10 КК Украєни чи ст. 12 КК Украєни не пiдлягають
кримiнальнiй вiдповiдальностi, незалежно вiд притягнення
до кримiнальноє вiдповiдальностi iнших членiв групи;
б) наявнiсть попередньоє, до початку розкрадання чи пiд
час його вчинення, змови мiж членами групи про вчинення
розкрадання.
За наявнiстю сукупностi цих двох ознак розкрадання
квалiфiкууться як вчинене за попереднiм зговором групою
осiб за частинами 2-ми ст. 81-84, 86, 86 КК Украєни без
застосування ст. 19 КК Украєни. Згiдно з частиною другою
примiтки до ст. 81 КК Украєни розкрадання визнауться
вчиненим у великих розмiрах i вважауться таким, що за-
вдало великоє майновоє шкоди, якщо воно вчинене однiую
особою чи групою осiб на суму, яка в сто i бiльше разiв
перевищуу мiнiмальний розмiр заробiтноє плати, встанов-
лений законодавством Украєни.
Для визначення розмiру розкрадання застосовуються
державнi роздрiбнi цiни, а за єх вiдсутностi - цiни на анало-
гiчнi товари.
Крiм вартостi викраденого майна, враховууться також
вага, обсяг, кiлькiсть викраденого та значущiсть його для
власника. Але вирiшальною у грошова вартiсть викрадено-
го майна, оскiльки в нiй вiдбиваються i всi iншi показники.
У справах про розкрадання державного майна, коли за-
подiянi матерiальнi збитки стягуються у кратному обчис-
леннi (наприклад, при розкраданнi мяса та мясопродук-
оп
тiв), дiє винних за ознакою значного, великого або особливо
великого розмiру розкрадання у всiх випадках квалiфiкуються
виходячи з вартостi викраденого, яка визначауться залежно
вiд виду продукцiє за роздрiбними, закупочними або iншими
державними цiнами. Вартiсть викраденого майна, визначена
iз застосуванням коефiцiунта, мау враховуватися як при
обчисленнi розмiру матерiальних збиткiв, так i при квалiфi-
кацiє злочину.
У тих випадках, коли збитки заподiюються розкрадан-
ням або нестачею мяса, молока, мясних i молочних про-
дуктiв, розмiр сум, що пiдлягають стягненню на вiдшкоду-
вання збиткiв, визначауться за державними роздрiбними
цiнами на цi товари iз застосуванням коефiцiунтiв: мясо i
мяснi продукти - 3, молоко i молочнi продукти - 2,5. При
квалiфiкацiє дiй осiб, винних у розкраданнi або втратi мяса,
молока, мясних продуктiв, необхiдно виходити з однора-
зовоє вартостi викраденого або втраченого майна. Вартiсть
викраденоє продукцiє i товарiв у пiдприумствах громадсько-
го харчування i в комiсiйнiй торгiвлi визначауться за цiна-
ми, встановленими для реалiзацiє цiує продукцiє i товарiв.
У тих випадках, коли роздрiбнi цiни нижчi оптових, для
визначення розмiру розкрадання застосовуються оптовi
цiни, незалежно вiд того, викрадено майно в органiзацiй,
якi займаються роздрiбною торгiвлею, чи в iнших органiза-
цiй. Якщо роздрiбнi цiни на викрадене майно вiдсутнi i
немау можливостi визначити його вартiсть за порядком,
передбаченим Державним комiтетом за цiнами, то вартiсть
викраденого визначауться експертами. При викраданнi
майна та iнших цiнностей, стосовно яких законодавством
установлений особливий порядок визначення розмiру запо-
дiяноє шкоди (дорогоцiннi метали, каменi тощо), вартiсть
викраденого визначауться за цим порядком. Квалiфiкацiя
розкрадання при цьому провадиться, виходячи з однократ-
ноє вартостi викраденого, без урахування додаткових кое-
фiцiунтiв.
При квалiфiкацiє викрадань iноземноє валюти, платiжних
документiв, фондових цiнностей в iноземнiй валютi єхня
91
вартiсть визначауться за курсом Держбанку на день вчи-
нення злочину, а розмiр вiдшкодування заподiяних злочи-
ном збиткiв - за вiдповiдними цiнами на час вирiшення
справи в судi.
