При укладеннi договору протистоять один одному працiвник i роботодавець. Вже на цiй стадiє часто дiу норма трудового права. В окремих випадках, передбачених законом,
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИШ
роботодавець зобов'язаний укласти трудовий договiр. Це може бути тодi, коли мiсцевi органи державноє виконавчоє влади встановлюють для пiдприумств квоту прийняття на роботу певних категорiй громадян (молодi, iнвалiдiв тощо), а також коли такий обов'язок на роботодавця покладауться законом (наприклад, ч. 2 ст. 232 КЗпП).
Порядок укладення трудового договору, змiнення його умов, припинення i розiрвання трудового договору вiдносяться до спецiальноє частини курсу <Трудове право>, де вiн розглядауться бiльш докладно. В даному роздiлi ми лише вiдзначаумо, що трудовий договiр у переважною пiдставою виникнення трудових правовiдносин, i ця перевага полягау в тому, що бiльшiсть громадян Украєни перебувають у трудових правовiдносинах саме уклавши трудовий договiр з пiдприумством.
Одночасно необхiдно вiдзначити, що трудовий договiр - удиний договiр у всiй системi галузей права, коли один суб'укт внаслiдок укладення договору пiдпадау пiд владу iншого. Саме в цьому проявляуться <хазяйська> влада власника засобiв виробництва, яка органiзована у формi пiрамiди i здiйснюуться директорами, начальниками, контролерами, майстрами тощо. Пiдтримання на певному рiвнi функцiє пiдкорення стау однiую з важливих функцiй усього процесу виробництва.
Трудовi вiдносини, що виникають на пiдставi трудового договору, iснують також у часi. Однак у рядi випадкiв крiм трудового договору трудовi правовiдносини виникають iз складних юридичних фактичних складiв, до яких можна вiднести призначення державних службовцiв на посади, пов'язанi iз здiйсненням владних або розпорядчих повноважень; обрання на виборнi посади; направлення на роботу молодих спецiалiстiв i молодих робiтникiв пiсля закiнчення ними вiдповiдних навчальних закладiв.
Саме сукупнiсть цих фактiв, необхiдних для виникнення, змiни i припинення трудових правовiдносин, у поуднаннi з трудовим договором i створюу складний юридичний фактичний склад. Усi вони становлять собою правомiрне волевиявлення, що здiйснюуться саме з метою встановлення трудових правовiдносин.
Таким чином, складний юридичний фактичний склад у не одноразовим фактом, а сукупнiстю послiдовно здiйснюваних
Роздiл VI. Трудовi правовiдносини
фактiв. При цьому для виникнення правовiдносин у повному обсязi необхiдно, щоб здiйснювались послiдовно всi факти цього складу. Кожний з цих фактiв мау своу певне юридичне значення, тому в разi його вiдсутностi правовi вiдносини можуть i не виникнути.
Виникнення кожного конкретного правовiдношення за посадою, що пов'язана з виконанням владних i розпорядчих повноважень, визначауться порядком формування державного органу i способом комплектування його особистого складу.
Особливiсть правового становища органiв державноє влади i управлiння, що мають своєми повноваженнями виконання державних функцiй, обумовлюу й особливий характер трудових
вовiдносин громадян, якi поступають на державну службу, керiвництва вiдповiдними сферами суспiль-
| Украєнi - це професiйна дiяльнiсть осiб,
' державних органах та єх апаратi щодо
завдань i функцiй держави та одержу-г плиту за рахунок державних коштiв. Такi особи у iйiгiє Службовцями i мають вiдповiднi службовi повно-кення.
Особливiстю адмiнiстративного акту призначення на посаду т Те, що таке призначення здiйснюуться органом або особою, яка не у стороною трудових вiдносин, що виникають.
