Наступні завоювання ще більше поси-
лили його. Важливе значення мали внутрішні фактори: три-
вале існування правової системи, республіканського устрою,
сильної держави, які гарантували права і свободи значної
частини населення, перш за все право приватної власності.
Велике значення в житті античного Риму мала освіта та на-
ука, римляни були найосвіченішими людьми тогочасної доби.
Не останню роль в економіці Риму відіграла експлуатація
рабської сили, що сприяло вивільненню певної частини лю-
дей від важкої праці і заняттям їх наукою, освітою, мистецт-
вом, літературою, поезією.
У III — IV ст. н. е. господарство Стародавнього Риму по-
чинає занепадати. Причиною кризи стало загострення вну-
трішніх суперечностей та конфліктів. Вичерпала себе рабо-
власницька система господарювання. Масові повстання рабів
розхитали підвалини Римської імперії. Знизилася продук-
тивність праці. Дешева, разом з тим малоефективна праця
рабів стримувала технічний прогрес. Економічні засади су-
спільства підривало витіснення з господарського життя дріб-
них власників. Різко зросла кількість паразитуючих елементів
з вільного населення, з міського плебсу, що вимагало додатко-
вих витрат держави і, як наслідок, посилення податкового
пресу.
Криза рабовласницького господарства в аграрному вироб-
ництві виявилася у зменшенні площі оброблюваних земель,
нерентабельності вілл та латифундій, поширенні екстенсивних
форм ведення господарства, його застої. Обмежувалася абсо-
лютна власність рабовласника над рабами. Заборонялося їх
вбивати, передавати сільських рабів без землі. Раби дістали
право церковного захисту.
/
мою виробничих відносин у сільському господарстві став ко-
лонат — латифундії дробили на парцели, до яких стали при-
кріпляти колонів — дрібних землеробів та рабів, відпущених
на волю. Колони займали проміжне становище між вільними
і рабами і мали певну зацікавленість у результаті своєї праці.
Економічний занепад охопив також ремесло і торгівлю.
Зменшилося населення міст. Ремісники і купці, професії яких
стали спадковими, закріплювалися за колегіями, державні за-
мовлення для них стали обов'язковими. Ремесла поступово
переміщувалися з міст у села. Ремісничі майстерні виникали
у маєтках великих землевласників. Вілли і латифундії пере-
творювалися на економічно замкнені господарства. Скороти-
лася зовнішня і внутрішня торгівля, грошовий обіг.
Зазнала краху завойовницька політика Риму, внаслідок чого
припинилося регулярне поповнення господарств рабами. Рим-
ська імперія об'єднувала різні народи, поступово почав про-
являтися сепаратизм провінцій, ними ставало дедалі важче
управляти, збирати податки і т. ін. Римська імперія втрачала
свою економічну єдність. Постійно посилювався натиск вар-
варів.
Стародавні римляни залишили людству величезну спадщи-
ну, якою уміло скористалися перш за все європейські народи.
На руїнах Стародавнього Риму виросла згодом європейська
християнська цивілізація.
Запитання і завдання для самоперевірки
1. Охарактеризуйте основні етапи господарської еволюції
первісного суспільства.
2- Перелічіть фактори, що зумовили перехід від привлас-
нюючого до відтворюючого господарства в період первісної
доби.
3. Які ви знаєте країни східного рабства? Розкрийте його
особливості.
4. Які галузі виробництва розвинули стародавні греки?
Якого рівня досягли їхня торгівля, фінанси, кредит?
родавньою Грецією нових земель.
6. Чому господарство Стародавнього Риму називають кла-
сичним?
7. Що вам відомо про римське сільське господарство, ремес-
ло, внутрішню і зовнішню торгівлю?
8. В чому полягала суть колонату?
9. Якими були економічні причини занепаду античного
рабовласницького суспільства?
ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРАЇН
ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ
СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (V — XV ст.)
1. Основні риси та періодизація феодального
господарства
Господарство епохи середньовіччя (феодальне господарство)
характеризується перш за все пануванням приватної власності
на землю. Основний дохід, а відтак і можливість вижити, люди
отримували від землі, яка вважалася головним багатством.
