iфвтест заступника Голови Верховного Суду УРСР за-
довольнити. Рiшення народного суду Надвiрнянського району
iвано-Франкiвськоє областi в частинi залишення позову без
розгляду i ухвалу судовоє колегiє iвано-Франкiвського облас-
ного суду в цiй же частинi скасувати, а справу у зазначенiй
частинi передати на новий розгляд до iвано-Франкiвського об-
ласного суду. ,
Мiський суд розглянув справу за позовом юридичноє особи до
виконкому мiсцевоє Ради та орендного пiдприумства про
визнання недiйсними реустрацiє пiдприумства i статуту без
врахування, що спори,мiж юридичними особами, державними
та iншими органами, в тому числi спори про визнання не-
дiйсними актiв ненормативного характеру, виданих державни-
ми органами Украєни, обласного та базового рiвнiв, вирiшу-
ються арбiтражними судами
Постанова президiє Закарпатського обласного суду ,-
вiд 12 листопада 1992 р.
(витяг)
~ .
У березнi 1992 р. Райгоспзаготпром Ужгородськоє райспо-
живспiлки предявив позов до виконкому Ужгородськоє мiськоє
Ради народних депутатiв та орендного плодоовочевого перероб-
ного пiдприумства "Бистриця" про визнання рiшення про ре-
устрацiю статуту i орендного пiдприумства та установчих до-
кументiв недiйсними. Позивач зазначав, що рiшенням
мiськвиконкому вiд 29 сiчня 1992 р. зареустровано статут орен-
дного пiдприумства "Бистриця", яке створено без згоди влас-
ника майна. Вiн просив задовольнити його вимоги.
Рiшенням Ужгородського мiськнарсуду вiд 21 травня
1992 р., залишеним без змiн ухвалою судовоє колегiє в ци-
вiльних справах Закарпатського обласного суду вiд ЗО червня
1992 р., позов задоволено.
У протестi заступника Голови Верховного Суду Украєни
- -214 - .
ставиться питання про скасування судових рiшень в справi та
закриття провадженнi в нiй.
Президiя Закарпатського обласного суду знайшла, що про-
тест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав. Вiдповiдно до ст.
24 ЦПК, районним (мiським) судам не пiдвiдомчi цивiльнi
справи, сторонами в яких у пiдприумства, установи, органiзацiє,
якщо законом вони не вiднесеш, до єх компетенцiє.
Судом не встановлено, що сторонами в справi у юридичнi
особи.
Згiдно зi (Сi. 1 Закону Украєни "Про арбiтражний суд" та
ст. 12 АПК, арбiтражний: суд вирiшуу спори мiж юридичними
особами, державними та iншими органами, в тому числi спорв
про визнання недiйсними актiв ненормативного характеру, ви-
даних державними органами Украєни, обласного та базового
рiвнiв.
Уданому випадку позов предявлено юридичною особою
про визнання недiйсним рiшення мiськвиконкому, яке не мау
нормативного характеру, а тому ця справа народному Судовi
не пiдвiдомча. .
Висновки судовоє колегiє обласного суду про те, що пiд-
вiдомчiсть даноє справи народному судовi визначена ч. 2 ст. 34
Закону Украєни "Про пiдприумства в Украєнi", неможна виз-
нати правильними. Названим законом передбачена можливiсть
визнання недiйсним установчих документiв i рiшення про ство-
рення пiдприумства за рiшенням суду. Однак ним не встанов-
лено, якi суди розглядають пi справи. Тому повноваження судiв
(районних (мiських) чи арбiтражних) щодо розвзання таких
спорiв слiд визначати за процесуальним законодавством.
Враховуючи наведене, президiя Закарпатського обласного
суду судовi рiшення скасувала, а справу направила на новий
розгляд."
Ухвалу про вiдмову у визнаннi прилюдних торгiв недiйсними
скасовано, оскiльки вимоги заявника зводяться до оспорювання
свого права на будинок, тому справа повинна розглядатись за
правилами позовного провадження
Постанова президiє Луганського обласного суду
вiд 25 жовтня 1990 р.
