Тут же йдеться безпосередньо про правове
становише прокуратури у системі поділу влад (законода-
вчої, виконавчої та судової).
Ми вважаємо, що прокуратура виконує в механізмі
держави особливу, тільки їй властиву функцію і ні за сво-
єю генезою, ні за характером повноважень не входить до
структури органів законодавчої, виконавчої або судової
влади.
Так, включення прокуратури у судову систему зробить
її неспроможною впливати на суд з метою забезпечення
ефективного механізму «стримувань і противаг» проти зло-
вживань незалежністю судовою владою.
Викликають також заперечення пропозиції щодо вклю-
чення прокуратури до складу Міністерства юстиції або іншої
структури виконавчої влади, тому що це істотно могло б змі-
нити рівень і зміст її наглядової функції: нагляд за дотриман-
ням законів перетворився б на відомчий контроль.
Історичний досвід свідчить: за увесь час існування
прокуратури були прибічники обмеження повноважень
прокурорського нагляду, перетворення прокуратури у до-
даток до судової влади. Так, у царській Росії прокуратура
зазнала змін, пройшовши шлях від органу нагляду за ви-
конанням законів — «ока государєвого» до придатка су-
дів, шо займався з 1864 р. порушенням кримінального
переслідування і підтриманням обвинувачення.
Однак ці кардинальні перетворення змісту діяльності
прокуратури отримали неоднозначну оцінку серед право-
знавців того часу. Так, видатний правник А. Коні писав з
цього приводу: «Скасування прав і обов'язків по нагляду
за ходом позасудових справ слід визнати великою помил-
кою укладачів Судових Статутів. Здійснена зміна в хара-
ктері діяльності може бути і мала красивий вигляд з тео-
ретичної точки зору, але і суперечила умовам нашого
щБО Організація судових та правоохоронних органів
адміністративного життя і йшла врозріз з внутрішніми
потребами нашого губернського устрою»1.
Це висловлювання А. Коні актуально і в наші дні. Як
вірно помітив О. Сокольський, «прокурорський нагляд
засновувався в Росії в переломні моменти, коли влада круто
змінювала курс і політика йшла врозріз із суспільним укла-
дом, який вже існував. Так було за часів Петра Першого, а
також у післяреволюційні роки при переході до НЕПу»2.
У Конституції України ст.ст. 121—123, присвячені про-
куратурі, містяться в окремому розділі (VII). Це свідчить
про те, що законодавець не відніс прокуратуру ні до однієї
з основних гілок влади. Однак, на наш погляд, така обста-
вина не надала можливості поставити крапку в дискусії
про правове становище органів прокуратури, оскільки
залишилась невирішеною низка питань, які можна буде
розв'язати тільки після прийняття Закону України «Про
прокуратуру» в новій редакції.
В нинішній час Україна зазнає переломного моменту,
що супроводжується кризовими явищами в усіх сферах
державного і суспільного життя, що саме по собі покладає
на державу обов'язок по захисту конституційних прав і
інтересів'грбмадян. Інструментом у вирішенні цього зав-
дання має бути незалежна від будь-яких органів держав-
ної влади прокуратура України.
При цьому слід виходити з того, що: а) підпорядкуван-
ня прокуратури виконавчій або судовій владі може зруйну-
вати систему «стримувань і противаг», що склалася в дер-
жаві; б) жоден із існуючих державних органів не в змозі взя-
ти на себе наглядову функцію прокуратури за дотриманням
законів; в) реальності вимагають більш повного розкрит-
тя правозахисноґо потенціалу прокуратури як органу забез-
печення верховенства Конституції і законів України.
Разом з тим підсилення правозахисноґо потенціалу
прокуратури може бути забезпечене шляхом зміщення
1 Кони А. Ф. За последние годьі. — СПб., 1898. — С. 69.
2 Научная информация по вопросам борьбьі с преступностью.
1989.-№9.-С. 29.
Розділ VII. Органи прокуратури України
пріоритетів її діяльності на користь захисту конституцій-
них прав і свобод громадян, перш за все недостатньо со-
ціальне захищених.
Характеристика і поняття прокурорського нагляду,
форми та методи його здійснення є предметом самостій-
ної навчальної дисципліни «Прокурорський нагляд в
Україні». У цьому розділі передбачається висвітлення ор-
ганізаційних аспектів: завдань, системи, структури, по-
рядку формування органів прокуратури тощо.
§ 3. Правові засади діяльності та завдання органів
прокуратури України
Правовими засадами діяльності органів прокурату-
ри є Конституція України, Закон України «Про проку-
ратуру», інші законодавчі акти (кримінально-процесу-
альне, цивільне процесуальне, адміністративне, трудо-
ве законодавство тощо). Цими законами визначаються
повноваження прокурора, організація, засади та поря-
док діяльності прокуратури. Так, у ст. З Закону «Про
прокуратуру» визначено, що органи прокуратури у
встановленому порядку в межах своєї компетенції ви-
рішують питання, що постають із загальновизнаних
норм міжнародного права, а також укладених Україною
міждержавних договорів, таких, наприклад, як догово-
ри про надання правової допомоги, про порядок зносин
прокурорів із судово-слідчими органами зарубіжних
держав тощо.
