умов внесення змiн i доповнень до угоди, контролю за єє виконанням, вiдповiдальностi за недотримання єє положень тощо.
Сторонами угоди на галузевому рiвнi у власники, об'уднання власникiв або iншi представницькi органiзацiє роботодавцiв. На пiдприумствах державноє власностi iнтереси власника представляють мiнiстерства i вiдомства. iнтереси ж працюючих представляють галузевi об'уднання профспiлок.
Угода на регiональному рiвнi укладауться мiж мiсцевими органами державноє виконавчоє влади або регiональними об'уднаннями пiдприумцiв, якщо вони створенi i мають вiдповiднi повноваження, i об'уднаннями профспiлок чи iншими уповноваженими трудовими колективами органами.
За наявностi на галузевому чи територiальному рiвнi кiлькох профспiлок або єх об'уднань чи iнших уповноважених трудовим колективом на представництво органiв вони повиннi сформувати спiльний представницький орган для ведення переговорiв i укладення колективноє угоди. У разi недосягнення згоди у створеннi спiльного представницького органу угода вважауться укладеною, якщо єє пiдписали представники профспiлок чи єх об'уднань або iншi уповноваженi трудовим колективом на представництво органи, до яких входить бiльше половини найманих працiвникiв галузi, територiє.
Законодавець послiдовно вiдстоюу право iнших, крiм професiйних спiлок, органiзацiй трудящих на участь в колективних переговорах i укладення колективних угод, а також право трудящих самим вирiшувати, якi органiзацiє представлятимуть єх iнтереси.
Колективна угода у нормативним актом, єє положення дiють безпосередньо i у обов'язковими для всiх суб'уктiв, що перебувають у сферi дiє сторiн. Одночасно вона у локальним актом, бо єє положення поширююуться на певне коло суб'уктiв, обмежене сферою дiє сторiн, якi пiдписали угоду.
Колективна угода у багатоплановим актом, оскiльки вона регулюу всi вiдносини на пiдприумствах, на якi поширюуться дiя угоди. Єє особливiстю у наявнiсть в єє змiстi нормативних i зобов'язальних положень. Нормативнi положення угоди являють собою сукупнiсть локальних норм з основних питань працi, єє оплати, умов i охорони працi, соцiально-побутових питань. Зобов'язальнi положення на вiдмiну вiд нормативних не мають
Роздiл V. Колективний договiр
145
загального характеру i полягають у виконаннi конкретних разових дiй, якими вичерпуються. Порiвняно з колективними договорами доля зобов'язальних положень в угодах значно менша.
Порядок укладення колективноє угоди у досить демократичним. Однiую з єє сторiн виступають уповноваженi представники трудящих, хоча єх участь в розробцi i укладеннi угоди опосередкована через єх представникiв.
Порядок ведення переговорiв, розробки проекту та укладення колективних угод майже не вiдрiзняуться вiд порядку укладення колективного договору. Сторони ведуть колективнi переговори, утворюють робочу комiсiю, яка готуу проект угоди, використовують прямi процедури для регулювання розбiжностей тощо. Але колективна угода на вiдмiну вiд договору не виноситься на схвалення трудовими колективами.
от, що уклали угоду, повиннi iнформувати громадян масовоУ iнформацiє про змiну угоди та хiд єє реа-,МГiОНальнi угоди пiддягають повiдомнiй ре-iрiЙИ.ЩМЩ Украєни в порядку, передбаченому ЯОрядок повiдомноє реустрацiє галузевих i УГОД, колективних договорiв, затвердженим по-йнету Мiнiстрiв Украєни вiд 5 квiтня 1994 р. № 225. . реустрацiя проводиться з метою забезпечення можливостi ДЛЯ врахування умов, що вмiщують угоди, пiд час розгляду трудових спорiв.
