: п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 28 червня
1991 р. <Про судову практику в справах про хулiганство>. - Постанови
Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та цивiльних
справах. - К., 1995. - С. 169.
Див.: ухвала Судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 1 лютого
1990 р. у справi Б. - Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993. - С. 187-188; постанова президiє Закарпатського обласного
суду вiд 25 сiчня 1991 р. у справi Г. - Там само. - С. 188-189; ухвала
Судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 5 березня 1985 р. у справi
К.-Там само.-С. 189-190.
445
його суспiльно-юридичнi особливостi, не те, що в ньому у
вiдмiнного, властивого лише йому.
Центральною, головною ознакою складу злочину, що
передбачений ст. 206 КК Украєни, у його мотив - хулiган-
ськi спонукання.
У лiтературi вже давно вiдзначалось, що хулiганство у
особливий, специфiчний мотив антигромадськоє поведiнки,
що <воно у не дiя, а лише властивiсть дiє>.
Хулiганський мотив - це прагнення до самостверджен-
ня, самовиразу особи людини низькоє культури, невихова-
ноє, з нестримним i вкрай розбещеним егоєзмом; це спосiб
самовиразу хама, варвара, дикуна. У грунтi хулiганських
спонукань лежить розгнузданий егоєзм, злобнiсть i незадо-
воленiсть, що сягають до беззвiтноє лютi i тупого вiдчаю,
викликаного розбiжнiстю мiж рiвнем домагань особи та
наявними можливостями єх здiйснення.
Прагнення особи до самовираження i самоствердження у
нормальною i природною потребою кожноє людини. Кож-
на людина прагне до самовираження, до самоствердження
своує особи, але рiзнi люди обирають для цього рiзнi засо-
би. Суспiльна оцiнка такого прагнення повнiстю залежить
вiд того, як, якими засобами i способами ця потреба задо-
вольняуться.
Однi задовольняють єє самовiдданою працею, науковими
чи спортивними досягненнями, сумлiнним служiнням гро-
мадським iнтересам, самопожертвою заради загальноє
справи, iншi - бiганиною за модою, <гарним життям>, за
престижними речами, третi - пияцтвом, жорстокiстю, глу-
мом над слабким, похилим чи хворим.
Грунтом хулiганських спонукань у безкультурнiсть, не-
вихованiсть, жорстокiсть. Дикi намiри i вчинки народжую-
ться дикими норовами i звичками. Але така характеристи-
ка хулiганських спонукань не викривау єх першопричини,
генезису, не дау вiдповiдi на запитання: чому людина веде
себе таким чином, яку мету вона прагне досягти, ради чого
вона протиставить себе суспiльству.
Разом з тим хулiганськi спонукання не зводяться до
фрустрацiє - стану гнiтючоє напруги, вiдчаю i викликаного
цим прагнення подолання почуття власноє неповноцiнностi,
оскiльки, по-перше, воно не притаманне всiм чи навiть
бiльшостi осiб, винних у вчиненнi хулiганства, а, по-друге,
рiвень домагань не завжди бувау завищеним, по-трету, це
почуття у багатьох випадках взагалi не може бути задовiль-
неним за рахунок вчинення хулiганських дiй (наприклад, за
наявнiстю фiзичних вад особи).
Вся слiдчо-судова практика свiдчить, що хулiганськi
спонукання - головна вiдмiнна риса, особливiсть дiянь, що
квалiфiкуються за ст. 206 КК Украєни. Вчинення подiбних
дiй з iнших, нехулiганських мотивiв утворюу iнший злочин:
у бiльшостi випадкiв - злочин проти особи. Наприклад,
Судова колегiя Верховного Суду Украєни в ухвалi у справi
К. вказала, що заподiяння тяжких тiлесних ушкоджень у
звязку з тим, що потерпiлий у грубiй формi втрутився у
суперечку мiж засудженим та його дружиною, квалiфiкуу-
ться як вчинення злочину на грунтi особистих неприязне-
них стосункiв, а не як хулiганство.
Найбiльш поширеними у помилки в квалiфiкацiє злочи-
нiв, Повязаних iз заподiянням потерпiлому тiлесних ушко-
джень. Нанесення побоєв або заподiяння тiлесних ушко-
джень i т. iн. дiяння, що були викликанi особистими непри-
язненими стосунками, за загальним правилом, не можна
квалiфiкувати за ст. 206 КК Украєни.
Див.: Мокринский С. Озорство й хулиганство. // Еженедельник совет-
ской юстиции. - 1924. -№37.-С. 879.
