Зазна-
чених вимог закону обласним судом не дотримано.
Крiм того, судова колегiя, скасовуючи рiшення обласного
суду всупереч п. 4 ст. 311 ЦПК, постановила нове рiшення,
вказавши, що суд не дав належноє оцiнки зiбраним у справi
доказам. ,
Проте зазначена обставина у безумовною пiдставою для
направлення справи на новий розгляд, оскiльки йдеться про
додаткову перевiрку доказiв i єх оцiнку, що мау зробити суд
першоє iнстанцiє. "
Що стосууться вимог позивачки щодо порушення єє пере-
важного права на одержання спiрного житла, то висновки су-
довоє колегiє про непiдвiдомчiсть судовi спору в цiй частинi
зробленi без достатньоє перевiрки сутi позовних вимог. До того
ж в порушення правил ст. 318 ЦПК судом-касацiйноє iнстанцiє
не вказанi пiдстави, з яких вiн дiйшов висновку про непiд-
вiдомчiсть цього спору судовi.
Оскiльки вказанi вище обставини можуть бути встановленi
лише при розглядi справи судом першоє iнстанцiє, ухвалу су-
довоє колегiє обласного суду щодо розгляду по сутi вимог про
визнання ордера недiйсним та закриття провадження в частинi
позову про порушення переважного права позивачки на одер-
жання квартири слiд змiнити i справу направити на новий
судовий розгляд у повному обсязi.
Керуючись статтями 336, 337 ЦПК, президiя обласного
суду змiнила ухвалу судовоє колегiє i постановила направити
справу на новий розгляд у повному обсязi.
Для визначення, чи могла особа, яка, уклала угоду, розумiти
значення своєх дiй або керувати ними на час єє укладення,
якщо з цих пiдстав заявленi вимоги про визнання угоди
недiйсною, повинна призначатися судово-психiатрична
експертиза
Постанова президiє Вiнницького обласного суду
вiд 23 вересня 1993 р.
(витяг)
Рiшенням Замостянського районного суду вiд 15 вересня
1992 р., залишеним без змiни ухвалою судовоє колегiє в ци-
вiльних справах Вiнницького обласного суду вiд 3 листопада
1992 р., в позовi К. до Б. про усунення перешкод у користу-
ваннi гаражем - вiдмовлено. Позов Б. до К. про визнання
угоди недiйсною задоволене.
У протестi першого заступника Голови Верховного Суду
Украєни ставиться питання про скасування судових рiшень.
Протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав. Згiдно зi
ст. 55 Цивiльного кодексу угода, укладена громадянином, хоча
i дiуздатним, але який в момент єє укладення був у такому
станi, що не мiг розумiти значення своєх дiй або керувати ними,
може бути визнана судом недiйсною за позовом цього
громадянина.
К. пояснив, що вiн у iнвалiдом 2-є групи i страждау пси-
хiчним захворюванням, а тому в момент продажу гаража не
розумiв значення своєх дiй.
\
п
З листа Вiнницькоє обласноє психiатричноє лiкарнi вiд 7
травня 1992 р. (а.с 6) видно, що К. був на лiкуваннi з приводу
астенно-депресивного стану та що питання про те, чи мiг К.
керувати своєми дiями, належало поставити на вирiшення су-
дово-психiатричноє експертизи.
Однак суд всупереч вимогам ст. 15 ЦПК не перевiрив до-
водiв К., для зясування його психiчного стану в момент ук-
ладення угоди i питання про те, чи мiг вiн керувати своєми
дiями i розумiти єх значення, не призначив судово-психiатрич-
ноє експертизи. Без достатнiх пiдстав з рiшенням народного
суду погодилась i судова колегiя обласного суду.
Президiя обласного суду визнала, що за таких обставин
судовi рiшення залишатися в силi не можуть i пiдлягають
скасуванню.
Справа про визнання громадянина недiуздатним внаслiдок пси-
хiчноє хвороби або недоумства може бути розпочата, лише за
заявою осiб, зазначених у ст. 256 ЦПК
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд ЗО серпня 1967 р.
Д. предявив позов до Ф. про стягнення 700 крб. Вiн за-
значав, що в перiод шлюбу з ним вiдповiдачка без його до-
вiреностi у 1956-1967 рр. одержала нараховану йому допомогу
за час хвороби та 700 крб. пенсiє i використала цi кошти на
своє потреби.
