Звiльнення профспiлкових органiзаторiв i профгрупоргiв з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу допускауться лише за згодою органу вiдповiдного профспiлкового об'уднання.
Членам виборних профспiлкових органiв, не звiльненим вiд своує виробничоє дiяльностi, надауться на умовах, що визначаються колективним договором, вiльний вiд роботи час iз збереженням середнього заробiтку для виконання громадських обов'язкiв в iнтересах колективу, а також на час єх профспiлкового навчання.
Члени виборних профспiлкових органiв звiльняються вiд виробничоє роботи з оплатою в розмiрi середнього заробiтку за рахунок коштiв профспiлки на час участi як делегатiв на з'єздах, конференцiях, що скликаються профспiлками, а також у роботi єх пленумiв, президiй.
Звiльнення з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу працiвникiв, якi обиралися до складу профспiлкових органiв, не допускауться протягом двох рокiв пiсля закiнчення виборних повноважень, крiм випадкiв повноє лiквiдацiє пiдприумства або вчинення працiвником певних дiй, за якi законодавством передбачена можливiсть звiльнення.
Члени ради або правлiння пiдприумства, обранi до єє складу вiд трудового колективу, не можуть бути з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу звiльненi з пiдприумства без
124
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
згоди загальних зборiв або конференцiє трудового колективу, якi єх обрали.
Члени ради трудового колективу не можуть бути пiдданi дисциплiнарному стягненню без згоди ради трудового колективу. Звiльнення членiв ради трудового колективу з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу, крiм додержання загального порядку звiльнення, допускауться лише за згодою ради трудового колективу.
7. Державнi органи, якi виступають суб'уктами трудового права Украєни
Поряд з контролем за додержанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю i нормативних актiв по охоронi працi, що здiйснюуться професiйними спiлками, нагляд i контроль за додержанням законодавства про працю здiйснюють також спецiально уповноваженi на те органи та iнспекцiє, якi не залежать у своєй дiяльностi вiд власника або уповноваженого ним органу.
Вищий нагляд за додержанням i правильним застосуванням законодавства про працю здiйснюуться Генеральним прокурором Украєни i пiдпорядкованими йому прокурорами.
Центральнi органи державноє виконавчоє влади здiйснюють контроль за додержанням законодавства про працю на пiдприумствах, що перебувають у єх функцiональному пiдпорядкуваннi.
Для здiйснення державного нагляду за додержанням законодавчих та iнших нормативних актiв по охоронi працi державою створено ряд органiв.
Одним з важливих таких органiв у Комiтет по нагляду за охороною працi, пiдпорядкований Мiнiстерству працi i соцiальноє полiтики Украєни. Положення про цей комiтет затверджене постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 4 травня 1993 р. № 328. В свою чергу, комiтет по нагляду за охороною працi наказом вiд 31 травня 1995 р. № 82 затвердив Порядок органiзацiє державного нагляду за охороною працi в своєй системi.
Порядком визначено, що основним методом роботи при здiйсненнi державного нагляду у проведення перiодичних перевiрок пiдприумств з точки зору органiзацiє робiт по охоронi працi, вiдповiдностi споруд, устаткування i обладнання, технологiй вимогам нормативних актiв про охорону працi.
Роздiл IV. Суб'укти трудового права Украєни
125
Перевiрки щодо дотримання нормативних актiв по охоронi працi залежно вiд єх конкретних завдань, мети i тривалостi подiляються на три види: оперативнi, цiльовi i комплекснi.
Контроль за технiчним станом пiдприумств здiйснюуться експертно-технiчними центрами Комiтету по нагляду за охороною працi.