Волевиявлення громадянина, якого призначають на посаду, як правило, не збiгауться у часi з волевиявленням державного iЄугану чи службовоє особи, якiй належать повноваження вирi-|Ивувати питання про призначення на посаду. >є Правовий статус вищих службових осiб органiв законодавчоє i державноє виконавчоє влади, прокуратури та судових органiв регулюуться Конституцiую та спецiальними законами Украєни.
Прийняття на посаду третьоє-сьомоє категорiє державноє служби здiйснюуться на конкурснiй основi, крiм випадкiв, коли iнший порядок встановлено законами Украєни.
Основними критерiями класифiкацiє посад державних службовцiв у органiзацiйно-правовий рiвень органу, який приймау єх на роботу, обсяг i характер компетенцiє на конкретнiй посадi, роль i мiсце посади в структурi державного органу.
Указ, постанова, наказ чи iншоє форми акт про призначення на посаду мау правоутворюючий характер, оскiльки особа,
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
170
що представлена до призначення, не може приступити до виконання обов'язкiв за посадою до видання цього акта.
Акт призначення на посаду разом з попереднiм погодженням про замiщення посади створюу складний юридичний фактичний склад з юридичне неоднорiдних актiв. Але навiть при послiдовному здiйсненнi всiх передбачених законом актiв завершальною ланкою цих юридичних актiв у трудовий договiр.
Вибори на посаду як пiдстава виникнення трудових правовiдносин можуть здiйснюватись двома шляхами: проведенням прямих чи представницькими органами виборiв на замiщення певних посад в державних або судових органах, а також конкурсним пiдбором кадрiв.
Обрання на виборну посаду становить собою найбiльш демократичний порядок замiщення посад у рiзних державних органах. Особливiстю, характерною для цiує пiдстави виникнення трудових правовiдносин, у те, що особи чи органiзацiє, якi проводять обрання, як правило, не вiдносяться до суб'уктiв цих трудових вiдносин.
Особи, обранi на певнi посади, в своєй дiяльностi, як правило, пiдконтрольнi орєанам, що єх обрали, i повиннi перiодично перед ними звiтувати. Обрання проводиться на певний строк, що встановлюуться для вiдповiдноє посади законом або iншим нормативним актом.
Обрання на посаду також становить собою складний юридичний фактичний склад з юридичне неоднорiдних актiв. Перед обранням на виборну посаду з кандидатом проводиться бесiда i досягауться згода на заняття цiує посади, в окремих випадках вiд кандидата вимагауться згода на участь у виборах у формi письмовоє заяви.
Президент Украєни обирауться на посаду загальними, рiвними i прямими виборами при таумному голосуваннi. В такому ж порядку обираються депутати Верховноє Ради Украєни, для яких виконання депутатських обов'язкiв у виконанням основноє трудовоє функцiє.
Вибори депутатiв i голiв сiльських, селищних, районних, мiських, районних у мiстах, обласних Рад регулюються Законом Украєни вiд 14 сiчня 1998 р. Виборчий процес здiйснюуться на принципах вiльного i рiвноправного висування кандидатiв у депутати i кандидатiв на посаду голови Ради, гласностi
Роздiл VI. Трудовi правовiдносини
171
i вiдкритостi, рiвних можливостей для всiх кандидатiв у проведеннi виборчоє кампанiє, свободи агiтацiє, а також на принципах загального, рiвного i прямого виборчого права при таумному голосуваннi.
Виборними працiвниками в Украєнi у всi суддi. Добiр кандидатiв у суддi здiйснюуться за результатами квалiфiкацiйного екзамену. Такий екзамен приймауться квалiфiкацiйною комiсiую, що дiу вiдповiдно до Закону Украєни вiд 2 лютого 1994 р. <Про квалiфiкацiйнi комiсiє, квалiфiкацiйну атестацiю i дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддiв судiв Украєни>. Порядок обрання суддiв регулюуться ст. 9 Закону Украєни вiд 15 грудня 1992 р. <Про статус суддiв>.