Розкрадання iз контейнерiв товарiв, на якi у роздрiбна
цiна, єхня вартiсть визначауться за цими цiнами, а вартiсть
майна громадян - виходячи iз цiни, яка була зазначена в
товарних документах при вiдправленнi вантажу.
Вартiсть сiльськогосподарськоє продукцiє визначауться за
середньоринковими цiнами, що iснували на день розкрадання.
Розмiр шкоди, заподiяноє розкраданням квиткiв до театрiв,
оплачених талонiв удиного державного фонду на паливнi та
мастильнi матерiали, одноразових проєзних автобусних чи
тролейбусних квиткiв, визначауться за єх номiнальною вар-
тiстю i квалiфiкууться як закiнчений злочин.
При визначеннi розмiру розкрадання враховууться:
а) все майно, викрадене з одного й того ж мiсця, одним i
тим же способом;
б) все майно, викрадене групою осiб, незалежно вiд частки
кожного iз спiвучасникiв;
в) все майно (та грошi) використане, реалiзоване чи по-
вернене.
У тих випадках, коли умисел винного був спрямований
на викрадення у великому розмiрi, але фактично розкра-
дання було вчинено лише на незначну суму, дiє винного
квалiфiкуються як замах на розкрадання у великому розмiрi
за ст. 17 i вiдповiдною частиною статей Особливоє частини
(ч. 4 ст. 81, ч. 4 ст. 82, ч. З ст. 84, ч. 2 ст. 86 КК Украєни).
У разi вчинення винною особою декiлькох злочинiв проти
власностi, однi з яких були закiнченими, а iншi - нi, неза-
кiнченi злочини квалiфiкуються окремо з посиланням на
вiдповiдну частину ст. 17 КК Украєни.
Вартiсть викраденого майна повинна бути повнiстю об-
грунтована i доведена. Осудною може бути лише така сума,
яка не викликау нiяких сумнiвiв i доведена всiма доказами у
справi. У тих випадках, коли винна особа мала намiр викра-
сти певну суму грошей чи майна на певну суму, а фактично
92
викрала бiльше, єє дiє квалiфiкуються виходячи з тiує суми,
яка фактично була викрадена.
Правильно, наприклад, були квалiфiкованi за ст. 86 КК
Украєни дiє Т. Його було засуджено за те, що вiн, зламавши
замок, проник до магазину i викрав грошову виручку в сумi
10 528 крб. У поданiй на вирок суду касацiйнiй скарзi засу-
джений просив переквалiфiкувати його дiє зi ст. 86 КК
Украєни на ч. Зет 81 КК Украєни, виходячи з того, що, про-
никаючи до магазину, мав намiр викрасти одноденну виручку,
тобто 500-700 крб., але, знайшовши бiльшу суму, грошей
не перелiчував.
Судова колегiя Верховного Суду Украєни пiдстав для
задоволення скарги не знайшла, оскiльки у справi повнiстю
доведено, що Т. вночi зламав замок, проник до магазину i
викрав грошову виручку в сумi 10 528 крб., а тому його дiє
за ст. 86 КК Украєни квалiфiковано правильно. Таке рiшення
судовоє колегiє Верховного Суду у правильне, оскiльки воно
грунтууться на тих пiдставах, що виннiсть особи, яка вчинила
злочин, визначауться єє психiчним ставленням до злочину не
взагалi, а лише пiд час i саме в момент вчинення злочинних
дiй. Тому вирiшальне значення мають не думки, мiркування
чи намiри, якi мала особа напередоднi, а тi з них, якi вона мала
пiд час вчинення злочину. У даному випадку Т. мав намiр
викрасти одноденну виручку (500-700 крб.) заздалегiдь, до
вчинення злочину. Але коли вiн вiдчинив шафу, де були схо-
ванi грошi, i побачив, що там лежить значно бiльше грошей, у
нього негайно намiр змiнився i вiн захопив єх усi-10 528 крб.
Таким чином, у момент викрадення грошей Т. уже мав на-
мiр викрасти саме цю суму, про що свiдчить i те, що вiн
грошей не перелiчував. Якби у нього був iнший намiр, то
вiн дiяв би iнакше. Тому за викрадення цiує суми вiн i по-
винен вiдповiдати, а отже його дiє квалiфiкованi за ст. 86
КК Украєни правильно.
