Призначеними на посади суддів Конституційного
Суду вважаються кандидати, які набрали найбільшу кіль-
Організація судових та правоохоронних органів
кість голосів депутатів, але більшеполовини голосів депу-
татів від конституційного складу Верховної Ради. Можли-
ва ситуація, за якої кілька кандидатів набрали однакову
кількість голосів і після їх призначення було б перевище-
но необхідне для призначення число суддів. Тому щодо
цих кандидатів проводиться повторне голосування. У разі
припинення повноважень судді Конституційного Суду,
який призначався парламентом України, Верховна Рада у
місячний строк призначає іншу особу на цю посаду. За
результатами голосування Головою Верховної Ради підпи-
суються постанови Верховної Ради України про призна-
чення суддів Конституційного Суду.
Закон «Про Конституційний Суд України» визначив
такий механізм обрання суддів Конституційного Суду від
з'їзду суддів України загальної юрисдикції. Цей з'їзд за
пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням
більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду визначає кан-
дидатури на посади суддів Конституційного Суду для
включення в бюлетені для таємного голосування. Призна-
ченим на посаду судді Конституційного Суду вважається
кандидат, який у результаті таємного голосування одержав
більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду судців
України. Якщо голосування проводиться щодо кандида-
тур, число яких перевищує квоту для призначення на по-
сади суддів Конституційного Суду, призначеними вважа-
ються кандидати, які набрали більше голосів, ніж інші
кандидати на ці посади. У разі припинення повноважень
судді Конституційного Суду, який призначався з'їздом
суддів України, цей з'їзд у тримісячний строк призначає
іншу особу на цю посаду. За результатами голосування
головуючим і секретарем з'їзду підписуються рішення
з'їзду суддів України про призначення суддів Конститу-
ційного Суду.
Голова Конституційного Суду обирається на спеціаль-
ному пленарному засіданні Конституційного Суду із скла-
ду суддів Конституційного Суду лише на один трирічний
строк таємним голосуванням. Він очолює Конституцій-
ний Суд та організовує його діяльність.
Розділ IV. Судова система
Голова Конституційного Суду має двох заступників, які
обираються за пропозицією Голови Конституційного Суду
лише на один трирічний строк таємним голосуванням.
Конституційне судочинство здійснюється в колегіях
суддів для розгляду питань щодо відкриття провадження у
справах за конституційним поданням чи конституційним
зверненням, засіданнях Конституційного Суду та пленар-
них засіданнях Конституційного Суду. Для організації ро-
боти в Конституційному Суді формуються Секретаріат,
постійні і тимчасові комісії, Архів, Бібліотека, Науково-
консультативна рада. Друкованим органом Конституцій-
ного Суду є «Вісник Конституційного Суду України».
Для з'ясування правової природи Конституційного
Суду України як органу конституційного судочинства важ-
ливо визначити його завдання і принципи діяльності. Від-
повідно до ст. 2 Закону «Про Конституційний Суд Украї-
ни» завданням Конституційного Суду України є гаранту-
вання верховенства Конституції України як Основного
Закону держави на всій території України.
Основні принципи діяльності Конституційного Суду
закріплені в ст.ст. 4, 27, 28, 56 Закону «Про Конституцій-
ний Суд України» і багато в чому подібні тим, що покла-
дені в основу організації і діяльності інших судів. Діяль-
ність Конституційного Суду ґрунтується на принципах
верховенства права, незалежності і недоторканності суд-
дів, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, дер-
жавної мови судочинства, повного і всебічного розгляду,
справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень.
Тут не згадується принцип законності. Це пояснюєть-
ся тим, що Конституційний Суд при здійсненні своїх пов-
новажень має керуватися вимогами не будь-якого закону
або іншого нормативного акта, а принципу верховенст-
ва права, тобто правовими положеннями і приписами
Конституції України. Не згадані також принципи пре-
зумпції невинності, забезпечення обвинуваченому права
на захист, участі представників народу у відправленні су-
дочинства, забезпечення права громадянина на судовий
захист, здійснення судочинства тільки судом. І це природ-
Організація судових та правоохоронних органів
но, оскільки Конституційний Суд не вершить правосуд-
дя по конкретних справах. Він здійснює конституційне
судочинство, в якому немає обвинувачених, підсудних та
їх захисників, позивачів і відповідачів. Громадянин може
брати участь у конституційному судочинстві у вкрай об-
межених випадках. Він може виступати тільки в ролі осо-
би, яка підтримує своє звернення — клопотання про офі-
ційне тлумачення Конституції і законів України з метою
забезпечення реалізації і захисту його конституційних
прав і свобод.
Своєрідність принципів діяльності Конституційного
Суду проявляється також у тому, що вони часом наповню-
ються дещо іншим змістом порівняно з принципами су-
дочинства в судах загальної юрисдикції. Наприклад,
принцип колегіальності конституційного судочинства не
допускає можливості притягнення до розгляду справ
представників народу, тому що питання, з яких Консти-
туційний Суд має право приймати рішення, вимагають від
тих, кому довірено брати участь у цьому, глибоких профе-
сійних знань в галузі права. Рішення приймаються, ви-
сновки даються тільки тими суддями, які брали участь у
розгляді матеріалів справи на засіданні; пленарному засі-
данні Конституційного Суду. Тимчасова відсутність судді
на засіданні, пленарному засіданні, на якому розгляда-
лись матеріали справи, справа, не перешкоджає участі
такого судді з правом вирішального голосу в прийнятті
рішення або даванні висновків у справі, за винятком тих
випадків, коли рішення приймалися, висновки давалися
в межах процесуальних дій, які виконувалися за відсут-
ності судді.
Усі судді Конституційного Суду є рівноправними під
час розгляду справ на засіданні Колегії суддів, на засі-
данні, пленарному засіданні Конституційного Суду. Голо-
вуючий на засіданні Колегії суддів, на засіданні, пленар-
ному засіданні не має права обмежувати суддів у можли-
вості ставити запитання учасникам засідань, знімати по-
ставлені суддями запитання, коментувати висловлюван-
ня та запитання суддів, учасників засідання. Судді Кон-
Розділ IV. Судова система
ституційного Суду під час засідань повинні утримуватись
від коментарів та реплік, від втручання у дії головуючого.
Принцип гласності судочинства в Конституційному
Суді може бути обмежений з дуже широких підстав. Якщо
в судах загальної юрисдикції закрите судове засідання в
обов'язковому порядку здійснюється для охорони держав-
ної таємниці, а в арбітражному — ще й для охорони комер-1
ційної таємниці, то в Конституційному Суді обов'язко-
вою підставою для обмеження гласності може бути потре-
ба в охороні будь-якої таємниці, у тому числі службової,
професійної таємниці, таємниці приватного життя грома-
дянина.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72