Див.: Волков Б. С. Мотивьi преступлений. - Изд. Казанского универси-
тета, 1982. - С. 4950.
Див.: Кон Й. С. Социология личности. - М., 1967. - С. 86-95.
446
Див.: Волков Б. С. Мотивьi преступлений. - Изд. Казан, ун-та, 1982. - С, 50.
Див.: ухвала судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 5 бермня
1985 р. у справi К. - Практика судiв Украєни в кримiнальних справах -
К., 1993.-С. 189-190.
Дiє> що супроводжувались погрозами вбивством, обра-
зою, найес<йНям побоєв, заподiянням тiлесних ушкоджень,
вчиненi ь Сiмє, кварга, щодд родичiв, знайомих i викли-
канi особистими неприязненими стесунками, неправильни-
ми дiями потерпiлих та iн., квалiфiкуються за статтями КК
Украєни, що передбачають вiдповiдальнiсть за злочини
проти особи. Такi дiє можуть квалiфiкуватись як хулiганст-
во лише у тих випадках, коли вони одночасно були поудна-
нi з грубим порушенням громадського порядку i виражали
явну неповагу до суспiльства.
Вiдмежування цих злочинiв проводиться, головним чи-
ном, iз врахуванням мотиву дiяння. Воно може квалiфiку-
ватися як хулiганство за ст. 206 КК Украєни лише утому
разi, коли було вчинене iз хулiганських спонукань. Пленум
Верховного Суду Украєни у постановi вiд 28 червня 1991 р.
розяснив, що вiдрiзняти хулiганство вiд iнших злочинiв
необхiдно з урахуванням спрямованостi умислу винного,
мотивiв, цiлей та обставин вчинених дiй.
Вчинення злочину на грунтi особистих неприязнених
стосункiв у бiльшостi випадкiв свiдчить, що вiн був учине-
ний не з хулiганських спонукань, а з мотиву помсти (рев-
нощiв), корисливостi тощо. Особистi неприязненi стосунки
мiж винним i потерпiлим можуть складатися протягом три-
валого часу (iнодi роками), але вони можуть виникнути i в
момент неправомiрноє або аморальноє поведiнки потерпiло-
го. Особистi неприязненi взаумостосунки можуть виникну-
ти i раптово, якщо вони зачiпають важливi iнтереси сторiн
або поуднанi iз заподiянням iстотноє шкоди. Наприклад, Г.
пiсля обопiльноє бiйки з П., вважаючи, що присутнiй при
цьому Я. вдарив його по головi, збив його з нiг i нанiс йому
удари по головi й животу, чим заподiяв тяжкi тiлеснi ушко-
дження. Президiя обласного суду, розглянувши справу,
Див.: п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 28 червня
1991 р. <Про судову практику в справах про хулiганство>. - Постанови
Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та цивiльних
справах.-К., 1993.-С. 173.
448
визнала квалiфiкацiю дiй Г. за ч. 2 ст. 206 КК Украєни необ-
грунтованою, оскiльки злочиннi дiє Г. вчинив не з хулiган-
ських спонукань, а на грунтi особистих неприязнених сто-
сункiв, якi виникли пiд час бiйки Г. з П.
Другою характерною особливiстю хулiганства у вчинен-
ня його за явно незначними, неiстотними приводами, як
явно неадекватна, невiдповiдна реакцiя на поведiнку потер-
пiлого чи iнших осiб. Наприклад, Б., перебуваючи у станi
алкогольного спянiння, пiзно ввечерi безпричинно приче-
пився у дворi будинку до А. С., А. Д. та П., ображав єх не-
цензурними словами, вдарив у обличчя П., який зробив
йому зауваження.
Iнодi хулiганськi дiє вчинюються майже без будь-яких
приводiв. Наприклад, пяний Д. на вулицi бiля входу в рес-
торан пiдiйшов до ранiше не знайомого йому К. i з хулiган-
ських мотивiв двiчi вдарив його кулаком в обличчя, збивши
з нiг. Коли потерпiлий пiднявся i почав тiкати, Д. наздогнав
його та уламком скла, знайденим бiля ресторану, з метою
вбивства з хулiганських мотивiв, нанiс удар в шию, заподi-
явши смертельне поранення, i продовжував наносити йому
порiзи обличчя, грудноє клiтки, живота, в тому числi з
ушкодженням внутрiшнiх органiв, а також нанiс численнi
удари по головi, заподiявши перелом перенiсся, спинки
носа, щелепи.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131
1991 р. <Про судову практику в справах про хулiганство>. - Постанови
Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та цивiльних
справах. - К., 1995. - С. 169.
