Гарантууться доступнiсть i безплатнiсть обов'язковоє освiти. Освiта у основою духовного, соцiального, економiчного, культурного розвитку суспiльства i держави. Єє метою у всебiчний розвиток людини як особистостi та найвищоє цiнностi суспiльства, розвиток єє талантiв, розумових i фiзичних здiбностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свiдомого суспiльного вибору, пiдвищення на цiй основi iнтелектуального, творчого, культурного потенцiалу народу, збагачення народного господарства квалiфiкованими працiвниками, спецiалiстами. Украєна визнау освiту прiоритетною сферою соцiально-економiчного, духовного i культурного розвитку суспiльства.
В разi настання старостi, хвороби, повноє або частковоє втрати працездатностi, iнвалiдностi, нещасного випадку, втрати годувальника, безробiття з незалежних вiд громадянина обставин вiн мау право на соцiальне забезпечення. Це право гарантууться загальнообов'язковим соцiальним страхуванням за рахунок страхових внескiв державних установ, бюджетних та iнших джерел соцiального забезпечення. Пенсiє та iншi види соцiальноє допомоги повиннi забезпечувати рiвень життя людини, не нижчий прожиткового мiнiмуму.
Громадяни Украєни мають право на свободу об'уднання для здiйснення i захисту своєх прав i свобод та задоволення економiчних, полiтичних, соцiальних, культурних та iнших iнтересiв. Нiхто не може бути примушений до вступу у будь-яке об'уднання, обмежений у правах або мати переваги у зв'язку з належнiстю чи неналежнiстю до нього.
Права i свободи громадян гарантуються, охороняються i захищаються державою.
Роздiл II. Основнi принципи трудового права Украєни
 3. Принципи трудового права, закрiпленi в Кодексi законiв про працю Украєни та iнших законодавчих актах про працю
Трудовi вiдносини в Украєнi регулюються системою законодавчих актiв, серед яких визначальним у КЗпП, прийнятий Верховною Радою 10 грудня 1971 р. й уведений в дiю з 1 червня 1972 р. Отже, чинний КЗпП у законом Украєнськоє РСР як складовоє частини колишнього Союзу РСР i фактично дослiвно вiдтворив Основи законодавства Союзу РСР i союзних республiк про працю.
Незалежна Украєна, хоч i у правонаступницею Украєнськоє РСР, по сутi нова держава з характерними особливостями економiчного та юридичного характеру. Законодавство про працю ж. залишилося, хоча й зi значними змiнами, старим, радянським. Принципи цього законодавства не вiдповiдають метi i завданням незалежноє Украєни, не вiдбивають єє нацiонального характеру.
Складнiсть кодифiкацiйного процесу i його проведення полягають саме в тому, що повиннi бути розробленi новi правовi iдеє, принципи, якi б, з одного боку, вiдображали нацiональнi особливостi, а з другого - реалiзовували iдеє, виробленi мiжнародним спiвтовариством.
Усi права i свободи громадян Украєни, закрiпленi в Конституцiє Украєни, знайшли вiдображення в ст. 2 КЗпП, конкретизованi в ньому та iнших законодавчих актах. Наслiдком такоє конкретизацiє у те, що законодавством про працю розробляються i закрiплюються iншi принципи, але вже не безпосередньо, не як норми-принципи, а побiчно, як правовi iдеє при реалiзацiє, застосуваннi норм трудового права.
Стаття 2 КЗпП конкретизуу право на працю, проголошене Конституцiую Украєни, визначаючи, що воно реалiзууться шляхом укладення трудового договору про роботу на пiдприумствi, в установi, органiзацiє. При цьому вiльний вибiр професiє, роду занять i роботи забезпечууться державою. При укладеннi трудового договору робота, що виконуватиметься працiвником, тобто трудова функцiя, визначауться угодою мiж сторонами (ст. 21 КЗпП). Таким чином, закрiплюються принцип договiрного характеру трудових вiдносин i визначенiсть трудовоє функцiє, яка виконуватиметься працiвником.
