Й;
Враховуючи викладене, судова колегiя Верховная>
УРСР протест Голови Верховного Суду задавальщиц.
народного суду Ярмолинецького району i пос
Хмельницького обласного суду скасувала, а сп
до народного суду на новий розгляд в iншому
, , -.т-
позивач просив стягнути з останнього шкоду у виглядi втра-
ченого заробiтку. .
Рiшенням Сумського обласного йуду вiд б сiявя 1965 р.
постановлено стягнути збитки на користь Р. з Суккадаго ав-
тобусного парку таз К.
Пря вирiшеннi справи обласний суд не врахував, що вiд-
повiдно до ст. 450 Цивiльного кодексу вiдповiдальнiсть за шко-
ду, заподiяну джерелом пiдвищеноє небезпеки, заххдв несуть
органiзацiє i громадяни, дiяльнiсть яких повязана з пiдви-
щеною небезпекою дня оточення. У дажiК справi таким дже-
релом пiдвищеноє небезпеки е Сумсыай автобусний парк, тому
лише вiн повинен нести вiдповiдалщiсть по вiдшкодуванню
шкоди позивачевi.
Автобусний парк мiг бути звiльнений вiд нього обовязку,
якби довiв, що шкода виникла внаслiдок, непереборноє сили або
умислу потерпiлого, чого у данiй справi не встановлено. Об-
ласний хе суд невiрнопрюягиув содввiяновiдачем К.
На пiдставi наведеного, керуючись статтями Зiв i 331 ЦПК,
судова колегiя Верховного Суду в позовi Р.. до К. вiдмовила та
, стягнула збитки, на користь Р. з Суiiського автобусного парку.
Суд жохе зменшити розмiр вiдшкодування шкоди, заподiяноє
громадянином, залежно вiд його майнового стану
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 1 червня19Є6 9-
(витяг).
О; перебуваючи в крамницi Суєкiвепького сiльського спо-
хивчого товариства, де його дружина працювала завiдуючою,
своєми необережними дiями (не виключив електроплитки, якою
обiгрiвався), викликав пожежу, вщкуiiдок чого завдано збиткiв
на 16989 крб.
Вироком народного суду Ярмолинецького району вiд 11
жовтня 1974 р. його визнано виннвдi у, необережному знищеннi
громадського майна i засуджено зя ст. 92 КК до двох рокiв
позбавлення волi умовно, В сiчнi 1975 р. споживче товариство
предявило до нього позов про стягнення 8222 крб., зазнача-
ючи, що решту суми збиткiв вiдшкодовано Ярмолинецькою
iнспекцiую держстраху.
Рiшенням народного суду Ярмолинецького району вiд 15
сiчня Є975 р. аозоя задоиояево.
Постановою президiє Хмельницького обласного суду вiд 26
березня 1976 р. прбивст заступника Голови Верховного Суду
УРСР, в якому ставилося питання про скасування рiшеная i
- 204 -
направлення справи на новий розгляд, задоволене частково.
Рiшення народного суду скасовано, з О. на користь Сугкi-
вецького сiльського споживчого товариства стягнуто 4000 крб.
У протестi Голови Верховного Суду ставилось питання про
скасування зазначених судових рiшень i направлення справи
на новий розгляд. .
Протест пiдлягав задоволенню з таких пiдстав. Вiдповiдаю
до ст. 454 Цивiльвоге кодексу суд може зменшити розмiр
вiдшкодування збиткi>, завданих громадянином, залежно вiд
.його майнового спивуi-й-1" /
. Зматерiiвсiфавимдш>,пюгiдп
мiру завданих з його вини збиткiв, але ороежв хрохувати при
визначеннi розмiру вiдшкодування, що вiн, крiм вяплжчуваноє
йому як iнвалiду Вiтчизняноє вiйни другоє групи пеиЙВ В сумi
59 крб., майна, на яке можна було б звернути стягнення, не
мау. Проте в порушення ст. 203 ЦПК суд у рiшеннi не обго-
ворив питання про можливiсть врахувати майновий стан вiд-
повiдача i не навiв доводiв, з яких вiн не взяв до уваги про-
хання про це вiдповiдача.
. Президiя обласного суду дiйшла висновку, що народний суд .
порушив ст. 454 Цивiльного кодексу, i визнала, що з враху-
ванням майнового стану вiдповiдача розмiр сум>, яку належить
стягнути з нього, слiд зменшити до 4000 крб. При цьому пре-
зидiя послалася на те, що О. е iнвалiдок вiтчизняноє вiйни,
одержуу пенсiю 59 крб. i: користууться пiжяiднбшiю дiлянкою
в розкiрi0,43 т. 1, ..Ы1..17-.-:...; ;-.й. .
