душевая кабина graham graham 
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 

Без цього була б неможливою спадковiсть трудовоє дiяльностi. Поряд з пiзнанням в трудовому процесi працiвником оцiнюуться своя праця, усвiдомлюуться єє необхiднiсть, формуються потреби, iнтереси, мотиви та мета цiує дiяльностi.
Важливим чинником виховання i розвитку здiбностей працiвникiв у трудове право. Його норми не тiльки вмiщують належну iнформацiю, а й забезпечують закрiплення органiзацiйно-правових форм як трудовоє, так i iнших видiв дiяльностi. Право визначау обов'язкову поведiнку працюючих, а також встановлюу певний комплекс правових засобiв, що забезпечують сумлiнне iнiцiативне ставлення робiтникiв i службовцiв до виконання своєх трудових обов'язкiв.
Норми трудового права мiстять правила належноє поведiнки працiвника в процесi спiльноє працi. Завдяки цим нормам
' Див.: <Виiкiе&ееаеiгЬiаИ>. 1975. N 1. Р. 3015.
26
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
у працюючих формууться певна правосвiдомiсть. Разом з тим данi норми мiстять й певнi негативнi наслiдки, примус до тих, хто цi правила порушуу.
Тому можна вважати, що правове виховання нормами законодавства про працю здiйснюуться шляхом переконання, стимулювання, контролю за додержанням законодавства i методом примусу. Усi цi методи повиннi забезпечити справедливий пiдхiд до регулювання працi як працюючих взагалi, так i окремих категорiй громадян з метою надання єм пiльг i переваг за виконання особливо важливих для держави функцiй (шахтарi, лiкарi, вчителi та iн.) або з iнших пiдстав (жiнки, молодь, люди похилого вiку), у забезпеченням саме справедливого пiдходу до регулювання i визнання соцiального значення єх працi. Досягнення суспiльством в майбутньому вiдповiдного рiвня розвитку, перетворення характеру, змiсту та умов працi на пiдставi зростання єє продуктивностi об'уктивно вирiвнють становище працюючих i роблять непотрiбними значну кiлькiсть ланок диференцiйованих переваг.
В радянськiй лiтературi постiйно пiдкреслювалось, що норми права взагалi i норми трудового права зокрема, якi безпосередньо спрямованi на розвиток демократiє на виробництвi, участь працюючих в управлiннi пiдприумствами i об'уднаннями у проявом виконання ними полiтичноє (управлiнськоє) функцiє. Проте зазначимо, що управлiнська функцiя у суто економiчною, оскiльки вона спрямована на досягнення пiдприумством певних господарських результатiв. Тому не слiд шукати в трудовому правi полiтичних повноважень, воно спрямоване на регулювання трудових вiдносин. Нi колективна праця, нi тим бiльш iндивiдуальна не спрямованi на вирiшення полiтичних питань.
 6. Вiдмежування трудового права вiд сумiжних галузей права
Трудове право у самостiйною галуззю права, мау свiй предмет i специфiчний метод регулювання. В той же час трудове право - не вiдокремлене право, бо вирiшуу цiлу низку питань, щодо яких стикууться з iншими галузями права. Застосування норм трудового права тiсно пов'язууться iз застосуванням правових норм iнших галузей права, а також враховуу принципи цих галузей. Найбiльший зв'язок трудове право мау з конституцiйним, адмiнiстративним, цивiльним та господарським правом.
Роздiл i. Предмет трудового права Украєни
27
З конституцiйним правом трудове право пов'язане тим, що Конституцiя Украєни визначау основнi трудовi права i обов'язки громадян, якi знаходять подальший розвиток в нормах трудового права i сприймаються як принципи. Зокрема Конституцiя Украєни закрiплюу право кожного громадянина на пiдприумницьку дiяльнiсть; право на працю, включаючи можливiсть заробляти собi на життя працею; право на справедливу i задовiльну винагороду; право на умови працi, що вiдповiдають вимогам безпеки i гiгiуни працi; право на соцiальне забезпечення в старостi, у разi хвороби, повноє або частковоє непрацездатностi, iнвалiдностi, нещасного випадку, втрати годувальника i безробiття.
