Ці конституційні вимоги визначають зміст діяльності пра-
воохоронних органів, ставлять їх.у встановлені законом
рамки, впливають на основи їх організації.
Таку ж спрямованість мають положення розділу VIII
Конституції України «Правосуддя», де зосереджені ос-
новні вимоги до порядку і умов здійснення судової влади,
засад організації органів, на які покладається реалізація
цієї влади. Серед них — положення про те, що правосуд-
дя може здійснюватися виключно судами, що організу-
ються відповідно до закону; судді при здійсненні право-
суддя незалежні і підкоряються лише закону; розгляд су-
дових справ повинен бути відкритим, змагальним і т. ін.
Чимало принципових конституційних положень мі-
ститься в інших розділах Конституції України. До них
можна віднести ті, що стосуються Конституційного Суду
України (розділ-ХІІ), прокуратури (розділ VII), адвркатуг
ри(ст. 59Х
Заслуговує на увагу розділ XV Конституції України
«Перехідні положення», зокрема пункти 9,12 і 13, що сто-
суються термінів і порядку приведення у відповідність з
Конституцією судової системи і системи органів проку-
ратури, а також порядку арешту, тримання під вартою і
затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, по-
рядку проведення огляду і обшуку житла або іншого во-
лодіння особи.,,,. ... ,
Значення конституційних положень полягає, крім
іншого, у тому, що вони маютьстосовно всіх нормативних
актів, що видаються в Україні, найвищу юридичну силу, є
обов'язковими до виконання.
В останні роки все більша увага приділяється підви-
щенню ролі міжнародних (міждержавних) договорів, у
тому числі з питань, пов'язаних безпосередньо з орга-
Розділ І. Основні поняття, предмет, система...
нізацією і діяльністю судів та інших правоохоронних
органів.
Стосовно міжнародних договорів у ст. 9 Конституції
України говориться: «Чинні міжнародні договори, згода
на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,
є частиною національного законодавства України».
Серед міжнародних договорів особливо виділяють-
ся Міжнародний пакт про цивільні і політичні права
людини і Міжнародний пакт про економічні, соціальні
і культурні права (схвалені Генеральною Асамблеєю
ООН 16 грудня 1966 р.), Конвенція прав людини і осно-
вних свобод від 4 листопада 1950 р. Ці нормативні акти
ратифіковані Україною, є частиною її національного
законодавства і обов'язкові до виконання на всій її те-
риторії
Значна увага має приділятися міжнародним докумен-
там, схваленим Генеральною Асамблеєю ООН у різні роки,
зокрема Загальній декларації прав людини, Факультатив-
ному протоколу до Міжнародного пакту про цивільні і по-
літичні права, Міжнародній конвенції про ліквідацію всіх
форм расової дискримінації, Конвенції проти катувань та
інших жорстоких, нелюдських і таких, що принижують гід-
ність, видів покарання, а також Основним принципам не-
залежності судових органів. Ці нормативні акти містять
авторитетну реґламентаціюпитань, пов'язаних з оскаржен-
ням несправедливих, з погляду зацікавлених осіб, рішень
вищих судових інстанцій України в міждержавні органи,
покликані захищати права свободи людини, наприклад, у
Європейський суд з прав людини. Така можливість оскар-
ження прямо передбачена ч. 4 ст. 55 Конституції України.
Що стосується останнього з названих документів, то його
вивчення дозволяє одержати уявлення про те, як повинні
вирішуватися питання забезпечення принципу незалеж-
ності судової влади.
Певне місце серед джерел дисципліни, що вивчаєть-
ся, посідає група нормативно-правових актів про судову
владу. До них належать закони України «Про статус суд-
дів», «Про Конституційний Суд України», «Про судоустрій
Організація судових та правоохоронних органів
України», «Про арбітражний суд», «Про органи суд-
дівського самоврядування», «Про Вищу раду юстиції».
До нормативно-правових актів, що стосуються органів
прокуратури, належать: Закон України «Про прокуратуру»,
Положення про класні чини працівників органів прокура-
тури, Дисциплінарний статут прокуратури України.
У Законі України «Про прокуратуру» досить детально
вирішені всі основні питання, як-то: поняття і зміст про-
курорського нагляду, принципи організації і діяльності
прокуратури, функції прокурорського нагляду, система
органів прокуратури, повноваження прокурорів, статус
працівників прокуратури. Положення даного Закону уточ-
нюють, доповнюють і розвивають те, що записано в роз-
ділі VII Конституції України, присвяченому прокуратурі.
Численною є група нормативно-правових актів, що
регламентують розслідування злочинів. До них належать:
закони України «Про міліцію», «Про Службу безпеки
України», «Про державну податкову службу України»,
«Про Державний кордон України», «Про оперативно-роз-
шукову діяльність», Положення про Міністерство внутрі-
шніх справ України, Митний кодекс України, Криміналь-
но-процесуальний кодекс України (далі — КПК). Це по-
яснюється тим, що виявлення і розслідування злочинів т-
діяльність неоднорідна. Вона складається з трьох видів:
оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудово-
го слідства. До того ж, особливістю реалізації цієї діяль-
ності є те, що вона покладається на багато які органи з
урахуванням їх профілю.
Зрозуміло, в рамках дисципліни, що вивчається, немає
необхідності досконально засвоювати повний зміст норма-
тивно-правових актів, що регламентують цю діяльність. Це
буде зроблено при вивченні матеріалу в інших дисциплінах.
Однак положення, що стосуються кола органів, які вияв-
ляють і розслідують злочини, їх структури, основних пов-
новажень, взаємодії між собою та іншими державними і
недержавними органами, засвоювати необхідно.
Надання кожному правової допомоги є багатогран-
ною правоохоронною функцією. Серед нормативно-пра-
Розділ І. Основні поняття, предмет, система...
вових актів, що її регламентують, основним слід вважати
Закон України «Про адвокатуру», який, безсумнівно, по-
трібно погоджувати з положеннями Конституції України
і законів, що визначають права і обов'язки тих, хто надає
правову допомогу (наприклад, з КПК, Цивільним проце-
суальним кодексом України, Арбітражним процесуаль-
ним кодексом України, Кодексом України про адмініст-
ративні правопорушення). У цю групу включаються та-
кож нормативно-правові акти, що стосуються статусу ад-
вокатів: Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну
комісію адвокатури і Положення про Вищу кваліфікацій-
ну комісію адвокатури.
Нарешті, остання група нормативно-правових актів є
не настільки численною. До неї належать Положення про
Міністерство юстиції України і Закон України «Про нота-
ріат», атако*деякі із вже зазначених актів (закони Укра-
їни «Про статус судів», «Про Конституційний Суд Украї-
ни», «Про судоустрій України», «Про арбітражний суд»,
«Про органи суддівського самоврядування»). В них міс-
тяться положення, що мають відношення до регламен-
тації складного комплексу дій по здійсненню такої право-
охоронної функції, як організаційне забезпечення судів та
інших правоохоронних органів.
Відповідно до Конституції України і сформульованих
в юридичній доктрині установок нормативно-правові
акти про правоохоронні органи вишиковуються в певну
ієрархічну структуру.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72