Порядок формування районного (міського) суду ре-
гулюється Конституцією України, законами України
«Про судоустрій України» та «Про статус суддів».
Кількість суддів у кожному районному (міському)
суді визначається Президентом України за поданням Мі-
ністра юстиції України. Вона залежить від обсягу роботи
суду, соціально-економічних умов району (міста). Районні
(міські) суди формуються у складі декількох або одного
судді. Останнім часом у зв'язку з введенням колегіально-
го розгляду справ судом першої інстанції у складі трьох
професійних суддів намітилася тенденція до формування
судів у складі не менше трьох суддів. Порядок заняття по-
сади суддею залежить від того, вперше чи повторно він ре-
комендується на посаду. Якщо вперше, то призначення на
посаду професійного судді здійснюється Президентом
1 В Україні діє понад 740 районних (міських) судів. Загальна
кількість суддів, що працює в цих судах, — близько 4000.
Розділ IV. Судова система
України строком на п'ять років. Якщо суддя вже працю-
вав на цій посаді, то він обирається Верховною Радою
України безстроково.
На посаду голови районного (міського) суду призна-
чають найбільш кваліфікованого суддю, який має органі-
заційні здібності, великий професійний досвід, користу-
ється авторитетом. Голова суду призначається Президен-
том України. Якщо ж до районного (міського) суду обра-
но лише одного суддю, він здійснює повноваження голо-
ви цього суду.
Повноваження районного (міського) суду закріплені в
ст. 25 Закону «Про судоустрій України». Районний (місь-
кий) суд розглядає всі цивільні та кримінальні справи, за
винятком справ, віднесених до відання інших судів.
У випадках, передбачених законодавством України,
районний (міський) суд (суддя) розглядає справи про ад-
міністративні правопорушення.
Отже, суди першої ланки здійснюють правосуддя шля-
хом розгляду і вирішення в судових засіданнях цивільних,
кримінальних та адміністративних справ і застосування
встановлених законом заходів покарання до осіб, винник у
вчиненні злочинів, або адміністративних стягнень до осіб,
які вчинили правопорушення. Крім цього, районний (мі-
ський) суд вивчає і узагальнює судову практику, а також
здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.
Районному (міському) суду підсудні всі кримінальні
справи, за винятком справ про злочини, які підсудні ви-
щим або військовим судам. Справи, підсудні вищим су-
дам, перелічені у ст. 34 КПК. До них належать справи: 1)
про особливо небезпечні державні злочини, наприклад,
державна зрада, диверсія, посягання на життя державно-
го діяча або представника іноземної держави тощо; 2) про
інші державні злочини, наприклад, розголошення держав-
ної таємниці, бандитизм, масові безпорядки тощо; в) про
навмисні вбивства при обтяжуючих обставинах, про отри-
мання хабара посадовою особою, яка займає відповідаль-
не становище. Крім того, вищим судам підсудні всі спра-
ви про злочини, у вчиненні яких обвинувачується суддя.
Організація судових та правоохоронних органів
Районний (міський) суд розглядає в порядку цивіль-
ного судочинства всі цивільні справи. До них належать:'!)
справи по спорах, які виникають із цивільних, сімейних,
трудових та кооперативних правовідносин, якщо хоча б
однією із сторін у спорі є громадянин, наприклад, житлові
справи, справи про розірвання шлюбу, розділ майна, стяг-
нення аліментів, про відшкодування збитків, поновлення
на роботі та ін. Ці справи складають позовне проваджен-
ня; 2) справи, що виникають з адмщістративно-праг.ових
відносин, визначених у ст. 236 ЦПК. До них належать
справи по скаргах на неправильності в списках виборців,
на рішення і дії виборчої Комісії про реєстрацію кандидата
в депутати; на дії органів і посадових осіб у зв'язку з на-
кладенням адміністративних стягнень; на рішення, дії або
бездіяльність державних осіб, що зачіпають права грома-
дян; за заявами прокурора про визнання правового акта
незаконним та ін. Особливістю цього виду справ є те, що
в них немає спору про право цивільне, тобто немає позо-
ву. Предметом судового розгляду є визначення законності
дій адміністративних органів і посадових осіб; 3) справи
окремого провадження, перелічені у ст. 254 ЦПК: 1) про
визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздат-
ним; 2) про визнання громадянина безвісно відсутнім чи
про оголошення громадянина померлим; 3) про встано-
влення неправильності запису в актах громадянського
стану; 4) про встановлення фактів, які мають юридичне
значення; 5) про відновлення прав на втрачені цінні па-
пери на пред'явника; 6) про оскарження нотаріальних дій
або відмови в їх вчиненні. Ці справи відрізняються від
позовних справ і справ, що виникають з адміністративно-
правових відносин, тим, що в них немає спору про право,
їх метою є встановлення юридичного факту або стану.
Крім розгляду справ у порядку кримінального і
цивільного судочинства, у випадках, передбачених зако-
нодавством України, районний суд розглядає справи про
адміністративні правопорушення. Перелік цих правопо-
рушень міститься у ст. 221 КпАП. До них належать спра-
Розділ IV. Судова система
ви про дрібне розкрадання, дрібне хуліганство, ухилення
від відшкодування збитків, заподіяних злочином, злісну
непокору законному розпорядженню або вимозі праців-
ника міліції, порушення порядку організації і проведен-
ня зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, про-
яв неповаги до суду, ухилення від виконання законних ви-
мог прокурора та ін. Судця одноособове здійснює розгляд
справ про адміністративні правопорушення. Рішення
судді по цих справах називається постановою.
Районний суд поряд із здійсненням правосуддя про-
водить також роботу, спрямовану на вивчення і узагаль-
нення судової практики. Узагальнення судової практики
є комплексним дослідженням різноманітних сторін діяль-
ності суду, в якій виділяються напрямки аналізу: а) стати-
стичних даних, що характеризують злочинність і суди-
мість, вивчення відомостей про умови виховання, спосіб
життя та особу засудженого, встановлення причин і умов,
що сприяли вчиненню злочину; б) справ, повернених на
додаткове розслідування, і процесуальних підстав повер-
нення; справ, рішення з яких скасовано вищим судом, і
процесуальних підстав для скасування; в) ефективності
організації роботи в цілому суду, суддів і апарату суду.
Результати узагальнення судової практики спрямо-
вані на розробку пропозицій щодо вдосконалення робо-
ти по попередженню правопорушень, правозастосовної
діяльності суддів даного суду і організації роботи суду.
Останнє залежить від двох обставин: 1) організації робо-
ти суддів і 2) організації роботи апарату суду.
На практиці існує декілька принципів розподілу
справ між суддями. В районних судах, де призначено од-
ного суддю, суддя розглядає всі цивільні справи, а також
кримінальні справи, розгляд яких можна здійснювати
одноособове. В районних (міських) судах, де кількісний
склад суддів більше одного, а у великих районах іноді біль-
ше десяти, можлива спеціалізація суддів. Звичайно судді
спеціалізуються на розгляді кримінальних і цивільних
справ, але можлива й більш детальна спеціалізація з пев-
них категорій цивільних і кримінальних справ.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72