Однак з висновком президiє обласного суду щадо розмiру
стягнутих збиткiв не можна повнiстю погодитися, оскiльки пре-
зидiя не врахувала всiх обставин, що мають значення для ви-
рiшення цього питання.- Правила ст. 454 Цивiльного кодексу,
зокрема, передбачають i те, щоб рiшення про присудження
вiдшкодування збиткiв з громадянина, було реальним, тобто мог-
ло бути виконано шляхом звернення стягнення на його майно,
заробiток або iншi прибутки.
Вiдповiдач заподiяв шкоду внаслiдок необережностi, вiн < :1
iнвалiдом Вiтчизняноє вiйни другоє, групи, основним джерелом ;
його матерiального забезпечення у пенсiя. З доданих до справи
документiв вбачауться, iцо у звязку з пожежою, що стайаея
його необережностi, вiдповiдальнiсть по вiдшкодуванню мате-
рiальних збиткiв вiн несе i перед органами державного стр
хування. За таких обставин не можна визнати, що вiдповiдi
мау реальну можливiсть вiдшкодувати збитки у визначе
президiую обласного суду розмiрi. Йi.iєєє
Враховуючи викладене, судова колегiя Верховно "
УРСР протест Голови Верховного Суду задовольнила, i.
народного суду Ярмолинецького району i пост;
Хмельницького обласного суду скасувала, а сй|
до народного суду на новий розгляд в iншому {
Поклавши вiдповiдальнiсть по вiдшкодуванню шкоди на без-
посереднього єє заподiювана, а також на власника джерела
пiдвищеноє небезпеки, який не забезпечив належноє його схо-
ронностi, суд обгрунтовано виходив з того, що при заподiяннi
шкода джерелом пiдвищеноє небезпеки, що вибуло з володiння
власника чи iншого володiльця, поряд з безпосереднiм запо- \
дiювачем шкоди, вiдповiдальнiсть несе володiлець за наявностi
винних дiй останнього
; , \ -
Ухвала судовоє колега в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР : . , "". .-
(в и т я-г) :. ; " ,
Т. предявив позов до В.Ж про стягнення шкода, заподiяноє
внаслiдок наєзду на належний йомуавтомобiль мотоцикла, ке-
. рованого вiдповiдачем. До участi у справi як вiдповiдач був
також притягнутий батько В.Ж. - Ф.Ж., на прiзвище якого
зареустровано мотоцикл. _
Рiшенням судовоє колегiє Ворошиловградського /обласного
суду позов задоволене i заподiяну шкоду стягнуто з обох вiд-
повiдачiв. .. . .
У касацiйних скаргах останнi посилались на те, що "виснов-
ки суду про наявнiсть вини у дорожньо-транспортнiй подiє вип-
ливають з матерiалiв розслiдування обставин, а також на без-
пiдставнiсть притягнення до вiдповiдальностi володiльця мото-
цикла.
Судова колегiя Верховного Суду УРСР касацiйнi скарги
залишила без задоволення i в ухвалi вказала на таке. Висновки
суду про наявнiсть вини В.Ж. у заподiяннi позивачевi шкоди
належним чином обгрунтовуються дослiдженими в ходi судового
розгляду доказами, в томучислi матерiалами кримiнальноє
справи, порушеноє за фактом ДТП, i постановою слiдчого про
встановленая в дiях вiдповiдача складу злочину, передбаченого
ч. 1 ст. 215 КК. Такi висновки обгрунтованi протоколами ог-
ляду мiсця подiє, показаннями свiдкiв, а також висновком ав-
тотехнiчноє експертизи. Достовiрнiсть цих доказiв суд перевiрив
з-участю сторiн i дав єм належну оцiнку, тому посилання у
касацiйнiй скарзi на недоведенiсть вини е безпiдставними.
Вiдповiдно до розяснень, даних Пленумом Верховного Суду
СРСР у п. 11 постанови вiд 5 вересня 196 р. , при заподiяннi
шкоди джерелом пiдвищеноє небезпеки, що вибуло з володiння
власника, за наявностi також його виви, вiдповiдальнiсть за
заподiяну, шкоду суд може покласти як на особу, яка викори-
1 Аналогiчнi розясяеяяя дав Пленум Верховного Суду Украєни у
п.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97
Враховуючи викладене, судова колегiя Верховная>
УРСР протест Голови Верховного Суду задавальщиц.
