесення злочину до
ввного виду злочинiв у його родовою квалiфiкацiую, яка
изначауться законодавчою назвою цього злочину. Без ви-
iвчення назви злочину, без його законодавчого наймену-
iння не може бути повною, задовiльною квалiфiкацiя,
iкiльки вона не буде загальнозрозумiлою. Таким чином,
iховуючи наведене, квалiфiкацiю злочинiв можна визна-
ГИ як кримiнально-правову оцiнку вчиненого дiяння,
Нр i застосування до нього тiує кримiнально-правовоє
рмн, яка найбiльш повно описуу його ознаки. Iнакше
чи, квалiфiкувати злочин - це означау дати йому кри-
iьно-правову оцiнку i застосувати до нього ту кримi-
).: /-/. Й. Коржанский. Обгект й предмет утоловно-правовой охраньi. -
НО - С. 239.
Iiдомляуться, наприклад, що першi мiсця серед викрадених iномарок
ииоiь <Мерседеси> та <ВМЛУ> i, головним чином, з метою розiбрати
Iну для подальшого спродажу запчастин. - Див.: Олексiй Гаронько.
мобiль усе ж таки розкiш // Юридичний вiсник Украєни. - 1996. -
.12.
,; 11 .Й .Коржанский. Обгект посягательства й квалификация преступ-
Полi-оград, 1976. - С. 90-91.
25
кримiнально-правове ставлення в вину - формальним.
Формальнiсть квалiфiкацiє злочину випливау iз формалiзо-
ваностi кримiнально-правовоє норми. Саме тому квалiфiка-
цiя злочину вимагау вiдповiдноє форми; без цiує форми ква-
лiфiкацiя неможлива. Кожнiй i будь-якiй кримiнально-
правовiй квалiфiкацiє притаманна вiдповiдна форма. Форма
кримiнально-правовоє квалiфiкацiє завжди чiтка, певна i
конкретна. Особливостi кримiнальноє вiдповiдальностi ви-
магають, щоб дiяння завжди було чiтко i конкретно квалi-
фiковано.
Конкретнiсть квалiфiкацiє дiяння полягау у застосуван-
нi конкретноє кримiнально-правовоє норми - частини чи
пункту певноє статтi кримiнального закону. Формула ква-
лiфiкацiє злочину мау вигляд формалiзованоє нумерацiє
кримiнально-правовоє норми -ч. I ст. 140 КК Украєни,
ч. 2 ст. 117КК Украєни, ч. 2 ст. 168 КК Украєни i т. iн.
Конкретнiсть квалiфiкацiє дiяння полягау також у тому, що
квалiфiкацiя не може бути непевною, загальною. Кримi-
нальна вiдповiдальнiсть не тiльки особиста (персонiфiкова-
на), але вона завжди конкретна, чiтко визначена й обмежена.
Найбiльшою мiрою кримiнальна вiдповiдальнiсть конкре-
тизууться, обмежууться саме квалiфiкацiую, яка створюу,
складау сутнiсть, змiст i обсяг обвинувачення. Нi в чому
iншому обвинувачення не виявляуться i нiщо iнше обвину-
ваченням не е. Квалiфiкацiя повнiстю дорiвнюу обвинува-
ченню, а обвинувачення рiвне квалiфiкацiє.
Квалiфiкацiя злочинiв - надзвичайно важливе практичне
завдання органiв слiдства, суду, прокуратури, адвокатури.
Якраз при цьому, як свiдчить практика, допускауться
найбiльша кiлькiсть помилок.
Передумовами правильноє квалiфiкацiє злочинiв у такi
вимоги:
1. Глибоке вивчення та порозумiння особою, яка засто-
совуу кримiнально-правовi норми, засад кримiнально-
го права, кримiнальноє полiтики держави, свого мiсця
та ролi у єх виконаннi:
2. Правильне зясування i витлумачення змiсту кримi-
нального закону, всiх ознак конкретноє кримiнально-
правовоє норми;
3. Повне та всебiчне дослiдження фактичних ознак вчи-
неного злочину;
4. Науково обгрунтоване поуднання ознак злочину, що
встановленi законом, з ознаками вчиненого дiяння.
