Можливі й інші винятки з цього принципу.
Зал засідань Конституційного Суду може відвідати не
кожний бажаючий. Відповідно до положень Регламенту
Конституційного Суду України реалізація особою можли-
вості бути присутньою на відкритих пленарних засіданнях
Конституційного Суду значною мірою залежить від розпо-
рядника, який здійснює пропуск громадян у Зал судових
засідань. Не вільний доступ і для представників засобів
масової інформації: такі представники, акредитовані при
Конституційному Суді, проходять до Залу судових засідань
за акредитаційними посвідченнями, інші журналісти — за |
списком, поданим Прес-службою Конституційного Суду.
Розгляд справ на пленарному засіданні Конституцій-
ного Суду може проводитися у формі усних слухань, тоб-
то шляхом безпосереднього заслуховування на пленарно-
му засіданні всіх учасників конституційного проваджен-
ня, та письмових слухань, тобто шляхом заслуховування
та аналізу зібраних на попередніх стадіях конституційно-
го провадження та залучених додатково в ході пленарно-
го засідання матеріалів, документів, необхідних для забез-
печення об'єктивного і повного розгляду справи. Форма
слухання визначається процесуальною ухвалою Консти-
туційного Суду.
Усні слухання є обов'язковими у випадках, коли/для
всебічного дослідження обставин справи та прийняття
обґрунтованого рішення на пленарному засіданні Кон-
ституційного Суду необхідно безпосередньо заслухати,
Організація судових та правоохоронних органів -
учасників конституційного провадження. Усні слухання
можуть проводитись також за клопотанням суб'єктів пра-
ва на конституційне подання, конституційне звернення та
органів, посадових осіб, конституційність правових актів
яких оспорюється або потребує офіційного тлумачення.
За ухвалою пленарного засідання Конституційного Суду
може бути проведене усне слухання лише з окремих пи-
тань справи, визначених ухвалою.
Розгляд справ на пленарному засіданні Конституцій-
ного Суду, незалежно від форми слухання, проводиться
відкрито. У разі, коли розгляд справи на відкритому пле-
нарному засіданні Конституційного Суду України може
призвести до розголошення державної або іншої таєм-
ниці, що охороняється законом, справа за ухвалою Кон-
ституційного Суду розглядається на закритому пленарно-
му засіданні.
Рішення та висновки Конституційного Суду у всіх
випадках оголошуються публічно у відкритому пленарно-
му засіданні.
У Конституційному Суді провадження ведеться, рі-
шення, ухвали приймаються, висновки даються та опри-
люднюються державною мовою. Учасники конституційно-
го провадження, які не володіють державною мовою, ма-
ють право користуватися послугами перекладача. Про свої
наміри користуватися послугами перекладача учасники
конституційного провадження своєчасно повідомляють
Конституційний Суд, який до початку розгляду справи
вирішує питання про участь у засіданні перекладача.
Таким чином, Конституційний Суд України є одним
із вищих органів, який незалежно і самостійно існує і діє
поряд з усіма іншими вищими органами влади України. З
огляду на функціональну характеристику Конституцій-
ний Суд України становить собою орган судової влади, що
здійснює свою діяльність у формі конституційного судо-
чинства. Цей аспект, якщо його співвіднести з практикою
організації державної влади, є переважаючим. Саме тому
акти Конституційного Суду України за змістом Консти-
туції України і Закону «Про Конституційний Суд Украї-
Розділ IV. Судова система
ни» не є актами вираження політичної волі. Конституцій-
ний Суд не розглядає політичні питання, його рішення
завжди повинні бути рішеннями про право. В противно-
му разі може виникнути реальна небезпека політизації
конституційного судочинства, основою якої за умов Укра-
їни є відсутність належної правової регламентації деяких
сфер суспільних відносин, а можливо, і бажання (усвідом-
лене чи неусвідомлене) законодавця, глави держави або
виконавчої влади перекласти на Конституційний Суд ви-
рішення окремих питань, що належать до їх компетенції.
Статус суддів Конституційного Суду України визнача-
ється Конституцією України, законами «Про Конститу-
ційний Суд України» та «Про статус суддів» і Регламентом
Конституційного Суду України.
Суддею Конституційного Суду України може бути
громадянин України, який на день призначення досяг
віку сорока років, має вишу юридичну освіту, стаж прак-
тичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не ме-
нше десяти років, володіє державною мовою і проживає
в Україні протягом останніх двадцяти років.
