жкояу.-Церцпення
судова колегiя в цивiльних справах Верховного. Суду Украєни
при розглядi справи у касацiйному порядку залишила без
змiни.
У жовтнi 1990р. В.Т. звернулася до суду, який постановив
рiшення, iз заявою про розяснення, кому iз сторiн за рiшенням
належить залiзобетонна плита, укладена мiж першим та другим
поверхами, як вони мають користуватися нею i горищем, а
також хто мау обладнати перегородку. -
Ухвалою судовоє колегiє в цивiльних справах Луганеькойо
обласного суду в порядку ст: 215 ЦПК розяснено рiшення i
зазначено, що залiзобетонна плита у належнiстю вхiдного ган-
ку сiней котельнi, яка видiлена Н.Т. Уревпiзаява В.Т. зали-
шена без задоволення. -. .
Судова колегiя в цивiльних справах Верховного Суду Ук-
раєни задовольнила протест Голови Верховного Суду Украєни
i в ухвалi про направлення заявя В.Г. про розснення рiшення
на новий раавдад. iйЕагкаяаг ивц тата. Згiдне "зi ег. 215 ЦПК суд
><(<хвд-р(!вi|виi,iН;,дiИевєде,узi його
змЬет,.;зг..|йЙ->iЙНi або возумiаяя .його вiпс-
ликаутрудибц. Судова колегiя обласного суду дри розглядi
с.:1еi№\ЙйеЙ;iп№IЖ)етзази залiзобетонноє
плити нiчого не вказала. Питання про вiднесення єє як кодет-
руктивного елемента до тiує чи iншоє частини будинку вияви-
лося технiчно складним i згiдне зi єт.-5У ЦИКмогло буiя
вирiшене на пiдставi вясновку експертизи.
Однак судова колегiя обласного суду дiйшла висновку про
те, що плита у належнiстю вхiдного ганку сiней котельнi. За
таких обставин i при вiдсутностi вiдповiдних даних ухвала су-
довоє колегiє вiдлягау скасуванню з направленням заяви про
розяснення рiшення на новий розгляд.
Згiдно 3 ч. 1 ст. 32 i ст. 231 ЦПК факти, встановленi судовим
рiшенням, що набрало законноє сили по однiй цивiльнiй справi,
не доводяться знову при розглядi iнших цивiльних справ, у
яких беруть участь тi самi особи, i не можуть цими особами
оспорюватися
Ухвала судовая колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни.. вiд 6 сiчня 1993 р. ..
. . > "-;-.
(в й т я г)
У листопадi 1991 р. виконком Ленiнськоє районноє Ради
народних депутатiв м. Чернiвцiв предявив позов до С. про
виселення. Позивач зазначав, що наймачем спiрноє трикiм-
натноє квартири була С., яка 17 серпня 1991 р. померла. Вiд-
повiдач проживав у квартирi як тимчасовий мешканець i права
на жиле примiщення не Набув, тому прозивач просив виселити
його з членами сiмє з квартири без надання iншого жилого
примiщення.
В зустрiчному позовi С. просив визнати за ним право ко-
ристування хилим примiщенням, посилаючись на те, що про-
живав у спiрнiй квартирi як член сiмє наймача i набув права
на нього. Посилаючись на те, що в порушення вимог ст. 58
--250-
ЖК вiдповiдач видав ордер на зайняте жиле примiщення, про-
сив також визнати ордер недiйсним.
Рiшенням Ленiнського районного народного суду
м. Чернiвцiв вiд 9 квiтня 1992 р., залишеним без змiни ухвалою
судовоє колегiє в цивiльних справах Чернiвецького обласного
суду вiдЄЗ травiая 1992 р., дозов Ленiнського райвиконкому
м. Чернiвцiв задоволене, в зустрiчному позовi вiдмовлено.
Постановою президiє Чернiвецького обласного суду вад 19
тяставиться питання пре 08
судових .РЦПтНЬ>П<.;-;
: Судова колегiя в цивiлм
раєни знайшла, що протест :,
став. Задовольняючи позо> .
МОЯЯЯ10ЧХ1iiОМуВ ПОЗОВi Єiiii>1.,.,
жилим пєжжщєенняиюi.єйзмвєi
дав, з є<во, идо1 вiдййiдачi в.сiцрiти|й
сiмє вабмаяа ле буди. ,,. i.:.: .ШЙЯ
Судова колегiя в цивiльних справах i президiє
кого обласного суду погодилась з такими висновк-,
Проте з ними погодитись не можна. ,ЗгiiВiйо;з ч.;
ст, 23i1 ЦЙК, факти, встаєиддеяi судовим рiшення!
брало законноє сили по однiй справi, ве доводяться ;
розглядi iнших цивiльних справ, у яких беруть :
особи, i не можуть цими особами оспорюватися.
