пiддавалась за це переслiдуванню, немау.
Беручи до уваги, що-суд достатньою мiрою i всебiчно зясу-
вав обставини справи i постановленi рiшення вiдповiдають за-
кону, судова колегiя Верховного Суду залишила єх без змiни.
Голова виконкому мiсцевоє Ради народних депутатiв, звiль-
нений з цiує посади в звязку з поуднанням вiдповiдно до
закону в однiй посадi посад голови виконкому i голови мiсцевоє
Ради народних депутатiв, вважауться звiльненим за-п. 1 ст. 40
Кодексу законiв про працю Украєни внаслiдок реорганiзацiє i
мау право на передбаченi законодавством для таких випадкiв
компенсацiє
Постанова президiє Чернiгiвського обласного суду
вiд 9 листопада 1992 р.
(витяг)
У квiтнi 1992 р. прокурор Нiжинського району та Р. предя-
вили до виконкому Лосинiвськоє селищноє Ради народних де-
путатiв позов про стягнення на користь Р. компенсацiє в розмiрi
трьох посадових окладiв, посилаючись на те, що рiшенням сесiє
вказаноє Ради вiд 11 березня 1991 р. вона була звiльнена з
посади голови виконкому за п. 1 ст. 40 КЗпП в звязку з
реорганiзацiую апарату .Ради, однак компенсацiє не одержала.
Рiшенням Нiжинського районного народного суду вiд 21
травня 1992 р., залишеним без змiни ухвалою судовоє колегiє
обласного суду вiд 23 червня 1992 р., в позовi вiдмовлено.
У протестi заступника Голови Верховного Суду Украєни
ставиться питання про скасування цих судових рiшень.
Президiя обласного суду вважау, що протест пiдлягау за>-
доволенню з таких пiдстав.
Постановляючи рiшення про вiдмову в позовi, суд виходив
з того, що Р. була звiльнена не в звязку з реорганiзацiую
апарату селищноє Ради народних депутатiв, а в звязку з не-
обранням єє головою Ради. Тому й пiдстав для виплати єй ком-
пенсацiє не було.
Проте з таким висновком погодитися не можна.
З матерiалiв справи вбачауться, що в 1990 р. Р. була обрана
головою виконкому Лосинiвськоє селищноє Ради, а головою ос-
танньоє був обраний М., який був i головою колгоспу "Ле-
нiнський шлях".
У звязку з прийняттям 7 грудня 1990 р. Верховною Радою
Закону "Про мiсцевi Ради народних депутатiв Украєнськоє РСР
та мiсцеве самоврядування" на VI сесiє Лосинiвськоє селищноє
Ради, що вiдбулася 11 березня 1991 р., головою Ради був
обраний i., який згiдно зi ст. 51 вказаного Закону став i го-
ловою виконкому. Позивачка ж була звiльнена з посади за п. 1
ст. 40 КЗпП. .
За таких обставин висновок суду про те, що Р. була звiль-
нена з роботи не в звязку з реорганiзацiую апарату селищноє
Ради, а в звязку з необранням єє головою Ради, не можна
визнати обгрунтованим.
Виходячи з наведеного, президiя обласного суду скасувала
постановленi рiшення, а справу надiслала на новий розгляд.
Розглядаючи позови про поновлення н> роботi осiб, трудовий
договiр з якими розiрвано за п. 1 ст. 40 Кодексу законiв про
працю Украєни, суд зобовязаний перевiрити, з якими змiнами
в органiзацiє виробництва i працi повязане звiльнення, зокрема
те, лiквiдацiя чи реорганiзацiя пiдприумства, установи, орга-
нiзацiє мала мiсце. .
У разi реорганiзацiє пiдприумства, установи, органiзацiє (єх
злиття, приуднання, подiлу, видiлення, перетворення) звiль-
нення за п. 1 ст. 40 цього Кодексу може мати мiсце, якщо це
супроводжууться скороченням чисельностi або штату працiв-
никiв, змiнами у складi працiвникiв за посадами, спецiальнiстю,
квалiфiкацiую, професiями
Постанова президiє Черкаського обласного суду
вiд 24 листопада 1994 р.
(витяг) .
У вереснi 1992 р. К; предявив позов до виробничого обуд-
нання "Лiсбудкомплекс" про поновлення на роботi i стягнення
заробiтноє плати за час вимушеного прогулу.
