Спеціалі-
?0| Організація судових та правоохоронних органів
зація дозволяє краще вивчити законодавство, судову
практику, методику вирішення справ. Цей принцип роз-
поділу називається функціональним, або предметним.
Концепція судово-правової реформи визнає спеціаліза-
цію суддів важливим етапом переходу до спеціалізації су-
дів. На початковому етапі судово-правової реформи пе-
редбачається введення в районних (міських) судах поса-
ди судді з адміністративних справ, а на наступних етапах
— створення адміністративних судів як спеціалізованих.
Районний (міський) суд як державна установа скла-
дається також з апарату суду. «З метою забезпечення ро-
боти суддів по здійсненню правосуддя, узагальненню
судової практики та іншої діяльності в Україні існують
апарати судів. Структура і штатна чисельність апарату
районного (міського) суду затверджується начальника-
ми Головного управління Міністерства юстиції в Авто-
номній Республіці Крим, управлінь юстиції в областях,
містах Києві та Севастополі в межах штатної чисель-
ності та фонду заробітної плати» (ст. 67 Закону «Про
судоустрій України»).
Апарат суду складається з секретарів суду, секретарів
судових,засідань, дйоводів-машиністок, кур'єрів. Залеж-
но від обсягу роботи в суді можуть бути введені додаткові
посади завідувача канцелярії, консультанта, архіваріуса.
Діяльність апарату суду полягає у створенні належних
умов для його чіткої роботи.
На канцелярію районного (міського) суду поклада-
ється ведення діловодства. Його організація в суді визна-
чається відповідною інструкцією Міністерства юстиції
України.
Оформлення документів і справ, що надходять до суду
і виходять з нього, їх реєстрація, облік руху, контроль за
виконанням складають сутність діловодства суду. Завіду-
вач канцелярії (секретар суду) організовує роботу канце-
лярії, керує секретарями суду, експедицією та архівом.
Секретарі судових засідань беруть участь у підготовці до
слухання кримінальних і цивільних справ: оформлюють
виклики учасників процесу, ведуть протокол судового за-
Розділ IV. Судова система
сідання, оформлюють справи після їх огляду, готують
копії вироків, рішень, ухвал, постанов, під керівництвом
суддів готують запити до різних установ і організацій, ви-
моги про надання необхідних документів, оформлюють
повістки.
Керівництво роботою канцелярії суду здійснює голо-
ва районного (міського) суду.
Повноваження голови районного суду закріплені у
ст. 25 Закону «Про судоустрій України», їх можна розділи-
ти на дві групи: перша обумовлена його статусом судді,
друга — статусом керівника судової установи.
• Голова районного (міського) суду:
1) головує в судових засіданнях, призначає суддів як
головуючих у судових засіданнях, розподіляє обов'язки
між суддями; ' ,
2) веде особистий прийом, організовує роботу суду
щодо прийому громадян, розгляду пропозицій, заяв та
скарг;
3) керує вивченням та узагальненням судової практи-
ки і веденням судової статистики; вносить подання до
державних органів, громадських організацій про усунен-
ня порушень закону, причин і умов, що сприяли вчинен-
ню правопорушень;
4) керує роботою канцелярії суду;
5) організовує роботу по підвищенню кваліфікації
працівників суду.
Голова районного (міського) суду може здійснювати
інші повноваження, надані йому законодавством.
У разі тимчасової відсутності (хвороба, відпустка
тошо) голови суду та його заступника виконання обов'я-
зків голови покладається начальником Головного управ-
ління Міністерства юстиції України в АРК, управлінь
юстиції в областях, містах Києві та Севастополі за узго-
дженням з головою Верховного суду АРК, обласного,
Київського та Севастопольського міських судів на одно-
го з суддів цього суду.
Організація судових та правоохоронних органів
Контрольні запитання
І. Які повноваження районного (міського) суду з розгляду кри-
мінальних справ?
2. Які повноваження районного (міського) суду з розгляду
цивільних справ?
3. Які види діяльності, крім відправлення правосуддя, здійсню-
ються районними судами?
4. Чим займається апарат суду? -,.
§ 3. Верховний суд Автономної Республіки Крим,
обласні суди, суди міст Києва
та Севастополя
Верховний суд АРК, обласні суди, суди міст Києва та
Севастополя є вищими відносно районних (міських) су-
дів і складають другу ланку судової системи. Вони здійс-
нюють нагляд за судовою діяльністю районних (міських)
судів, розташованих на території відповідно АРК, облас-
тей, міст Києва та Севастополя.
Порядок створення, структура, компетенція та загаль-
на організація діяльності цих судів визначаються Консти-
туцією України, законами «Про судоустрій України» та
«Про статус суддів».