(витяг)
А. звернувся до суду iз заявою про визнання
торгiв недiйсними. Вiн вказував, що подарував
належний йому будинок, а згодом єй же
-215-
частини iншого будинку, розташованого на тiй самiй земельнiй
дiлянцi.
Оскiльки на правi особистоє власностi у К., крiм цього бу-
динку, виявилася й частина iншого, на пiдставi рiшення ви-
конкому Жовтневоє районноє Ради народних депутатiв м. Лу-
ганська 47/100 частини будинку були проданi з прилюдних
торгiв Б.
Рiшенням Жовтневого районного народного суду м. Луган-
ська договiр дарування 47/100 частини будинку визнано не-
дiйсним, а згодом рiшенням виконкому Жовтневоє районноє
Ради скасовано його х рiшення про продаж з прилюдних торгiв
цiує частини будинку.
Справа неодноразово розглядалася судами.
Останньою ухвалою Жовтневого районного народного суду
м. Луганська в задоволеннi заяви А. вiдмовлено.
Президiя Луганського Обласного суду задовольнила протест
заступника Голови Верховного Суду УРСР. Скасовуючи ухвалу
Жовтневого районного народного суду, вказала на таке. Вiд-
мовляючи у визнаннi прилюдних торгiв недiйсними, народний
еуд виходив з того, що торги проведено вiдповiдно до вимог
ст. 399 ЩiК, а Б. придбав частину будинку на законних
пiдставах.
Проте з такими висновками погодитися не можна. Дану
справу розглянуто за правилами ст. 343 ЩiК з винесенням
ухвали. Проте прилюднi торги у лише формою укладення уго-
ди, якi дозволяють покупцевi одержати в нотарiальних органах
свiдоцтво про право власностi на будинок.
В цiлому вимоги позивача зводяться до оспорювання права
на будинок та визнання недiйсною угоди про його вiдчуження.
Таким чином, виник цивiльно-правовий спiр, i вимоги по-
зивача мали розглядатися за правилами позовного провадження
з оплатою державного мита та залученням усiх заiнтересованих
осiб до участi у справi. " ~
Не можна погодитись i з висновком суду про законнiсть
прилюдних торгiв та обгрунтованiсть придбання будинку Б.
Рiшенням Жовтневого районного народного суду м. Луган-
ська договiр дарування, який став пiдставою для винесення
рiшення райвиконкому про примусовий продаж 47/100 частини
зазначеного будинку, визнано недiйсним-як такий, що укла-
дений внаслiдок грубого порушення вимог ст. 49 iнструкцiє про
порядок вчинення нотарiальних дiй державними нотарiальними
конторами Украєни. Тому договiр дарування у недiйсним з дня
його укладення. До того х виконком Жовтневоє районноє Ради
скасував своу рiшення про примусовий продаж 47/100 частини
будинку.
Цим обставинам суд не дав належноє оцiнки.
- 216
Спори про виселення громадян з нежилих примiщень пiд-
вiдомчi судам
Ухвала судовоє колеги в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР дiд 9 травня 1963 р.
(витяг) / -
Судова колегiя в цивiльних справах Верховного Суду УРСР,
розглянувши в судовому засiданнi протест заступника Голови
Верховного Суду УРСР на ухвалу народного суддi Ленiнського
району м. Львова вiд 6 серпня 1962 р. в справi за позовом
квартирно-експлуатацiйноє частини Львiвського району
м. Львова до П. i фабрика iндпошиву та ремонту одягу про
виселення, встановила.
Квартирно-експлуатапiйна частина Львiвського району мiс-
та в липнi 1962 р. предявила позов до П. i фабрики iндпошиву
та ремонту одягу про виселеная. У своєй заявi позивач зазна-
чав, що згiдно з. договором фабрика iндпошиву одержала в
оренду примiщення пiд взуттуву майстерню. У березнi 1962 р.
