ґ) вносити питання на розгляд Пленуму Вищого арбі-
тражного суду;
д) розглядати інші питання, які вносяться Головою
або членами президії Вищого арбітражного суду.
Арбітражна колегія. Склад арбітражної колегії Вищо-
го арбітражного суду України затверджується президією
арбітражного суду. Колегія має повноваження:
а) вирішувати господарські спори, віднесені АПК та
іншими законодавчими актами України до компетенції
Вищого арбітражного суду; .
б) переглядати у порядку нагляду рішення, ухвали
Вищого арбітражного суду, рішення, ухвали і постанови
Розділ IV. Судова система
арбітражного суду АРК, арбітражних судів областей, міст
Києва та Севастополя;
в) переглядати за нововиявленими обставинами рі-
шення, ухвали, постанови, прийняті цією колегією.
Голова Вищого арбітражного суду в разі необхідності
має право залучати суддю однієї колегії для розгляду справ
у іншій колегії.
Компетенція судді врегульована чинним законодавст-
вом. Суддя при вирішенні господарського спору повинен
виконувати вимоги закону, бути об'єктивним і неуперед-
женим, забезпечувати високу культуру арбітражного про-^
цесу. Вимоги судді, що ставляться в межах повноважень
арбітражного суду, є обов'язковими для посадових осіб,
організацій та установ, до яких вони звернені.
Суддя має право вносити до Пленуму чи президії Ви-
щого арбітражного суду України пропозиції щодо роз'яс-
нення застосування законодавства, яке регулює відноси-
ни в господарській сфері та порядок вирішення господар-
ських спорів. Суддя визначає і узагальнює "арбітражну
практику, вносить пропозиції щодо запобігання порушен-
ням законності у сфері господарських відносин. Він може
. очолювати структурний підрозділ апарату арбітражного
суду. Крім основної роботи, суддя має право займатися
лише педагогічною і науково-дослідницькою діяльністю.
Чисельність судців та інших працівників Вищого ар-
бітражного суду України, арбітражного суду АРК, арбіт-
ражних судів областей, міст Києва та Севастополя встано-
влюється Президентом України.
Структура апарату і штатний розклад Вищого арбіт-
ражного суду України затверджуються його Головою.
Структура апарату і штатний розклад арбітражного
суду АРК, арбітражних судів областей, міст Києва та Се-
вастополя затверджуються головами цих судів, які в разі
необхідності можуть створювати відділи, визначивши
організацію, завдання і порядок їх діяльності. В апараті
арбітражних судів АРК, областей, міст Києва та Севас-
тополя є посади фахівців та інших працівників, які, коли
це передбачає посада, проходять кваліфікаційну атеста-
Організація судових та правоохоронних органів
цію, порядок якої визначає президія Вищого арбітраж-
ного суду.
Контрольні запитання
1. Скільки ланок має судова система Арбітражних судів?
2. Які принципи покладено в основу організації та діяльності ар-
бітражних судів?
3. Яка структура Вищого арбітражного суду України?
§ 8. Конституційний Суд України
Поняття, етапи становлення і моделі конституційного
судочинства. Конституція як основний закон держави ви-
магає особливої правової охорони, яка може здійснюва-
тися різними засобами, іноді прямо передбаченими в ос-
новному законі. Охорона конституції — завдання і обов'я-
зок всіх органів та посадових осіб, що здійснюється ними
шляхом застосування різних правових засобів у межах
наданої їм компетенції. Однак найбільш ефективною є
судова охорона конституції, особливо у формі конститу-
ційного судочинства.
Конституційне судочинство — це діяльність судових ор-
ганів, що полягає в розгляді справ, предметом яких є консти-
туційно-правові питання, пов'язані з забезпеченням додер-
жання конституції державними органами, і прийнятті по
них рішень, що тягнуть за собою правові наслідки.
Конституційне судочинство покликане забезпечува-
ти верховенство конституції як основи національної пра-
вової системи, охорону конституційних прав і свобод,
додержання принципу поділу влади у всіх його аспектах.
Необхідним, стрижневим елементом конституційного
судочинства є здійснювана судовим органом перевірка
нормативних актів з погляду їх відповідності конституції.
Саме це складає сутність конституційного судочинства.
Інститут судової охорони конституції виник у США на
основі судових прецедентів. Його доктрина була сформуль-
Розділ IV. Судова система
ована Верховним судом США в рішенні 1803 р.: «Саме су-
дова влада має право і зобов'язана сказати, що є закон».
Цей прецедент заклав основи так званої американської
моделі судової охорони конституції, головною особливіс-
тю якої є здійснення його судами загальної юрисдикції.
На першому етапі становлення світового конститу-
ційного процесу американська модель залишалася єди-
ною. З тими чи іншими модифікаціями вона затверджу-
ється у деяких країнах Латинської Америки (Аргентина,
Болівія, Бразилія, Колумбія), Скандинавії (Данія, Норве-
гія, Швеція), англійських домініонах (Австралія, Канада,
Нова Зеландія, Південно-Африканська Республіка).
На другому етапі втикає принципово нова, європейсь-
ка модель конституційного судочинства, концепція якої
була розроблена австрійським ученим Г. Кельзеном. її
головна відмінність від американської моделі полягає, в
тому, що конституційне судочинство виділяється із загаль-
ного судочинства і здійснюється не судами загальної
юрисдикції, а спеціалізованим органом — конституцій-
ним судом, або квазісудовим органом (конституційною
радою чи конституційною палатою вищих судових орга-
нів загальної юрисдикції).
Широке поширення розглядуваний інститут одержує
після Другої світової війни на третьому етапі конститу-
ційного процесу. Він затверджується практично у всіх кра-
їнах Західної Європи, багатьох нових державах Азії, Аф-
рики, Латинської Америки. Поза цією загальною тенде-
нцією залишаються соціалістичні держави.
Конституційне судочинство в країнах соціалістичного
табору не відповідало принципу єдності державної влади
і заснованому на ньому принципу формального верховен-
ства вищого представницького органу, що наділяється всі-
єю повнотою державної влади.
Новий етап у розвитку інституту конституційного су-
дочинства розпочався на рубежі 80-90-х років, коли про-
цес демократизації набув глобального характеру. Він запо-
чатковується в усіх країнах, де відбувається перехід від
авторитарних і тоталітарних режимів до демократії.
Організація судових та правоохоронних органів
Наведений історичний екскурс дозволяє зробити низку
висновків. По-перше, можна стверджувати, що в даний час
інститут конституційного судочинства притаманний пере-
важній більшості сучасних держав, однією з істотних рис
яких є верховенство права та його головного джерела — кон-
ституції. Верховенство конституції означає підпорядкова-
ність їй не тільки всіх інших джерел права, а й всіх гілок вла-
ди, у тому числі й законодавчої. Як показав світовий досвід,
найбільш ефективною правовою гарантією реалізації верхо-
венства конституції є конституційне судочинство.
По-друге, на сучасному етапі переважає європейська
модель конституційного судочинства, покликана усунути
вади американської моделі, такі, наприклад, як зв'язаність
суду при вирішенні конституційних питань обставинами
розглянутих їм кримінальних і цивільних справ, тривалий
строк судочинства, обов'язковість прийнятих рішень
лише для сторін у конкретній справі.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72