Незважаючи на те, що чинним законодавством громадським органiзацiям надано право накладати на своєх членiв громадськi стягнення за порушення трудовоє дисциплiни, необхiдно визнати, що головним в роботi громадських органiзацiй у не накладення стягнень, а попередження правопорушень, виховання у людей свiдомого ставлення до трудовоє дисциплiни, створення обстановки нетерпимостi до єє порушникiв.
Роздiл XIII. Матерiальна вiдповiдальнiсть сторiн трудових правовiдносин 421 РОЗДiЛ XIII
МАТЕРiАЛЬНА ВiДПОВiДАЛЬНiСТЬ СТОРiН ТРУДОВИХ ПРАВОВiДНОСИН
1. Поняття матерiальноє вiдповiдальностi за трудовим, правом
В ст. 13 Конституцiє Украєни закрiплено, що власнiсть зобов'язуу. Вона не повинна використовуватися на шкоду людини i суспiльства. Держава забезпечуу захист прав усiх суб'уктiв права власностi i господарювання, соцiальну спрямованiсть економiки. Усi суб'укти права власностi рiвнi перед законом.
Ставлення до власностi формууться перш за все тими реальними умовами, в яких перебувау людина, можливостями єє впливу на органiзацiю виробництва, розподiлом створених результатiв працi. i хоча вiдповiдно до ст. 41 Конституцiє Украєни кожен мау право володiти, користуватись i розпоряджатись своую власнiстю, результатами своує iнтелектуальноє, творчоє дiяльностi, фактичноє рiвностi у правi власностi громадян немау i бути не може, оскiльки люди не рiвнi у можливостях набувати право власностi. iснуюча нерiвнiсть у володiннi, користуваннi i розпорядженнi власнiстю створюу суспiльнi суперечностi, якi досить часто переростають у протиправнi форми набування власностi. З цими негативними явищами держава бореться за допомогою рiзних галузей права: кримiнального, адмiнiстративного, цивiльного, господарського. Важливе мiсце тут належить й трудовому праву Украєни, яке визначау матерiальну вiдповiдальнiсть сторiн трудових правовiдносин за заподiяну iншiй сторонi шкоду.
Матерiальна вiдповiдальнiсть робiтникiв i службовцiв за шкоду, заподiяну майну пiдприумства, визначена ст. ст. 130-138 КЗпП та деякими пiдзаконними актами. Встановлена цими актами вiдповiдальнiсть у важливим засобом виховного впливу на робiтникiв i службовцiв щодо дисциплiнованого ставлення до майна пiдприумства, поважного додержання iснуючого правопорядку, забезпечення матерiальних iнтересiв конкретних пiдприумств, трудових колективiв i суспiльства в цiлому. При сприяннi вiдповiдальностi досягауться мета попередження правопорушення в галузi охорони власностi пiдприумства.
В той же час матерiальна вiдповiдальнiсть не становить частини дисциплiнарноє вiдповiдальностi, тому притягнення пра-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
422
цiнника до матерiальноє вiдповiдальностi не виключау можливостi накладення на нього дисциплiнарного стягнення.
Передбачена трудовим правом матерiальна вiдповiдальнiсть робiтникiв i службовцiв за шкоду, заподiяну пiдприумству, зкон-струйована таким чином, що вона поуднуу матерiальну вiдповiдальнiсть працiвникiв iз захистом iнтересiв кожного працiвника. Не випадково глава IX КЗпП мау назву <Гарантiє при покладеннi на працiвникiв матерiальноє вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну пiдприумству, установi, органiзацiє>. Цi гарантiє полягають у тому, що вiдповiдальнiсть може настати тiльки за пряму шкоду, в межах i порядку, передбачених законодавством, i, як правило, обмежуються певною частиною заробiтку працiвника.
Таким чином, матерiальна вiдповiдальнiсть як важливий iнститут трудового права покликана забезпечити вiдповiднiсть поведiнки людей нормам, прийнятим державою. Ця вiдповiдальнiсть, на вiдмiну вiд дисциплiнарноє, у двосторонньою, оскiльки вiдповiдальнiсть несе не тiльки працiвник перед власником або уповноваженим ним органом, а й власник перед працiвником за заподiяння шкоди його майну або здоров'ю.