майстерня була закрита i в це. примiщення самоправне вселився
для проживання вiдповiдач П., якого квартирно-експлуатапiйна
частина просила виселити. {
Ухвалою народного суддi Ленiнського району м. Львова вiд
6 серпня 1962 р. в прийомi позовноє заяви вiдмовленоє за не-
пiдвiдомчiстю спору судовi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97
довольнити. Рiшення народного суду Надвiрнянського району
iвано-Франкiвськоє областi в частинi залишення позову без
розгляду i ухвалу судовоє колегiє iвано-Франкiвського облас-
ного суду в цiй же частинi скасувати, а справу у зазначенiй
частинi передати на новий розгляд до iвано-Франкiвського об-
ласного суду. ,
Мiський суд розглянув справу за позовом юридичноє особи до
виконкому мiсцевоє Ради та орендного пiдприумства про
визнання недiйсними реустрацiє пiдприумства i статуту без
врахування, що спори,мiж юридичними особами, державними
та iншими органами, в тому числi спори про визнання не-
дiйсними актiв ненормативного характеру, виданих державни-
ми органами Украєни, обласного та базового рiвнiв, вирiшу-
ються арбiтражними судами
Постанова президiє Закарпатського обласного суду ,-
вiд 12 листопада 1992 р.
(витяг)
~ .
У березнi 1992 р. Райгоспзаготпром Ужгородськоє райспо-
живспiлки предявив позов до виконкому Ужгородськоє мiськоє
Ради народних депутатiв та орендного плодоовочевого перероб-
ного пiдприумства "Бистриця" про визнання рiшення про ре-
устрацiю статуту i орендного пiдприумства та установчих до-
кументiв недiйсними. Позивач зазначав, що рiшенням
мiськвиконкому вiд 29 сiчня 1992 р. зареустровано статут орен-
дного пiдприумства "Бистриця", яке створено без згоди влас-
ника майна. Вiн просив задовольнити його вимоги.
Рiшенням Ужгородського мiськнарсуду вiд 21 травня
1992 р., залишеним без змiн ухвалою судовоє колегiє в ци-
вiльних справах Закарпатського обласного суду вiд ЗО червня
1992 р., позов задоволено.
У протестi заступника Голови Верховного Суду Украєни
- -214 - .
ставиться питання про скасування судових рiшень в справi та
закриття провадженнi в нiй.
Президiя Закарпатського обласного суду знайшла, що про-
тест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав. Вiдповiдно до ст.
24 ЦПК, районним (мiським) судам не пiдвiдомчi цивiльнi
справи, сторонами в яких у пiдприумства, установи, органiзацiє,
якщо законом вони не вiднесеш, до єх компетенцiє.
Судом не встановлено, що сторонами в справi у юридичнi
особи.
Згiдно зi (Сi. 1 Закону Украєни "Про арбiтражний суд" та
ст. 12 АПК, арбiтражний: суд вирiшуу спори мiж юридичними
особами, державними та iншими органами, в тому числi спорв
про визнання недiйсними актiв ненормативного характеру, ви-
даних державними органами Украєни, обласного та базового
рiвнiв.
Уданому випадку позов предявлено юридичною особою
про визнання недiйсним рiшення мiськвиконкому, яке не мау
нормативного характеру, а тому ця справа народному Судовi
не пiдвiдомча. .
Висновки судовоє колегiє обласного суду про те, що пiд-
вiдомчiсть даноє справи народному судовi визначена ч. 2 ст. 34
Закону Украєни "Про пiдприумства в Украєнi", неможна виз-
нати правильними. Названим законом передбачена можливiсть
визнання недiйсним установчих документiв i рiшення про ство-
рення пiдприумства за рiшенням суду. Однак ним не встанов-
лено, якi суди розглядають пi справи. Тому повноваження судiв
(районних (мiських) чи арбiтражних) щодо розвзання таких
спорiв слiд визначати за процесуальним законодавством.
Враховуючи наведене, президiя Закарпатського обласного
суду судовi рiшення скасувала, а справу направила на новий
розгляд."
Ухвалу про вiдмову у визнаннi прилюдних торгiв недiйсними
скасовано, оскiльки вимоги заявника зводяться до оспорювання
свого права на будинок, тому справа повинна розглядатись за
правилами позовного провадження
Постанова президiє Луганського обласного суду
вiд 25 жовтня 1990 р.