Законодавство встановлює заборону на заняття і дії,
не сумісні з посадою судді Конституційного Суду. Суддя
Конституційного Суду не може одночасно бути народним
депутатом, належати до будь-якої партії, руху, входити до |
складу органів виконавчої влади, інших державних орга-
нів, органів місцевого та регіонального самоврядування,
підприємств, які мають на меті отримання прибутку, зай-
матись підприємницькою та іншою діяльністю, крім ви-
кладацької, наукової та іншої оплачуваної творчої діяль-
ності у вільний від роботи час. Але і така діяльність не
повинна перешкоджати виконанню ним обов'язків судді
і не може служити поважною причиною його відсутності
на судовому засіданні, якщо на те не дано згоди Консти-
туційного Суду.
Особливо забороняється суміщення з посадою судді
занять, пов'язаних з професійною юридичною Діяльністю,
якщо вона виходить за рамки посадових обов'язків судді.
Суддя не має права здійснювати захист або представнице
Організація судових та правоохоронних органі^
во, крім законного представництва, у суді, арбітражному
суді або інших органах, робити заступництво яким би то не
було особам в одержанні прав і звільненні від обов'язків.
Передбачені також істотні обмеження для участі судді
Конституційного Суду в політичній та іншій громадській
діяльності. Суддя не може належати до політичних партій
або рухів і матеріально їх підтримувати, брати участь у
політичних акціях, проводити політичну пропаганду або
агітацію. Він не може також входити до керівного складу
яких-небудь організацій і рухів, хоча б вони і не переслі-
дували політичних цілей. Суддя не має права брати участь
у кампанії по виборах в органи державної влади та орга-
ни місцевого самоврядування, бути присутнім на з'їздах і
конференціях політичних партій і рухів, займатися іншою
політичною діяльністю. Однак судді Конституційного
Суду не забороняється брати участь у науково-практич-
них конференціях, симпозіумах, на яких обговорюються
не пов'язані з політикою питання, а також входити до
складу делегацій Конституційного Суду України.
Зазначені обмеження спрямовані на забезпечення
неупередженості суддів. Це по суті гарантії від впливу кор-
поративних чи особистих інтересів при розгляді справ
або від розуміння практичної доцільності, якими можуть
керуватися народні депутати, політичні лідери та інші
особи, але не судді. Саме цим обумовлена ще одна забо-
рона для суддів Конституційного Суду:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72
Зал засідань Конституційного Суду може відвідати не
кожний бажаючий. Відповідно до положень Регламенту
Конституційного Суду України реалізація особою можли-
вості бути присутньою на відкритих пленарних засіданнях
Конституційного Суду значною мірою залежить від розпо-
рядника, який здійснює пропуск громадян у Зал судових
засідань. Не вільний доступ і для представників засобів
масової інформації: такі представники, акредитовані при
Конституційному Суді, проходять до Залу судових засідань
за акредитаційними посвідченнями, інші журналісти — за |
списком, поданим Прес-службою Конституційного Суду.
Розгляд справ на пленарному засіданні Конституцій-
ного Суду може проводитися у формі усних слухань, тоб-
то шляхом безпосереднього заслуховування на пленарно-
му засіданні всіх учасників конституційного проваджен-
ня, та письмових слухань, тобто шляхом заслуховування
та аналізу зібраних на попередніх стадіях конституційно-
го провадження та залучених додатково в ході пленарно-
го засідання матеріалів, документів, необхідних для забез-
печення об'єктивного і повного розгляду справи. Форма
слухання визначається процесуальною ухвалою Консти-
туційного Суду.
Усні слухання є обов'язковими у випадках, коли/для
всебічного дослідження обставин справи та прийняття
обґрунтованого рішення на пленарному засіданні Кон-
ституційного Суду необхідно безпосередньо заслухати,
Організація судових та правоохоронних органів -
учасників конституційного провадження. Усні слухання
можуть проводитись також за клопотанням суб'єктів пра-
ва на конституційне подання, конституційне звернення та
органів, посадових осіб, конституційність правових актів
яких оспорюється або потребує офіційного тлумачення.
За ухвалою пленарного засідання Конституційного Суду
може бути проведене усне слухання лише з окремих пи-
тань справи, визначених ухвалою.
Розгляд справ на пленарному засіданні Конституцій-
ного Суду, незалежно від форми слухання, проводиться
відкрито. У разі, коли розгляд справи на відкритому пле-
нарному засіданні Конституційного Суду України може
призвести до розголошення державної або іншої таєм-
ниці, що охороняється законом, справа за ухвалою Кон-
ституційного Суду розглядається на закритому пленарно-
му засіданні.
