Нi строк договору, нi його письмова форма не створюють контракту. Цей висновок пiдтверджууться постановою Кабiнету Мiнiнстрiв Украєни вiд 16 листопада 1994 р. № 779, якою встановлено, що трудовi договори з працiвниками, дiльнiсть яких пов'язнана з державною таумницею, укладаються у письмовiй формi. Постанова не вимагау, щоб такi договори укладались на певний строк, тому вони не названi i не у контрактами у розумiннi ст. 21 КЗпП.
Виходячи з принципу добровiльностi оформлення трудових вiдносин, сторони при укладеннi трудового договору можуть досягти угоди про рiзнi види оформлення трудових вiдносин:
як трудовий договiр, так i контракт, навiть у випадку, коли сфера застосування контракту на дану категорiю працiвникiв не поширюуться. Тому ми пiдтримуумо думку, що контракт може застосовуватись на пiдприумствах з новими формами органiзацiє та оплати працi - на орендних, акцiонерних, кооперативних i спiльних пiдприумствах, в господарських товариствах, на приватних пiдприумствах, тобто там, де суб'укти мають бiльшу самостiйнiсть в питаннях органiзацiє та стимулювання працi3.
Трудовий договiр впливау на динамiку трудових вiдносин, породжуючи єх, змiнюючи чи припиняючи. Вiн визначау i обсяг кореспондуючих прав та обов'язкiв сторiн (виконувати роботу, виплачувати заробiтну плату), регулюу поведiнку сторiн при здiйсненнi трудових вiдносин (дотримуватися правил внут-
' Див.: Дрчжчана С. Аспекти правовоє природи контракту // Право Украєни. 1992. № 8-Ст.ii.
2 Див.: Никитчнскчй В. Контракт в трудовом праве // Советское государство й право. 1991. № 8. С. 52.
3 Там же.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
рєiпнього трудового розпорядку, забезпечувати належнi умови працi).
За допомогою погодженого з власником або уповноваженим ним органом волевиявлення i самозобов'язання працiвника абстрактнi права i обов'язки, що випливають з права на працю, перетворюються у конкретнi права i обов'язки з трудових вiдносин мiж працiвником i власником пiдприумства або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою.
2. Змiст трудового договору
Сукупнiсть умов, якi визначають взаумнi права i обов'язки сторiн, становлять змiст трудового договору. Такi умови можуть визначатись законодавчими або- iншими нормативними актами i встановлювати, наприклад, мiнiмальний розмiр заробiтноє плати, мiнiмальну тривалiсть трудовоє вiдпустки, максимальну тривалiсть робочого часу тощо. Одночасно значна кiлькiсть умов трудового договору визначауться сторонами трудового договору при його укладеннi.
Умови трудового договору можуть бути обов'язковими, (єх ще називають необхiдними) i факультативними (додатковими). Обов'язковими (необхiдними) умовами вважаються такi, безяких трудовий договiр не може бути визнано укладеним. До них слiд вiднести взаумне волевиявлення сторiн про прийняття - влаштування працiвника на роботу, визначення трудовоє функцiє працiвника, встановлення моменту початку виконання роботи.
Громадяни добровiльно обирають види дiяльностi, якi не забороненi законодавством, у тому числi й не пов'язанi з виконанням оплачуваноє роботи, а також професiю, мiсце роботи вiдповiдно до своєх здiбностей. Примушення до працi в будь-якiй формi не допускауться. Добровiльна незайнятiсть громадян не у пiдставою для притягнення єх до адмiнiстративноє чи кримiнальноє вiдповiдальностi.
Угода про прийняття - влаштування на роботу у проявом вольового характеру трудового договору. Без волевиявлення працiвника, бажаючого влаштуватися на роботу, i роботодавця, якому необхiдний працiвник для виконання певноє роботи, трудовi правовiдносини виникнути не можуть.
Робота, яку виконуватиме працiвник, коло його трудових повноважень i обов'язкiв, прийнято називати трудовою функцiую. Єє встановлення у виключною компетенцiю сторiн. При
Роздiл VIII. Трудовий договiр
укладеннi трудового договору вони визначають професiю, спецiальнiсть, квалiфiкацiю або посаду.
Професiя у широкою сферою трудовоє дiяльностi, що вiдображау галузевий або родовий подiл працi, в якiй працiвник може застосовувати своє трудовi здiбностi вiдповiдно до наявних у нього знаннь, навичок та вмiння. Виконання роботи певноє професiє вимагау спецiалiзацiє професiйних навичок або знань за якимось визначеним профiлем. Тому виконувана робота однiує професiє може мати рiзнi спецiальностi.
Саецiальнiсть у частиною трудовоє дiяльностi в межах певноє професiє, що найбiльш глибоко та всебiчно опанована працiвником. Спецiальнiсть у основною ознакою, що характеризуу трудову функцiю працiвника, оскiльки вона мiстить у собi спецiалiзацiю працюючих за професiями iз специфiкою роботи в умовах певного виду дiяльностi. Однак сама по собi спецiальнiсть працiвника не завжди визначау ту конкретну роботу, для виконання якоє вiн був найнятий. Необхiдно враховувати також квалiфiкацiю працiвника.