24
Позивач зазначав, що вiн працював у вiдповiдача старшим
механiком i наказом вiд 26 серпня 1992 р. був звiльнений за
п. 1 ст. 40 КЗпП.
Посилаючись на те, що його звiльнення з роботи було про-
ведено незаконно, К. просив задовольнити його позов.
Справа розглядалася неодноразово.
Рiшенням Приднiпровського мiжрайонного суду вiд 22 ве-
ресня 1993 р. позов задоволене частково. Визнано незаконним
наказ вiд 26 серпня 1992 р. i постановлено вважати К. звiль-
неним за п. 1 ст. 40 КЗпП -в звязку з реорганiзацiую пiд-
приумства. З вiдповiдача на користь позивача стягнуто також
заробiтну плату за час вимушеного прогулу i понесенi ним
витрати по оплатi послуг адвоката.
Ухвалою судовоє колегiє Черкаського обласного суду вiд З
листопада 1993 р. рiшення суду залишено без змiни.
У протестi заступника Голови Верховного Суду Украєни
ставиться питання про скасування рiшень у справi i передачу
справи на новий судовий розгляд.
Президiя обласного суду вважау, що протест пiдлягау за-
доволенню з таких пiдстав.
Постановляючи рiшення, суд виходив з того, що позивач
був звiльнений незаконно i його слiд визнати звiльненим з
роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП у звязку з реорганiзацiую пiд-
приумства.
Залишаючи рiшення без змiни, судова колегiя обласного
суду зазначила в ухвалi, що фактично у вiдповiдача мала мiсце
не реорганiзацiя, а лiквiдацiя пiдприумства, i тому рiшення
суду у правильним.
Проте з таким висновком погодитись не можна.
Пленум Верховного Суду Украєни в п. 19 постанови № 9
вiд 6 листопада 1992 р. "Про практику розгляду судами тру-
дових спорiв" розяснив, що у випадках реорганiзацiє пiдпри-
умства, установи, органiзацiє (злиття з iншим пiдприумством,
приуднання одного пiдприумства до iншого, подiлу пiдприум-
ства, видiлення з пiдприумства одного або кiлькох нових пiд-
приумств або перетворення державного пiдприумства в орендне,.
орендного-чи iншого пiдприумства в господарське товариство
або його перепрофiлювання) звiльнення за п. 1 ст. 40 КЗпП
може мати мiсце, якщо це супроводжууться скороченням чи-
сельностi або штату працiвникiв, змiнами в складi працiвникiв
за посадами, спецiальнiстю, квалiфiкацiую, професiями. Пра-
цiвник, який був незаконно звiльнений до реорганiзацiє, по-
новлюуться на роботi на тому пiдприумствi, де залишилась його
попередня робота.
< Вирiшуючи спiр, суд цих розяснень не врахував i не пе-
ревiрив належним чином питання просте, реорганiзовано чи
лiквiдовано було пiдприумство, де працював позивач, i чи пра-
вильно вiн був звiльнений з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП.
Залишивши ж рiшення суду без змiни, судова колегiя об-
ласного суду на порушення вимог ч. 2 ст. 319 ЦПК Украєни
- 25 -
в ухвалi зазначила, що -фактично у вiдповiдача була не реор-
ганiзацiя, а лiквiдацiя пiдприумства.
Керуючись статтями 337, 338 ЦПК, президiя обласного су-
ду скасувала постановленi рiшення, а справу надiслала на но-
вий розгляд.
Суд визнав звiльнення працiвника за п. 1 ст. 40 Кодексу законiв
про працю Украєни таким, що вiдповiдау закону, оскiльки вста-
новив, що у вiдповiдача мало мiсце скорочення штату, пра-
цiвник вiдмовився вiд переведення на iншу роботу, що вiд-
повiдала його спецiальностi i квалiфiкацiє, i не мав переважного
права на залишення на роботi перед iншими працiвниками за
рiвнем квалiфiкацiє i продуктивностi працi
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
У крани вiд 23 червня 1993р.
(витяг)
У серпнi 1992 р. 3. звернулась з позовом до Науково-
дослiдного технологiчного iнституту приладобудування про по-
новлення на роботi на посадi iнженера-конструктора третьоє
категорiє та стягнення заробiтноє плати за час вимушеного про-
гулу, посилаючись на те, що при розiрваннi з нею трудового
договору за п.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97
Беручи до уваги, що-суд достатньою мiрою i всебiчно зясу-
вав обставини справи i постановленi рiшення вiдповiдають за-
кону, судова колегiя Верховного Суду залишила єх без змiни.
