69 КпШС Украєни.
Виходячи з наведеного, судова колегiя в цивiльних справах
Верховного Суду Украєни залишила рiшення без змiн.
Якщо батьки не проживають, разом, то вiд єх згоди залежите "
при кому з них мають проживати неповнолiтнi дiти. При в-д
сутностi згоди мiж батьками спiр/вирiшууться судом ,1"
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного
Украєни вiд 23 лютого 1994 р. й
(витяг) , -,
В серпнi 1988 р. К. звернувся з позовом до.)
чення мiсця проживання дiтей. Вiн зазначив,
дачною перебував в зареустрованому шлюбi, є
: -1-а.-. .:
1980 роцi. Вiд шлюбу мають двох синiв. Посилаючись на те,
що вiдповiдачка зловживау спиртними напоями, веде амораль
ний спосiб життя, чим негативно впливау на розвиток i вихо-
вання дiтей, позивач просив визначити мiсце проживання обох
синiв з ним. , -
Справа судами розглядалась неодноразово.
Останнiм рiшенням судовоє колегiє в цивiльних справах
Полтавського обласного суду позов К. задоволене, мiсце про-
живання синiв визначено з ним.
В касацiйнiй скарзi вiдповiдачка просить рiшення обласного
суду скасувати, а справу направити на новий розгляд, посила-
ючись на те, що висновки суду про необхiднiсть та доцiльнiсть
проживання дiтей з позивачем не грунтуються на матерiалах
справи, достовiрних доказiв, якi б свiдчили про зловживання
нею спиртним, немау, сам позивач веде негiдний спосiб життя,
схильний до вчинення правопорушень i тому не взмозi дати
належне виховання дiтям. . - -
Судова колегiя в цивiльних справах Верховного Суду Ук-
раєни визнала, що касацiйна скарга задоволенню не пiдлягау
з таких пiдстав.
, Вiдповiдно до положень ст.ст. 67, 69 Кодексу про шлюб та
сiмю Украєни, якщо батьки не проживають разом, то вiд єх
згоди залежить, при кому з них., цовиняi проживати непов-
нолiтнi дiти. При вiдсутностi згоди мiж батьками спiр вирi-
шууться судам. При розглядi справи суд виходить з iнтересiв
дiтей i умов єх нормального розвитку та виховання.
Як вбачауться iз матерiалiв справи, саме у вiдповiдностi а
цими нормами суд i вирiшував даний спiр. В процесi розгляду
справи встановлено, що вiдповiдачка, як мати, дiйсно не при-
дiляла належноє увага вихованню дiтей, практично ними не
займалась. Школу якщо i вiдвiдувала, то в нетверезому станi,
сина Владислава пiд час перебування його в пiонерському та-
борi жодного разу не вiдвiдала- Неодноразово затримувалась i
доставлялась в медвитверезник, з цього приводу єй робилось
застереження. Поведiнка вiдповiдачки була предметом розгляду
на засiданнi комiсiє в справах неповнолiтнiх, публiкацiє в газетi
"Комсомолець Полтавщини". .
В той же час позивач характеризууться позитивно, до дiтей
прихильний, займауться єх вихованням, мау можливостi ство-
рити для цього належнi матерiальнi та духовнi умови.
iз акта судового виконавця вбачауться, що виконати попе-
редну судове рiшення про передачу сина Вiталiя на виховання
матерi було неможливо через його категоричну вiдмову. Вла-
дислав же-тривалий час проживау з батьком. Як зазначив ек-
сверт-психоиог, розiрвання звязкiв мiж братами негативно по-
значауться на психiчному станi Вiталiя.
Враховуючи цi обставини та беручи -до уваги висновок ор-
ганiв iiiЩки та пiклування про- доцiльнiсть визначення мiсця
вання дiтей з батьком, судова колегiя обласного суду
задовольнила позов К.
-- 134 -
Судове рiшення вiдповiдау фактичним обставинам справи
та вимогам статей 65, 67 та 69 Кодексу про шлюб та еiмєе
Украєни. Тому пiдстав для його скасування судова колегiя Вер
ховного Суду не знайшла. - ,
Рiшення у справi
визначених шйНгi,,,_,,
новок з цього приводу до
освiти вiдповiдного органу
кунська рада, яка не у в
органом
Постанова президiє Вiнницького обласного суду
вiд 22 вересня 1994р.