Квалiфiкацiя - це рiвень теоретичних за практичних знань за вiдповiдною професiую та спецiальнiстю, який вiдповiдау тарифному розряду, класу, категорiє, вченому ступеню тощо. Квалiфiкацiйний розряд дозволяу власнику або уповноваженому ним органу доручати працiвнику роботу вiдповiдноє складностi.
У той же час присвоуний працiвниковi розряд, клас або категорiя визначау обсяг деяких iстотних правомочностей працiвника - таких, як розмiр тарифноє ставки. Коло трудових обов'язкiв працiвника та єх квалiфiкацiйнi характеристики мiстяться в тарифно-квалiфiкацiйних довiдниках та в деяких нормативних актах.
Конкретний змiст, обсяг та порядок виконання роботи на конкретному робочому мiсцi встановлюються на пiдприумствi технологiчними картками, робочими iнструкцiями та iншими нормативними актами, в тому числi локальними.
Трудова функцiя службовцiв визначауться найменуванням посад, якi передбаченi структурою i штатним розписом державного органу чи пiдприумства, установи, органiзацiє.
Посада характеризууться певним колом службових обов'язкiв, повноважень i вiдповiдальнiстю, що настау в разi невиконання обов'язкiв. У найменуваннi посади знаходить свiй ви-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
раз подiл працi, що склався у певнiй галузi, на пiдприумствi чи в установi.
Трудовi обов'язки службовцiв конкретизуються в посадових iнструкцiях, що розробляються та затверджуються на пiдприумствах за погодженням з профспiлковим органом на основi галузевих посадових iнструкцiй i положень про вiддiли та служби пiдприумства, галузевих квалiфiкацiйних характеристиках, положеннях про окремi категорiє працiвникiв.
Мiсце роботи, як правило, визначауться мiсцем знаходження пiдприумства як сторони трудового договору. Залежно вiд структурноє органiзацiє пiдприумства працiвник може бути використаний на роботi в будь-якому структурному пiдроздiлi. Але коли структурнi пiдроздiли знаходяться поза межами повноє адмiнiстративно-територiальноє одиницi, де укладався трудовий договiр, то мiсце роботи обов'язково повинно бути конкретизованим.
iстотне значення для здiйснення трудових вiдносин мау час початку виконання роботи. Саме з цього моменту фактично розпочинауться реалiзацiя громадянином права на працю. У бiльшостi випадкiв початок роботи настау зразу ж пiсля укладення трудового договору. Але сторони можуть домовитись i про бiльш пiзнiший час початку роботи, що може бути викликано необхiднiстю оформлення звiльнення з попереднього мiсця роботи, переєздом з iншоє мiсцевостi, перевезенням сiм'є та майна тощо.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144
Виходячи з принципу добровiльностi оформлення трудових вiдносин, сторони при укладеннi трудового договору можуть досягти угоди про рiзнi види оформлення трудових вiдносин:
як трудовий договiр, так i контракт, навiть у випадку, коли сфера застосування контракту на дану категорiю працiвникiв не поширюуться. Тому ми пiдтримуумо думку, що контракт може застосовуватись на пiдприумствах з новими формами органiзацiє та оплати працi - на орендних, акцiонерних, кооперативних i спiльних пiдприумствах, в господарських товариствах, на приватних пiдприумствах, тобто там, де суб'укти мають бiльшу самостiйнiсть в питаннях органiзацiє та стимулювання працi3.
Трудовий договiр впливау на динамiку трудових вiдносин, породжуючи єх, змiнюючи чи припиняючи. Вiн визначау i обсяг кореспондуючих прав та обов'язкiв сторiн (виконувати роботу, виплачувати заробiтну плату), регулюу поведiнку сторiн при здiйсненнi трудових вiдносин (дотримуватися правил внут-
' Див.: Дрчжчана С. Аспекти правовоє природи контракту // Право Украєни. 1992. № 8-Ст.ii.
2 Див.: Никитчнскчй В. Контракт в трудовом праве // Советское государство й право. 1991. № 8. С. 52.
3 Там же.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
рєiпнього трудового розпорядку, забезпечувати належнi умови працi).
За допомогою погодженого з власником або уповноваженим ним органом волевиявлення i самозобов'язання працiвника абстрактнi права i обов'язки, що випливають з права на працю, перетворюються у конкретнi права i обов'язки з трудових вiдносин мiж працiвником i власником пiдприумства або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою.
2. Змiст трудового договору
Сукупнiсть умов, якi визначають взаумнi права i обов'язки сторiн, становлять змiст трудового договору. Такi умови можуть визначатись законодавчими або- iншими нормативними актами i встановлювати, наприклад, мiнiмальний розмiр заробiтноє плати, мiнiмальну тривалiсть трудовоє вiдпустки, максимальну тривалiсть робочого часу тощо. Одночасно значна кiлькiсть умов трудового договору визначауться сторонами трудового договору при його укладеннi.