Голова виконкому мiсцевоє Ради народних депутатiв, звiль-
нений з цiує посади в звязку з поуднанням вiдповiдно до
закону в однiй посадi посад голови виконкому i голови мiсцевоє
Ради народних депутатiв, вважауться звiльненим за-п. 1 ст. 40
Кодексу законiв про працю Украєни внаслiдок реорганiзацiє i
мау право на передбаченi законодавством для таких випадкiв
компенсацiє
Постанова президiє Чернiгiвського обласного суду
вiд 9 листопада 1992 р.
(витяг)
У квiтнi 1992 р. прокурор Нiжинського району та Р. предя-
вили до виконкому Лосинiвськоє селищноє Ради народних де-
путатiв позов про стягнення на користь Р. компенсацiє в розмiрi
трьох посадових окладiв, посилаючись на те, що рiшенням сесiє
вказаноє Ради вiд 11 березня 1991 р. вона була звiльнена з
посади голови виконкому за п. 1 ст. 40 КЗпП в звязку з
реорганiзацiую апарату .Ради, однак компенсацiє не одержала.
Рiшенням Нiжинського районного народного суду вiд 21
травня 1992 р., залишеним без змiни ухвалою судовоє колегiє
обласного суду вiд 23 червня 1992 р., в позовi вiдмовлено.
У протестi заступника Голови Верховного Суду Украєни
ставиться питання про скасування цих судових рiшень.
Президiя обласного суду вважау, що протест пiдлягау за>-
доволенню з таких пiдстав.
Постановляючи рiшення про вiдмову в позовi, суд виходив
з того, що Р. була звiльнена не в звязку з реорганiзацiую
апарату селищноє Ради народних депутатiв, а в звязку з не-
обранням єє головою Ради. Тому й пiдстав для виплати єй ком-
пенсацiє не було.
Проте з таким висновком погодитися не можна.
З матерiалiв справи вбачауться, що в 1990 р. Р. була обрана
головою виконкому Лосинiвськоє селищноє Ради, а головою ос-
танньоє був обраний М., який був i головою колгоспу "Ле-
нiнський шлях".
У звязку з прийняттям 7 грудня 1990 р. Верховною Радою
Закону "Про мiсцевi Ради народних депутатiв Украєнськоє РСР
та мiсцеве самоврядування" на VI сесiє Лосинiвськоє селищноє
Ради, що вiдбулася 11 березня 1991 р., головою Ради був
обраний i., який згiдно зi ст. 51 вказаного Закону став i го-
ловою виконкому. Позивачка ж була звiльнена з посади за п. 1
ст. 40 КЗпП. .
За таких обставин висновок суду про те, що Р. була звiль-
нена з роботи не в звязку з реорганiзацiую апарату селищноє
Ради, а в звязку з необранням єє головою Ради, не можна
визнати обгрунтованим.
Виходячи з наведеного, президiя обласного суду скасувала
постановленi рiшення, а справу надiслала на новий розгляд.
Розглядаючи позови про поновлення н> роботi осiб, трудовий
договiр з якими розiрвано за п. 1 ст. 40 Кодексу законiв про
працю Украєни, суд зобовязаний перевiрити, з якими змiнами
в органiзацiє виробництва i працi повязане звiльнення, зокрема
те, лiквiдацiя чи реорганiзацiя пiдприумства, установи, орга-
нiзацiє мала мiсце. .
У разi реорганiзацiє пiдприумства, установи, органiзацiє (єх
злиття, приуднання, подiлу, видiлення, перетворення) звiль-
нення за п. 1 ст. 40 цього Кодексу може мати мiсце, якщо це
супроводжууться скороченням чисельностi або штату працiв-
никiв, змiнами у складi працiвникiв за посадами, спецiальнiстю,
квалiфiкацiую, професiями
Постанова президiє Черкаського обласного суду
вiд 24 листопада 1994 р.
(витяг) .
У вереснi 1992 р. К; предявив позов до виробничого обуд-
нання "Лiсбудкомплекс" про поновлення на роботi i стягнення
заробiтноє плати за час вимушеного прогулу.