Народний суд Решетилiвського району Полтавськоє областi
ухвалою вiд 3 вересня 1963 р. позов залишив без розгляду з
мотивiв недiуздатностi позивача.
У звязку зi скаргами Д., в яких вiн оспорював правильнiсть
висновку судово-психiатричноє експертизи, цей же народний
суд направив Д. на повторну судово-психiатричну експертизу
i рiшенням вiд 23 сiчня 1967 р. визнав його недiуздатним.
У протестi заступника Голови Верховного Суду УРСР ста-
виться питання про скасування рiшення народного суду вiд23
сiчня 1967 р. i закриття провадження в справi.
Протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав. Вiдповiдно
до ст. 256 ЦПК справа про визнання громадянина недiуздатним
внаслiдок психiчноє хвороби або недоумства може бути розпо-
лата за заявою членiв його сiмє, профспiлок та iнших громад-
ських органiзацiй, прокурора, органiв опiки i пiклування, пси-
хiатричного лiкувального закладу. З матерiалiв справи видно,
що нiхто iз зазначених осiб до суду з такою заявою не звер-
тався. Я-к уже зазначалось, дана справа виникла в звязку
зi скаргами Д, на неправильнiсть висновкiв щодо його недiу-
здатностi.
Проте законом не передбачено можливостi судового розг-
ляду справ про визнання громадянина недiуздатним або про
поновлення в дiуздатностi за заявою про поновлення в дiу-
здатностi за заявою цього громадянина.
За таких обставин суд не правi був розглядати дану справу,
тому рiшення суду пiдлягау скасуванню з закриттям провад-
ження в справi.
Керуючись статтями 336, 337 ЦПК, судова колегiя ухва-
лила; протест заступника Голови Верховного Суду УРСР за-
довольнити; рiшення народного суду Решетилiвськото району
вiд 23 сiчня 1967 р. скасувати й провадження в справi закрити.
Тримiсячний строк на подачу заяви про перегляд рiшень, ухвал
або постанов, що набрали законноє сили, вiдповiдно до п. З
ст. 345 ЦПК обчислюуться з дня набрання чинностi вироком,
рiшенням, ухвалою або винесення iншоє постанови, прийнятих
замiсть тих (протилежного змiсту), якими обгрунтовувалося
судове рiшення, зазначене в заявi
Ухвала суйовоi" колега в цивiльних, справах Верховного Суду
УРСР вiд iЗ жовтня 1965 р.
(витяг)
У липнi 1963 р. Г. предявив позов до Ц. про стягнення
170 крб. У заявi зазначалося, що внаслiдок побоєв, заподiяних
5 грудня 1962 р. Ц. з хулiганських мотивiв, позивач не пра-
цював 57 днiв. За цей час вiн потребував посиленого харчу-
вання, на що було витрачено додатковi кошти. Внаслiдок цього
позивач зазнав збиткiв на 170 крб.
Рiшенням народного суду Христинiвського району вiд 6 ве-
ресня 1963 р. позов задоволене в сумi 90 крб. Ухвалою судовоє
колегiє Черкаського обласного суду вiд 3 жовтня 1963 р. рi-
шення народного суду залишено без змiн.
12 березня 1964 р. Ц. у скарзi до обласного суду просив
судовi рiшення по справi опротестувати. Вiн зазначав, що, за-
довольняючи позовнi вимоги Г., народний суд виходив з наяв-
ностi кримiнальноє справи. Проте постанову про єє порушення
скасовано, провадження в справi за недоведенiстю закрито.
31 березня 1964 р. скарга була надiслана до народного суду
для перегляду рiшення у звязку з нововиявленими обставина-
ми. Ухвалою народного суду Христинiвського району вiд 15
червня 1964 р. заяву про перегляд рiшення вiдхилено. Судова
- 262 -
колегiя Черкаського обласного суду 9 липня 1964 р. ухвалу
народного суду залишила без змiн, виходячи з того, що заявник
пропустив строк для подачi заяви, передбачений ст. 345 ЦПК.
Президiя Черкаського обласного суду також погодилася з
такою думкою.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97
чених вимог закону обласним судом не дотримано.
