2) всі справи про шпигунство;
3) справи про злочини проти встановленого порядку
несення служби, вчинені особами начальницького скла-
ду виправно-трудових установ;
4) справи про злочини, вчинені певними категоріями
осіб, що визначаються законодавством України;
5) справи про адміністративні правопорушення війсь-
ковослужбовців;
6) справи по скаргах військовослужбовців на непра-
вомірні дії військових службових осіб і органів військово-
го управління;
1 Відомості Верхов. Ради України. — 1994. — № 24. — Ст. 192.
Розділ IV. Судова система
7) справи про захист честі і гідності, сторонами у яких
є військовослужбовці або військові організації;
8) інші справи, пов'язані з захистом прав і свобод вій-
ськовослужбовців та інших громадян, а також прав і за-
хонних інтересів військових частин, установ, організацій.
У разі обвинувачення однієї особи або групи осіб у вчи-
ненні кількох злочинів, коли справа хоча б про один із зло-
чинів підсудна військовому суду, а про інші — загальному
суду, справа про всі злочини розглядається військовим су-
дом. У разі обвинувачення групи осіб, серед яких є і війсь-
ковослужбовці, і цивільні особи, у вчиненні одного або
кількох злочинів, що не є військовими злочинами, справа
щодо всіх обвинувачених розглядається загальним судом. ;
Справи про злочини, вчинені особами, зазначеними в п. 1
і 3 ч. 1 цієї статті, в період проходження ними військової
служби, розглядаються військовими судами і в тому разі,
коли на момент розгляду справи вони звільнилися з війсь-
кової служби. Справи про злочини, вчинені особами до їх
призову чи вступу на військову службу, розглядаються за-
гальними судами. Військові суди разом з кримінальними
справами розглядають цивільні позови про відшкодуван-
ня майнової шкода, заподіяної внаслідок злочину.
Слід дещо докладніше зупинитися на понятті «війсь-
ковослужбовець», щоб зрозуміти підсудність справ, пе-
редбачених ч. 1 ст. 38і Закону «Про судоустрій України».
Військова служба складається з дійсної служби та служ-
би в запасі. Особи, що перебувають на дійсній військовій
службі, є військовослужбовцями, а у запасі — військово-
зобов'язаними. Громадяни України, прийняті до військо-
вого навчального закладу, іменуються курсантами. Вони
також перебувають на дійсній військовій службі, тому в
разі вчинення злочину курсанти притягаються до кримі-
нальної відповідальності на тих же підставах, що і війсь-
ковослужбовці строкової служби. Дійсна військова служ-
ба осіб молодшого складу обмежена визначеним тер-
міном, а осіб офіцерського складу — граничним віком
перебування на службі. Після вислуги строку служби або
досягнення граничного віку військовослужбовці звільня-
Організація судових та правоохоронних органи
ються в запас, де перебувають до досягнення визначено-
го віку. Під час перебування у запасі військовозобов'язані
періодично призиваються на збори на певний строк. При
проходженні зборів військовозобов'язані за своїм право-
вим становищем прирівнюються до військовослужбовців
і несуть відповідальність нарівні з ними.
До підсудності військових судів належать також спра-
ви про злочини осіб, які є військовослужбовцями Служ-
би безпеки України. «Служба безпеки — державний пра-
воохоронний орган спеціального призначення, який за-
безпечує державну безпеку України» (ч. 1 ст. 1 Закону
України «Про Службу безпеки»).
Кадри Служби безпеки складають:
а) співробітники-військовослужбовці;
б) працівники, що уклали трудовий договір зі Служ-
бою безпеки;
в) військовослужбовці строкової служби.
Умови і порядок виконання своїх обов'язків співробіт-
никами-військовослужбовцями Служби безпеки визнача-
ються укладеним договором (контрактом). На них, а також
на військовослужбовців строкової служби поширюється
порядок проходження військової служби у Збройних Си-
лах України, що визначається законодавством.
Трудові відносини працівників, що уклали трудовий
договір зі Службою безпеки України, регулюються зако-
нодавством України. Тому в разі вчинення ними злочину
справи, на відміну від двох названих категорій, розгляда-
тимуться не військовими, а загальними судами.
Військовим судам підсудні всі справи про шпигунст-
во незалежно від того, ким здійснено шпигунство: грома-
дянином України, іноземцем чи особою без громадянст-
ва, військовослужбовцем чи цивільною особою. Справи
про шпигунство підсудні військовим судам незалежно від
того, як кваліфіковано діяння: державна зрада у формі
шпигунства або шпигунство.
Військовими судами розглядаються всі справи про
злочини проти встановленого порядку несення служби,
вчинені особами начальницького складу виправно-трудо-
Розділ IV. Судова система
вих установ. Оскільки особам, що перебувають на службі
в органах внутрішніх справ, установлені спеціальні зван-
ня, то особами начальницького складу належить вважати
всіх, кому такі звання присвоєні (від молодшого сержанта
до генерал-полковника міліції та від молодшого сержанта
до генерала внутрішньої служби)1.
Від осіб начальницького складу виправно-трудових
установ слід відрізняти осіб, які перебувають на службі у
внутрішніх військах. Перші не є військовослужбовцями,
другі ж — військовослужбовці з усіма правовими наслід-
ками, що з цього випливають2.
Військовим судам підсудні лише справи відносно де-
яких категорій осіб, що визначаються законодавством
України. Аналізуючи такі закони з точки зору підсудності,
слід враховувати, чи встановлюють вони підсудність вій-
ськовим судам справ про всі злочини зазначених осіб або
тільки про певні злочини.
Послідовна реалізація принципу права громадян на су-
довий захист у сфері військової юстиції тягне за собою й
посилення судового захисту прав та інтересів військовослуж-
бовців. Після прийняття законів про соціальний та правовий
захист військовослужбовців і введення в ЦПК глави 31-А
«Скарги громадян на рішення, дії або бездіяльність держав-
них органів, юридичних чи службових осіб у сфері управлін-
ської діяльності» розгляд скарг на дії органів військового
управління став звичайною практикою військових судів3.
Для військових судів, як і для територіальних, перед-
бачена підсудність справ різним ланкам військових судів
і військової колегії Верховного Суду України. В основу
цього поділу покладені військове звання або посадове ста-
новище підсудного і вид можливого покарання.
1 Див.: Положення про проходження служби в органах
внутрішніх справ: Затверджено постановою Кабінету Міністрів УРСР
від 29 липня 1991р. № 114.
2 Див.: Про війська внутрішньої та конвойної охорони: Закон
України від 26 березня 1992 р. //Відомості Верхов. Ради України. —
1992.-№29.-Ст. 397.
3 Денисенко В. Феміда в погонах //Урядовий кур'єр. — 1995. — № 58.
Так, військовим судам гарнізонів як судам першої
інстанції підсудні справи про злочини осіб, що мають вій-
ськове звання до підполковника, капітана 2-го рангу
включно, крім справ, які підсудні військовим судам ви-
щого рівня.
Військовим судам регіонів, Військове-Морських Сил
як судам першої інстанції підсудні: 1) справи про злочи-
ни осіб, які мають військове звання полковника, капіта-
на 1-го рангу;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72