Місце конкретного нормативно-
правового акта в цій структурі визначається, як правило,
тим, який орган і в якому порядку його прийняв. Ієрар-
хія нормативно-правових актів в Україні в порядку змен-
шення їх юридичної сили виглядає такш* чином.
На найвищому рівні знаходиться Конституція Украї-
ни. Вона приймається з додержанням особливої процеду-
ри і вирішує основні питання державного і суспільного
життя, у тому числі організації і діяльності правоохорон-
них органів. Усі нормативно-правові акти більш низько-
го рівня повинні точно відповідати конституційним поло-
женням. Тому й прийнято говорити про те, що Конститу-
Організація судових та правоохоронних органів
ція України має найвищу юридичну силу. Скасовується
і змінюється вона теж з додержанням особливої проце-
дури. В цьому полягає одна із гарантій її відносної ста-
більності. Внесення змін і доповнень в Конституцію
здійснюється шляхом прийняття конституційного зако-
ну, який за юридичною силою прирівнюється до Кон-
ституції України.
Трохи нижче в ієрархічній структурі нормативно-пра-
вових актів стоять закони. Відповідно до Конституції
України розрізняються закони України, прийняті на ре-
ферендумі, і закони, прийняті Верховної Радою України.
Серед цих законів найбільш високу юридичну силу мають
закони, прийняті на референдумі і закони про зміну Кон-
ституції України.
Наступними за юридичною силою визнаються міжна-
родні договори, ратифіковані Україною, оскільки ратифі-
кація здійснюється в формі закону. Далі йдуть всі інші за-
кони.
Закони України підлягають безумовному виконанню
і додержанню на всій території України. За наявності до-
статніх для цього підстав деякі закони повністю або част-
ково можуть бути визнані Конституційним Судом Украї-
ни такими, що суперечать Конституції України, внаслідок
чого вони застосовуватися не повинні. Крім того, іншим
судам надане право у разі виникнення в процесі загально-
го судочинства спору щодо конституційності норми зако-
ну, яка має бути застосована судом, призупинити провад-
ження у справі і звернутися до Конституційного Суду
України, який оцінює конституційність закону.
Наступний щабель в ієрархічній структурі норматив-
но-правових актів відведений указам і розпорядженням
Президента України. Зміст цих актів визначається Кон-
ституцією та іншими законами України. Частіше за все
вони стосуються тих правоохоронних органів, що входять
до складу виконавчої влади. Указом може бути затвердже-
не положення про якийсь орган, про покладення на ньо-
го додаткових повноважень або про звільнення його від
таких. Прикладом цього можуть бути, зокрема, укази
Розділ І. Основні поняття, предмет, система...
Президента України, якими затверджено Положення про
Міністерство юстиції України, зміни до Положення про
Міністерство внутрішніх справ України.
Декілька нижчий щабель займають постанови і роз-
порядження Кабінету Міністрів України. Ці акти не мо-
жуть суперечити Конституції, законам та указам Прези-
дента України. Кабінет Міністрів має право регламенту-
вати тільки ті питання, що віднесені до його компетенції
актами більш високого рівня. Цей орган звичайно уточ-
нює і доповнює те, що зафіксовано в законах і указах Пре-
зидента України.
До регламентації організації і діяльності правоохо-
ронних органів можуть мати відношення й акти мініс-
терств і відомств України (відомчі акти), які видаються
керівниками відповідного рівня. Головна їх властивість —
обов'язкова відповідність положенням законів, актів Пре-
зидента і Кабінету Міністрів України. Вони можуть нази-
ватися по-різному: накази, інструкції, вказівки, положен-
ня і т.ін.
Значна кількість відомчих нормативних актів, що сто-
суються судів та інших правоохоронних органів, видана
Міністерством юстиції України. Зоно, наприклад, затвер-
дило інструкцію з діловодства, інструкцію про статистич-
ну звітність. Такі акти в межах своєї компетенції видають
керівники інших правоохоронних органів, наприклад,
Генеральний прокурор України.
З деяких питань відомчі акти затверджуються одночас-
но декількома керівниками правоохоронних та інших ор-
ганів. Такі акти називаються міжвідомчими.
Все більшого значення для регламентації діяльності
правоохоронних органів в останні роки набувають рі-
шення і висновки Конституційного Суду України. Цей
орган не видає нормативно-правових актів, але прийняті
ним рішення, що визнають закон неконституційним,
тягнуть за собою втрату юридичної сиди закону і відпо-
відно неможливість його застосування. Компетентний
орган зобов'язаний скасувати або змінити даний закон.
Природно, таке рішення може стосуватися акта, що ре-
Організація судових та правоохоронних органів
гулює правоохоронну діяльність або організацію органів,
що її здійснюють.