Див.: ухвала Судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 1 лютого
1990 р. у справi Б. - Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993. - С. 187-188; постанова президiє Закарпатського обласного
суду вiд 25 сiчня 1991 р. у справi Г. - Там само. - С. 188-189; ухвала
Судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 5 березня 1985 р. у справi
К.-Там само.-С. 189-190.
445
його суспiльно-юридичнi особливостi, не те, що в ньому у
вiдмiнного, властивого лише йому.
Центральною, головною ознакою складу злочину, що
передбачений ст. 206 КК Украєни, у його мотив - хулiган-
ськi спонукання.
У лiтературi вже давно вiдзначалось, що хулiганство у
особливий, специфiчний мотив антигромадськоє поведiнки,
що <воно у не дiя, а лише властивiсть дiє>.
Хулiганський мотив - це прагнення до самостверджен-
ня, самовиразу особи людини низькоє культури, невихова-
ноє, з нестримним i вкрай розбещеним егоєзмом; це спосiб
самовиразу хама, варвара, дикуна. У грунтi хулiганських
спонукань лежить розгнузданий егоєзм, злобнiсть i незадо-
воленiсть, що сягають до беззвiтноє лютi i тупого вiдчаю,
викликаного розбiжнiстю мiж рiвнем домагань особи та
наявними можливостями єх здiйснення.
Прагнення особи до самовираження i самоствердження у
нормальною i природною потребою кожноє людини. Кож-
на людина прагне до самовираження, до самоствердження
своує особи, але рiзнi люди обирають для цього рiзнi засо-
би. Суспiльна оцiнка такого прагнення повнiстю залежить
вiд того, як, якими засобами i способами ця потреба задо-
вольняуться.
Однi задовольняють єє самовiдданою працею, науковими
чи спортивними досягненнями, сумлiнним служiнням гро-
мадським iнтересам, самопожертвою заради загальноє
справи, iншi - бiганиною за модою, <гарним життям>, за
престижними речами, третi - пияцтвом, жорстокiстю, глу-
мом над слабким, похилим чи хворим.
Грунтом хулiганських спонукань у безкультурнiсть, не-
вихованiсть, жорстокiсть. Дикi намiри i вчинки народжую-
ться дикими норовами i звичками. Але така характеристи-
ка хулiганських спонукань не викривау єх першопричини,
генезису, не дау вiдповiдi на запитання: чому людина веде
себе таким чином, яку мету вона прагне досягти, ради чого
вона протиставить себе суспiльству.
Разом з тим хулiганськi спонукання не зводяться до
фрустрацiє - стану гнiтючоє напруги, вiдчаю i викликаного
цим прагнення подолання почуття власноє неповноцiнностi,
оскiльки, по-перше, воно не притаманне всiм чи навiть
бiльшостi осiб, винних у вчиненнi хулiганства, а, по-друге,
рiвень домагань не завжди бувау завищеним, по-трету, це
почуття у багатьох випадках взагалi не може бути задовiль-
неним за рахунок вчинення хулiганських дiй (наприклад, за
наявнiстю фiзичних вад особи).
Вся слiдчо-судова практика свiдчить, що хулiганськi
спонукання - головна вiдмiнна риса, особливiсть дiянь, що
квалiфiкуються за ст. 206 КК Украєни. Вчинення подiбних
дiй з iнших, нехулiганських мотивiв утворюу iнший злочин:
у бiльшостi випадкiв - злочин проти особи. Наприклад,
Судова колегiя Верховного Суду Украєни в ухвалi у справi
К. вказала, що заподiяння тяжких тiлесних ушкоджень у
звязку з тим, що потерпiлий у грубiй формi втрутився у
суперечку мiж засудженим та його дружиною, квалiфiкуу-
ться як вчинення злочину на грунтi особистих неприязне-
них стосункiв, а не як хулiганство.
Найбiльш поширеними у помилки в квалiфiкацiє злочи-
нiв, Повязаних iз заподiянням потерпiлому тiлесних ушко-
джень. Нанесення побоєв або заподiяння тiлесних ушко-
джень i т. iн. дiяння, що були викликанi особистими непри-
язненими стосунками, за загальним правилом, не можна
квалiфiкувати за ст. 206 КК Украєни.
Див.: Мокринский С. Озорство й хулиганство. // Еженедельник совет-
ской юстиции. - 1924. -№37.-С. 879.