Верховний суд АРК, обласні суди, міські суди Києва
та Севастополя в цілому є рівними за сво'їм становищем у
судовій системі. Нагляд за їх судовою діяльністю здійснює
Верховний Суд України.
Порядок формування суду. Кількісний склад Верхов-
ного суду АРК, обласного, Київського та Севастопольсь-
кого міських судів визначається Президентом України за
поданням Міністра юстиції України.
До суддів цих судів порівняно з суддями районної (мі-
ської) ланки закон ставить додаткові вимоги, що стосу-
ються більшого життєвого і професійного досвіду. Так,
суддями цих судів можуть бути громадяни України, що
досягли на день обрання 30-річного віку і мають стаж ро-
боти у галузі права не менше п'яти років, у тому числі не
Розділ IV. Судова система
менше трьох років на посаді судді. Всі судді цих судів оби-
раються на посаду Верховною Радою України.
Оскільки відповідно до ч. З ст. 17 КПК кримінальні
справи про злочини, за які законом передбачена можли-
вість призначення покарання у вигляді довічного ув'яз-
нення, в суді першої інстанції розглядаються судом у
складі двох суддів і трьох народних засідателів (а всі спра-
ви про ці злочини підсудні судам другої ланки), в цих су-
дах діє інститут народних засідателів.
Народні засідателі цих судів обираються за поданням
голів Верховного суду АРК, обласного, Київського та Се- ,
вастопольського міських судів у необхідній кількості від-
повідно Верховною Радою АРК, обласними, Київською та
Севастопольською міськими радами строком на п'ять
років. Закон «Про судоустрій України» (ст. 55) передбачає
певні вимоги до кандидатів у народні засідателі. Так, на-
родним засідателем цих судів може бути громадянин
України, який досяг на день обрання 30-річного віку1.
Верховний суд АРК, обласний, Київський та Севасто-
польський міські суди діють у складі: 1) президії суду; 2)
судової колегії з цивільних справ; 3) судової колегії з кри-
мінальних справ.
У межах своїх повноважень ці суди:
- розглядають справи як суди першої інстанції, у ка-
саційному порядку, порядку нагляду і за нововиявленими
обставинами;
- здійснюють нагляд за судовою діяльністю районних
(міських) судів, міжрайонних (окружних) судів;
- вивчають і узагальнюють судову практику, аналізу-
ють судову статистику;
1 Законом не встановлено порядок підбору кандидатур, рекомен-
дованих до обрання народними засідателями.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72
?0| Організація судових та правоохоронних органів
зація дозволяє краще вивчити законодавство, судову
практику, методику вирішення справ. Цей принцип роз-
поділу називається функціональним, або предметним.
Концепція судово-правової реформи визнає спеціаліза-
цію суддів важливим етапом переходу до спеціалізації су-
дів. На початковому етапі судово-правової реформи пе-
редбачається введення в районних (міських) судах поса-
ди судді з адміністративних справ, а на наступних етапах
— створення адміністративних судів як спеціалізованих.
Районний (міський) суд як державна установа скла-
дається також з апарату суду. «З метою забезпечення ро-
боти суддів по здійсненню правосуддя, узагальненню
судової практики та іншої діяльності в Україні існують
апарати судів. Структура і штатна чисельність апарату
районного (міського) суду затверджується начальника-
ми Головного управління Міністерства юстиції в Авто-
номній Республіці Крим, управлінь юстиції в областях,
містах Києві та Севастополі в межах штатної чисель-
ності та фонду заробітної плати» (ст. 67 Закону «Про
судоустрій України»).
Апарат суду складається з секретарів суду, секретарів
судових,засідань, дйоводів-машиністок, кур'єрів. Залеж-
но від обсягу роботи в суді можуть бути введені додаткові
посади завідувача канцелярії, консультанта, архіваріуса.
Діяльність апарату суду полягає у створенні належних
умов для його чіткої роботи.
На канцелярію районного (міського) суду поклада-
ється ведення діловодства. Його організація в суді визна-
чається відповідною інструкцією Міністерства юстиції
України.
Оформлення документів і справ, що надходять до суду
і виходять з нього, їх реєстрація, облік руху, контроль за
виконанням складають сутність діловодства суду. Завіду-
вач канцелярії (секретар суду) організовує роботу канце-
лярії, керує секретарями суду, експедицією та архівом.
Секретарі судових засідань беруть участь у підготовці до
слухання кримінальних і цивільних справ: оформлюють
виклики учасників процесу, ведуть протокол судового за-
Розділ IV. Судова система
сідання, оформлюють справи після їх огляду, готують
копії вироків, рішень, ухвал, постанов, під керівництвом
суддів готують запити до різних установ і організацій, ви-
моги про надання необхідних документів, оформлюють
повістки.
Керівництво роботою канцелярії суду здійснює голо-
ва районного (міського) суду.