Рішення та висновки Конституційного Суду у всіх
випадках оголошуються публічно у відкритому пленарно-
му засіданні.
У Конституційному Суді провадження ведеться, рі-
шення, ухвали приймаються, висновки даються та опри-
люднюються державною мовою. Учасники конституційно-
го провадження, які не володіють державною мовою, ма-
ють право користуватися послугами перекладача. Про свої
наміри користуватися послугами перекладача учасники
конституційного провадження своєчасно повідомляють
Конституційний Суд, який до початку розгляду справи
вирішує питання про участь у засіданні перекладача.
Таким чином, Конституційний Суд України є одним
із вищих органів, який незалежно і самостійно існує і діє
поряд з усіма іншими вищими органами влади України. З
огляду на функціональну характеристику Конституцій-
ний Суд України становить собою орган судової влади, що
здійснює свою діяльність у формі конституційного судо-
чинства. Цей аспект, якщо його співвіднести з практикою
організації державної влади, є переважаючим. Саме тому
акти Конституційного Суду України за змістом Консти-
туції України і Закону «Про Конституційний Суд Украї-
Розділ IV. Судова система
ни» не є актами вираження політичної волі. Конституцій-
ний Суд не розглядає політичні питання, його рішення
завжди повинні бути рішеннями про право. В противно-
му разі може виникнути реальна небезпека політизації
конституційного судочинства, основою якої за умов Укра-
їни є відсутність належної правової регламентації деяких
сфер суспільних відносин, а можливо, і бажання (усвідом-
лене чи неусвідомлене) законодавця, глави держави або
виконавчої влади перекласти на Конституційний Суд ви-
рішення окремих питань, що належать до їх компетенції.
Статус суддів Конституційного Суду України визнача-
ється Конституцією України, законами «Про Конститу-
ційний Суд України» та «Про статус суддів» і Регламентом
Конституційного Суду України.
Суддею Конституційного Суду України може бути
громадянин України, який на день призначення досяг
віку сорока років, має вишу юридичну освіту, стаж прак-
тичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не ме-
нше десяти років, володіє державною мовою і проживає
в Україні протягом останніх двадцяти років.
Законодавство встановлює заборону на заняття і дії,
не сумісні з посадою судді Конституційного Суду. Суддя
Конституційного Суду не може одночасно бути народним
депутатом, належати до будь-якої партії, руху, входити до |
складу органів виконавчої влади, інших державних орга-
нів, органів місцевого та регіонального самоврядування,
підприємств, які мають на меті отримання прибутку, зай-
матись підприємницькою та іншою діяльністю, крім ви-
кладацької, наукової та іншої оплачуваної творчої діяль-
ності у вільний від роботи час. Але і така діяльність не
повинна перешкоджати виконанню ним обов'язків судді
і не може служити поважною причиною його відсутності
на судовому засіданні, якщо на те не дано згоди Консти-
туційного Суду.
Особливо забороняється суміщення з посадою судді
занять, пов'язаних з професійною юридичною Діяльністю,
якщо вона виходить за рамки посадових обов'язків судді.
Суддя не має права здійснювати захист або представнице
Організація судових та правоохоронних органі^
во, крім законного представництва, у суді, арбітражному
суді або інших органах, робити заступництво яким би то не
було особам в одержанні прав і звільненні від обов'язків.
Передбачені також істотні обмеження для участі судді
Конституційного Суду в політичній та іншій громадській
діяльності. Суддя не може належати до політичних партій
або рухів і матеріально їх підтримувати, брати участь у
політичних акціях, проводити політичну пропаганду або
агітацію. Він не може також входити до керівного складу
яких-небудь організацій і рухів, хоча б вони і не переслі-
дували політичних цілей. Суддя не має права брати участь
у кампанії по виборах в органи державної влади та орга-
ни місцевого самоврядування, бути присутнім на з'їздах і
конференціях політичних партій і рухів, займатися іншою
політичною діяльністю. Однак судді Конституційного
Суду не забороняється брати участь у науково-практич-
них конференціях, симпозіумах, на яких обговорюються
не пов'язані з політикою питання, а також входити до
складу делегацій Конституційного Суду України.
Зазначені обмеження спрямовані на забезпечення
неупередженості суддів. Це по суті гарантії від впливу кор-
поративних чи особистих інтересів при розгляді справ
або від розуміння практичної доцільності, якими можуть
керуватися народні депутати, політичні лідери та інші
особи, але не судді. Саме цим обумовлена ще одна забо-
рона для суддів Конституційного Суду:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72