Діяльність органів прокуратури регламентують також
законодавчі акти, прийняті Верховною Радою України. До
них належать: Дисциплінарний статут прокуратури Укра-
їни, Положення про класні чини працівників органів про-
куратури України.
Крім згаданих нормативних актів, які регулюють ді-
яльність органів прокуратури, слід також назвати відомчі
акти, які видаються Генеральним прокурором України
відповідно до Закону «Про прокуратуру». До них належать
накази, вказівки, розпорядження, інструкції тощо.
Організація судових та правоохоронних органів
Закон «Про прокуратуру» складається з п'яти розді-
лів1 і містить 56 статей. У ньому визначено завдання орга-
нів прокуратури, компетенцію та повноваження, порядок
формування, систему та структуру, принципи організації
та діяльності, основні функції (напрямки діяльності),
роль та місце прокуратури в побудові демократичної, пра-
вової держави.
Завдання, що стоять перед органами прокуратури,
сформульовано у ст. 4 Закону «Про прокуратуру». В ній,
зокрема, говориться, що діяльність органів прокуратури
спрямована на всебічне утвердження верховенства зако-
ну, зміцнення правопорядку. Завдання органів прокурату-
ри полягають у захисті від неправомірних посягань:
1) закріплених Конституцією України незалежності
республіки, суспільного та державного ладу, політичної та
економічної систем, прав національних груп і територіаль-
них утворень;
2) гарантованих Конституцією, іншими законами
України та міжнародними правовими актами соціально-
економічних, політичних, особистих прав і свобод люди-
ни і громадянина;
3) основ демократичного устрою державної влади,
правового статусу місцевих Рад народних депутатів, орга-
нів територіального громадського самоврядування.
Як видно з цього формулювання Закону, завданнями
прокурорського нагляду є захист різноманітних суспіль-
них.та особистих цінностей і благ. Це й зрозуміло, оскіль-
ки, запобігаючи будь-якому правопорушенню, прокура-
тура так чи інакше захищає не тільки суб'єктивні права та
інтереси організацій і громадян, а й засади нашого су-
1 1 — «Загальні положення»;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72
становише прокуратури у системі поділу влад (законода-
вчої, виконавчої та судової).
Ми вважаємо, що прокуратура виконує в механізмі
держави особливу, тільки їй властиву функцію і ні за сво-
єю генезою, ні за характером повноважень не входить до
структури органів законодавчої, виконавчої або судової
влади.
Так, включення прокуратури у судову систему зробить
її неспроможною впливати на суд з метою забезпечення
ефективного механізму «стримувань і противаг» проти зло-
вживань незалежністю судовою владою.
Викликають також заперечення пропозиції щодо вклю-
чення прокуратури до складу Міністерства юстиції або іншої
структури виконавчої влади, тому що це істотно могло б змі-
нити рівень і зміст її наглядової функції: нагляд за дотриман-
ням законів перетворився б на відомчий контроль.
Історичний досвід свідчить: за увесь час існування
прокуратури були прибічники обмеження повноважень
прокурорського нагляду, перетворення прокуратури у до-
даток до судової влади. Так, у царській Росії прокуратура
зазнала змін, пройшовши шлях від органу нагляду за ви-
конанням законів — «ока государєвого» до придатка су-
дів, шо займався з 1864 р. порушенням кримінального
переслідування і підтриманням обвинувачення.
Однак ці кардинальні перетворення змісту діяльності
прокуратури отримали неоднозначну оцінку серед право-
знавців того часу. Так, видатний правник А. Коні писав з
цього приводу: «Скасування прав і обов'язків по нагляду
за ходом позасудових справ слід визнати великою помил-
кою укладачів Судових Статутів. Здійснена зміна в хара-
ктері діяльності може бути і мала красивий вигляд з тео-
ретичної точки зору, але і суперечила умовам нашого
щБО Організація судових та правоохоронних органів
адміністративного життя і йшла врозріз з внутрішніми
потребами нашого губернського устрою»1.
Це висловлювання А. Коні актуально і в наші дні. Як
вірно помітив О. Сокольський, «прокурорський нагляд
засновувався в Росії в переломні моменти, коли влада круто
змінювала курс і політика йшла врозріз із суспільним укла-
дом, який вже існував. Так було за часів Петра Першого, а
також у післяреволюційні роки при переході до НЕПу»2.