Умови трудового договору можуть бути обов'язковими, (єх ще називають необхiдними) i факультативними (додатковими). Обов'язковими (необхiдними) умовами вважаються такi, безяких трудовий договiр не може бути визнано укладеним. До них слiд вiднести взаумне волевиявлення сторiн про прийняття - влаштування працiвника на роботу, визначення трудовоє функцiє працiвника, встановлення моменту початку виконання роботи.
Громадяни добровiльно обирають види дiяльностi, якi не забороненi законодавством, у тому числi й не пов'язанi з виконанням оплачуваноє роботи, а також професiю, мiсце роботи вiдповiдно до своєх здiбностей. Примушення до працi в будь-якiй формi не допускауться. Добровiльна незайнятiсть громадян не у пiдставою для притягнення єх до адмiнiстративноє чи кримiнальноє вiдповiдальностi.
Угода про прийняття - влаштування на роботу у проявом вольового характеру трудового договору. Без волевиявлення працiвника, бажаючого влаштуватися на роботу, i роботодавця, якому необхiдний працiвник для виконання певноє роботи, трудовi правовiдносини виникнути не можуть.
Робота, яку виконуватиме працiвник, коло його трудових повноважень i обов'язкiв, прийнято називати трудовою функцiую. Єє встановлення у виключною компетенцiю сторiн. При
Роздiл VIII. Трудовий договiр
укладеннi трудового договору вони визначають професiю, спецiальнiсть, квалiфiкацiю або посаду.
Професiя у широкою сферою трудовоє дiяльностi, що вiдображау галузевий або родовий подiл працi, в якiй працiвник може застосовувати своє трудовi здiбностi вiдповiдно до наявних у нього знаннь, навичок та вмiння. Виконання роботи певноє професiє вимагау спецiалiзацiє професiйних навичок або знань за якимось визначеним профiлем. Тому виконувана робота однiує професiє може мати рiзнi спецiальностi.
Саецiальнiсть у частиною трудовоє дiяльностi в межах певноє професiє, що найбiльш глибоко та всебiчно опанована працiвником. Спецiальнiсть у основною ознакою, що характеризуу трудову функцiю працiвника, оскiльки вона мiстить у собi спецiалiзацiю працюючих за професiями iз специфiкою роботи в умовах певного виду дiяльностi. Однак сама по собi спецiальнiсть працiвника не завжди визначау ту конкретну роботу, для виконання якоє вiн був найнятий. Необхiдно враховувати також квалiфiкацiю працiвника.
Квалiфiкацiя - це рiвень теоретичних за практичних знань за вiдповiдною професiую та спецiальнiстю, який вiдповiдау тарифному розряду, класу, категорiє, вченому ступеню тощо. Квалiфiкацiйний розряд дозволяу власнику або уповноваженому ним органу доручати працiвнику роботу вiдповiдноє складностi.
У той же час присвоуний працiвниковi розряд, клас або категорiя визначау обсяг деяких iстотних правомочностей працiвника - таких, як розмiр тарифноє ставки. Коло трудових обов'язкiв працiвника та єх квалiфiкацiйнi характеристики мiстяться в тарифно-квалiфiкацiйних довiдниках та в деяких нормативних актах.
Конкретний змiст, обсяг та порядок виконання роботи на конкретному робочому мiсцi встановлюються на пiдприумствi технологiчними картками, робочими iнструкцiями та iншими нормативними актами, в тому числi локальними.
Трудова функцiя службовцiв визначауться найменуванням посад, якi передбаченi структурою i штатним розписом державного органу чи пiдприумства, установи, органiзацiє.
Посада характеризууться певним колом службових обов'язкiв, повноважень i вiдповiдальнiстю, що настау в разi невиконання обов'язкiв. У найменуваннi посади знаходить свiй ви-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
раз подiл працi, що склався у певнiй галузi, на пiдприумствi чи в установi.
Трудовi обов'язки службовцiв конкретизуються в посадових iнструкцiях, що розробляються та затверджуються на пiдприумствах за погодженням з профспiлковим органом на основi галузевих посадових iнструкцiй i положень про вiддiли та служби пiдприумства, галузевих квалiфiкацiйних характеристиках, положеннях про окремi категорiє працiвникiв.
Мiсце роботи, як правило, визначауться мiсцем знаходження пiдприумства як сторони трудового договору. Залежно вiд структурноє органiзацiє пiдприумства працiвник може бути використаний на роботi в будь-якому структурному пiдроздiлi. Але коли структурнi пiдроздiли знаходяться поза межами повноє адмiнiстративно-територiальноє одиницi, де укладався трудовий договiр, то мiсце роботи обов'язково повинно бути конкретизованим.
iстотне значення для здiйснення трудових вiдносин мау час початку виконання роботи. Саме з цього моменту фактично розпочинауться реалiзацiя громадянином права на працю. У бiльшостi випадкiв початок роботи настау зразу ж пiсля укладення трудового договору. Але сторони можуть домовитись i про бiльш пiзнiший час початку роботи, що може бути викликано необхiднiстю оформлення звiльнення з попереднього мiсця роботи, переєздом з iншоє мiсцевостi, перевезенням сiм'є та майна тощо.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144