громадянство України, на-
явність вищої юридичної освіти та необхідних ділових і
моральних якостей.
Слідчі СБУ і МВС, крім цього, проходять відповідну
військову службу в СБУ і державну службу в МВС.
Військовими слідчими призначаються офіцери, які
проходять військову службу або перебувають у запасі.
У прокуратурах обласного рівня є слідчі управління та
відділи, а у Генеральній прокуратурі України — управлін-
ня по розслідуванню особливо важливих справ.
Слідчий апарат органів МВС і СБУ складається із слід-
чих, старших слідчих, слідчих з особливо важливих справ
та старших слідчих з особливо важливих справ.
У міських і районних відділах (управліннях) внутріш-
ніх справ є слідчі групи і слідчі відділення, а в обласних і
прирівняних до них управліннях внутрішніх справ (МВС
України в АРК) — слідчі управління.
Слід зазначити, що Концепцією судово-правової ре-
форми передбачається створення єдиного слідчого апара-
ту. Думається, що таке об'єднання органів попереднього
слідства усуне «розпилення» сил, паралелізм у роботі,
сприятиме більш повному технічному оснащенню слід-
чих, посилить їх взаємодію з органами дізнання, що в ре-
зультаті підвищить рівень попереднього розслідування в
цілому. Згідно з Конституцією України органи попере-
днього слідства будуть реформовані в систему досудово-
го слідства. Так, в п. 9 Перехідних положень Конституції
України передбачається, що прокуратура продовжує ви-
конувати функцію попереднього слідства — до сформу-
вання системи досудового слідства і введення в дію зако-
нів, що регулюють її функціонування.
Розділ IX. Органи попереднього розслідування
Строк об'єднання слідчих апаратів прокуратури,
МВС та СБУ в єдину систему досудового слідства ні Кон-
ституцією, ні іншими нормативно-правовими актами
України не визначений. Це залежить від темпів реалізації
судово-правової реформи в цілому.
Контрольні запитання
1. Які завдання стоять перед органами попереднього розслідування?
2. Яка система органів дізнання?
3. Назвіть основні етапи розвитку інституту попереднього слідства.
4. Яка система попереднього слідства?
5. Які повноваження має начальник слідчого відділу щодо керів-
ництва слідством?
6. Які перспективи розвитку слідчого апарату в світлі Конституції
України?
Організація судових та правоохоронних органів
Розділ X
АДВОКАТУРА
§ 1. Становлення і розвиток інституту адвокатури
в Україні
Як самостійний правовий інститут адвокатура в Укра-
їні була запроваджена після проведення на початку 60-х
років XIX ст. судової реформи, в результаті якої поряд з
проголошенням таких демократичних принципів, як ві-
докремлення суду від адміністрації, загальний і рівний для
всіх суд, гласність процесу тощо, було закріплено й пра-
во обвинуваченого на захист1. Правову регламентацію
інститут адвокатури дістав за Судовими Статутами, зат-
вердженими 20 листопада 1864 р. Адвокати поділялися на
дві категорії — присяжних і приватних повірених.
Адвокатура формувалась на основі професіоналізму
та суворих вимог до особи присяжного повіреного, який
повинен був мати вищу юридичну освіту і практичний
стаж відповідної судової роботи протягом не менш п'яти
років. Обрання здійснювалось при окрузі судової палати
радою присяжних повірених. Приватними повіреними
могли бути громадяни, які досягли 18 років, за винятком
жінок. На відміну від присяжних повірених вони не мали
своєї корпоративної організації та могли виступати лише
в тих судах, до яких бути приписані і які здійснювали на-
гляд за їх діяльністю2.
1 В Україні адвокатура була визнана як окрема система, але не
об'єднана в професійний інститут, задовго до реформи 1864р. У Ли-
товському Статуті, що діяв в Україні до 1840 р., адвокатська діяльність
розглядалась як професія.
1 Більш детально про процес розвитку адвокатури див.: Васьков-
ский Е.В. Организация адвокатури. — СПб, 1893. — Ч. 1. — С. 1-5;
Історія адвокатури в Україні / За ред. Т. В. Варфоломєєвої, О. Д. Свя-
тоцького. — К., 1992; Святоцький О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура:
історія і сучасність. — К., 1997; Святоцький О.Д., Михеєнко М.М. Ад-
вокатура України. — К., 1997; Варфоломеева Т.В. Адвокатура в Укра-
ине. - К., 1998.____________________________ ' ^
Розділ X. Адвокатура
Характеризуючи українську адвокатуру періоду судо-
вої реформи 1864 р., слід зазначити, що вона відрізнялась
демократичними принципами організації, але вже з того
часу почали намічатися тенденції до контролю за діяльні-
стю адвокатури з боку держави. Незважаючи на наявність
прогресивних норм, що забезпечували всім громадянам
можливість одержання юридичної допомоги, вже в першо-
му правовому документі про адвокатуру мали місце обме-
ження її самостійності. Так, вже у 1879 р. організація рад
присяжних повірених була тимчасово припинена з пере-
данням їх функцій окружним судам. У тому ж році мініст-
ру юстиції було надано право виключати з адвокатури тих
приватних повірених, яких він визнавав негідними.