Крiм того, судова колегiя, скасовуючи рiшення обласного
суду всупереч п. 4 ст. 311 ЦПК, постановила нове рiшення,
вказавши, що суд не дав належноє оцiнки зiбраним у справi
доказам. ,
Проте зазначена обставина у безумовною пiдставою для
направлення справи на новий розгляд, оскiльки йдеться про
додаткову перевiрку доказiв i єх оцiнку, що мау зробити суд
першоє iнстанцiє. "
Що стосууться вимог позивачки щодо порушення єє пере-
важного права на одержання спiрного житла, то висновки су-
довоє колегiє про непiдвiдомчiсть судовi спору в цiй частинi
зробленi без достатньоє перевiрки сутi позовних вимог. До того
ж в порушення правил ст. 318 ЦПК судом-касацiйноє iнстанцiє
не вказанi пiдстави, з яких вiн дiйшов висновку про непiд-
вiдомчiсть цього спору судовi.
Оскiльки вказанi вище обставини можуть бути встановленi
лише при розглядi справи судом першоє iнстанцiє, ухвалу су-
довоє колегiє обласного суду щодо розгляду по сутi вимог про
визнання ордера недiйсним та закриття провадження в частинi
позову про порушення переважного права позивачки на одер-
жання квартири слiд змiнити i справу направити на новий
судовий розгляд у повному обсязi.
Керуючись статтями 336, 337 ЦПК, президiя обласного
суду змiнила ухвалу судовоє колегiє i постановила направити
справу на новий розгляд у повному обсязi.
Для визначення, чи могла особа, яка, уклала угоду, розумiти
значення своєх дiй або керувати ними на час єє укладення,
якщо з цих пiдстав заявленi вимоги про визнання угоди
недiйсною, повинна призначатися судово-психiатрична
експертиза
Постанова президiє Вiнницького обласного суду
вiд 23 вересня 1993 р.
(витяг)
Рiшенням Замостянського районного суду вiд 15 вересня
1992 р., залишеним без змiни ухвалою судовоє колегiє в ци-
вiльних справах Вiнницького обласного суду вiд 3 листопада
1992 р., в позовi К. до Б. про усунення перешкод у користу-
ваннi гаражем - вiдмовлено. Позов Б. до К. про визнання
угоди недiйсною задоволене.
У протестi першого заступника Голови Верховного Суду
Украєни ставиться питання про скасування судових рiшень.
Протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав. Згiдно зi
ст. 55 Цивiльного кодексу угода, укладена громадянином, хоча
i дiуздатним, але який в момент єє укладення був у такому
станi, що не мiг розумiти значення своєх дiй або керувати ними,
може бути визнана судом недiйсною за позовом цього
громадянина.
К. пояснив, що вiн у iнвалiдом 2-є групи i страждау пси-
хiчним захворюванням, а тому в момент продажу гаража не
розумiв значення своєх дiй.
\
п
З листа Вiнницькоє обласноє психiатричноє лiкарнi вiд 7
травня 1992 р. (а.с 6) видно, що К. був на лiкуваннi з приводу
астенно-депресивного стану та що питання про те, чи мiг К.
керувати своєми дiями, належало поставити на вирiшення су-
дово-психiатричноє експертизи.
Однак суд всупереч вимогам ст. 15 ЦПК не перевiрив до-
водiв К., для зясування його психiчного стану в момент ук-
ладення угоди i питання про те, чи мiг вiн керувати своєми
дiями i розумiти єх значення, не призначив судово-психiатрич-
ноє експертизи. Без достатнiх пiдстав з рiшенням народного
суду погодилась i судова колегiя обласного суду.
Президiя обласного суду визнала, що за таких обставин
судовi рiшення залишатися в силi не можуть i пiдлягають
скасуванню.
Справа про визнання громадянина недiуздатним внаслiдок пси-
хiчноє хвороби або недоумства може бути розпочата, лише за
заявою осiб, зазначених у ст. 256 ЦПК
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд ЗО серпня 1967 р.
Д. предявив позов до Ф. про стягнення 700 крб. Вiн за-
значав, що в перiод шлюбу з ним вiдповiдачка без його до-
вiреностi у 1956-1967 рр. одержала нараховану йому допомогу
за час хвороби та 700 крб. пенсiє i використала цi кошти на
своє потреби.