Колективна угода у строковим актом. Вона укладауться на визначений термiн i набирау чинностi з дня єi пiдписання представниками сторiн або з дня, зазначеного в угодi. ^ Угодою на державному рiвнi регулюються основнi принципи i норми реалiзацiє соцiально-економiчноє полiтики i трудових вiдносин. Зокрема, ст. 8 Закону Украєни <Про колективнi договори i угоди> передбачау включення в змiст угод гарантiй працi i забезпечення продуктивностi зайнятостi, мiнiмальних соцiальних гарантiй оплати працi, розмiру прожиткового мiнiмуму, соцiального страхування, умов охорони працi та iншi питання.
Структура Генеральноє угоди законодавче не визначена, тому це питання вирiшууться сторонами пiд час проведення переговорiв. Так, Генеральною угодою мiж Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни i профспiлковими об'уднаннями Украєни, що пiдписана 4 серпня 1995 р., передбачено 10 роздiлiв з рiзних питань, що
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
пов'язанi з трудовими вiдносинами. Генеральна угода на 1997- 1998 роки вмiщуу вже 11 роздiлiв.
Чинне законодавство i наука трудового права не дають визначення поняття колективноє угоди. З урахуванням наведених вище вiдправних позицiй можна визначити колективну угоду як строкову угоду, яка укладауться мiж власниками та органами, що уповноваженi представляти трудящих на державному, галузевому та регiональному рiвнях, про встановлення нормативних положень в сферi працi та соцiально-побутових питань, якi у обов'язковими для всiх суб'уктiв, що перебувають у сферi дiє сторiн, з метою врегулювання виробничих, трудових i соцiально-економiчних вiдносин i узгодження iнтересiв держави, трудящих i власникiв, а також уповноважених ними органiв.
5. Колективнi переговори по укладенню колективного договору
В науцi трудового права серйозного дослiдження практики ведення колективних переговорiв не проводилось, оскiльки навiть термiн <колективнi переговори> чинним законодавством не вживався. Цей термiн в трудове право введений Законом Украєни <Про колективнi договори i угоди>, яким було визначено, що укладенню колективного договору передують колективнi переговори. Пiзнiше Законом Украєни вiд 15 грудня 1993 р. норма про проведення колективних переговорiв була включена до ст. 14 КЗпП.
Фактично колективнi переговори iснують ще до єх офiцiйного початку, оскiльки i власник або уповноважена ним особа, i представники трудового колективу готуються до проведення переговорiв, збирають необхiдну iнформацiю, визначають свою лiнiю поведiнки, тактику i стратегiю ведення переговорiв, у загальних рисах вирiшують коло питань, що будуть винесенi на переговори. Кожна iз сторiн готуу пакет аргументованих пропозицiй щодо структури i змiсту колективного договору. Цi пропозицiє передаються iншiй сторонi з метою єх попереднього вивчення, аналiзу, пiдготовки висновкiв.
Лiнiя поведiнки кожноє сторони визначауться досягненням внутрiшньоє погодженостi початкових позицiй. Таке погодження особливо важливе тодi, коли iнтереси членiв сторiн у багатогранними, що може викликати значнi розбiжностi. На переговорах сторона повинна бути згуртованою i мати вигляд удиноє. Особливо це стосууться представникiв трудящих. Перелiк
Роздiл V. Колективний договiр
вимог, що ними заявляються, мау вiдповiдати побажанням усiх членiв колективу: молодих i похилого вiку, квалiфiкованих робiтникiв i допомiжного персоналу, почасове оплачуваних i оплачуваних за продуктивнiстю працi, працiвникiв розумовоє та фiзичноє працi тощо. Цi вимоги повиннi бути сформульованi так, щоб задовольняти всiх працюючих.
Що ж до адмiнiстрацiє пiдприумства, то тут пануу принцип удиноначальностi. На державних пiдприумствах у можливiсть узгодити позицiю з вищим керiвництвом у порядку пiдлеглостi. До того ж керiвництво пiдприумства краще знау стан виробництва i вiльно використовуу оперативну iнформацiю.