Теорiую та практикою виробленi правила квалiфiкацiє
злочинiв. Головнi з них такi:
1. Всi фактичнi ознаки скоуного повиннi вiдповiдати
юридичним ознакам складу злочину.
2. Ознаки вчиненого злочину повиннi бути вiдмежо-
ванi вiдокремленi вiд сумiжних складiв злочину.
Наприклад, кражi вiд грабежу, розбоє вiд вимагання i т. iн.
3. До скоуного злочину завжди повинна бути застосо-
вана та кримiнально-правова норма, яка найбiльш повно
мiстить його ознаки.
Наприклад, ст. 135 КК Украєни за наявностi ознак ст. 98
i ст. 135 КК Украєни.
4. За наявнiстю у вчиненому дiяннi ознак загальноє i
спецiальноє норм застосованою повинна бути спецiаль-
на норма.
Наприклад, ст. 93 i 94, ст. 165 i ст. 168 КК Украєни.
При реальнiй сукупностi загальна та спецiальна норми
можуть бути застосованi спiльно, одночасно. При iдеальнiй
сукупностi злочинiв загальна та спецiальна норми застосо-
ванi одночасно бути не можуть.
5. Квалiфiкований склад злочину мау прiоритет (пе-
ревагу) перед основним складом.
Наприклад, склад ст. 93 перед складом ст. 94 КК Украєни.
6. Бiльш тяжка квалiфiкуюча ознака складу злочину
мау перевагу перед менш тяжкою i поглинау єє,
Наприклад, частини 3 вет. 81, 82, 206 КК Украєни ма-
ють перевагу перед частинами 1 i 2 цих статей i при квалi-
фiкацiє дiяння поглинають єх.
7. Дiяння при якому заподiяння шкоди додатковому
безпосередньому обуктовi посягання у способом, скла-
довою частиною заподiяння шкоди головному обуктовi,
квалiфiкууться як один злочин; дiяння, при вчиненнi
якого шкода додатковому обуктовi заподiюуться фа-
культативно, квалiфiкууться за сукупнiстю злочинiв.
8. Спосiб вчинення злочину не утворюу сукупностi
злочинiв, якщо вiн у обовязковою, необхiдною i не-
вiдумною ознакою певного дiяння.
Наприклад, тiлеснi ушкодження (ст. 101-106 КК Украє-
ни) при вбивствi; погроза вбивством (ст. 100 КК Украєни)
при згвалтуваннi; володiння вогнепальною зброую (ч. I
ст. 222 КК Украєни) при бандитизмi; використання пiдроб-
леного документа (ч. 2 ст. 194 КК Украєни) при викраденнi
чужого майна; заподiяння побоєв (ст. 107 КК Украєни) при
тероризуваннi засуджених та деякi iн.
9. Кожна наступна стадiя завершення злочину по-
глинау попередню: склад закiнченого злочину поглинау
склад замаху, а склад замаху поглинау готування до цього
злочину.
10. Умисел завпеди поглинау необережнiсть.
Бiльш того - будь-яка вища ступiнь вини поглинау ниж-
чу, або будь-яка вища ступiнь вини мiстить у собi нижчу:
а) умисел прямий;
б) умисел побiчний (евентуальний);
в) злочинна самонадiйнiсть;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131
коли злодiй викрав державне чи колективне (чи взагалi
чуже) майно, а потiм пiсля допиту його як пiдозрюваного у
викраденнi цього майна, вiн, злякавшись того, що буде ви-
критий, i щоб знищити речовi докази його злочину, знищив
(спалив, побив, понiвечив чи викинув) викраденi ним речi?
Обгрунтованим може бути висновок, що у такому ви-
падку вчинюуться один злочин, оскiльки при цьому у лише
одне посягання на вiдносини власностi (обукт посягання).
Див.: пiдпункт в) пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду Украє-
ни вiд 26 червня 1992 р. № 7.- Постанови Пленуму Верховного Суду
Украєни в кримiнальних та цивiльних справах. - К., 1995. - С. 76.