Для встановлення єдності в практиці правозастосу-
вання велике значення мають роз'яснення законодавст-
ва, що даються Верховним Судом України і Вищим арбіт-
ражним судом України. Ці роз'яснення оформлюються
постановами Пленуму Верховного Суду України і рішен-
нями Пленуму і Президії Вищого арбітражного суду Укра-
їни. Деякі з таких роз'яснень стосуються організаційних
питань правоохоронної діяльності.
Для вивчення законів та інших нормативно-правових
актів не останнє місце відводиться знанню джерел їх офі-
ційного опублікування. Правильне застосування будь-
якого нормативного акта вимагає того, щоб органи і по-
садові особи мали можливість керуватися точним текстом
відповідного акта. Досвід показує, що при публікації нор-
мативно-правових актів не завжди виконуються такі ви-
моги. Тому держава бере на себе обов'язок офіційного
видання законів та інших правових актів. Відповідно до
чинного законодавства існує декілька видань, що здійс-
нюють таке опублікування:
- закони публікуються в «Відомостях Верховної Ради
України»;
- закони, укази та розпорядження Президента Украї-
ни, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів Укра-
їни публікуються в газетах «Голос України і «Урядовий
кур'єр»;
- відомчі акти, що мають міжвідомче значення, та
деякі інші нормативні акти також публікуються у відом-
чих виданнях;
- акти Конституційного Суду України публікуються у
«Віснику Конституційного Суду України» та деяких інших
офіційних виданнях;
- перелічені вище нормативні акти публікуються та-
кож в «Офіційному віснику України»;
- акти вищих судових інстанцій публікуються у «Віс-
нику Верховного Суду України» і «Збірниках рішень Ви-
щого арбітражного суду України»;
Розділ І. Основні поняття, предмет, система...
- міжнародні документи публікуються у тематичних
збірниках.
Контрольні запитання
1. Визначте, що таке «правоохоронна діяльність» і назвіть завдан-
ня, що стоять перед нею.
2. Які органи належать до правоохоронних органів держави?
3. Що входить до предмета та системи навчальної дисципліни
«Організація судових та правоохоронних органів»?
4. Які основні джерела навчальної дисципліни «Організація су-
дових та правоохоронних органів»?
Організація судових та правоохоронних органів
Розділ II
СУДОВА ВЛАДА
§ 1.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72
правового акта в цій структурі визначається, як правило,
тим, який орган і в якому порядку його прийняв. Ієрар-
хія нормативно-правових актів в Україні в порядку змен-
шення їх юридичної сили виглядає такш* чином.
На найвищому рівні знаходиться Конституція Украї-
ни. Вона приймається з додержанням особливої процеду-
ри і вирішує основні питання державного і суспільного
життя, у тому числі організації і діяльності правоохорон-
них органів. Усі нормативно-правові акти більш низько-
го рівня повинні точно відповідати конституційним поло-
женням. Тому й прийнято говорити про те, що Конститу-
Організація судових та правоохоронних органів
ція України має найвищу юридичну силу. Скасовується
і змінюється вона теж з додержанням особливої проце-
дури. В цьому полягає одна із гарантій її відносної ста-
більності. Внесення змін і доповнень в Конституцію
здійснюється шляхом прийняття конституційного зако-
ну, який за юридичною силою прирівнюється до Кон-
ституції України.
Трохи нижче в ієрархічній структурі нормативно-пра-
вових актів стоять закони. Відповідно до Конституції
України розрізняються закони України, прийняті на ре-
ферендумі, і закони, прийняті Верховної Радою України.
Серед цих законів найбільш високу юридичну силу мають
закони, прийняті на референдумі і закони про зміну Кон-
ституції України.
Наступними за юридичною силою визнаються міжна-
родні договори, ратифіковані Україною, оскільки ратифі-
кація здійснюється в формі закону. Далі йдуть всі інші за-
кони.
Закони України підлягають безумовному виконанню
і додержанню на всій території України. За наявності до-
статніх для цього підстав деякі закони повністю або част-
ково можуть бути визнані Конституційним Судом Украї-
ни такими, що суперечать Конституції України, внаслідок
чого вони застосовуватися не повинні. Крім того, іншим
судам надане право у разі виникнення в процесі загально-
го судочинства спору щодо конституційності норми зако-
ну, яка має бути застосована судом, призупинити провад-
ження у справі і звернутися до Конституційного Суду
України, який оцінює конституційність закону.