Див.: ухвала судовоє колегiє в кримiнальних справах Верховного Суду
Украєни вiд IЗ березня 1986 р. у справi Т. - Практика судiв Украєни в
кримiнальних справах.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131
кримiнальнiй вiдповiдальностi, незалежно вiд притягнення
до кримiнальноє вiдповiдальностi iнших членiв групи;
б) наявнiсть попередньоє, до початку розкрадання чи пiд
час його вчинення, змови мiж членами групи про вчинення
розкрадання.
За наявнiстю сукупностi цих двох ознак розкрадання
квалiфiкууться як вчинене за попереднiм зговором групою
осiб за частинами 2-ми ст. 81-84, 86, 86 КК Украєни без
застосування ст. 19 КК Украєни. Згiдно з частиною другою
примiтки до ст. 81 КК Украєни розкрадання визнауться
вчиненим у великих розмiрах i вважауться таким, що за-
вдало великоє майновоє шкоди, якщо воно вчинене однiую
особою чи групою осiб на суму, яка в сто i бiльше разiв
перевищуу мiнiмальний розмiр заробiтноє плати, встанов-
лений законодавством Украєни.
Для визначення розмiру розкрадання застосовуються
державнi роздрiбнi цiни, а за єх вiдсутностi - цiни на анало-
гiчнi товари.
Крiм вартостi викраденого майна, враховууться також
вага, обсяг, кiлькiсть викраденого та значущiсть його для
власника. Але вирiшальною у грошова вартiсть викрадено-
го майна, оскiльки в нiй вiдбиваються i всi iншi показники.
У справах про розкрадання державного майна, коли за-
подiянi матерiальнi збитки стягуються у кратному обчис-
леннi (наприклад, при розкраданнi мяса та мясопродук-
оп
тiв), дiє винних за ознакою значного, великого або особливо
великого розмiру розкрадання у всiх випадках квалiфiкуються
виходячи з вартостi викраденого, яка визначауться залежно
вiд виду продукцiє за роздрiбними, закупочними або iншими
державними цiнами. Вартiсть викраденого майна, визначена
iз застосуванням коефiцiунта, мау враховуватися як при
обчисленнi розмiру матерiальних збиткiв, так i при квалiфi-
кацiє злочину.
У тих випадках, коли збитки заподiюються розкрадан-
ням або нестачею мяса, молока, мясних i молочних про-
дуктiв, розмiр сум, що пiдлягають стягненню на вiдшкоду-
вання збиткiв, визначауться за державними роздрiбними
цiнами на цi товари iз застосуванням коефiцiунтiв: мясо i
мяснi продукти - 3, молоко i молочнi продукти - 2,5. При
квалiфiкацiє дiй осiб, винних у розкраданнi або втратi мяса,
молока, мясних продуктiв, необхiдно виходити з однора-
зовоє вартостi викраденого або втраченого майна. Вартiсть
викраденоє продукцiє i товарiв у пiдприумствах громадсько-
го харчування i в комiсiйнiй торгiвлi визначауться за цiна-
ми, встановленими для реалiзацiє цiує продукцiє i товарiв.
У тих випадках, коли роздрiбнi цiни нижчi оптових, для
визначення розмiру розкрадання застосовуються оптовi
цiни, незалежно вiд того, викрадено майно в органiзацiй,
якi займаються роздрiбною торгiвлею, чи в iнших органiза-
цiй. Якщо роздрiбнi цiни на викрадене майно вiдсутнi i
немау можливостi визначити його вартiсть за порядком,
передбаченим Державним комiтетом за цiнами, то вартiсть
викраденого визначауться експертами. При викраданнi
майна та iнших цiнностей, стосовно яких законодавством
установлений особливий порядок визначення розмiру запо-
дiяноє шкоди (дорогоцiннi метали, каменi тощо), вартiсть
викраденого визначауться за цим порядком. Квалiфiкацiя
розкрадання при цьому провадиться, виходячи з однократ-
ноє вартостi викраденого, без урахування додаткових кое-
фiцiунтiв.
При квалiфiкацiє викрадань iноземноє валюти, платiжних
документiв, фондових цiнностей в iноземнiй валютi єхня
91
вартiсть визначауться за курсом Держбанку на день вчи-
нення злочину, а розмiр вiдшкодування заподiяних злочи-
ном збиткiв - за вiдповiдними цiнами на час вирiшення
справи в судi.
Розкрадання iз контейнерiв товарiв, на якi у роздрiбна
цiна, єхня вартiсть визначауться за цими цiнами, а вартiсть
майна громадян - виходячи iз цiни, яка була зазначена в
товарних документах при вiдправленнi вантажу.