(витяг)
У листопадi 1992 р. Б. предявила в судi позов до Г. т
його батькiв про вiдiбрання дiтей та визначення єх мiсця про-
живання. Позивачка зазначила, що за час перебування в шлюбi
з Г. народилось двоу дiтей: Людмила 1983 р. i Олександр
1989 р. народження. Посилаючись на те, що вiдповiдачi
безпiдставно тримають дiтей у себе, просила суд про задово-
лення єє позовних вимог.
Рiшенням Ленiнського районного суду м. Вiнницi вiд 23
червня 1993 р., залишеним без змiни ухвалою судовоє колеги
в цивiльних справах Вiнницького обласного суду вiд 21 вересня
1993.р., в позовi вiдмовлено. ; "Йi
В протестi заступника Голови Верховного Суду Украєвд,; 1!(
ставиться питання про скасування рiшень суду, оскiльки вони 5Й
постановленi з порушенням вимог-статей 69, 129 КпШС Кт"
раши, статей-202, 203, 318 ЩiК Украєни. -ЙЙ
Президiя Вiнницького обласного суду протест задовольниЖЙ
з таких пiдстав. . . йййм!
Вiдмовляючи у позовi, суд послався на те, що вiн
з iнтересiв дiтей, якi проживають увесь час у вiд
зокрема, з того, що єм тут забезпечено належне а
оскiльки вiдповiдачi мають вiдповiднi матерiальнi та
побутовi умови. Позивачка ж, на думку суду, не виє
теринського бажаная виховувати своєх дiтей. Крi>;
перебувау в iншому шяюбi, вагiтна, тому не можегДЙЦ
пiклування про дiтей. ,.є;є
Висновки суду першоє iнстанцiє визнала праяiкдi
ва колегiя обласного суду, залишаючи рiшення.йк.i
те з ними погодитися не можна. " . i єй
Згiдно зi ст. 69 КпШС Украєни при розглядi спорiв про
дiтей в судi наявнiсть письмового висновку, органiв опiки i
пiклування про те, з ким iз сторiн повинна бути дитина, у
обовязковою. Як розяснив Пленум Верховного Суду Украєни
в п. 21 постанови вiд 15 червня 1973 р. (з наступними змiнами)
"Про деякi питання, що виниклив судовiй практицi по засто-
суванню Кодексу про шлюб та сiмю", згiдно з ст. 129 КпШС
i п. 2 Правил опiки i пiклування в Украєнi, органами опiки i
пiклування у районна, районна у мiстi Киувi i Севастополi
державна адмiнiстрацiя , виконавчi комiтети мiських, районних
у мiстi, селищних або сiльських Рад народних депутатiв, а на
вiддiли народноє освiти вiдповiдних виконавчих комiтетiв по-
кладено обовязок давати зазначенi висновки.
При розглядi справи суд вказанi вимоги закону не виконав
та розяснень Пленуму не врахував.
Як вбачауться iз матерiалiв справи, висновок про те, з ким
iз сторiн повиннi бути дiти, давала опiкунська рада за пiдписом
єє голови. В судовому засiданнi усний висновок давали секретар
цiує ради, а не перелiченi вище органи. Крiм цього постановлене
в справi рiшення не вiдповiдау вимогам статей 202, 203 ЦПК
Украєни про його законнiсть i обгрунтованiсть. Воно не мiстить
переконливоє вiдповiдi по сутi заявлених позовних вимог, скла-
дено без врахування розяснень, якi викладенi у постановi Пле-
нуму Верховного Суду Украєни "Просудове рiшення" вiд 29
грудня 1976 р. Зокрема, суд в рiшеннi зазначив, що свiдок М.
дала показання про те, що позивачка несерйозна, невивахена,
безвiдповiдальна людина, в останнiй час недостатньо уважна
до дiтей i таке iнше. На думку суду, цi показання у
"унiкальними". Як вбачауться з протоколу судового засiдання,
свiдок М. таких показань не давала. Постановляючи, рiшення,
суд показанням Б. взагалi нiякоє оцiнки не дав-
Залишились без оцiнки 1 доводи позивачки про те, що мiх
нею i вiдповiдачем склалися неприязнi стосунки, що не давало
єй можливостi зустрiчатись з дiтьми. В справi у документи про
те, що вiдповiдач у хронiчним алкоголiком, користувався по-
слугами медвитверезника, але суд єм також не дав оцiнки.