Крiм того, державний нагляд за охороною працi здiйснюють такi органи:
- Державний комiтет Украєни з ядерноє та радiацiйноє безпеки;
- органи державного пожежного нагляду управлiння пожежноє охорони Мiнiстерства внутрiшнiх справ Украєни;
- органи та заклади санiтарно-епiдемiологiчноє служби
iН^герстра охорони здоров'я Украєни.
|^i|аИХ*_1НiЙОНЮЮЧИ СВОЄ повноваження по нагляду за
^^^^^|^Цй|иi|ВЦ(( акгiв 9 охорони працi, вiдповiдно
||^iВiИИм^|^м,'фУДОвого права.
^ИеiiГО'ДерЖiакГаДмiнiстрацiЄ i ради народних депутатiв у |йжах вiдповiдноє! територiє також виступають суб'уктами трудового права, коли забезпечують реалiзацiю державноє полiтики в галузi охорони працi; формують за участю профспiлок програми заходiв з питань безпеки, гiгiуни працi i виробничого середовища, що мають мiжгалузеве значення; здiйснюють контроль за додержанням нормативних актiв про охорону працi, ^встановлюють квоту для прийому на роботу молодi, iнвалiдiв.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
РОЗДiЛ V
КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВiР
1. iсторiя виникнення колективних договорiв i етапи єх розвитку в Украєнi
Виникнення колективних договорiв у всiх краєнах тiсно пов'язане з економiчними i соцiальними наслiдками подiй, що мали мiсце наприкiнцi XIX та на початку XX ст. Прискорений розвиток капiталiстичного способу виробництва, розподiл працi
- все це вiдбилося на традицiйних вiдносинах мiж трудящими i пiдприумцями i змусило трудящих шукати захисту шляхом створення органiзацiй, якi були б спроможними захистити єх iнтереси. Такими органiзацiями стали об'уднання за професiую
- професiйнi спiлки, мета створення яких була рiзною: для забезпечення зайнятостi членiв спiлки, для створення спецiальних товариств взаумодопомоги, якi б надавали допомогу при втратi роботи, в разi хвороби, при настаннi старостi, для регулювання умов працi.
Створення профспiлок мало своую метою два завдання:
допомогти працiвнику не наодинцi, а спiльними зусиллями, разом з iншими працiвниками бути спроможним конкурувати з пiдприумцями i усунути конкуренцiю мiх самими працiвниками при встановленнi iндивiдуальних умов працi. Тому створення професiйних спiлок зустрiло шалений опiр з боку пiдприумцiв, якi або вiдмовлялися вести переговори зi створюваними органiзацiями трудящих або погоджувались обговорювати питання з працiвниками про умови працi тiльки на iндивiдуальнiй основi.
Опiр пiдприумцiв веденню колективних переговорiв з трудящими пiдкрiплювався державною полiтикою. У свiтi немау краєни, де б не приймались спецiальнi обмеження щодо дiяльностi профспiлок, спрямованi на втручання в сферу єх дiяльностi та послаблення єх впливу, на недопущення колективних переговорiв.
Але вже на початку XX ст. i особливо пiсля закiнчення першоє свiтовоє вiйни ставлення урядiв держав щодо колективних переговорiв почало змiнюватись: спочатку до повiльноє згоди на дозвiл проведення колективних переговорiв, а далi - до адекватного сприяння таким переговорам. У серединi 30-х рокiв XX ст. Мiжнародне Бюро Працi в своєй доповiдi про колективнi угоди вiдзначало зростаючу важливiсть колективних угод
Роздiл V. Колективний договiр
як елемента соцiально-економiчноє структури сучасного iндивiдуального суспiльства. Рух за регулювання умов працi шляхом ведення колективних переговорiв значно зрiс пiсля першоє свiтовоє вiйни, i в багатьох краєнах колективнi угоди у зараз визнаним методом встановлення умов працi.
Термiн <колективнi договори> в цей час був вже досить вiдомим. Вперше вiн був застосований подружжям Беатрисою та Сiднеум Уебб в 1891 р.в єх науковiй працi <Кооперативний рух у Великобританiє>.
