- 58 - -
Суд визнав звiльнення працiвника за п. З ст. 40 Кодексу законiв
про працю Украєни з посади голови правлiння мiського спо-
живчого товариства, проведене за постановою правлiння рай-
споживспiлки, незаконним, а в поновленнi його на роботi вiд-
мовив, оскiльки пiсля звiльнення збори уповноважених пайо-
викiв цього товариства, що обирали позивача на платну посаду
правлiння голови останнього, прийняли рiшення про його до-
строкове звiльнення з цiує посади, спори щодо якого згiдно з
ч. З ст. 221 вказаного Кодексу судам непiдвiдомчi -.
Ухвала судовоє колега в цивiльних справах. Верховного Суду
Украпи вiд 23 листопада 1994 р.
(витяг} . ! --...у:1--1.!.-у: \ . .
У липнi 1993 р.-В; врад<Ю> йозв> ДО Киуво-Святошин-
ськоє райспоживспiлкд про поновлення на роботi та стягнення
заробiтноє плати за час вимушеного прогулу,
Вона зазначала, що 19 липня 1991 р. зборами уповнова-
жених пайовикiв Боярського мiського споживчого товариства
була обрана головою його правлiння.
Постановою правлiння Киуво-Святошинськоє райспожив-
спiлки вiд 29 червня 1993 р. Й звiльнено з робота за система-
тичне невиконання трудових обовязкiв на пiдставi п. З ст. 40
КЗпП. .
Посилаючись на те, що накладення дисциплiнарних стяг-
нень та звiльнення проведенi правлiнням райспоживспiлки з
перевищенням його повноважень, позивачка просила задоволь-
нити єє вимоги. . , .
У процесi розгляду справи. Б, доповнила своє вимоги. Вона
стала просити визнати незаконними рiшення правлiння райс-
похивспiлки вiд 28 липня 1993 р. про проведення дострокових
виборiв керiвних органiв Боярського споживчого товариства,
переобрання складу його уповноважених пайовикiв, а також
рiшення зборiв цього товариства вiд 12 серпня 1993 р., яким
було переобрано голову його правлiння.
Справа розглядалася неодноразово.
Рiшенням судовоє колегiє Києвського обяасяого суду вiд 28
вересня 1994 р. позов задоволене частюяо.
Визнано незаконним звiльненая Б. за п. З ст. 40 КЗпП i
Змiнено формулювання. иогО причин з зазначених пiдстав на
звiльненая з виборноє посади голови правлiння споживчого то-
вариства у звязку з достроковим переобранням з 12 серпня
1993 р.
Стягнуто з Боярського споживчого товариства на користь
позивачки 1 млн. 860 тис. крб. заробiтноє плати за час єє
вимушеного прогулу.
У касацiйнiй скарзi Б. просить рiшення суду скасувати, а
справу передати на новий розгляд, посилаючись на те, що суд
--59-


дiйшов неправильного висновку про звiльнення єє з посади до-
строково, оскiльки збори уповноважених його не приймали.
Крiм того, суд неправильно вирахував єй середнiй заробiток
i не вирiшив питання-про стягнення заробiтноє плати за за-
тримку видачi трудовоє книжки та за час до змiни формулю-
вання причин звiльнення.
Судова кйлегiя Верховного Суду Украєни ввахау, що ка-
сацiйна скарга задоволенню не пiдлягау з таких пiдстав.
Судом встановлено, що 19 липня 1991 р. зборами уповно-
важених пайовикiв Боярського мiського споживчого товариства
Б. була обрана головою його правлiння на .пять рокiв.
- Постановою правлiння Киуао-Святопшнськоє. райсцожив-
спiлки вiд 29 червня 1993 р. вона була звiльнена з цiує посади
за п. З ст. 40 КЗпП.