Судова колегiя обласного суду всупереч вимогам ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97
Виходячи з наведеного, судова колегiя в цивiльних справах
Верховного Суду Украєни залишила рiшення без змiн.
Якщо батьки не проживають, разом, то вiд єх згоди залежите "
при кому з них мають проживати неповнолiтнi дiти. При в-д
сутностi згоди мiж батьками спiр/вирiшууться судом ,1"
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного
Украєни вiд 23 лютого 1994 р. й
(витяг) , -,
В серпнi 1988 р. К. звернувся з позовом до.)
чення мiсця проживання дiтей. Вiн зазначив,
дачною перебував в зареустрованому шлюбi, є
: -1-а.-. .:
1980 роцi. Вiд шлюбу мають двох синiв. Посилаючись на те,
що вiдповiдачка зловживау спиртними напоями, веде амораль
ний спосiб життя, чим негативно впливау на розвиток i вихо-
вання дiтей, позивач просив визначити мiсце проживання обох
синiв з ним. , -
Справа судами розглядалась неодноразово.
Останнiм рiшенням судовоє колегiє в цивiльних справах
Полтавського обласного суду позов К. задоволене, мiсце про-
живання синiв визначено з ним.
В касацiйнiй скарзi вiдповiдачка просить рiшення обласного
суду скасувати, а справу направити на новий розгляд, посила-
ючись на те, що висновки суду про необхiднiсть та доцiльнiсть
проживання дiтей з позивачем не грунтуються на матерiалах
справи, достовiрних доказiв, якi б свiдчили про зловживання
нею спиртним, немау, сам позивач веде негiдний спосiб життя,
схильний до вчинення правопорушень i тому не взмозi дати
належне виховання дiтям. . - -
Судова колегiя в цивiльних справах Верховного Суду Ук-
раєни визнала, що касацiйна скарга задоволенню не пiдлягау
з таких пiдстав.
, Вiдповiдно до положень ст.ст. 67, 69 Кодексу про шлюб та
сiмю Украєни, якщо батьки не проживають разом, то вiд єх
згоди залежить, при кому з них., цовиняi проживати непов-
нолiтнi дiти. При вiдсутностi згоди мiж батьками спiр вирi-
шууться судам. При розглядi справи суд виходить з iнтересiв
дiтей i умов єх нормального розвитку та виховання.
Як вбачауться iз матерiалiв справи, саме у вiдповiдностi а
цими нормами суд i вирiшував даний спiр. В процесi розгляду
справи встановлено, що вiдповiдачка, як мати, дiйсно не при-
дiляла належноє увага вихованню дiтей, практично ними не
займалась. Школу якщо i вiдвiдувала, то в нетверезому станi,
сина Владислава пiд час перебування його в пiонерському та-
борi жодного разу не вiдвiдала- Неодноразово затримувалась i
доставлялась в медвитверезник, з цього приводу єй робилось
застереження. Поведiнка вiдповiдачки була предметом розгляду
на засiданнi комiсiє в справах неповнолiтнiх, публiкацiє в газетi
"Комсомолець Полтавщини". .
В той же час позивач характеризууться позитивно, до дiтей
прихильний, займауться єх вихованням, мау можливостi ство-
рити для цього належнi матерiальнi та духовнi умови.
iз акта судового виконавця вбачауться, що виконати попе-
редну судове рiшення про передачу сина Вiталiя на виховання
матерi було неможливо через його категоричну вiдмову. Вла-
дислав же-тривалий час проживау з батьком. Як зазначив ек-
сверт-психоиог, розiрвання звязкiв мiж братами негативно по-
значауться на психiчному станi Вiталiя.
Враховуючи цi обставини та беручи -до уваги висновок ор-
ганiв iiiЩки та пiклування про- доцiльнiсть визначення мiсця
вання дiтей з батьком, судова колегiя обласного суду
задовольнила позов К.
-- 134 -
Судове рiшення вiдповiдау фактичним обставинам справи
та вимогам статей 65, 67 та 69 Кодексу про шлюб та еiмєе
Украєни. Тому пiдстав для його скасування судова колегiя Вер
ховного Суду не знайшла. - ,
Рiшення у справi
визначених шйНгi,,,_,,
новок з цього приводу до
освiти вiдповiдного органу
кунська рада, яка не у в
органом
Постанова президiє Вiнницького обласного суду
вiд 22 вересня 1994р.