Колективнi договори не становлять удиного метода встановлення умов працi чи регулювання трудових вiдносин.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144
Членам виборних профспiлкових органiв, не звiльненим вiд своує виробничоє дiяльностi, надауться на умовах, що визначаються колективним договором, вiльний вiд роботи час iз збереженням середнього заробiтку для виконання громадських обов'язкiв в iнтересах колективу, а також на час єх профспiлкового навчання.
Члени виборних профспiлкових органiв звiльняються вiд виробничоє роботи з оплатою в розмiрi середнього заробiтку за рахунок коштiв профспiлки на час участi як делегатiв на з'єздах, конференцiях, що скликаються профспiлками, а також у роботi єх пленумiв, президiй.
Звiльнення з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу працiвникiв, якi обиралися до складу профспiлкових органiв, не допускауться протягом двох рокiв пiсля закiнчення виборних повноважень, крiм випадкiв повноє лiквiдацiє пiдприумства або вчинення працiвником певних дiй, за якi законодавством передбачена можливiсть звiльнення.
Члени ради або правлiння пiдприумства, обранi до єє складу вiд трудового колективу, не можуть бути з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу звiльненi з пiдприумства без
124
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
згоди загальних зборiв або конференцiє трудового колективу, якi єх обрали.
Члени ради трудового колективу не можуть бути пiдданi дисциплiнарному стягненню без згоди ради трудового колективу. Звiльнення членiв ради трудового колективу з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу, крiм додержання загального порядку звiльнення, допускауться лише за згодою ради трудового колективу.
7. Державнi органи, якi виступають суб'уктами трудового права Украєни
Поряд з контролем за додержанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю i нормативних актiв по охоронi працi, що здiйснюуться професiйними спiлками, нагляд i контроль за додержанням законодавства про працю здiйснюють також спецiально уповноваженi на те органи та iнспекцiє, якi не залежать у своєй дiяльностi вiд власника або уповноваженого ним органу.
Вищий нагляд за додержанням i правильним застосуванням законодавства про працю здiйснюуться Генеральним прокурором Украєни i пiдпорядкованими йому прокурорами.
Центральнi органи державноє виконавчоє влади здiйснюють контроль за додержанням законодавства про працю на пiдприумствах, що перебувають у єх функцiональному пiдпорядкуваннi.
Для здiйснення державного нагляду за додержанням законодавчих та iнших нормативних актiв по охоронi працi державою створено ряд органiв.
Одним з важливих таких органiв у Комiтет по нагляду за охороною працi, пiдпорядкований Мiнiстерству працi i соцiальноє полiтики Украєни. Положення про цей комiтет затверджене постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 4 травня 1993 р. № 328. В свою чергу, комiтет по нагляду за охороною працi наказом вiд 31 травня 1995 р. № 82 затвердив Порядок органiзацiє державного нагляду за охороною працi в своєй системi.
Порядком визначено, що основним методом роботи при здiйсненнi державного нагляду у проведення перiодичних перевiрок пiдприумств з точки зору органiзацiє робiт по охоронi працi, вiдповiдностi споруд, устаткування i обладнання, технологiй вимогам нормативних актiв про охорону працi.
Роздiл IV. Суб'укти трудового права Украєни
125
Перевiрки щодо дотримання нормативних актiв по охоронi працi залежно вiд єх конкретних завдань, мети i тривалостi подiляються на три види: оперативнi, цiльовi i комплекснi.
Контроль за технiчним станом пiдприумств здiйснюуться експертно-технiчними центрами Комiтету по нагляду за охороною працi.
Крiм того, державний нагляд за охороною працi здiйснюють такi органи:
- Державний комiтет Украєни з ядерноє та радiацiйноє безпеки;
- органи державного пожежного нагляду управлiння пожежноє охорони Мiнiстерства внутрiшнiх справ Украєни;
- органи та заклади санiтарно-епiдемiологiчноє служби
iН^герстра охорони здоров'я Украєни.
|^i|аИХ*_1НiЙОНЮЮЧИ СВОЄ повноваження по нагляду за
^^^^^|^Цй|иi|ВЦ(( акгiв 9 охорони працi, вiдповiдно
||^iВiИИм^|^м,'фУДОвого права.