?4
Викраданням економiчнi вiдносини власностi зруйнованi,
вони вже не iснують i тому нового (другого) посягання на
них бути не може (не може бути посягання на нiщо). Тому
винна у викраденнi державного (чи iншого чужого) майна
особа, яка пiсля викрадення знищила це майно, повинна
вiдповiдати лише за викрадення цього майна. Отже, вчи-
нення рiзних передбачених законом дiянь вiдносно одного i
того ж предмета, речi утворюу лише один злочин.
На тих же пiдставах i викрадення автомобiля з наступ-
iним його знищенням (розукомплектування, спродаж агре-
Iгатiв, вузлiв, спалення кузова тощо) не утворюу сукупностi
iлочинiв, а повинно квалiфiкуватися лише за ст. 81-84, 86-
16 або ст. 140-144 КК Украєни
Крiм того, квалiфiкацiя злочину вимагау вiднесення цього
iочину до певного виду - вбивство, викрадання, зловжи-
iння, тiлеснi ушкодження тощо. Вiднесення злочину до
ввного виду злочинiв у його родовою квалiфiкацiую, яка
изначауться законодавчою назвою цього злочину. Без ви-
iвчення назви злочину, без його законодавчого наймену-
iння не може бути повною, задовiльною квалiфiкацiя,
iкiльки вона не буде загальнозрозумiлою. Таким чином,
iховуючи наведене, квалiфiкацiю злочинiв можна визна-
ГИ як кримiнально-правову оцiнку вчиненого дiяння,
Нр i застосування до нього тiує кримiнально-правовоє
рмн, яка найбiльш повно описуу його ознаки. Iнакше
чи, квалiфiкувати злочин - це означау дати йому кри-
iьно-правову оцiнку i застосувати до нього ту кримi-
).: /-/. Й. Коржанский. Обгект й предмет утоловно-правовой охраньi. -
НО - С. 239.
Iiдомляуться, наприклад, що першi мiсця серед викрадених iномарок
ииоiь <Мерседеси> та <ВМЛУ> i, головним чином, з метою розiбрати
Iну для подальшого спродажу запчастин. - Див.: Олексiй Гаронько.
мобiль усе ж таки розкiш // Юридичний вiсник Украєни. - 1996. -
.12.
,; 11 .Й .Коржанский. Обгект посягательства й квалификация преступ-
Полi-оград, 1976. - С. 90-91.
25
кримiнально-правове ставлення в вину - формальним.
Формальнiсть квалiфiкацiє злочину випливау iз формалiзо-
ваностi кримiнально-правовоє норми. Саме тому квалiфiка-
цiя злочину вимагау вiдповiдноє форми; без цiує форми ква-
лiфiкацiя неможлива. Кожнiй i будь-якiй кримiнально-
правовiй квалiфiкацiє притаманна вiдповiдна форма. Форма
кримiнально-правовоє квалiфiкацiє завжди чiтка, певна i
конкретна. Особливостi кримiнальноє вiдповiдальностi ви-
магають, щоб дiяння завжди було чiтко i конкретно квалi-
фiковано.
Конкретнiсть квалiфiкацiє дiяння полягау у застосуван-
нi конкретноє кримiнально-правовоє норми - частини чи
пункту певноє статтi кримiнального закону. Формула ква-
лiфiкацiє злочину мау вигляд формалiзованоє нумерацiє
кримiнально-правовоє норми -ч. I ст. 140 КК Украєни,
ч. 2 ст. 117КК Украєни, ч. 2 ст. 168 КК Украєни i т. iн.
Конкретнiсть квалiфiкацiє дiяння полягау також у тому, що
квалiфiкацiя не може бути непевною, загальною. Кримi-
нальна вiдповiдальнiсть не тiльки особиста (персонiфiкова-
на), але вона завжди конкретна, чiтко визначена й обмежена.
Найбiльшою мiрою кримiнальна вiдповiдальнiсть конкре-
тизууться, обмежууться саме квалiфiкацiую, яка створюу,
складау сутнiсть, змiст i обсяг обвинувачення. Нi в чому
iншому обвинувачення не виявляуться i нiщо iнше обвину-
ваченням не е. Квалiфiкацiя повнiстю дорiвнюу обвинува-
ченню, а обвинувачення рiвне квалiфiкацiє.