(витяг)
У листопадi 1992 р. Б. предявила в судi позов до Г. т
його батькiв про вiдiбрання дiтей та визначення єх мiсця про-
живання. Позивачка зазначила, що за час перебування в шлюбi
з Г. народилось двоу дiтей: Людмила 1983 р. i Олександр
1989 р. народження. Посилаючись на те, що вiдповiдачi
безпiдставно тримають дiтей у себе, просила суд про задово-
лення єє позовних вимог.
Рiшенням Ленiнського районного суду м. Вiнницi вiд 23
червня 1993 р., залишеним без змiни ухвалою судовоє колеги
в цивiльних справах Вiнницького обласного суду вiд 21 вересня
1993.р., в позовi вiдмовлено. ; "Йi
В протестi заступника Голови Верховного Суду Украєвд,; 1!(
ставиться питання про скасування рiшень суду, оскiльки вони 5Й
постановленi з порушенням вимог-статей 69, 129 КпШС Кт"
раши, статей-202, 203, 318 ЩiК Украєни. -ЙЙ
Президiя Вiнницького обласного суду протест задовольниЖЙ
з таких пiдстав. . . йййм!
Вiдмовляючи у позовi, суд послався на те, що вiн
з iнтересiв дiтей, якi проживають увесь час у вiд
зокрема, з того, що єм тут забезпечено належне а
оскiльки вiдповiдачi мають вiдповiднi матерiальнi та
побутовi умови. Позивачка ж, на думку суду, не виє
теринського бажаная виховувати своєх дiтей. Крi>;
перебувау в iншому шяюбi, вагiтна, тому не можегДЙЦ
пiклування про дiтей. ,.є;є
Висновки суду першоє iнстанцiє визнала праяiкдi
ва колегiя обласного суду, залишаючи рiшення.йк.i
те з ними погодитися не можна. " . i єй
Згiдно зi ст. 69 КпШС Украєни при розглядi спорiв про
дiтей в судi наявнiсть письмового висновку, органiв опiки i
пiклування про те, з ким iз сторiн повинна бути дитина, у
обовязковою. Як розяснив Пленум Верховного Суду Украєни
в п. 21 постанови вiд 15 червня 1973 р. (з наступними змiнами)
"Про деякi питання, що виниклив судовiй практицi по засто-
суванню Кодексу про шлюб та сiмю", згiдно з ст. 129 КпШС
i п. 2 Правил опiки i пiклування в Украєнi, органами опiки i
пiклування у районна, районна у мiстi Киувi i Севастополi
державна адмiнiстрацiя , виконавчi комiтети мiських, районних
у мiстi, селищних або сiльських Рад народних депутатiв, а на
вiддiли народноє освiти вiдповiдних виконавчих комiтетiв по-
кладено обовязок давати зазначенi висновки.
При розглядi справи суд вказанi вимоги закону не виконав
та розяснень Пленуму не врахував.
Як вбачауться iз матерiалiв справи, висновок про те, з ким
iз сторiн повиннi бути дiти, давала опiкунська рада за пiдписом
єє голови. В судовому засiданнi усний висновок давали секретар
цiує ради, а не перелiченi вище органи. Крiм цього постановлене
в справi рiшення не вiдповiдау вимогам статей 202, 203 ЦПК
Украєни про його законнiсть i обгрунтованiсть. Воно не мiстить
переконливоє вiдповiдi по сутi заявлених позовних вимог, скла-
дено без врахування розяснень, якi викладенi у постановi Пле-
нуму Верховного Суду Украєни "Просудове рiшення" вiд 29
грудня 1976 р. Зокрема, суд в рiшеннi зазначив, що свiдок М.
дала показання про те, що позивачка несерйозна, невивахена,
безвiдповiдальна людина, в останнiй час недостатньо уважна
до дiтей i таке iнше. На думку суду, цi показання у
"унiкальними". Як вбачауться з протоколу судового засiдання,
свiдок М. таких показань не давала. Постановляючи, рiшення,
суд показанням Б. взагалi нiякоє оцiнки не дав-
Залишились без оцiнки 1 доводи позивачки про те, що мiх
нею i вiдповiдачем склалися неприязнi стосунки, що не давало
єй можливостi зустрiчатись з дiтьми. В справi у документи про
те, що вiдповiдач у хронiчним алкоголiком, користувався по-
слугами медвитверезника, але суд єм також не дав оцiнки.
Судова колегiя обласного суду всупереч вимогам ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97