Див.: Волков Б. С. Мотивьi преступлений. - Изд. Казанского универси-
тета, 1982. - С. 4950.
Див.: Кон Й. С. Социология личности. - М., 1967. - С. 86-95.
446
Див.: Волков Б. С. Мотивьi преступлений. - Изд. Казан, ун-та, 1982. - С, 50.
Див.: ухвала судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 5 бермня
1985 р. у справi К. - Практика судiв Украєни в кримiнальних справах -
К., 1993.-С. 189-190.
Дiє> що супроводжувались погрозами вбивством, обра-
зою, найес<йНям побоєв, заподiянням тiлесних ушкоджень,
вчиненi ь Сiмє, кварга, щодд родичiв, знайомих i викли-
канi особистими неприязненими стесунками, неправильни-
ми дiями потерпiлих та iн., квалiфiкуються за статтями КК
Украєни, що передбачають вiдповiдальнiсть за злочини
проти особи. Такi дiє можуть квалiфiкуватись як хулiганст-
во лише у тих випадках, коли вони одночасно були поудна-
нi з грубим порушенням громадського порядку i виражали
явну неповагу до суспiльства.
Вiдмежування цих злочинiв проводиться, головним чи-
ном, iз врахуванням мотиву дiяння. Воно може квалiфiку-
ватися як хулiганство за ст. 206 КК Украєни лише утому
разi, коли було вчинене iз хулiганських спонукань. Пленум
Верховного Суду Украєни у постановi вiд 28 червня 1991 р.
розяснив, що вiдрiзняти хулiганство вiд iнших злочинiв
необхiдно з урахуванням спрямованостi умислу винного,
мотивiв, цiлей та обставин вчинених дiй.
Вчинення злочину на грунтi особистих неприязнених
стосункiв у бiльшостi випадкiв свiдчить, що вiн був учине-
ний не з хулiганських спонукань, а з мотиву помсти (рев-
нощiв), корисливостi тощо. Особистi неприязненi стосунки
мiж винним i потерпiлим можуть складатися протягом три-
валого часу (iнодi роками), але вони можуть виникнути i в
момент неправомiрноє або аморальноє поведiнки потерпiло-
го. Особистi неприязненi взаумостосунки можуть виникну-
ти i раптово, якщо вони зачiпають важливi iнтереси сторiн
або поуднанi iз заподiянням iстотноє шкоди. Наприклад, Г.
пiсля обопiльноє бiйки з П., вважаючи, що присутнiй при
цьому Я. вдарив його по головi, збив його з нiг i нанiс йому
удари по головi й животу, чим заподiяв тяжкi тiлеснi ушко-
дження. Президiя обласного суду, розглянувши справу,
Див.: п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 28 червня
1991 р. <Про судову практику в справах про хулiганство>. - Постанови
Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та цивiльних
справах.-К., 1993.-С. 173.
448
визнала квалiфiкацiю дiй Г. за ч. 2 ст. 206 КК Украєни необ-
грунтованою, оскiльки злочиннi дiє Г. вчинив не з хулiган-
ських спонукань, а на грунтi особистих неприязнених сто-
сункiв, якi виникли пiд час бiйки Г. з П.
Другою характерною особливiстю хулiганства у вчинен-
ня його за явно незначними, неiстотними приводами, як
явно неадекватна, невiдповiдна реакцiя на поведiнку потер-
пiлого чи iнших осiб. Наприклад, Б., перебуваючи у станi
алкогольного спянiння, пiзно ввечерi безпричинно приче-
пився у дворi будинку до А. С., А. Д. та П., ображав єх не-
цензурними словами, вдарив у обличчя П., який зробив
йому зауваження.
Iнодi хулiганськi дiє вчинюються майже без будь-яких
приводiв. Наприклад, пяний Д. на вулицi бiля входу в рес-
торан пiдiйшов до ранiше не знайомого йому К. i з хулiган-
ських мотивiв двiчi вдарив його кулаком в обличчя, збивши
з нiг. Коли потерпiлий пiднявся i почав тiкати, Д. наздогнав
його та уламком скла, знайденим бiля ресторану, з метою
вбивства з хулiганських мотивiв, нанiс удар в шию, заподi-
явши смертельне поранення, i продовжував наносити йому
порiзи обличчя, грудноє клiтки, живота, в тому числi з
ушкодженням внутрiшнiх органiв, а також нанiс численнi
удари по головi, заподiявши перелом перенiсся, спинки
носа, щелепи.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131