(витяг)
А. звернувся до суду iз заявою про визнання
торгiв недiйсними. Вiн вказував, що подарував
належний йому будинок, а згодом єй же
-215-
частини iншого будинку, розташованого на тiй самiй земельнiй
дiлянцi.
Оскiльки на правi особистоє власностi у К., крiм цього бу-
динку, виявилася й частина iншого, на пiдставi рiшення ви-
конкому Жовтневоє районноє Ради народних депутатiв м. Лу-
ганська 47/100 частини будинку були проданi з прилюдних
торгiв Б.
Рiшенням Жовтневого районного народного суду м. Луган-
ська договiр дарування 47/100 частини будинку визнано не-
дiйсним, а згодом рiшенням виконкому Жовтневоє районноє
Ради скасовано його х рiшення про продаж з прилюдних торгiв
цiує частини будинку.
Справа неодноразово розглядалася судами.
Останньою ухвалою Жовтневого районного народного суду
м. Луганська в задоволеннi заяви А. вiдмовлено.
Президiя Луганського Обласного суду задовольнила протест
заступника Голови Верховного Суду УРСР. Скасовуючи ухвалу
Жовтневого районного народного суду, вказала на таке. Вiд-
мовляючи у визнаннi прилюдних торгiв недiйсними, народний
еуд виходив з того, що торги проведено вiдповiдно до вимог
ст. 399 ЩiК, а Б. придбав частину будинку на законних
пiдставах.
Проте з такими висновками погодитися не можна. Дану
справу розглянуто за правилами ст. 343 ЩiК з винесенням
ухвали. Проте прилюднi торги у лише формою укладення уго-
ди, якi дозволяють покупцевi одержати в нотарiальних органах
свiдоцтво про право власностi на будинок.
В цiлому вимоги позивача зводяться до оспорювання права
на будинок та визнання недiйсною угоди про його вiдчуження.
Таким чином, виник цивiльно-правовий спiр, i вимоги по-
зивача мали розглядатися за правилами позовного провадження
з оплатою державного мита та залученням усiх заiнтересованих
осiб до участi у справi. " ~
Не можна погодитись i з висновком суду про законнiсть
прилюдних торгiв та обгрунтованiсть придбання будинку Б.
Рiшенням Жовтневого районного народного суду м. Луган-
ська договiр дарування, який став пiдставою для винесення
рiшення райвиконкому про примусовий продаж 47/100 частини
зазначеного будинку, визнано недiйсним-як такий, що укла-
дений внаслiдок грубого порушення вимог ст. 49 iнструкцiє про
порядок вчинення нотарiальних дiй державними нотарiальними
конторами Украєни. Тому договiр дарування у недiйсним з дня
його укладення. До того х виконком Жовтневоє районноє Ради
скасував своу рiшення про примусовий продаж 47/100 частини
будинку.
Цим обставинам суд не дав належноє оцiнки.
- 216
Спори про виселення громадян з нежилих примiщень пiд-
вiдомчi судам
Ухвала судовоє колеги в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР дiд 9 травня 1963 р.
(витяг) / -
Судова колегiя в цивiльних справах Верховного Суду УРСР,
розглянувши в судовому засiданнi протест заступника Голови
Верховного Суду УРСР на ухвалу народного суддi Ленiнського
району м. Львова вiд 6 серпня 1962 р. в справi за позовом
квартирно-експлуатацiйноє частини Львiвського району
м. Львова до П. i фабрика iндпошиву та ремонту одягу про
виселення, встановила.
Квартирно-експлуатапiйна частина Львiвського району мiс-
та в липнi 1962 р. предявила позов до П. i фабрики iндпошиву
та ремонту одягу про виселеная. У своєй заявi позивач зазна-
чав, що згiдно з. договором фабрика iндпошиву одержала в
оренду примiщення пiд взуттуву майстерню. У березнi 1962 р.
майстерня була закрита i в це. примiщення самоправне вселився
для проживання вiдповiдач П., якого квартирно-експлуатапiйна
частина просила виселити. {
Ухвалою народного суддi Ленiнського району м. Львова вiд
6 серпня 1962 р. в прийомi позовноє заяви вiдмовленоє за не-
пiдвiдомчiстю спору судовi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97