народного суду Ярмолинецького району i пос
Хмельницького обласного суду скасувала, а сп
до народного суду на новий розгляд в iншому
, , -.т-
позивач просив стягнути з останнього шкоду у виглядi втра-
ченого заробiтку. .
Рiшенням Сумського обласного йуду вiд б сiявя 1965 р.
постановлено стягнути збитки на користь Р. з Суккадаго ав-
тобусного парку таз К.
Пря вирiшеннi справи обласний суд не врахував, що вiд-
повiдно до ст. 450 Цивiльного кодексу вiдповiдальнiсть за шко-
ду, заподiяну джерелом пiдвищеноє небезпеки, заххдв несуть
органiзацiє i громадяни, дiяльнiсть яких повязана з пiдви-
щеною небезпекою дня оточення. У дажiК справi таким дже-
релом пiдвищеноє небезпеки е Сумсыай автобусний парк, тому
лише вiн повинен нести вiдповiдалщiсть по вiдшкодуванню
шкоди позивачевi.
Автобусний парк мiг бути звiльнений вiд нього обовязку,
якби довiв, що шкода виникла внаслiдок, непереборноє сили або
умислу потерпiлого, чого у данiй справi не встановлено. Об-
ласний хе суд невiрнопрюягиув содввiяновiдачем К.
На пiдставi наведеного, керуючись статтями Зiв i 331 ЦПК,
судова колегiя Верховного Суду в позовi Р.. до К. вiдмовила та
, стягнула збитки, на користь Р. з Суiiського автобусного парку.
Суд жохе зменшити розмiр вiдшкодування шкоди, заподiяноє
громадянином, залежно вiд його майнового стану
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 1 червня19Є6 9-
(витяг).
О; перебуваючи в крамницi Суєкiвепького сiльського спо-
хивчого товариства, де його дружина працювала завiдуючою,
своєми необережними дiями (не виключив електроплитки, якою
обiгрiвався), викликав пожежу, вщкуiiдок чого завдано збиткiв
на 16989 крб.
Вироком народного суду Ярмолинецького району вiд 11
жовтня 1974 р. його визнано виннвдi у, необережному знищеннi
громадського майна i засуджено зя ст. 92 КК до двох рокiв
позбавлення волi умовно, В сiчнi 1975 р. споживче товариство
предявило до нього позов про стягнення 8222 крб., зазнача-
ючи, що решту суми збиткiв вiдшкодовано Ярмолинецькою
iнспекцiую держстраху.
Рiшенням народного суду Ярмолинецького району вiд 15
сiчня Є975 р. аозоя задоиояево.
Постановою президiє Хмельницького обласного суду вiд 26
березня 1976 р. прбивст заступника Голови Верховного Суду
УРСР, в якому ставилося питання про скасування рiшеная i
- 204 -
направлення справи на новий розгляд, задоволене частково.
Рiшення народного суду скасовано, з О. на користь Сугкi-
вецького сiльського споживчого товариства стягнуто 4000 крб.
У протестi Голови Верховного Суду ставилось питання про
скасування зазначених судових рiшень i направлення справи
на новий розгляд. .
Протест пiдлягав задоволенню з таких пiдстав. Вiдповiдаю
до ст. 454 Цивiльвоге кодексу суд може зменшити розмiр
вiдшкодування збиткi>, завданих громадянином, залежно вiд
.його майнового спивуi-й-1" /
. Зматерiiвсiфавимдш>,пюгiдп
мiру завданих з його вини збиткiв, але ороежв хрохувати при
визначеннi розмiру вiдшкодування, що вiн, крiм вяплжчуваноє
йому як iнвалiду Вiтчизняноє вiйни другоє групи пеиЙВ В сумi
59 крб., майна, на яке можна було б звернути стягнення, не
мау. Проте в порушення ст. 203 ЦПК суд у рiшеннi не обго-
ворив питання про можливiсть врахувати майновий стан вiд-
повiдача i не навiв доводiв, з яких вiн не взяв до уваги про-
хання про це вiдповiдача.
. Президiя обласного суду дiйшла висновку, що народний суд .
порушив ст. 454 Цивiльного кодексу, i визнала, що з враху-
ванням майнового стану вiдповiдача розмiр сум>, яку належить
стягнути з нього, слiд зменшити до 4000 крб. При цьому пре-
зидiя послалася на те, що О. е iнвалiдок вiтчизняноє вiйни,
одержуу пенсiю 59 крб. i: користууться пiжяiднбшiю дiлянкою
в розкiрi0,43 т. 1, ..Ы1..17-.-:...; ;-.й. .