Особливим порядком пiдбору працiвникiв на посади у кон-ДОЗВОЛЯт вiдбирати на заняття певноє посади кра-КТiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИШ
роботодавець зобов'язаний укласти трудовий договiр. Це може бути тодi, коли мiсцевi органи державноє виконавчоє влади встановлюють для пiдприумств квоту прийняття на роботу певних категорiй громадян (молодi, iнвалiдiв тощо), а також коли такий обов'язок на роботодавця покладауться законом (наприклад, ч. 2 ст. 232 КЗпП).
Порядок укладення трудового договору, змiнення його умов, припинення i розiрвання трудового договору вiдносяться до спецiальноє частини курсу <Трудове право>, де вiн розглядауться бiльш докладно. В даному роздiлi ми лише вiдзначаумо, що трудовий договiр у переважною пiдставою виникнення трудових правовiдносин, i ця перевага полягау в тому, що бiльшiсть громадян Украєни перебувають у трудових правовiдносинах саме уклавши трудовий договiр з пiдприумством.
Одночасно необхiдно вiдзначити, що трудовий договiр - удиний договiр у всiй системi галузей права, коли один суб'укт внаслiдок укладення договору пiдпадау пiд владу iншого. Саме в цьому проявляуться <хазяйська> влада власника засобiв виробництва, яка органiзована у формi пiрамiди i здiйснюуться директорами, начальниками, контролерами, майстрами тощо. Пiдтримання на певному рiвнi функцiє пiдкорення стау однiую з важливих функцiй усього процесу виробництва.
Трудовi вiдносини, що виникають на пiдставi трудового договору, iснують також у часi. Однак у рядi випадкiв крiм трудового договору трудовi правовiдносини виникають iз складних юридичних фактичних складiв, до яких можна вiднести призначення державних службовцiв на посади, пов'язанi iз здiйсненням владних або розпорядчих повноважень; обрання на виборнi посади; направлення на роботу молодих спецiалiстiв i молодих робiтникiв пiсля закiнчення ними вiдповiдних навчальних закладiв.
Саме сукупнiсть цих фактiв, необхiдних для виникнення, змiни i припинення трудових правовiдносин, у поуднаннi з трудовим договором i створюу складний юридичний фактичний склад. Усi вони становлять собою правомiрне волевиявлення, що здiйснюуться саме з метою встановлення трудових правовiдносин.
Таким чином, складний юридичний фактичний склад у не одноразовим фактом, а сукупнiстю послiдовно здiйснюваних
Роздiл VI. Трудовi правовiдносини
фактiв. При цьому для виникнення правовiдносин у повному обсязi необхiдно, щоб здiйснювались послiдовно всi факти цього складу. Кожний з цих фактiв мау своу певне юридичне значення, тому в разi його вiдсутностi правовi вiдносини можуть i не виникнути.
Виникнення кожного конкретного правовiдношення за посадою, що пов'язана з виконанням владних i розпорядчих повноважень, визначауться порядком формування державного органу i способом комплектування його особистого складу.
Особливiсть правового становища органiв державноє влади i управлiння, що мають своєми повноваженнями виконання державних функцiй, обумовлюу й особливий характер трудових
вовiдносин громадян, якi поступають на державну службу, керiвництва вiдповiдними сферами суспiль-
| Украєнi - це професiйна дiяльнiсть осiб,
' державних органах та єх апаратi щодо
завдань i функцiй держави та одержу-г плиту за рахунок державних коштiв. Такi особи у iйiгiє Службовцями i мають вiдповiднi службовi повно-кення.
Особливiстю адмiнiстративного акту призначення на посаду т Те, що таке призначення здiйснюуться органом або особою, яка не у стороною трудових вiдносин, що виникають.
Волевиявлення громадянина, якого призначають на посаду, як правило, не збiгауться у часi з волевиявленням державного iЄугану чи службовоє особи, якiй належать повноваження вирi-|Ивувати питання про призначення на посаду. >є Правовий статус вищих службових осiб органiв законодавчоє i державноє виконавчоє влади, прокуратури та судових органiв регулюуться Конституцiую та спецiальними законами Украєни.