Особи, які нею володіли, як правило, панували в суспільстві.
Ієрархічна структура земельної власності, що ґрунтувалася на
васальних зв'язках, призводила до протиріччя між великою
власністю на землю і дрібним селянським володінням, яке
зберігалося. Селяни знаходилися в особистій, поземельній, су-
дово-адміністративній і військово-політичній залежності від
землевласників. Домінувало натуральне господарство. Обмін
відігравав другорядну роль. Майже всі багатства суспільства
створювалися ручною працею. Знаряддя праці були примітив-
ними. Енергія вітру і рік, вугілля і деревини почала викорис-
товуватися лише в пізньому середньовіччі і спочатку дуже
обмежено.
Місце людини в суспільстві, як правило, визначалося не її
особистими якостями чи заслугами, а походженням: син сеньйо-
ра ставав сеньйором, син селянина — селянином, син ремісни-
ка — ремісником.
Отже, в основі середньовічного господарства лежала влас-
ність феодалів на землю і їх неповна власність на виробників
— закріпачених селян. Селяни наділялися землею і мали своє
господарство. Користуючись землею феодала як наділом, вони
зобов'язані були за це обробити панську землю за допомогою
своїх знарядь або віддавати йому додатковий продукт своєї
праці — ренту (з лат. — повертаю, сплачую). Відомі три фор-
ми феодальної ренти: відробіткова (панщина), продуктова (на-
туральний оброк), грошова (грошовий оброк).
Основними формами господарської діяльності були: фео-
ремісничий цех, торгова гільдія. В цілому економіка була аграр-
но-ремісничою, що єднало її з господарством стародавніх циві-
лізацій і дало підставу називати цивілізацію, яка існувала до
кінця XV ст., аграрно-ремісничою, а суспільство — традиційним.
Розвиток господарства епохи середньовіччя можна поділити
на три періоди. У ранньому середньовіччі (V — X ст.) сфор-
мувалися і утвердилися визначальні риси феодального госпо-
дарства (період генези). XI — XV ст. — період зрілості фео-
дального господарства, внутрішня колонізація, розвиток міст,
ремесла і товарного виробництва. У пізньому середньовіччі
(XVI — перша половина XVIII ст.) зароджується ринкове гос-
подарство, з'являються ознаки індустріальної цивілізації. (Про
останній період — в наступному розділі.)
2. Форми землеволодіння та соціально-еконо-
мічні відносини в епоху середньовіччя
Генеза та розвиток нових господарських форм в середньо-
вічній Європі мали універсальні ознаки. Вони формувалися в
основному на соціально-економічній спадщині Римської імпе-
рії та господарських досягненнях германських племен.
Становлення середньовічного господарства яскраво просте-
жується на прикладі Королівства франків (V — IX ст.), яке
було створене германськими племенами франків на території
колишньої римської провінції — Північної Галлії (сучасної
Франції), а з VIII ст. опанувало більшу частину Західної Європи.
У V — VI ст. у Франкському королівстві відбувався про-
цес трансформації родової землеробської громади на сусідську
— марку, в якій переважало індивідуальне сімейне госпо-
дарство — основна виробнича ланка франкської общини.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81
лили його. Важливе значення мали внутрішні фактори: три-
вале існування правової системи, республіканського устрою,
сильної держави, які гарантували права і свободи значної
частини населення, перш за все право приватної власності.
Велике значення в житті античного Риму мала освіта та на-
ука, римляни були найосвіченішими людьми тогочасної доби.
Не останню роль в економіці Риму відіграла експлуатація
рабської сили, що сприяло вивільненню певної частини лю-
дей від важкої праці і заняттям їх наукою, освітою, мистецт-
вом, літературою, поезією.
У III — IV ст. н. е. господарство Стародавнього Риму по-
чинає занепадати. Причиною кризи стало загострення вну-
трішніх суперечностей та конфліктів. Вичерпала себе рабо-
власницька система господарювання. Масові повстання рабів
розхитали підвалини Римської імперії. Знизилася продук-
тивність праці. Дешева, разом з тим малоефективна праця
рабів стримувала технічний прогрес. Економічні засади су-
спільства підривало витіснення з господарського життя дріб-
них власників. Різко зросла кількість паразитуючих елементів
з вільного населення, з міського плебсу, що вимагало додатко-
вих витрат держави і, як наслідок, посилення податкового
пресу.