^ИеiiГО'ДерЖiакГаДмiнiстрацiЄ i ради народних депутатiв у |йжах вiдповiдноє! територiє також виступають суб'уктами трудового права, коли забезпечують реалiзацiю державноє полiтики в галузi охорони працi; формують за участю профспiлок програми заходiв з питань безпеки, гiгiуни працi i виробничого середовища, що мають мiжгалузеве значення; здiйснюють контроль за додержанням нормативних актiв про охорону працi, ^встановлюють квоту для прийому на роботу молодi, iнвалiдiв.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
РОЗДiЛ V
КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВiР
1. iсторiя виникнення колективних договорiв i етапи єх розвитку в Украєнi
Виникнення колективних договорiв у всiх краєнах тiсно пов'язане з економiчними i соцiальними наслiдками подiй, що мали мiсце наприкiнцi XIX та на початку XX ст. Прискорений розвиток капiталiстичного способу виробництва, розподiл працi
- все це вiдбилося на традицiйних вiдносинах мiж трудящими i пiдприумцями i змусило трудящих шукати захисту шляхом створення органiзацiй, якi були б спроможними захистити єх iнтереси. Такими органiзацiями стали об'уднання за професiую
- професiйнi спiлки, мета створення яких була рiзною: для забезпечення зайнятостi членiв спiлки, для створення спецiальних товариств взаумодопомоги, якi б надавали допомогу при втратi роботи, в разi хвороби, при настаннi старостi, для регулювання умов працi.
Створення профспiлок мало своую метою два завдання:
допомогти працiвнику не наодинцi, а спiльними зусиллями, разом з iншими працiвниками бути спроможним конкурувати з пiдприумцями i усунути конкуренцiю мiх самими працiвниками при встановленнi iндивiдуальних умов працi. Тому створення професiйних спiлок зустрiло шалений опiр з боку пiдприумцiв, якi або вiдмовлялися вести переговори зi створюваними органiзацiями трудящих або погоджувались обговорювати питання з працiвниками про умови працi тiльки на iндивiдуальнiй основi.
Опiр пiдприумцiв веденню колективних переговорiв з трудящими пiдкрiплювався державною полiтикою. У свiтi немау краєни, де б не приймались спецiальнi обмеження щодо дiяльностi профспiлок, спрямованi на втручання в сферу єх дiяльностi та послаблення єх впливу, на недопущення колективних переговорiв.
Але вже на початку XX ст. i особливо пiсля закiнчення першоє свiтовоє вiйни ставлення урядiв держав щодо колективних переговорiв почало змiнюватись: спочатку до повiльноє згоди на дозвiл проведення колективних переговорiв, а далi - до адекватного сприяння таким переговорам. У серединi 30-х рокiв XX ст. Мiжнародне Бюро Працi в своєй доповiдi про колективнi угоди вiдзначало зростаючу важливiсть колективних угод
Роздiл V. Колективний договiр
як елемента соцiально-економiчноє структури сучасного iндивiдуального суспiльства. Рух за регулювання умов працi шляхом ведення колективних переговорiв значно зрiс пiсля першоє свiтовоє вiйни, i в багатьох краєнах колективнi угоди у зараз визнаним методом встановлення умов працi.
Термiн <колективнi договори> в цей час був вже досить вiдомим. Вперше вiн був застосований подружжям Беатрисою та Сiднеум Уебб в 1891 р.в єх науковiй працi <Кооперативний рух у Великобританiє>.
Колективнi договори не становлять удиного метода встановлення умов працi чи регулювання трудових вiдносин.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144