Тому матерiальною вiдповiдальнiстю за трудовим правом у встановлений законом обов'язок сторони трудового договору вiдшкодовувати збитки, заподiянi iншiй сторонi протиправними i винов-ними дiями.
2. Пiдстави i умови матерiальноє вiдповiдальностi за трудовим правом
Загальнi пiдстави i умови матерiальноє вiдповiдальностi визначенi ст. 130 КЗпП. На вiдмiну вiд цивiльного права, що також визначау умови майновоє вiдповiдальностi, трудове право видiляу з цих умов пiдставу матерiальноє вiдповiдальностi - пряму дiйсну шкоду. Лише тiльки за наявностi цiує пiдстави - шкоди - можна ставити питання про те, чи може працiвник бути притягнутий до вiдповiдальностi, чи у умови цiує вiдповiдальностi.
Пленум Верховного Суду Украєни в постановi вiд 29 грудня 1992 р. № 14 <Про судову практику в справах про вiдшкодування шкоди, заподiяноє пiдприумствам, установам, органiзацiям єх працiвниками> роз'яснив, що пiд прямою дiйсною шкодою слiд розумiти втрату, погiршення або зниження цiнностi май-
Роздiл ХШ. Матерiальна вiдповiдальнiсть сторiн трудових правовiдносин 423
на, необхiднiсть для пiдприумства провести витрати на вiдновлення, придбання майна чи iнших цiнностей або провести зайвi, тобто викликанi внаслiдок порушення працiвником трудових обов'язкiв, грошовi виплати.
До прямоє дiйсноє шкоди можуть бути також вiднесенi й суми незаконно нарахованоє заробiтноє плати i премiє, вартiсть пального й мастил, сировини, напiвфабрикатiв та iнших матерiальних цiнностей, безпiдставно списаних у зв'язку з викривленням даних про обсяг робiт.
Неодержання пiдприумством прибутку, який планувався i очiкувався, у зв'язку з неправомiрними дiями працiвника прямоє шкоди на створюу, тому немау пiдстав для притягнення його до матерiальноє вiдповiдальностi. Це упущена вигода, а не пряма шкода. Цим моментом матерiальна вiдповiдальнiсть за трудовим правом вiдрiзняуться вiд майновоє вiдповiдальностi за цивiльним правом, яким передбачена вiдповiдальнiсть i за неодержанi прибутки. Не можуть включатися до шкоди, що пiдлягау вiдшкодуванню, неодержанi або списанi в доход держави прибутки з пiдстав, пов'язаних з неналежним виконанням працiвником трудових обов'язкiв, так само як i iншi неодержанi прибутки.
Шкода повинна бути такою, що реально настала для пiдприумства. Коли працiвник самовiльно використовуу для власних потреб технiку - автомашини, трактори, станки, iнше обладнання, - пряму дiйсну шкоду становлять амортизацiя технiки, витрати пального, мастильних матерiалiв, електроенергiє, необхiднiсть найму i використання технiки iнших пiдприумств.
Встановлення прямоє дiйсноє шкоди досить часто викликау ускладнення. Так, водiй автобуса Р. пiсля закiнчення змiни пiшов до каси здавати вирученi вiд продажу квиткiв грошi. При поверненнi до автобуса вiн виявив, що з кабiни зникла його сумка з квитками на суму 230 грн. На цю суму до нього й було заявлено позов. Районний суд позов задовольнив повнiстю, стягнувши зазначену суму з шофера на користь автопiдприум-ства. Судова колегiя в цивiльних справах обласного суду скасувала рiшення районного суду i в позовi до Р. вiдмовила, посилаючись на те, що автопiдприумству не заподiяна дiйсна шкода. Судова колегiя визнала, що районний суд не мав пiдстав для покладення на Р. матерiальноє вiдповiдальностi, оскiльки
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
424
автопiдприумству не заподiяна пряма дiйсна шкода. Автобуснi квитки не становлять собою матерiальних цiнностей, оскiльки вони повиннi бути реалiзованими. А для цього необхiдно ще перевозити пасажирiв, експлуатувати транспорт, нести витрати по заробiтнiй платi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144