Залежність адвокатури від держави, втручання в її ді-
яльність, що мали місце після створення цього правово-
го інституту, в роки радянської влади досягли свого апо-
гею. Після повного знищення адвокатури у 1917 р. насту-
пне її створення будувалось на концептуально нових під-
ходах до її організації та функціонування і полягало у під-
контрольності і по суті підпорядкованості її державним
органам1.
У перші післяжовтневі роки були створені колегії пра-
возаступників у народних судах та окремі — при револю-
ційних трибуналах. Всі правозаступники перебували на
державній службі і одержували заробітну плату, що свід-
чить про значне одержавлення адвокатури, обмеження
професійної свободи та незалежності адвокатів.
Колегії захисників створювались при губернських від-
ділах юстиції (потім — при губернських судах), їх перший
склад затверджувався президією губернського виконавчо-
го комітету за поданням відділу юстиції. Положення про
комісії захисників 1922 р. передбачало право членів ко-
легії вести практику індивідуально, у приватних кабінетах,
разом з тим зобов'язувало їх чергувати у юридичних кон-
сультаціях2. Таким чином, невідома дореволюційній адво-
1 Див.: Варфоломеева Т.В. Вказ. праця. — С. 15.
2 Див.: Синайский З.Д. У истоков советской адвокатури //Сов.
юстиция. — 1967. — № 21. — С. 19.
Організація судових та правоохоронних органів
катурі функція організації юридичної допомоги населен-
ню одержала обов'язковий характер.
Індивідуальна форма діяльності адвокатів відповіда-
ла суспільно-політичним умовам того часу, зокрема умо-
вам нової економічної політики. Однак у подальшому все
більше визначалась необхідність іншої форми цієї діяль-
ності1. У зв'язку з цим адвокатські кабінети почали само-
ліквідовуватися, а юридичні консультації — поступово
перетворюватися в основну організаційну форму діяль-
ності адвокатури.
Наступним етапом встановлення нагляду за адвокату-
рою з боку держави та обмеження її незалежності було
створення у 1937 р. у структурі НКЮ УРСР відділу судо-
вого захисту і юридичної допомоги населенню, на який
покладалось здійснення загального керівництва, нагляду
за діяльністю колегій захисників, підпорядкованих НКЮ.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72
явність вищої юридичної освіти та необхідних ділових і
моральних якостей.
Слідчі СБУ і МВС, крім цього, проходять відповідну
військову службу в СБУ і державну службу в МВС.
Військовими слідчими призначаються офіцери, які
проходять військову службу або перебувають у запасі.
У прокуратурах обласного рівня є слідчі управління та
відділи, а у Генеральній прокуратурі України — управлін-
ня по розслідуванню особливо важливих справ.
Слідчий апарат органів МВС і СБУ складається із слід-
чих, старших слідчих, слідчих з особливо важливих справ
та старших слідчих з особливо важливих справ.
У міських і районних відділах (управліннях) внутріш-
ніх справ є слідчі групи і слідчі відділення, а в обласних і
прирівняних до них управліннях внутрішніх справ (МВС
України в АРК) — слідчі управління.
Слід зазначити, що Концепцією судово-правової ре-
форми передбачається створення єдиного слідчого апара-
ту. Думається, що таке об'єднання органів попереднього
слідства усуне «розпилення» сил, паралелізм у роботі,
сприятиме більш повному технічному оснащенню слід-
чих, посилить їх взаємодію з органами дізнання, що в ре-
зультаті підвищить рівень попереднього розслідування в
цілому. Згідно з Конституцією України органи попере-
днього слідства будуть реформовані в систему досудово-
го слідства. Так, в п. 9 Перехідних положень Конституції
України передбачається, що прокуратура продовжує ви-
конувати функцію попереднього слідства — до сформу-
вання системи досудового слідства і введення в дію зако-
нів, що регулюють її функціонування.
Розділ IX. Органи попереднього розслідування
Строк об'єднання слідчих апаратів прокуратури,
МВС та СБУ в єдину систему досудового слідства ні Кон-
ституцією, ні іншими нормативно-правовими актами
України не визначений. Це залежить від темпів реалізації
судово-правової реформи в цілому.
Контрольні запитання
1. Які завдання стоять перед органами попереднього розслідування?
2. Яка система органів дізнання?
3. Назвіть основні етапи розвитку інституту попереднього слідства.
4. Яка система попереднього слідства?
5. Які повноваження має начальник слідчого відділу щодо керів-
ництва слідством?
6. Які перспективи розвитку слідчого апарату в світлі Конституції
України?
