Метод переконання - це метод активного впливу на свiдомiсть людини i тим самим на його поведiнку. Працiвник повинен мати твердi погляди, що полягають в усвiдомленнi необхiдностi дотримуватись приписiв правових норм, котрi визначають внутрiшнiй трудовий розпорядок, органiзовувати свою поведiнку i поведiнку працюючих поряд вiдповiдно до цих норм без будь-якого впливу чи примусу зi сторони.
Усвiдомивший правовi норми про внутрiшнiй трудовий розпорядок працiвник поступау правомiрно, самостiйно i добровiльно. Ним у цих випадках керуу iдея, що така поведiнка у правильною, корисною для виробництва в цiлому i для кожного працюючого на цьому виробництвi зокрема.
У методi переконання виховання свiдомостi тiсно пов'язане iз звичкою. За звичкою ми досить часто вчиняумо певнi дiє саме тому, що ми так звикли поступати, внаслiдок традицiє, сiмейноє або виробничоє.
iншi методи у додатковими, оскiльки застосовуються до частини працюючих, що заслуговують на заохочення, або до працюючих, якi порушують трудову дисциплiну. Перш нiж застосовувати заходи дисциплiнарного i громадського впливу, спочатку застосовують метод переконання i виховання.
Поуднання переконання i примусу проявляуться на всiх стадiях трудового процесу, у вирiшеннi економiчних i органiзацiйних питань. В умовах ринкових вiдносин працiвники повиннi мати переконання в економiчнiй вигодi i доцiльностi тих чи iнших заходiв. Головна мета переконання - добитися сумлiнного виконання норм трудового права, добровiльно, без примусу, за переконанням єх виконувати. Це досягауться за допомогою виховноє роботи, попередження правопорушень, нематерiальними та матерiальними заходами заохочення, методом матерiального i морального стимулювання.
Стимулювання свiдомо використовууться державою, суспiльством, пiдприумцем, трудовим колективом для обумовле-
Роздiл XII. Внутрiшнiй трудовий розпорядок
405
ностi поведiнки працюючих шляхом органiчноє ув'язки iнтересiв суспiльства, пiдприумця, трудового колективу з iнтересами окремого працiвника. При цьому наголос робиться не на <велiння>, розпорядження, а на <самовизначення> працiвником своує поведiнки пiд час роботи.
Матерiальнi i моральнi стимули знаходять своу вiдображення у правi як система засобiв, що заохочують бiльш продуктивну дисциплiновану працю, тривалi трудовi вiдносини шляхом впровадження бiльш високих розмiрiв оплати працi, надання пiльг i переваг, а також публiчного визнання заслуг працiвника.
Матерiальнi стимули в нормах права передбачають матерiальне заохочення працiвникiв шляхом певних систем заробiтноє плати, надбавок до заробiтноє плати за досягнення значних показникiв у роботi, премiювання, щорiчноє винагороди за наслiдками роботи пiдприумства за рiк, винагороди за вислугу рокiв тощо.
Моральнi стимули вiдображенi в нормах, що встановлюють рiзнi форми суспiльно-морального заохочення шляхом публiчного визнання заслуг, нагородження i надання трудовоє пошани.
У випадках порушення працiвником трудових обов'язкiв до нього у необхiдних випадках можуть застосовуватись заходи дисциплiнарного i громадського впливу.
3. Правове регулювання внутрiшнього трудового розпорядку
Дисциплiна працi полягау як у сумлiнному ставленнi до справи, яка доручауться, так i в знаннi та виконаннi конкретних правил поведiнки, що встановленi для працiвникiв даного пiдприумства. Конкретизацiя i розвиток норм законодавства про працю здiйснюються за допомогою правил внутрiшнього трудового розпорядку, якими регламентуються умови i порядок виконання кожним працiвником своує трудовоє функцiє ' вiдповiдно з обсягом роботи i колом обов'язкiв, що передбаченi трудовим договором.
За своую юридичною природою правила внутрiшнього трудового розпорядку становлять собою нормативнi угоди. Вони видаються вiдповiдними органами державного управлiння за погодженням з профспiлковими органами i не можуть суперечити законодавству про працю.
Правила внутрiшнього трудового розпорядку можуть бути трьох видiв: типовi, галузевi та конкретних пiдприумств.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
406
Типовi правила затверджуються центральним органом виконавчоє влади за погодженням з центральними профспiлковими органами.
Вони мiстять такi основнi питання: загальнi положення;
порядок прийняття на роботу i звiльнення з роботи робiтникiв i службовцiв; основнi обов'язки робiтникiв i службовцiв; основнi обов'язки власника пiдприумства або уповноваженого ним органу; робочий час i порядок його використання; заохочення за успiхи в роботi; дисциплiнарна вiдповiдальнiсть робiтникiв i службовцiв.
На основi типових правил мiнiстерства i вiдомства за погодженням з вiдповiдними галузевими профспiлковими органами затверджують галузевi правила внутрiшнього трудового розпорядку, якi повиннi вiдтворювати, розвивати i конкретизувати положення типових правил щодо особливостей працi в цих галузях.
Для робiтникiв i службовцiв пiдприумств внутрiшнiй трудовий розпорядок визначауться правилами, якi вiдповiдно до ст. 142 КЗпП затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу i профспiлкового комiтету на пiдставi типових правил.
Особливiстю правил внутрiшнього трудового розпорядку державних пiдприумств у те, що в них визначаються не тiльки обов'язки працюючих, пiдлеглих працiвникiв, а й обов'язки керiвних працiвникiв пiдприумства, зокрема тих, хто повинен забезпечити надання працiвнику роботи, обумовленноє трудовим договором, належну органiзацiю робочих мiсць, а також необхiднi для виконання роботи засоби виробництва.
У деяких галузях народного господарства для окремих категорiй працiвникiв розробленi статути чи положення про дисциплiну. Так, на залiзничному транспортi дiу Положення про дисциплiну працiвникiв залiзничного транспорту, затверджене постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 26 сiчня 1993 р. № 55 за погодженням з Радою профспiлки залiзничникiв i транспортних будiвельникiв Украєни. В п. 2 цього Положення зазначено, що воно поширюуться на всiх працiвникiв пiдприумств, об'уднань, установ та органiзацiй залiзничного транспорту, що належать до державноє власностi, за винятком працiвникiв житлово-комунального господарства та побутового обслуговування, будiвельних органiзацiй, служб постачання, дорожнiх
Роздiл XII. Внутрiшнiй трудовий розпорядок
407
ресторанiв, навчальних закладiв, науково-дослiдних i проектно-конструкторських органiзацiй, бiблiотек, методичних кабiнетiв, будинкiв культури, клубiв, спортивних, дитячих i медичних закладiв, пансiонатiв i будинкiв вiдпочинку.
У галузi зв'язку дiу Статут про дисциплiну працiвникiв зв'язку, затверджений постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд ЗО липня 1996 р. № 877. Вiн поширюуться на керiвникiв, службовцiв, квалiфiкованих робiтникiв пiдприумств та об'уднань зв'язку, перелiк яких визначауться Мiнiстерством зв'язку Украєни за участю Мiнiстерства працi та соцiальноє полiтики Украєни i за погодженням з вiдповiдними галузевими профспiлками; працiвникiв вiдомчоє воунiзованоє охорони (крiм воунiзованоє охорони першоє категорiє) i сторожовоє охорони пiдприумств та об'уднань зв'язку.
Таким чином, Положення про дисциплiну працiвникiв залiзничного транспорту, затверджене Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни за погодженням з Радою профспiлки залiзничникiв i транспортних будiвельникiв, у нормативною угодою.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144