Рiшенням Першотравйевого районного наi--"_та>
м. Чернiвцiв вiд 1 жовтня 1991 р. у справi за позовом[|
до В.С. про визнання останнього таким, що втратив прасй1
ристування жилим примiщенням, встановлено, що вiдпiй
проживау в квартирi батькiв. За них обставин висновки i:
про те, що В.С. не проживав у спiрнiй квартирi, не
визнати безспiрнимє, якщо виконком брав участь у поi
справi. .
Заперечуючи проти позову,, в обгрунтування свого;.
ного позову вiдповiдач посилався на те, що проживав у
квартирi i вiв з батьками спiльне господарство, був чЩ
сiмє та що ордер видано на зайняту квартиру, ;|
В порушення вимог статей 15, ЗО, 40 ЦiЄК суд цй
вiдповiдача ретельно не перевiрив i не зясував, чи в|
до ст. 5 ЖК Украєни було видано ордер на спiрну .i
Виходячи з наведеного, судова колегiя в цивiл
Верховного Суду Украєни постановленi рiшення
справу направила на новий розгляд. .
Касацiйна скарга вiдповiдно до ст. 229 ЦПК мау мiстити вка-
зiвки щодо того, в чому полягау неправильнiсть рiшення суду.
В разi невiдповiдностi касацiйноє скарги зазначеним вимогам
настають наслiдки, передбаченi ст. 139 ЦПК
Ухваюi судова колегiє в цивiльних справах -Верховного Суду
:УРС.,;, . ; . ;
{<ая iє,є1.- Л, . i1- 1 : ; \ " 1 : .,
. Судокио колегiую я цивiльних справах Вороппiловградсько-
го обяасвого суду iйствйiЖир
лення позовшiх внмоє П. до Д. про вiдшкодування шкоди,
заподiяноє ушкодженням здоровя. На це рiшення П. подала
iЕасаiауiйЕй.Ж.-й8 у-;-;--." .,:-. .
Судова колегiя в цивiльних справах Верховного Суду УРСР
повернула справу до обласного суду без розгляду i ,-> ухвалi
вказала на таке. Вiдповiдно до вимог ст. 292 ЦПК касацiйна
скарга чи протест мають мiстити поряд з iншими даними вка-
зiвку щодо того, в чому полягау иегiравидйЙСє> рциенн> суду,
Не погоджуючись з рiшенням суду, П. не виконала цих вимог
закону, оскiльки в касацiйнiй скарзi не зазначила, в чому саме
полягау неправильнiсть оскаржуваного рiшення. У звязку з
тим, що касацiйна скарга не оформлена вiдповiдно до вимог,
передбачених ст. 292 ЦПК, судовiй колегiє обласного суду слiд
було запропонувати П. виправити недолiки у встановленому
ст. iЗi ЦПК порядку, а при невиконаннi вказiвок - засто-
сувати передбаченi цiую статтею закону наслiдки. .
Вiдповiдно" до статей 204 i 336 ЩiК виконання рiшення може
бути вiдстрочено або розстрочено судом при його постанов-
ленiй або в процесi виконання
Ухвала судове>, колеги в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 6 сiчня 1971 р,
(в ит яг} .
У вереснi 1969 р. Б. предявив у судi позов про вiдiбрання
дитини вiд Р., катерi його померлоє дружини. Позивач поси-
лався на те, що через похилий вiк вона не може дати дитинi
належного виховання та що вiн мау ясi умови для цього.
Рiшенням вароiйй)<уду Подiдiкогорайону К
16 березня 1970 р. позов задоволене. Судова колегiя Києвського
обласного суду ухвалою вiд 28 квiтня 1970 р. не рiшення
i . -,
залишила без Змiн, проте вiдстрочила його виконання до 1
липвя. 9:"ЙI,р.<1 ., 1.,,. 1 . .. ,,
У протестi заступник Голови Верховного Суду УРСР про-
сить скасувати ухвалу щодо вiдстрочки виконання рiшення на-
родного суду. Протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав.
Як зазначено в ухвалi обласного суду, вiдстрочка виконання
рiшення народного суду необхiдна для того, щоб дитина звикла
до батька. Проте вiдповiдно до статей 204 i 336 ЦПК виконання
рiшення може бути вiдстрочено лише при його постановленiй
або в процесi виконання. ! " " " " -.-1
; - .ст-жiiiИi


iнстанцп, не перчив
суду- (аВєєюн9-ЗДi... Оскiльки народния (
мдетвочки виконання i
ПТК..даIра>;з|е1>Вйяса|iж>аi
вуєстiровiсу. Суя мав розйв
ликом сторiн i залежно вiд
виконання рiшення.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97