Визнаючи звiльнення незаконним, обласний суд обгрунто-
вано виходив з того, що вiдповiдно до п. З ст, 147 КЗпП
працiвники, якi займають виборнi посади, можуть бути звiль-
ненi тiльки за рiшенням органу, який єх обрав. Б. ж була
звiльнена не зборами уповноважених пайовикiв, а правлiнням
райспоживспiлки. Є вже це було б достатньою, пiдставою для
поновлення єє .на роботi. Однак, як вбачауться з протоколу
звiтно-виборних зборiв уповноважених пайовикiв Боярського
споживчого товариства вiд 12 серпня 1993 р., робота його
правлiння, яке очолювала позивачка, була визнана неза-
довiльною. Постановлено звiльнити Б. з посади достроково. На
цих же зборах було обрано нового голову правлiння. Доводи
позивачки про те, що збори не можна вважати правомочними,
оскiльки не було кворуму, та про те, що рiшення про єє
звiльнення вони не приймали, судом перевiрялись, однак не
дiстали пiдтвердження. Тому єх не можна визнати такими, що
заслуговують на увагу.
Виходячи з цього та беручи до уваги, що вiдповiдно до ч. З
ст. 221 КЗпП спори про дострокове звiльнення з виборноє
платноє посади членiв громадських та iнших обуднань громадян
за рiшенням органiв, що єх обрали, судам непiдвiдомчi, облас-
ний суд обгрунтовано обмежився лише визнанням звiльнення
незаконним. . - . ,
При цьому вiн правильно вирiшив питання"про стягнення
заробiтноє плати за час вимушеного прогулу- з моменту
звiльнення до рiшення зборiв уповноважених i в основу роз-
рахункiв поклав постанову Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 21
березня 1992 р. № 140 "Про додатковi захопи у звязку з
пiдвищенням заробiтноє плати", згiдно з якою, зокрема, розмiр
виплат, який вiдповiдно до чинного законодавства обчислюуться
з середньогозаробiтку, у бюджетних органiзацiях визначауться
виходячи з установлених посадових окладiв (тарифних ставок)
з урахуванням доплат i надбавок, якщо середнiй заробiток,
визначений у встановленому порядку, менший за пi оклади.-В
звязку з цим посилання позивачки на неправильнiсть пiд-
рахунку єє заробiтноє плати у необгрунтованими. Що ж до
- 60 -
стягнення заробiтноє плати за затримку видачi трудовоє книж-
ки, а також щодо неправильностi запису в останнiй, то пi
питання не були предметом позову в данiй справi i тому пра-
вильно судом не розглядались. -
Керуючись статтями 310> 311 ЦПК Украєни, судова колегiя
Верховного Суду залишила рiшення без змiни.
При обраннi виду дисциплiнарного стягнення, в тому числi i
звiльненнi з цих пiдстав, необхiдно додержувати вимог ст. !49
Кодексу законiв про працю Украєни, згiдна з якими власник
або уповноважений ним орган у цьому разi повинен врахову-
вати ступiнь тяжкостi тмииеноге проступку i заподiяну ним
шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, i попередню
роботу працiвника -
Ухвала судовоє колеги в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 14 квiтня 1993 р, ~ i
(в и т яг) ;
Б. працювала в хавцизькому кiнотеатрi "Батькiвщина" ху-
дожником-оформлювачем. Наказом вiд ЗО березня 1991 р. вона-
була звiльнена з роботи за п. З ст. 40 КЗпП у звязку з
систематичним невиконанням без поважних причин обовязкiв,
покладених на неє трудовим договором i посадовою iнструкцiую.
Вважаючи звiльнення незаконним, Б. у квiтнi 1991 р.
предявила позов до кiнотеатру про поновлення на роботi i
стягнення заробiтноє плати за час вимушеного прогулу.


Справа розглядалася неодноразово. ..
Рiшенням судовоє колегiє Донецького обласного суду вiд 22
лютого 1993 р. позов задоволене. -
У касацiйнiй скарзi вiдповiдач просить скасувати це рi-
шення, оскiльки при його постновленнi не враховано, що пот-
зивачка неналежним чином виконувала своє трудовi обовязки
та те,- що дисциплiнарнi стягнення яр неє застосовувались з
додержанням встановленого порядку. .
Судова колегiя Верховного Суду Украєни вважау, що. ка-
сацiйна скарга не пiдлягау задоволенню з таких пiдстав.
З матерiалiв справи видно, що позивачка з 1.983 р. працю-
вала у вiдповiдача художником-оформлювачем; а наказом вiд
ЗО березня 1991 р. звiльнена за п. З ст. 40 КЗпП. Перед ця>
вона вже звiльнялась з роботи i була поновлена на нiй наказом
вiд 28 сiчня 1991 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97