Народний суд Решетилiвського району Полтавськоє областi
ухвалою вiд 3 вересня 1963 р. позов залишив без розгляду з
мотивiв недiуздатностi позивача.
У звязку зi скаргами Д., в яких вiн оспорював правильнiсть
висновку судово-психiатричноє експертизи, цей же народний
суд направив Д. на повторну судово-психiатричну експертизу
i рiшенням вiд 23 сiчня 1967 р. визнав його недiуздатним.
У протестi заступника Голови Верховного Суду УРСР ста-
виться питання про скасування рiшення народного суду вiд23
сiчня 1967 р. i закриття провадження в справi.
Протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав. Вiдповiдно
до ст. 256 ЦПК справа про визнання громадянина недiуздатним
внаслiдок психiчноє хвороби або недоумства може бути розпо-
лата за заявою членiв його сiмє, профспiлок та iнших громад-
ських органiзацiй, прокурора, органiв опiки i пiклування, пси-
хiатричного лiкувального закладу. З матерiалiв справи видно,
що нiхто iз зазначених осiб до суду з такою заявою не звер-
тався. Я-к уже зазначалось, дана справа виникла в звязку
зi скаргами Д, на неправильнiсть висновкiв щодо його недiу-
здатностi.
Проте законом не передбачено можливостi судового розг-
ляду справ про визнання громадянина недiуздатним або про
поновлення в дiуздатностi за заявою про поновлення в дiу-
здатностi за заявою цього громадянина.
За таких обставин суд не правi був розглядати дану справу,
тому рiшення суду пiдлягау скасуванню з закриттям провад-
ження в справi.
Керуючись статтями 336, 337 ЦПК, судова колегiя ухва-
лила; протест заступника Голови Верховного Суду УРСР за-
довольнити; рiшення народного суду Решетилiвськото району
вiд 23 сiчня 1967 р. скасувати й провадження в справi закрити.
Тримiсячний строк на подачу заяви про перегляд рiшень, ухвал
або постанов, що набрали законноє сили, вiдповiдно до п. З
ст. 345 ЦПК обчислюуться з дня набрання чинностi вироком,
рiшенням, ухвалою або винесення iншоє постанови, прийнятих
замiсть тих (протилежного змiсту), якими обгрунтовувалося
судове рiшення, зазначене в заявi
Ухвала суйовоi" колега в цивiльних, справах Верховного Суду
УРСР вiд iЗ жовтня 1965 р.
(витяг)
У липнi 1963 р. Г. предявив позов до Ц. про стягнення
170 крб. У заявi зазначалося, що внаслiдок побоєв, заподiяних
5 грудня 1962 р. Ц. з хулiганських мотивiв, позивач не пра-
цював 57 днiв. За цей час вiн потребував посиленого харчу-
вання, на що було витрачено додатковi кошти. Внаслiдок цього
позивач зазнав збиткiв на 170 крб.
Рiшенням народного суду Христинiвського району вiд 6 ве-
ресня 1963 р. позов задоволене в сумi 90 крб. Ухвалою судовоє
колегiє Черкаського обласного суду вiд 3 жовтня 1963 р. рi-
шення народного суду залишено без змiн.
12 березня 1964 р. Ц. у скарзi до обласного суду просив
судовi рiшення по справi опротестувати. Вiн зазначав, що, за-
довольняючи позовнi вимоги Г., народний суд виходив з наяв-
ностi кримiнальноє справи. Проте постанову про єє порушення
скасовано, провадження в справi за недоведенiстю закрито.
31 березня 1964 р. скарга була надiслана до народного суду
для перегляду рiшення у звязку з нововиявленими обставина-
ми. Ухвалою народного суду Христинiвського району вiд 15
червня 1964 р. заяву про перегляд рiшення вiдхилено. Судова
- 262 -
колегiя Черкаського обласного суду 9 липня 1964 р. ухвалу
народного суду залишила без змiн, виходячи з того, що заявник
пропустив строк для подачi заяви, передбачений ст. 345 ЦПК.
Президiя Черкаського обласного суду також погодилася з
такою думкою.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97