У Конституції України ст.ст. 121—123, присвячені про-
куратурі, містяться в окремому розділі (VII). Це свідчить
про те, що законодавець не відніс прокуратуру ні до однієї
з основних гілок влади. Однак, на наш погляд, така обста-
вина не надала можливості поставити крапку в дискусії
про правове становище органів прокуратури, оскільки
залишилась невирішеною низка питань, які можна буде
розв'язати тільки після прийняття Закону України «Про
прокуратуру» в новій редакції.
В нинішній час Україна зазнає переломного моменту,
що супроводжується кризовими явищами в усіх сферах
державного і суспільного життя, що саме по собі покладає
на державу обов'язок по захисту конституційних прав і
інтересів'грбмадян. Інструментом у вирішенні цього зав-
дання має бути незалежна від будь-яких органів держав-
ної влади прокуратура України.
При цьому слід виходити з того, що: а) підпорядкуван-
ня прокуратури виконавчій або судовій владі може зруйну-
вати систему «стримувань і противаг», що склалася в дер-
жаві; б) жоден із існуючих державних органів не в змозі взя-
ти на себе наглядову функцію прокуратури за дотриманням
законів; в) реальності вимагають більш повного розкрит-
тя правозахисноґо потенціалу прокуратури як органу забез-
печення верховенства Конституції і законів України.
Разом з тим підсилення правозахисноґо потенціалу
прокуратури може бути забезпечене шляхом зміщення
1 Кони А. Ф. За последние годьі. — СПб., 1898. — С. 69.
2 Научная информация по вопросам борьбьі с преступностью.
1989.-№9.-С. 29.
Розділ VII. Органи прокуратури України
пріоритетів її діяльності на користь захисту конституцій-
них прав і свобод громадян, перш за все недостатньо со-
ціальне захищених.
Характеристика і поняття прокурорського нагляду,
форми та методи його здійснення є предметом самостій-
ної навчальної дисципліни «Прокурорський нагляд в
Україні». У цьому розділі передбачається висвітлення ор-
ганізаційних аспектів: завдань, системи, структури, по-
рядку формування органів прокуратури тощо.
§ 3. Правові засади діяльності та завдання органів
прокуратури України
Правовими засадами діяльності органів прокурату-
ри є Конституція України, Закон України «Про проку-
ратуру», інші законодавчі акти (кримінально-процесу-
альне, цивільне процесуальне, адміністративне, трудо-
ве законодавство тощо). Цими законами визначаються
повноваження прокурора, організація, засади та поря-
док діяльності прокуратури. Так, у ст. З Закону «Про
прокуратуру» визначено, що органи прокуратури у
встановленому порядку в межах своєї компетенції ви-
рішують питання, що постають із загальновизнаних
норм міжнародного права, а також укладених Україною
міждержавних договорів, таких, наприклад, як догово-
ри про надання правової допомоги, про порядок зносин
прокурорів із судово-слідчими органами зарубіжних
держав тощо.
Діяльність органів прокуратури регламентують також
законодавчі акти, прийняті Верховною Радою України. До
них належать: Дисциплінарний статут прокуратури Укра-
їни, Положення про класні чини працівників органів про-
куратури України.
Крім згаданих нормативних актів, які регулюють ді-
яльність органів прокуратури, слід також назвати відомчі
акти, які видаються Генеральним прокурором України
відповідно до Закону «Про прокуратуру». До них належать
накази, вказівки, розпорядження, інструкції тощо.
Організація судових та правоохоронних органів
Закон «Про прокуратуру» складається з п'яти розді-
лів1 і містить 56 статей. У ньому визначено завдання орга-
нів прокуратури, компетенцію та повноваження, порядок
формування, систему та структуру, принципи організації
та діяльності, основні функції (напрямки діяльності),
роль та місце прокуратури в побудові демократичної, пра-
вової держави.
Завдання, що стоять перед органами прокуратури,
сформульовано у ст. 4 Закону «Про прокуратуру». В ній,
зокрема, говориться, що діяльність органів прокуратури
спрямована на всебічне утвердження верховенства зако-
ну, зміцнення правопорядку. Завдання органів прокурату-
ри полягають у захисті від неправомірних посягань:
1) закріплених Конституцією України незалежності
республіки, суспільного та державного ладу, політичної та
економічної систем, прав національних груп і територіаль-
них утворень;
2) гарантованих Конституцією, іншими законами
України та міжнародними правовими актами соціально-
економічних, політичних, особистих прав і свобод люди-
ни і громадянина;
3) основ демократичного устрою державної влади,
правового статусу місцевих Рад народних депутатів, орга-
нів територіального громадського самоврядування.
Як видно з цього формулювання Закону, завданнями
прокурорського нагляду є захист різноманітних суспіль-
них.та особистих цінностей і благ. Це й зрозуміло, оскіль-
ки, запобігаючи будь-якому правопорушенню, прокура-
тура так чи інакше захищає не тільки суб'єктивні права та
інтереси організацій і громадян, а й засади нашого су-
1 1 — «Загальні положення»;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72