24
Позивач зазначав, що вiн працював у вiдповiдача старшим
механiком i наказом вiд 26 серпня 1992 р. був звiльнений за
п. 1 ст. 40 КЗпП.
Посилаючись на те, що його звiльнення з роботи було про-
ведено незаконно, К. просив задовольнити його позов.
Справа розглядалася неодноразово.
Рiшенням Приднiпровського мiжрайонного суду вiд 22 ве-
ресня 1993 р. позов задоволене частково. Визнано незаконним
наказ вiд 26 серпня 1992 р. i постановлено вважати К. звiль-
неним за п. 1 ст. 40 КЗпП -в звязку з реорганiзацiую пiд-
приумства. З вiдповiдача на користь позивача стягнуто також
заробiтну плату за час вимушеного прогулу i понесенi ним
витрати по оплатi послуг адвоката.
Ухвалою судовоє колегiє Черкаського обласного суду вiд З
листопада 1993 р. рiшення суду залишено без змiни.
У протестi заступника Голови Верховного Суду Украєни
ставиться питання про скасування рiшень у справi i передачу
справи на новий судовий розгляд.
Президiя обласного суду вважау, що протест пiдлягау за-
доволенню з таких пiдстав.
Постановляючи рiшення, суд виходив з того, що позивач
був звiльнений незаконно i його слiд визнати звiльненим з
роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП у звязку з реорганiзацiую пiд-
приумства.
Залишаючи рiшення без змiни, судова колегiя обласного
суду зазначила в ухвалi, що фактично у вiдповiдача мала мiсце
не реорганiзацiя, а лiквiдацiя пiдприумства, i тому рiшення
суду у правильним.
Проте з таким висновком погодитись не можна.
Пленум Верховного Суду Украєни в п. 19 постанови № 9
вiд 6 листопада 1992 р. "Про практику розгляду судами тру-
дових спорiв" розяснив, що у випадках реорганiзацiє пiдпри-
умства, установи, органiзацiє (злиття з iншим пiдприумством,
приуднання одного пiдприумства до iншого, подiлу пiдприум-
ства, видiлення з пiдприумства одного або кiлькох нових пiд-
приумств або перетворення державного пiдприумства в орендне,.
орендного-чи iншого пiдприумства в господарське товариство
або його перепрофiлювання) звiльнення за п. 1 ст. 40 КЗпП
може мати мiсце, якщо це супроводжууться скороченням чи-
сельностi або штату працiвникiв, змiнами в складi працiвникiв
за посадами, спецiальнiстю, квалiфiкацiую, професiями. Пра-
цiвник, який був незаконно звiльнений до реорганiзацiє, по-
новлюуться на роботi на тому пiдприумствi, де залишилась його
попередня робота.
< Вирiшуючи спiр, суд цих розяснень не врахував i не пе-
ревiрив належним чином питання просте, реорганiзовано чи
лiквiдовано було пiдприумство, де працював позивач, i чи пра-
вильно вiн був звiльнений з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП.
Залишивши ж рiшення суду без змiни, судова колегiя об-
ласного суду на порушення вимог ч. 2 ст. 319 ЦПК Украєни
- 25 -
в ухвалi зазначила, що -фактично у вiдповiдача була не реор-
ганiзацiя, а лiквiдацiя пiдприумства.
Керуючись статтями 337, 338 ЦПК, президiя обласного су-
ду скасувала постановленi рiшення, а справу надiслала на но-
вий розгляд.
Суд визнав звiльнення працiвника за п. 1 ст. 40 Кодексу законiв
про працю Украєни таким, що вiдповiдау закону, оскiльки вста-
новив, що у вiдповiдача мало мiсце скорочення штату, пра-
цiвник вiдмовився вiд переведення на iншу роботу, що вiд-
повiдала його спецiальностi i квалiфiкацiє, i не мав переважного
права на залишення на роботi перед iншими працiвниками за
рiвнем квалiфiкацiє i продуктивностi працi
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
У крани вiд 23 червня 1993р.
(витяг)
У серпнi 1992 р. 3. звернулась з позовом до Науково-
дослiдного технологiчного iнституту приладобудування про по-
новлення на роботi на посадi iнженера-конструктора третьоє
категорiє та стягнення заробiтноє плати за час вимушеного про-
гулу, посилаючись на те, що при розiрваннi з нею трудового
договору за п.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97