Вартiсть сiльськогосподарськоє продукцiє визначауться за
середньоринковими цiнами, що iснували на день розкрадання.
Розмiр шкоди, заподiяноє розкраданням квиткiв до театрiв,
оплачених талонiв удиного державного фонду на паливнi та
мастильнi матерiали, одноразових проєзних автобусних чи
тролейбусних квиткiв, визначауться за єх номiнальною вар-
тiстю i квалiфiкууться як закiнчений злочин.
При визначеннi розмiру розкрадання враховууться:
а) все майно, викрадене з одного й того ж мiсця, одним i
тим же способом;
б) все майно, викрадене групою осiб, незалежно вiд частки
кожного iз спiвучасникiв;
в) все майно (та грошi) використане, реалiзоване чи по-
вернене.
У тих випадках, коли умисел винного був спрямований
на викрадення у великому розмiрi, але фактично розкра-
дання було вчинено лише на незначну суму, дiє винного
квалiфiкуються як замах на розкрадання у великому розмiрi
за ст. 17 i вiдповiдною частиною статей Особливоє частини
(ч. 4 ст. 81, ч. 4 ст. 82, ч. З ст. 84, ч. 2 ст. 86 КК Украєни).
У разi вчинення винною особою декiлькох злочинiв проти
власностi, однi з яких були закiнченими, а iншi - нi, неза-
кiнченi злочини квалiфiкуються окремо з посиланням на
вiдповiдну частину ст. 17 КК Украєни.
Вартiсть викраденого майна повинна бути повнiстю об-
грунтована i доведена. Осудною може бути лише така сума,
яка не викликау нiяких сумнiвiв i доведена всiма доказами у
справi. У тих випадках, коли винна особа мала намiр викра-
сти певну суму грошей чи майна на певну суму, а фактично
92
викрала бiльше, єє дiє квалiфiкуються виходячи з тiує суми,
яка фактично була викрадена.
Правильно, наприклад, були квалiфiкованi за ст. 86 КК
Украєни дiє Т. Його було засуджено за те, що вiн, зламавши
замок, проник до магазину i викрав грошову виручку в сумi
10 528 крб. У поданiй на вирок суду касацiйнiй скарзi засу-
джений просив переквалiфiкувати його дiє зi ст. 86 КК
Украєни на ч. Зет 81 КК Украєни, виходячи з того, що, про-
никаючи до магазину, мав намiр викрасти одноденну виручку,
тобто 500-700 крб., але, знайшовши бiльшу суму, грошей
не перелiчував.
Судова колегiя Верховного Суду Украєни пiдстав для
задоволення скарги не знайшла, оскiльки у справi повнiстю
доведено, що Т. вночi зламав замок, проник до магазину i
викрав грошову виручку в сумi 10 528 крб., а тому його дiє
за ст. 86 КК Украєни квалiфiковано правильно. Таке рiшення
судовоє колегiє Верховного Суду у правильне, оскiльки воно
грунтууться на тих пiдставах, що виннiсть особи, яка вчинила
злочин, визначауться єє психiчним ставленням до злочину не
взагалi, а лише пiд час i саме в момент вчинення злочинних
дiй. Тому вирiшальне значення мають не думки, мiркування
чи намiри, якi мала особа напередоднi, а тi з них, якi вона мала
пiд час вчинення злочину. У даному випадку Т. мав намiр
викрасти одноденну виручку (500-700 крб.) заздалегiдь, до
вчинення злочину. Але коли вiн вiдчинив шафу, де були схо-
ванi грошi, i побачив, що там лежить значно бiльше грошей, у
нього негайно намiр змiнився i вiн захопив єх усi-10 528 крб.
Таким чином, у момент викрадення грошей Т. уже мав на-
мiр викрасти саме цю суму, про що свiдчить i те, що вiн
грошей не перелiчував. Якби у нього був iнший намiр, то
вiн дiяв би iнакше. Тому за викрадення цiує суми вiн i по-
винен вiдповiдати, а отже його дiє квалiфiкованi за ст. 86
КК Украєни правильно.
Див.: ухвала судовоє колегiє в кримiнальних справах Верховного Суду
Украєни вiд IЗ березня 1986 р. у справi Т. - Практика судiв Украєни в
кримiнальних справах.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131