Прийняття на посаду третьоє-сьомоє категорiє державноє служби здiйснюуться на конкурснiй основi, крiм випадкiв, коли iнший порядок встановлено законами Украєни.
Основними критерiями класифiкацiє посад державних службовцiв у органiзацiйно-правовий рiвень органу, який приймау єх на роботу, обсяг i характер компетенцiє на конкретнiй посадi, роль i мiсце посади в структурi державного органу.
Указ, постанова, наказ чи iншоє форми акт про призначення на посаду мау правоутворюючий характер, оскiльки особа,
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
170
що представлена до призначення, не може приступити до виконання обов'язкiв за посадою до видання цього акта.
Акт призначення на посаду разом з попереднiм погодженням про замiщення посади створюу складний юридичний фактичний склад з юридичне неоднорiдних актiв. Але навiть при послiдовному здiйсненнi всiх передбачених законом актiв завершальною ланкою цих юридичних актiв у трудовий договiр.
Вибори на посаду як пiдстава виникнення трудових правовiдносин можуть здiйснюватись двома шляхами: проведенням прямих чи представницькими органами виборiв на замiщення певних посад в державних або судових органах, а також конкурсним пiдбором кадрiв.
Обрання на виборну посаду становить собою найбiльш демократичний порядок замiщення посад у рiзних державних органах. Особливiстю, характерною для цiує пiдстави виникнення трудових правовiдносин, у те, що особи чи органiзацiє, якi проводять обрання, як правило, не вiдносяться до суб'уктiв цих трудових вiдносин.
Особи, обранi на певнi посади, в своєй дiяльностi, як правило, пiдконтрольнi орєанам, що єх обрали, i повиннi перiодично перед ними звiтувати. Обрання проводиться на певний строк, що встановлюуться для вiдповiдноє посади законом або iншим нормативним актом.
Обрання на посаду також становить собою складний юридичний фактичний склад з юридичне неоднорiдних актiв. Перед обранням на виборну посаду з кандидатом проводиться бесiда i досягауться згода на заняття цiує посади, в окремих випадках вiд кандидата вимагауться згода на участь у виборах у формi письмовоє заяви.
Президент Украєни обирауться на посаду загальними, рiвними i прямими виборами при таумному голосуваннi. В такому ж порядку обираються депутати Верховноє Ради Украєни, для яких виконання депутатських обов'язкiв у виконанням основноє трудовоє функцiє.
Вибори депутатiв i голiв сiльських, селищних, районних, мiських, районних у мiстах, обласних Рад регулюються Законом Украєни вiд 14 сiчня 1998 р. Виборчий процес здiйснюуться на принципах вiльного i рiвноправного висування кандидатiв у депутати i кандидатiв на посаду голови Ради, гласностi
Роздiл VI. Трудовi правовiдносини
171
i вiдкритостi, рiвних можливостей для всiх кандидатiв у проведеннi виборчоє кампанiє, свободи агiтацiє, а також на принципах загального, рiвного i прямого виборчого права при таумному голосуваннi.
Виборними працiвниками в Украєнi у всi суддi. Добiр кандидатiв у суддi здiйснюуться за результатами квалiфiкацiйного екзамену. Такий екзамен приймауться квалiфiкацiйною комiсiую, що дiу вiдповiдно до Закону Украєни вiд 2 лютого 1994 р. <Про квалiфiкацiйнi комiсiє, квалiфiкацiйну атестацiю i дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддiв судiв Украєни>. Порядок обрання суддiв регулюуться ст. 9 Закону Украєни вiд 15 грудня 1992 р. <Про статус суддiв>.
Особливим порядком пiдбору працiвникiв на посади у кон-ДОЗВОЛЯт вiдбирати на заняття певноє посади кра-КТiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144