Наступний щабель в ієрархічній структурі норматив-
но-правових актів відведений указам і розпорядженням
Президента України. Зміст цих актів визначається Кон-
ституцією та іншими законами України. Частіше за все
вони стосуються тих правоохоронних органів, що входять
до складу виконавчої влади. Указом може бути затвердже-
не положення про якийсь орган, про покладення на ньо-
го додаткових повноважень або про звільнення його від
таких. Прикладом цього можуть бути, зокрема, укази
Розділ І. Основні поняття, предмет, система...
Президента України, якими затверджено Положення про
Міністерство юстиції України, зміни до Положення про
Міністерство внутрішніх справ України.
Декілька нижчий щабель займають постанови і роз-
порядження Кабінету Міністрів України. Ці акти не мо-
жуть суперечити Конституції, законам та указам Прези-
дента України. Кабінет Міністрів має право регламенту-
вати тільки ті питання, що віднесені до його компетенції
актами більш високого рівня. Цей орган звичайно уточ-
нює і доповнює те, що зафіксовано в законах і указах Пре-
зидента України.
До регламентації організації і діяльності правоохо-
ронних органів можуть мати відношення й акти мініс-
терств і відомств України (відомчі акти), які видаються
керівниками відповідного рівня. Головна їх властивість —
обов'язкова відповідність положенням законів, актів Пре-
зидента і Кабінету Міністрів України. Вони можуть нази-
ватися по-різному: накази, інструкції, вказівки, положен-
ня і т.ін.
Значна кількість відомчих нормативних актів, що сто-
суються судів та інших правоохоронних органів, видана
Міністерством юстиції України. Зоно, наприклад, затвер-
дило інструкцію з діловодства, інструкцію про статистич-
ну звітність. Такі акти в межах своєї компетенції видають
керівники інших правоохоронних органів, наприклад,
Генеральний прокурор України.
З деяких питань відомчі акти затверджуються одночас-
но декількома керівниками правоохоронних та інших ор-
ганів. Такі акти називаються міжвідомчими.
Все більшого значення для регламентації діяльності
правоохоронних органів в останні роки набувають рі-
шення і висновки Конституційного Суду України. Цей
орган не видає нормативно-правових актів, але прийняті
ним рішення, що визнають закон неконституційним,
тягнуть за собою втрату юридичної сиди закону і відпо-
відно неможливість його застосування. Компетентний
орган зобов'язаний скасувати або змінити даний закон.
Природно, таке рішення може стосуватися акта, що ре-
Організація судових та правоохоронних органів
гулює правоохоронну діяльність або організацію органів,
що її здійснюють.
Для встановлення єдності в практиці правозастосу-
вання велике значення мають роз'яснення законодавст-
ва, що даються Верховним Судом України і Вищим арбіт-
ражним судом України. Ці роз'яснення оформлюються
постановами Пленуму Верховного Суду України і рішен-
нями Пленуму і Президії Вищого арбітражного суду Укра-
їни. Деякі з таких роз'яснень стосуються організаційних
питань правоохоронної діяльності.
Для вивчення законів та інших нормативно-правових
актів не останнє місце відводиться знанню джерел їх офі-
ційного опублікування. Правильне застосування будь-
якого нормативного акта вимагає того, щоб органи і по-
садові особи мали можливість керуватися точним текстом
відповідного акта. Досвід показує, що при публікації нор-
мативно-правових актів не завжди виконуються такі ви-
моги. Тому держава бере на себе обов'язок офіційного
видання законів та інших правових актів. Відповідно до
чинного законодавства існує декілька видань, що здійс-
нюють таке опублікування:
- закони публікуються в «Відомостях Верховної Ради
України»;
- закони, укази та розпорядження Президента Украї-
ни, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів Укра-
їни публікуються в газетах «Голос України і «Урядовий
кур'єр»;
- відомчі акти, що мають міжвідомче значення, та
деякі інші нормативні акти також публікуються у відом-
чих виданнях;
- акти Конституційного Суду України публікуються у
«Віснику Конституційного Суду України» та деяких інших
офіційних виданнях;
- перелічені вище нормативні акти публікуються та-
кож в «Офіційному віснику України»;
- акти вищих судових інстанцій публікуються у «Віс-
нику Верховного Суду України» і «Збірниках рішень Ви-
щого арбітражного суду України»;
Розділ І. Основні поняття, предмет, система...
- міжнародні документи публікуються у тематичних
збірниках.
Контрольні запитання
1. Визначте, що таке «правоохоронна діяльність» і назвіть завдан-
ня, що стоять перед нею.
2. Які органи належать до правоохоронних органів держави?
3. Що входить до предмета та системи навчальної дисципліни
«Організація судових та правоохоронних органів»?
4. Які основні джерела навчальної дисципліни «Організація су-
дових та правоохоронних органів»?
Організація судових та правоохоронних органів
Розділ II
СУДОВА ВЛАДА
§ 1.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72