44
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Трудовi вiдносини можуть припинятися лише з пiдстав, передбачених законом, зокрема ст.ст. 36-41 та 45 КЗпП. Отже, цими статтями визначауться принцип стабiльностi трудових вiдносин.
Законом Украєни вiд 1 березня 1991 р. <Про зайнятiсть населення> закрiплено право громадян Украєни вiльно обирати види дiяльностi, якi не забороненi законодавством; виключауться будь-яка форма примусу до працi (п. 2 ст. 1). Добровiльна незайнятiсть громадян не у пiдставою для притягнення єх до адмiнiстративноє або кримiнальноє вiдповiдальностi. Це полярна протилежнiсть радянському принципу, що вважався одним iз головних i визначальних в трудовому правi - принципу загальностi i обов'язковостi працi.
Цим же Законом закрiплено добровiльнiсть працi, виду дiяльностi, безплатне навчання безробiтних новим професiям, перепiдготовка в навчальних закладах або в системi державноє служби зайнятостi (ст. 4).
Законом Украєни вiд 1 липня 1993 р. <Про колективнi договори i угоди> визначено порядок врегулювання виробничих, трудових, соцiально-економiчних вiдносин мiж власником або уповноваженим ним органом i трудовим колективом та профспiлкою чи iншим органом, уповноваженим трудовим колективом на представництво його iнтересiв. Законом вирiшене питання узгодження iнтересiв працюючих з власниками або уповноваженими ними органами, фактично закрiплено принцип участi трудових колективiв чи єх представницьких органiв у встановленнi умов працi та здiйсненнi контролю за додержанням законодавства про працю.
Законом Украєни вiд 24 березня 1995 р. <Про оплату працi> конкретизоване право на винагороду i закрiплено принцип матерiальноє зацiкавленостi працюючих у наслiдках своує працi, принцип договiрного регулювання працi, що здiйснюуться на основi системи угод, якi укладаються на державному, галузевому, регiональному та виробничому рiвнях.
Кожен, хто працюу, мау право на вiдпочинок. Це право забезпечууться наданням днiв щотижневого вiдпочинку, а також оплачуваноє щорiчноє вiдпустки. Законом Украєни вiд 15 листопада 1996 р. <Про вiдпустки> встановленi державнi гарантiє права на вiдпустку, визначенi умови, тривалiсть i поря-
Роздiл II. Основнi принципи трудового права Украєни
45
док надання єх працiвникам для поновлення працездатностi, змiцнення здоров'я, задоволення власних життуво важливих потреб та iнтересiв, всебiчного розвитку особи. Право на вiдпустку громадяни Украєни мають незалежно вiд форм власностi, виду дiяльностi i галузевоє приналежностi пiдприумства, установи, органiзацiє.
Основнi положення щодо реалiзацiє конституцiйного права громадян на охорону єх життя i здоров'я в процесi трудовоє дiяльностi визначау Закон Украєни вiд 14 жовтня 1992 р. <Про охорону працi>. Вiн регулюу за участю вiдповiдних державних Органiв вiдносини мiж власником пiдприумства, установи i органiзацiє або уповноваженим ним органом i працiвником з питань безпеки, гiгiуни працi та виробничого середовища i встановлюу удиний порядок органiзацiє охорони працi в Украєнi. Цей. Закон вiдображау принцип безпеки працi.
положень КЗпП та iнших законодавчих єдяе визначити такi принципи трудового iоди працi; принцип рiвноправностi в га-1ЦИП договiрного характеру працi; принцип виз-УДОВОЄ функцiє; принцип стабiльностi трудових 9КК, принцип матерiальноє зацiкавленостi в результатах {ФАЦi; принцип безпеки працi; принцип участi трудових колек-iХВiв i профспiлок у вирiшеннi питань встановлення умов працi i здiйсненнi контролю за додержанням законодавства про працю; принцип свободи об'уднання для здiйснення i захисту своєх Прав i свобод;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144