Повноваження голови районного суду закріплені у
ст. 25 Закону «Про судоустрій України», їх можна розділи-
ти на дві групи: перша обумовлена його статусом судді,
друга — статусом керівника судової установи.
• Голова районного (міського) суду:
1) головує в судових засіданнях, призначає суддів як
головуючих у судових засіданнях, розподіляє обов'язки
між суддями; ' ,
2) веде особистий прийом, організовує роботу суду
щодо прийому громадян, розгляду пропозицій, заяв та
скарг;
3) керує вивченням та узагальненням судової практи-
ки і веденням судової статистики; вносить подання до
державних органів, громадських організацій про усунен-
ня порушень закону, причин і умов, що сприяли вчинен-
ню правопорушень;
4) керує роботою канцелярії суду;
5) організовує роботу по підвищенню кваліфікації
працівників суду.
Голова районного (міського) суду може здійснювати
інші повноваження, надані йому законодавством.
У разі тимчасової відсутності (хвороба, відпустка
тошо) голови суду та його заступника виконання обов'я-
зків голови покладається начальником Головного управ-
ління Міністерства юстиції України в АРК, управлінь
юстиції в областях, містах Києві та Севастополі за узго-
дженням з головою Верховного суду АРК, обласного,
Київського та Севастопольського міських судів на одно-
го з суддів цього суду.
Організація судових та правоохоронних органів
Контрольні запитання
І. Які повноваження районного (міського) суду з розгляду кри-
мінальних справ?
2. Які повноваження районного (міського) суду з розгляду
цивільних справ?
3. Які види діяльності, крім відправлення правосуддя, здійсню-
ються районними судами?
4. Чим займається апарат суду? -,.
§ 3. Верховний суд Автономної Республіки Крим,
обласні суди, суди міст Києва
та Севастополя
Верховний суд АРК, обласні суди, суди міст Києва та
Севастополя є вищими відносно районних (міських) су-
дів і складають другу ланку судової системи. Вони здійс-
нюють нагляд за судовою діяльністю районних (міських)
судів, розташованих на території відповідно АРК, облас-
тей, міст Києва та Севастополя.
Порядок створення, структура, компетенція та загаль-
на організація діяльності цих судів визначаються Консти-
туцією України, законами «Про судоустрій України» та
«Про статус суддів».
Верховний суд АРК, обласні суди, міські суди Києва
та Севастополя в цілому є рівними за сво'їм становищем у
судовій системі. Нагляд за їх судовою діяльністю здійснює
Верховний Суд України.
Порядок формування суду. Кількісний склад Верхов-
ного суду АРК, обласного, Київського та Севастопольсь-
кого міських судів визначається Президентом України за
поданням Міністра юстиції України.
До суддів цих судів порівняно з суддями районної (мі-
ської) ланки закон ставить додаткові вимоги, що стосу-
ються більшого життєвого і професійного досвіду. Так,
суддями цих судів можуть бути громадяни України, що
досягли на день обрання 30-річного віку і мають стаж ро-
боти у галузі права не менше п'яти років, у тому числі не
Розділ IV. Судова система
менше трьох років на посаді судді. Всі судді цих судів оби-
раються на посаду Верховною Радою України.
Оскільки відповідно до ч. З ст. 17 КПК кримінальні
справи про злочини, за які законом передбачена можли-
вість призначення покарання у вигляді довічного ув'яз-
нення, в суді першої інстанції розглядаються судом у
складі двох суддів і трьох народних засідателів (а всі спра-
ви про ці злочини підсудні судам другої ланки), в цих су-
дах діє інститут народних засідателів.
Народні засідателі цих судів обираються за поданням
голів Верховного суду АРК, обласного, Київського та Се- ,
вастопольського міських судів у необхідній кількості від-
повідно Верховною Радою АРК, обласними, Київською та
Севастопольською міськими радами строком на п'ять
років. Закон «Про судоустрій України» (ст. 55) передбачає
певні вимоги до кандидатів у народні засідателі. Так, на-
родним засідателем цих судів може бути громадянин
України, який досяг на день обрання 30-річного віку1.
Верховний суд АРК, обласний, Київський та Севасто-
польський міські суди діють у складі: 1) президії суду; 2)
судової колегії з цивільних справ; 3) судової колегії з кри-
мінальних справ.
У межах своїх повноважень ці суди:
- розглядають справи як суди першої інстанції, у ка-
саційному порядку, порядку нагляду і за нововиявленими
обставинами;
- здійснюють нагляд за судовою діяльністю районних
(міських) судів, міжрайонних (окружних) судів;
- вивчають і узагальнюють судову практику, аналізу-
ють судову статистику;
1 Законом не встановлено порядок підбору кандидатур, рекомен-
дованих до обрання народними засідателями.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72