Прокуратура як правоохоронний орган здійснює:
- підтримання державного обвинувачення в суді;
- представництво інтересів громадянина або держави
в суді;
- нагляд за додержанням законів органами, що здій-
снюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання і до-
судове слідство;
- нагляд за додержанням законів при виконанні судо-
вих рішень в кримінальних справах, а також при застосу-
ванні інших заходів примусового характеру, позв'язаних з
обмеженням особистої свободи громадян.
Адвокатура є професійним добровільним громадсь-
ким об'єднанням, покликаним сприяти захисту прав, сво-
Розділ І. Основні поняття, предмет, система...
бод і представництву інтересів фізичних та юридичних
осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу. Отже, адвока-
тура, не будучи державним органом, бере участь у реалі-
зації конституційного принципу права осіб на юридичну
допомогу.
Адвокати мають право здійснювати свою діяльність
індивідуально або створити своє адвокатське бюро, об'єд-
нуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фір-
ми, контори та ін.
До правоохоронних органів належить і нотаріат. Но-
таріуси (державні і приватні) забезпечують правильне
оформлення і посвідчення різних документів, правочинів,
договорів. Нотаріус зобов'язаний сприяти громадянам,
підприємствам і організаціям у реалізації їх прав і захис-
ту законних інтересів, роз'яснювати їх права і обов'язки,
попереджати про наслідки, які можуть настати, щоб їх
правова непоінформованість не могла бути використана
їм на шкоду. Нотаріус повинен відмовити у вчиненні но-
таріальної дії, якщо вона не відповідає законодавству. Та-
ким чином, нотаріальна діяльність є складовою частиною
правоохоронної діяльності.
В організації деяких правоохоронних органів, їх кад-
ровому, фінансовому, матеріально-технічному і методич-
ному забезпеченні важливу роль виконують органи юс-
тиції, повноваження яких є досить широкими, що дозво-
ляє назвати ці органи правоохоронними. До таких повно-
важень належать повноваження по організаційному за-
безпеченню судів, організації роботи нотаріату і перевірці
його діяльності, державної реєстрації нормативних актів,
що видаються міністерствами, відомствами та іншими ор-
ганами і стосуються прав і законних інтересів фізичних та
юридичних осіб.
Характеризуючи систему правоохоронних органів,
необхідно враховувати й передбачену ст. 101 Конституції
України особливу посадову особу — Уповноваженого Вер-
ховної Ради України з прав людини. Ця посада уведена для
забезпечення парламентського контролю за додержанням
конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Організація судових та прав'юхоронних органів
Головна функція Уповноваженого — розгляд скарг грома-
дян України та іноземців або осіб без громадянства, що
перебувають на її території, після того як ці особи зверну-
лися зі своїми скаргами в суди України або інші компе-
тентні органи, але не одержали там відповідного захисту.
Аналіз Закону України «Про Уповноваженого Верховної
Ради України з прав людини» дозволяє зробити висновок
про те, що Уповноважений самостійно здійснює право-
охоронну діяльність. Як правоохоронний орган Уповно-
важений має право:
1) направити в Конституційний Суд України подан-
ня щодо конституційності законів і офіційного тлума-
чення Конституції і законів України (ст. 40 Закону
України від 16 жовтня 1996 р. «Про Конституційний
Суд України»);
2) звернутися у Вищу раду юстиції з пропозицією прий-
няти подання про звільнення судді з посади (ст. ЗО Зако-
ну України від 15 січня 1998 р. «Про Вищу раду юстиції»);
3) звернутися в суд із заявою про захист прав і сво-
бод людини, порушених рішеннями або діями (бездіяль-
ністю) державного органу, органу місцевого самовряду-
вання або посадової особи, а також особисто або через
свого представника брати участь в процесі у встановле-
них законом формах;
4) подати до компетентних державних органів кло-
потання щодо порушення адміністративного чи дисци-
плінарного провадження або кримінальної справи від-
носно посадової особи, в рішеннях або діях (бездіяль-
ності) якої вбачаються порушення прав і свобод людини
і громадянина;
5) внести в суд або прокуратуру клопотання про пере-
вірку рішення, що набрало чинності, вироку суду, виснов-
ку або постанови суду чи постанови судці;
6) викласти свої доводи посадовій особі, що має пра-
во вносити протести на судове рішення, а також бути при-
сутнім при судовому розгляді справи та деякі інші повно-
важення.
Розділ І. Основні поняття, предмет, система...
§ 4. Предмет і система навчальної дисципліни
«Організація судових та правоохоронних
органів» та її співвідношення з іншими
юридичними дисциплінами
Предметом будь-якої навчальної дисципліни є коло
питань і проблем, що в ній вивчаються. Предмет навчаль-
ної дисципліни «Організація судових та правоохоронних
органів» містить у собі характеристику правоохоронної
діяльності, відомості про органи, що здійснюють право-
охоронну діяльність, їх структуру і повноваження, а також
про статус посадових осіб, що працюють у цих органах.
Таким чином, предметом навчальної дисципліни «Ор-
ганізація судових та правоохоронних органів» є положення
про основи організації, систему, завдання і повноваження
правоохоронних органів та статус посадових осіб, що пра-
цюють у цих органах.
Система навчальної дисципліни взагалі становить
собою перелік тем, які вивчаються в ній. До системи нав-
чальної дисципліни «Організація судових та правоохорон-
них органів» включаються теми, в яких розглядаються
загальні шггання, пов'язані з поняттям правоохоронної
діяльності, характеристикою органів, що здійснюють цю
діяльність, аналізом принципів, що лежать в основі їх по-
будови і діяльності.
Визнання судової влади одним з напрямків державної
влади призвело до включення в систему цієї дисципліни
питань про поняття судової влади, її ознаки і функції.
Значна увага приділяється вивченню сутності і принципів
організації та діяльності судової влади, а також викладен-
ню відомостей про побудову судової системи в цілому,
характеристиці повноважень Конституційного Суду
України і судів загальної юрисдикції.
Система дисципліни, що вивчається, охоплює також
теми, присвячені організаційному забезпеченню діяль-
ності судів, прокурорському нагляду та іншим напрямкам
роботи прокуратури, виявленню і розслідуванню злочи-
нів, наданню юридичної допомоги та інших правових по-
Організація судових та правоохоронних органів
слуг, а також побудові органів, що виконують ці правоохо-
ронні функції.
Організація судових та правоохоронних органів — один
із початкових навчальних курсів, що дають вихідні знання
про правоохоронну діяльність і органи, що її здійснюють.
Ці знання перебувають у тісному зв'язку і взаємозалежності
з відомостями, що даються студентам юридичних вузів при
вивченні деяких суміжних навчальних дисциплін.
До таких дисциплін належить теорія держави і права.
Пізнання багатьох питань організації і діяльності суду, орга-
нів прокуратури, органів внутрішніх справ, органів Служби
безпеки, адвокатури, юстиції, нотаріату вимагає загально-
правового підходу до них, що дозволяє вивчити конкретні
правові явища не у відриві від інших явищ, не в статиці, а в
динаміці, розвитку, на фоні історичних подій, в порівнянні
з нагромадженим юридичним досвідом як в Україні, так і за
її межами.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72