Щоб досягти успiхiв на переговорах, сторони перш за все повиннi урегулювати рiзнi процедурнi питання, єм належним ЧИНОМ необхiдно визнати один одного уповноваженим висту-iменi сторони, яку вони представляють, заявити про ;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144
Сторонами угоди на галузевому рiвнi у власники, об'уднання власникiв або iншi представницькi органiзацiє роботодавцiв. На пiдприумствах державноє власностi iнтереси власника представляють мiнiстерства i вiдомства. iнтереси ж працюючих представляють галузевi об'уднання профспiлок.
Угода на регiональному рiвнi укладауться мiж мiсцевими органами державноє виконавчоє влади або регiональними об'уднаннями пiдприумцiв, якщо вони створенi i мають вiдповiднi повноваження, i об'уднаннями профспiлок чи iншими уповноваженими трудовими колективами органами.
За наявностi на галузевому чи територiальному рiвнi кiлькох профспiлок або єх об'уднань чи iнших уповноважених трудовим колективом на представництво органiв вони повиннi сформувати спiльний представницький орган для ведення переговорiв i укладення колективноє угоди. У разi недосягнення згоди у створеннi спiльного представницького органу угода вважауться укладеною, якщо єє пiдписали представники профспiлок чи єх об'уднань або iншi уповноваженi трудовим колективом на представництво органи, до яких входить бiльше половини найманих працiвникiв галузi, територiє.
Законодавець послiдовно вiдстоюу право iнших, крiм професiйних спiлок, органiзацiй трудящих на участь в колективних переговорах i укладення колективних угод, а також право трудящих самим вирiшувати, якi органiзацiє представлятимуть єх iнтереси.
Колективна угода у нормативним актом, єє положення дiють безпосередньо i у обов'язковими для всiх суб'уктiв, що перебувають у сферi дiє сторiн. Одночасно вона у локальним актом, бо єє положення поширююуться на певне коло суб'уктiв, обмежене сферою дiє сторiн, якi пiдписали угоду.
Колективна угода у багатоплановим актом, оскiльки вона регулюу всi вiдносини на пiдприумствах, на якi поширюуться дiя угоди. Єє особливiстю у наявнiсть в єє змiстi нормативних i зобов'язальних положень. Нормативнi положення угоди являють собою сукупнiсть локальних норм з основних питань працi, єє оплати, умов i охорони працi, соцiально-побутових питань. Зобов'язальнi положення на вiдмiну вiд нормативних не мають
Роздiл V. Колективний договiр
145
загального характеру i полягають у виконаннi конкретних разових дiй, якими вичерпуються. Порiвняно з колективними договорами доля зобов'язальних положень в угодах значно менша.
Порядок укладення колективноє угоди у досить демократичним. Однiую з єє сторiн виступають уповноваженi представники трудящих, хоча єх участь в розробцi i укладеннi угоди опосередкована через єх представникiв.
Порядок ведення переговорiв, розробки проекту та укладення колективних угод майже не вiдрiзняуться вiд порядку укладення колективного договору. Сторони ведуть колективнi переговори, утворюють робочу комiсiю, яка готуу проект угоди, використовують прямi процедури для регулювання розбiжностей тощо. Але колективна угода на вiдмiну вiд договору не виноситься на схвалення трудовими колективами.
от, що уклали угоду, повиннi iнформувати громадян масовоУ iнформацiє про змiну угоди та хiд єє реа-,МГiОНальнi угоди пiддягають повiдомнiй ре-iрiЙИ.ЩМЩ Украєни в порядку, передбаченому ЯОрядок повiдомноє реустрацiє галузевих i УГОД, колективних договорiв, затвердженим по-йнету Мiнiстрiв Украєни вiд 5 квiтня 1994 р. № 225. . реустрацiя проводиться з метою забезпечення можливостi ДЛЯ врахування умов, що вмiщують угоди, пiд час розгляду трудових спорiв.