Однак з висновком президiє обласного суду щадо розмiру
стягнутих збиткiв не можна повнiстю погодитися, оскiльки пре-
зидiя не врахувала всiх обставин, що мають значення для ви-
рiшення цього питання.- Правила ст. 454 Цивiльного кодексу,
зокрема, передбачають i те, щоб рiшення про присудження
вiдшкодування збиткiв з громадянина, було реальним, тобто мог-
ло бути виконано шляхом звернення стягнення на його майно,
заробiток або iншi прибутки.
Вiдповiдач заподiяв шкоду внаслiдок необережностi, вiн < :1
iнвалiдом Вiтчизняноє вiйни другоє, групи, основним джерелом ;
його матерiального забезпечення у пенсiя. З доданих до справи
документiв вбачауться, iцо у звязку з пожежою, що стайаея
його необережностi, вiдповiдальнiсть по вiдшкодуванню мате-
рiальних збиткiв вiн несе i перед органами державного стр
хування. За таких обставин не можна визнати, що вiдповiдi
мау реальну можливiсть вiдшкодувати збитки у визначе
президiую обласного суду розмiрi. Йi.iєєє
Враховуючи викладене, судова колегiя Верховно "
УРСР протест Голови Верховного Суду задовольнила, i.
народного суду Ярмолинецького району i пост;
Хмельницького обласного суду скасувала, а сй|
до народного суду на новий розгляд в iншому {
Поклавши вiдповiдальнiсть по вiдшкодуванню шкоди на без-
посереднього єє заподiювана, а також на власника джерела
пiдвищеноє небезпеки, який не забезпечив належноє його схо-
ронностi, суд обгрунтовано виходив з того, що при заподiяннi
шкода джерелом пiдвищеноє небезпеки, що вибуло з володiння
власника чи iншого володiльця, поряд з безпосереднiм запо- \
дiювачем шкоди, вiдповiдальнiсть несе володiлець за наявностi
винних дiй останнього
; , \ -
Ухвала судовоє колега в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР : . , "". .-
(в и т я-г) :. ; " ,
Т. предявив позов до В.Ж про стягнення шкода, заподiяноє
внаслiдок наєзду на належний йомуавтомобiль мотоцикла, ке-
. рованого вiдповiдачем. До участi у справi як вiдповiдач був
також притягнутий батько В.Ж. - Ф.Ж., на прiзвище якого
зареустровано мотоцикл. _
Рiшенням судовоє колегiє Ворошиловградського /обласного
суду позов задоволене i заподiяну шкоду стягнуто з обох вiд-
повiдачiв. .. . .
У касацiйних скаргах останнi посилались на те, що "виснов-
ки суду про наявнiсть вини у дорожньо-транспортнiй подiє вип-
ливають з матерiалiв розслiдування обставин, а також на без-
пiдставнiсть притягнення до вiдповiдальностi володiльця мото-
цикла.
Судова колегiя Верховного Суду УРСР касацiйнi скарги
залишила без задоволення i в ухвалi вказала на таке. Висновки
суду про наявнiсть вини В.Ж. у заподiяннi позивачевi шкоди
належним чином обгрунтовуються дослiдженими в ходi судового
розгляду доказами, в томучислi матерiалами кримiнальноє
справи, порушеноє за фактом ДТП, i постановою слiдчого про
встановленая в дiях вiдповiдача складу злочину, передбаченого
ч. 1 ст. 215 КК. Такi висновки обгрунтованi протоколами ог-
ляду мiсця подiє, показаннями свiдкiв, а також висновком ав-
тотехнiчноє експертизи. Достовiрнiсть цих доказiв суд перевiрив
з-участю сторiн i дав єм належну оцiнку, тому посилання у
касацiйнiй скарзi на недоведенiсть вини е безпiдставними.
Вiдповiдно до розяснень, даних Пленумом Верховного Суду
СРСР у п. 11 постанови вiд 5 вересня 196 р. , при заподiяннi
шкоди джерелом пiдвищеноє небезпеки, що вибуло з володiння
власника, за наявностi також його виви, вiдповiдальнiсть за
заподiяну, шкоду суд може покласти як на особу, яка викори-
1 Аналогiчнi розясяеяяя дав Пленум Верховного Суду Украєни у
п.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97