Контрольні запитання
1. У чому полягає природа судової влади?
2. Які ознаки властиві судовій владі?
3. Назвіть характерні риси правосуддя.
4. В яких формах здійснюється правосуддя?
Розділ II. Судова влада
Розділ III
ПРИНЦИПИ ПРАВОСУДДЯ
Всі сторони організації та діяльності суду регулюють-
ся нормами права. Але серед цих норм слід відрізняти
такі, що визначають не окремі деталі устрою суду та його
діяльності, а найбільш загальні і важливі, які внаслідок
цього набувають значення принципів правосуддя.
Принципами правосуддя називаються норми найбільш
загального керівного значення, що визначають природу і сут-
ність правосуддя, структуру його основних інститутів і
спрямовані на вирішення завдань, які стоять перед
правосуддям. Принципи діють в межах єдиної цілісної вза-
ємопов'язаної та взаємозалежної системи, тому порушен-
ня одного будь-якого принципу тягне за собою порушен-
ня й інших.
Як єдина система принципи правосуддя поділяються
на дві підсистеми: функціональну (судочинну) і організа-
ційну (судоустрійну). Принципи судоустрою та судочин-
ства хоча й пов'язані між собою, але утворюють разом з
тим самостійні галузеві системи, кожна з яких регулює
свій предмет, своє коло суспільних відносин. Судочинні
принципи стосуються відносин, які виникають при судо-
вому розгляді цивільних, кримінальних, господарських та
інших справ; судоустрійні ж принципи звернені до відно-
син, які виникають не з приводу розгляду і вирішення
конкретної справи, а з приводу організації судової систе-
ми, структури її органів, статусу судді, тобто у зв'язку з
організаційними відносинами. В курсі «Організація судо-
вих та правоохоронних органів» вивчаються переважно
принципи організаційні, тобто судоустрійні. Судочинні ж
принципи є предметом вивчення в курсах кримінально-
го і цивільного процесів.
Система принципів правосуддя не залишається не-
змінною. Підкоряючись загальним закономірностям роз-
витку держави, деякі принципи набувають нового змісту,
а також з'являються нові.
Організація судових та правоохоронних органів
Прийняття Конституції України, розробка і прийнят-
тя законів «Про судоустрій», КПК, ЦПК істотно вплива-
ють і впливатимуть на вдосконалення змісту та системи
принципів правосуддя.
До складу чинної системи принципів належать такі:
- здійснення правосуддя виключно судом;
- право громадян на судовий захист;
- незалежність судців і парадних засідателів та підко-
рення їх лише закону;
- державна мова судочинства;
- відкритий розгляд справ у всіх судах;
- здійснення правосуддя на засадах рівності громадян
перед законом і судОм;
- змагальність, рівноправність сторін;
- презумпція невинності.
- забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, під-
судному права на захист;
Чітке додержання всієї системи принципів забезпечує
повний, всебічний, об'єктивний розгляд кримінальних,
цивільних, господарських та інших справ і тим самим ви-
рішення завдань правосуддя.
Здійснення правосуддя виключно судом. Правосуддя в
Україні Здійснюється виключно судом. Це принципове
положення, закріплене в ч. 1 ст. 124 Конституції і «ж 1 За-
кону «Про судоустрій», означає, що ніякий інший орган,
крім суду, не наділений функцією здійснення правосуддя.
Навіть якщо діяльність того чи іншого органу в зовніш-
ньому прояві імітуватиме процедуру здійснення правосу-
ддя, визнати її правосуддям не можна, оскільки її не ви-
конав суд. Конституція України, гарантуючи здійснення
правосуддя виключно судом, зазначає, що судочинство
здійснюється Конституційним Судом України та судами
загальної юрисдикції. Створення особливих та надзвичай-
них судів не допускається.
Необхідність переліку судів, що діють в Україні, обу-
мовлена негативним досвідом 30-40-х — початку 50-х ро-
ків, коли не судові органи, а різні «двійки», «трійки», «осо-
бливі наради» та «особливі судові присутності» вирішува-
Розділ III. Принципи правосуддя
ли питання про винність осіб і застосування до них захо-
дів покарання.
Принцип здійснення правосуддя виключно судом за-
кріплений не тільки в ст. 124 Конституції. Деталізуючи
його стосовно здійснення правосуддя з кримінальних
справ, Конституція передбачає, що «особа вважається
невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана
кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведе-
но в законному порядку і встановлено обвинувальним
вироком суду» (ст. 62).
Вимога про те, щоб правосуддя здійснювалося виключ-
но судом, має важливе значення, оскільки акти правосу-
ддя, тобто рішення, ухвали, вироки, постанови, не можуть
бути скасовані або змінені ніяким іншим органом, а тіль-
ки вищим судом і за наявності передбачених законом під-
став. Крім того, вони підлягають обов'язковому виконан-
ню всіма органами, установами, організаціями, посадови-
ми особами і громадянами.
Право громадян на судовий захист. Права і свободи
людини і громадянина захищаються судом. Кожному га-
рантується право на оскарження в суді рішень, дій чи без-
діяльності органів державної влади, органів місцевого са-
моврядування, посадових і службових осіб.
Цей принцип нормативне закріплений в ст. 5? Кон-
ституції України, а також у ст. 6 Закону «Про судоустрій
України»,ст.4,роздаІах31,і31-А, ЗЇ-Б ЦПК, ст.ст. 27,236і,
2363,2365КПК.
Судову владу як одну з основних структур правової дер*
жави не можна зводити лише до розгляду конкретних справ,
передбачених нормами цивільного або кримінального пра-
ва. В контексті системи «стримувань і рівноваг» судову вла-
ду характеризує не тільки правосудця (у традиційному розу-
мінні) , а взагалі юридична можливість активно впливати на
рішення та дії законодавчої і виконавчої влади.
Можливість безперешкодно звертатися до суду за за-
хистом від будь-яких актів виконавчої влади — перша
умова свободи. Однак до недавнього часу неіснувало кон-
кретних механізмів, відповідно до яких-громадяни могли
л-~•..;•>„,,,•<, /-«йодцх та правоохоронних органів
реалізувати своє право на судовий захист. Тільки Закон
СРСР від 2 листопада 1989 р. «Про порядок оскарження в
суд неправомірних дій органів державного управління та
посадових осіб, що обмежують права громадян» уперше
відкрив шлях до судового захисту громадян. Але за межа-
ми судового контролю залишалися дії та рішення
керівництва підприємств, вузів, шкіл, лікарень тощо, адже
вони не належали до органів державного управління.
Внесені до прийняття нової Конституції України допов-
нення до чинного законодавства (наприклад, розділ 31-А
ЦГЖ, ст. ст. 236і, 2363,2365 КПК), нові окремі закони нада-
вали громадянам можливість звертатися до суду за захис-
том від неправомірних дій органів державного управління
та посадових осіб (наприклад, ст. 13 Закону «Про держав-
ну контрольно-ревізійну службу в Україні», ст. 22 Закону
«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захис-
ту», ст. 22 Закону «Про організаційно-правові основи
боротьби з організованою злочинністю», ст. 8 Закону
«Про захист прав споживачів», ст. 104 Закону «Про пен-
сійне забезпечення» та ін.). Але загальна, тобто прин-
ципова, норма з'явилась лише у новій Конституції України.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72