Цi основнi конституцiйнi права у нормативними передумовами, на пiдставi яких розвиваються приписи трудового права. Найбiльш важливим у конституцiйний принцип, вiдповiдно до якого тiльки праця у основою суспiльного i матерiального становища громадян Украєни. Саме тому для удосконалення права на працю повинна бути удосконалена система працевлаштування громадян. Не випадково одним з перших законiв Украєни став саме Закон <Про зайнятiсть населення>, прийнятий Верховною Радою 1 березня 1991 р.
Вiдповiдно до цього Закону держава взяла на себе обов'язок забезпечити рiвнi можливостi всiм громадянам в реалiзацiє єх права на вiльний вибiр виду дiяльностi за здiбностями та професiйною пiдготовкою з урахуванням особистих iнтересiв i суспiльних потреб; сприяти забезпеченню ефективноє зайнятостi, запобiгати безробiттю, створювати новi робочi мiсця та умови для розвитку пiдприумництва; координувати дiяльнiсть у сферi зайнятостi з iншими напрямками економiчноє та соцiальноє полiтики; спiвробiтничати з професiйними спiлками, асоцiацiями пiдприумцiв та iн.
Вiдносини по працевлаштуванню передують трудовим вiдносинам i не у обов'язковими, бо громадянин, який пiдшукуу роботу, може звернутися до власника або уповноваженого ним органу з проханням прийняти його на роботу, або останнiй може запросити працiвника на роботу без звернення за сприянням до органiв по працевлаштуванню. В окремих випадках, наприклад при конкурсному доборi кадрiв, звернення до органiв по працевлаштуванню у безпредметним.
Саме з вiдносин по працевлаштуванню розпочинауться зв'язок трудового права з адмiнiстративним (управлiнським) правом,
28
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
оскiльки вся система органiв по працевлаштуванню у адмiнiстративною. Вiдповiдно й вiдносини, що виникають мiж громадянами та цими органами з приводу працевлаштування, у адмiнiстративними. Якщо до цього ще додати, що мiсцевi Ради народних депутатiв можуть бронювати на пiдприумствах, в установах, органiзацiях до 5 вiдсоткiв загальноє кiлькостi робочих мiсць для працевлаштування жiнок, молодi, iнвалiдiв, осiб пе-редпенсiйного вiку, то це також створюу адмiнiстративнi вiдносини, якi з реалiзацiую права на працевлаштування перетворюються в трудовi.
Зв'язок трудового права з адмiнiстративним проявляуться також у пiдготовцi кадрiв. Уся система пiдготовки робочих кадрiв та спецiалiстiв, за винятком пiдготовки робiтникiв i перепiдготовки спецiалiстiв безпосередньо на виробництвi, коли може укладатись учнiвський договiр як рiзновид трудового договору, у предметом регулювання адмiнiстративного права.
Пiдготовка, перепiдготовка, пiдвищення квалiфiкацiє кадрiв завжди мау за мету пiдготовку висококвалiфiкованих працiвникiв. Пiд час навчання особи, якi навчаються, перебувають iз закладами, в яких вони навчаються, в адмiнiстративно-правових вiдносинах, на якi ще у перiод навчання впливають норми трудового права. Крiм того, на учнiв пiд час виробничого навчання та практики поширюються норми трудового права, зокрема норми з технiки безпеки i виробничоє санiтарiє.
iз закiнченням пiдготовки чи перепiдготовки працiвник розпочинау безпосередну виконання обов'язкiв по набутiй професiє, внаслiдок чого вiдносини по навчанню перетворюються у вiдносини по виконанню працi.
Застосуванню працi в суспiльному виробництвi притаманна така властивiсть, як управлiння, що зачiпау всi сторони людського життя. Правовi вiдносини по управлiнню складаються, з одного боку, внаслiдок економiчноє необхiдностi, з другого - пiд впливом державноє волi, що виражена в нормах права.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144
 https://sdvk.ru/Polotentsesushiteli/Vodyanye/ 

 разноцветная мозаика