Квалiфiкацiя злочинiв - надзвичайно важливе практичне
завдання органiв слiдства, суду, прокуратури, адвокатури.
Якраз при цьому, як свiдчить практика, допускауться
найбiльша кiлькiсть помилок.
Передумовами правильноє квалiфiкацiє злочинiв у такi
вимоги:
1. Глибоке вивчення та порозумiння особою, яка засто-
совуу кримiнально-правовi норми, засад кримiнально-
го права, кримiнальноє полiтики держави, свого мiсця
та ролi у єх виконаннi:
2. Правильне зясування i витлумачення змiсту кримi-
нального закону, всiх ознак конкретноє кримiнально-
правовоє норми;
3. Повне та всебiчне дослiдження фактичних ознак вчи-
неного злочину;
4. Науково обгрунтоване поуднання ознак злочину, що
встановленi законом, з ознаками вчиненого дiяння.
Теорiую та практикою виробленi правила квалiфiкацiє
злочинiв. Головнi з них такi:
1. Всi фактичнi ознаки скоуного повиннi вiдповiдати
юридичним ознакам складу злочину.
2. Ознаки вчиненого злочину повиннi бути вiдмежо-
ванi вiдокремленi вiд сумiжних складiв злочину.
Наприклад, кражi вiд грабежу, розбоє вiд вимагання i т. iн.
3. До скоуного злочину завжди повинна бути застосо-
вана та кримiнально-правова норма, яка найбiльш повно
мiстить його ознаки.
Наприклад, ст. 135 КК Украєни за наявностi ознак ст. 98
i ст. 135 КК Украєни.
4. За наявнiстю у вчиненому дiяннi ознак загальноє i
спецiальноє норм застосованою повинна бути спецiаль-
на норма.
Наприклад, ст. 93 i 94, ст. 165 i ст. 168 КК Украєни.
При реальнiй сукупностi загальна та спецiальна норми
можуть бути застосованi спiльно, одночасно. При iдеальнiй
сукупностi злочинiв загальна та спецiальна норми застосо-
ванi одночасно бути не можуть.
5. Квалiфiкований склад злочину мау прiоритет (пе-
ревагу) перед основним складом.
Наприклад, склад ст. 93 перед складом ст. 94 КК Украєни.
6. Бiльш тяжка квалiфiкуюча ознака складу злочину
мау перевагу перед менш тяжкою i поглинау єє,
Наприклад, частини 3 вет. 81, 82, 206 КК Украєни ма-
ють перевагу перед частинами 1 i 2 цих статей i при квалi-
фiкацiє дiяння поглинають єх.
7. Дiяння при якому заподiяння шкоди додатковому
безпосередньому обуктовi посягання у способом, скла-
довою частиною заподiяння шкоди головному обуктовi,
квалiфiкууться як один злочин; дiяння, при вчиненнi
якого шкода додатковому обуктовi заподiюуться фа-
культативно, квалiфiкууться за сукупнiстю злочинiв.
8. Спосiб вчинення злочину не утворюу сукупностi
злочинiв, якщо вiн у обовязковою, необхiдною i не-
вiдумною ознакою певного дiяння.
Наприклад, тiлеснi ушкодження (ст. 101-106 КК Украє-
ни) при вбивствi; погроза вбивством (ст. 100 КК Украєни)
при згвалтуваннi; володiння вогнепальною зброую (ч. I
ст. 222 КК Украєни) при бандитизмi; використання пiдроб-
леного документа (ч. 2 ст. 194 КК Украєни) при викраденнi
чужого майна; заподiяння побоєв (ст. 107 КК Украєни) при
тероризуваннi засуджених та деякi iн.
9. Кожна наступна стадiя завершення злочину по-
глинау попередню: склад закiнченого злочину поглинау
склад замаху, а склад замаху поглинау готування до цього
злочину.
10. Умисел завпеди поглинау необережнiсть.
Бiльш того - будь-яка вища ступiнь вини поглинау ниж-
чу, або будь-яка вища ступiнь вини мiстить у собi нижчу:
а) умисел прямий;
б) умисел побiчний (евентуальний);
в) злочинна самонадiйнiсть;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131