Колективна угода у строковим актом. Вона укладауться на визначений термiн i набирау чинностi з дня єi пiдписання представниками сторiн або з дня, зазначеного в угодi. ^ Угодою на державному рiвнi регулюються основнi принципи i норми реалiзацiє соцiально-економiчноє полiтики i трудових вiдносин. Зокрема, ст. 8 Закону Украєни <Про колективнi договори i угоди> передбачау включення в змiст угод гарантiй працi i забезпечення продуктивностi зайнятостi, мiнiмальних соцiальних гарантiй оплати працi, розмiру прожиткового мiнiмуму, соцiального страхування, умов охорони працi та iншi питання.
Структура Генеральноє угоди законодавче не визначена, тому це питання вирiшууться сторонами пiд час проведення переговорiв. Так, Генеральною угодою мiж Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни i профспiлковими об'уднаннями Украєни, що пiдписана 4 серпня 1995 р., передбачено 10 роздiлiв з рiзних питань, що
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
пов'язанi з трудовими вiдносинами. Генеральна угода на 1997- 1998 роки вмiщуу вже 11 роздiлiв.
Чинне законодавство i наука трудового права не дають визначення поняття колективноє угоди. З урахуванням наведених вище вiдправних позицiй можна визначити колективну угоду як строкову угоду, яка укладауться мiж власниками та органами, що уповноваженi представляти трудящих на державному, галузевому та регiональному рiвнях, про встановлення нормативних положень в сферi працi та соцiально-побутових питань, якi у обов'язковими для всiх суб'уктiв, що перебувають у сферi дiє сторiн, з метою врегулювання виробничих, трудових i соцiально-економiчних вiдносин i узгодження iнтересiв держави, трудящих i власникiв, а також уповноважених ними органiв.
5. Колективнi переговори по укладенню колективного договору
В науцi трудового права серйозного дослiдження практики ведення колективних переговорiв не проводилось, оскiльки навiть термiн <колективнi переговори> чинним законодавством не вживався. Цей термiн в трудове право введений Законом Украєни <Про колективнi договори i угоди>, яким було визначено, що укладенню колективного договору передують колективнi переговори. Пiзнiше Законом Украєни вiд 15 грудня 1993 р. норма про проведення колективних переговорiв була включена до ст. 14 КЗпП.
Фактично колективнi переговори iснують ще до єх офiцiйного початку, оскiльки i власник або уповноважена ним особа, i представники трудового колективу готуються до проведення переговорiв, збирають необхiдну iнформацiю, визначають свою лiнiю поведiнки, тактику i стратегiю ведення переговорiв, у загальних рисах вирiшують коло питань, що будуть винесенi на переговори. Кожна iз сторiн готуу пакет аргументованих пропозицiй щодо структури i змiсту колективного договору. Цi пропозицiє передаються iншiй сторонi з метою єх попереднього вивчення, аналiзу, пiдготовки висновкiв.
Лiнiя поведiнки кожноє сторони визначауться досягненням внутрiшньоє погодженостi початкових позицiй. Таке погодження особливо важливе тодi, коли iнтереси членiв сторiн у багатогранними, що може викликати значнi розбiжностi. На переговорах сторона повинна бути згуртованою i мати вигляд удиноє. Особливо це стосууться представникiв трудящих. Перелiк
Роздiл V. Колективний договiр
вимог, що ними заявляються, мау вiдповiдати побажанням усiх членiв колективу: молодих i похилого вiку, квалiфiкованих робiтникiв i допомiжного персоналу, почасове оплачуваних i оплачуваних за продуктивнiстю працi, працiвникiв розумовоє та фiзичноє працi тощо. Цi вимоги повиннi бути сформульованi так, щоб задовольняти всiх працюючих.
Що ж до адмiнiстрацiє пiдприумства, то тут пануу принцип удиноначальностi. На державних пiдприумствах у можливiсть узгодити позицiю з вищим керiвництвом у порядку пiдлеглостi. До того ж керiвництво пiдприумства краще знау стан виробництва i вiльно використовуу оперативну iнформацiю.
Щоб досягти успiхiв на переговорах, сторони перш за все повиннi урегулювати рiзнi процедурнi питання, єм належним ЧИНОМ необхiдно визнати один одного уповноваженим висту-iменi сторони, яку вони представляють, заявити про ;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144