Організація судових та правоохоронних органів
Розділ X
АДВОКАТУРА
§ 1. Становлення і розвиток інституту адвокатури
в Україні
Як самостійний правовий інститут адвокатура в Укра-
їні була запроваджена після проведення на початку 60-х
років XIX ст. судової реформи, в результаті якої поряд з
проголошенням таких демократичних принципів, як ві-
докремлення суду від адміністрації, загальний і рівний для
всіх суд, гласність процесу тощо, було закріплено й пра-
во обвинуваченого на захист1. Правову регламентацію
інститут адвокатури дістав за Судовими Статутами, зат-
вердженими 20 листопада 1864 р. Адвокати поділялися на
дві категорії — присяжних і приватних повірених.
Адвокатура формувалась на основі професіоналізму
та суворих вимог до особи присяжного повіреного, який
повинен був мати вищу юридичну освіту і практичний
стаж відповідної судової роботи протягом не менш п'яти
років. Обрання здійснювалось при окрузі судової палати
радою присяжних повірених. Приватними повіреними
могли бути громадяни, які досягли 18 років, за винятком
жінок. На відміну від присяжних повірених вони не мали
своєї корпоративної організації та могли виступати лише
в тих судах, до яких бути приписані і які здійснювали на-
гляд за їх діяльністю2.
1 В Україні адвокатура була визнана як окрема система, але не
об'єднана в професійний інститут, задовго до реформи 1864р. У Ли-
товському Статуті, що діяв в Україні до 1840 р., адвокатська діяльність
розглядалась як професія.
1 Більш детально про процес розвитку адвокатури див.: Васьков-
ский Е.В. Организация адвокатури. — СПб, 1893. — Ч. 1. — С. 1-5;
Історія адвокатури в Україні / За ред. Т. В. Варфоломєєвої, О. Д. Свя-
тоцького. — К., 1992; Святоцький О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура:
історія і сучасність. — К., 1997; Святоцький О.Д., Михеєнко М.М. Ад-
вокатура України. — К., 1997; Варфоломеева Т.В. Адвокатура в Укра-
ине. - К., 1998.____________________________ ' ^
Розділ X. Адвокатура
Характеризуючи українську адвокатуру періоду судо-
вої реформи 1864 р., слід зазначити, що вона відрізнялась
демократичними принципами організації, але вже з того
часу почали намічатися тенденції до контролю за діяльні-
стю адвокатури з боку держави. Незважаючи на наявність
прогресивних норм, що забезпечували всім громадянам
можливість одержання юридичної допомоги, вже в першо-
му правовому документі про адвокатуру мали місце обме-
ження її самостійності. Так, вже у 1879 р. організація рад
присяжних повірених була тимчасово припинена з пере-
данням їх функцій окружним судам. У тому ж році мініст-
ру юстиції було надано право виключати з адвокатури тих
приватних повірених, яких він визнавав негідними.
Залежність адвокатури від держави, втручання в її ді-
яльність, що мали місце після створення цього правово-
го інституту, в роки радянської влади досягли свого апо-
гею. Після повного знищення адвокатури у 1917 р. насту-
пне її створення будувалось на концептуально нових під-
ходах до її організації та функціонування і полягало у під-
контрольності і по суті підпорядкованості її державним
органам1.
У перші післяжовтневі роки були створені колегії пра-
возаступників у народних судах та окремі — при револю-
ційних трибуналах. Всі правозаступники перебували на
державній службі і одержували заробітну плату, що свід-
чить про значне одержавлення адвокатури, обмеження
професійної свободи та незалежності адвокатів.
Колегії захисників створювались при губернських від-
ділах юстиції (потім — при губернських судах), їх перший
склад затверджувався президією губернського виконавчо-
го комітету за поданням відділу юстиції. Положення про
комісії захисників 1922 р. передбачало право членів ко-
легії вести практику індивідуально, у приватних кабінетах,
разом з тим зобов'язувало їх чергувати у юридичних кон-
сультаціях2. Таким чином, невідома дореволюційній адво-
1 Див.: Варфоломеева Т.В. Вказ. праця. — С. 15.
2 Див.: Синайский З.Д. У истоков советской адвокатури //Сов.
юстиция. — 1967. — № 21. — С. 19.
Організація судових та правоохоронних органів
катурі функція організації юридичної допомоги населен-
ню одержала обов'язковий характер.
Індивідуальна форма діяльності адвокатів відповіда-
ла суспільно-політичним умовам того часу, зокрема умо-
вам нової економічної політики. Однак у подальшому все
більше визначалась необхідність іншої форми цієї діяль-
ності1. У зв'язку з цим адвокатські кабінети почали само-
ліквідовуватися, а юридичні консультації — поступово
перетворюватися в основну організаційну форму діяль-
ності адвокатури.
Наступним етапом встановлення нагляду за адвокату-
рою з боку держави та обмеження її незалежності було
створення у 1937 р. у структурі НКЮ УРСР відділу судо-
вого захисту і юридичної допомоги населенню, на який
покладалось здійснення загального керівництва, нагляду
за діяльністю колегій захисників, підпорядкованих НКЮ.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72