Криза рабовласницького господарства в аграрному вироб-
ництві виявилася у зменшенні площі оброблюваних земель,
нерентабельності вілл та латифундій, поширенні екстенсивних
форм ведення господарства, його застої. Обмежувалася абсо-
лютна власність рабовласника над рабами. Заборонялося їх
вбивати, передавати сільських рабів без землі. Раби дістали
право церковного захисту.
/
мою виробничих відносин у сільському господарстві став ко-
лонат — латифундії дробили на парцели, до яких стали при-
кріпляти колонів — дрібних землеробів та рабів, відпущених
на волю. Колони займали проміжне становище між вільними
і рабами і мали певну зацікавленість у результаті своєї праці.
Економічний занепад охопив також ремесло і торгівлю.
Зменшилося населення міст. Ремісники і купці, професії яких
стали спадковими, закріплювалися за колегіями, державні за-
мовлення для них стали обов'язковими. Ремесла поступово
переміщувалися з міст у села. Ремісничі майстерні виникали
у маєтках великих землевласників. Вілли і латифундії пере-
творювалися на економічно замкнені господарства. Скороти-
лася зовнішня і внутрішня торгівля, грошовий обіг.
Зазнала краху завойовницька політика Риму, внаслідок чого
припинилося регулярне поповнення господарств рабами. Рим-
ська імперія об'єднувала різні народи, поступово почав про-
являтися сепаратизм провінцій, ними ставало дедалі важче
управляти, збирати податки і т. ін. Римська імперія втрачала
свою економічну єдність. Постійно посилювався натиск вар-
варів.
Стародавні римляни залишили людству величезну спадщи-
ну, якою уміло скористалися перш за все європейські народи.
На руїнах Стародавнього Риму виросла згодом європейська
християнська цивілізація.
Запитання і завдання для самоперевірки
1. Охарактеризуйте основні етапи господарської еволюції
первісного суспільства.
2- Перелічіть фактори, що зумовили перехід від привлас-
нюючого до відтворюючого господарства в період первісної
доби.
3. Які ви знаєте країни східного рабства? Розкрийте його
особливості.
4. Які галузі виробництва розвинули стародавні греки?
Якого рівня досягли їхня торгівля, фінанси, кредит?
родавньою Грецією нових земель.
6. Чому господарство Стародавнього Риму називають кла-
сичним?
7. Що вам відомо про римське сільське господарство, ремес-
ло, внутрішню і зовнішню торгівлю?
8. В чому полягала суть колонату?
9. Якими були економічні причини занепаду античного
рабовласницького суспільства?
ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРАЇН
ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ
СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (V — XV ст.)
1. Основні риси та періодизація феодального
господарства
Господарство епохи середньовіччя (феодальне господарство)
характеризується перш за все пануванням приватної власності
на землю. Основний дохід, а відтак і можливість вижити, люди
отримували від землі, яка вважалася головним багатством.
Особи, які нею володіли, як правило, панували в суспільстві.
Ієрархічна структура земельної власності, що ґрунтувалася на
васальних зв'язках, призводила до протиріччя між великою
власністю на землю і дрібним селянським володінням, яке
зберігалося. Селяни знаходилися в особистій, поземельній, су-
дово-адміністративній і військово-політичній залежності від
землевласників. Домінувало натуральне господарство. Обмін
відігравав другорядну роль. Майже всі багатства суспільства
створювалися ручною працею. Знаряддя праці були примітив-
ними. Енергія вітру і рік, вугілля і деревини почала викорис-
товуватися лише в пізньому середньовіччі і спочатку дуже
обмежено.
Місце людини в суспільстві, як правило, визначалося не її
особистими якостями чи заслугами, а походженням: син сеньйо-
ра ставав сеньйором, син селянина — селянином, син ремісни-
ка — ремісником.
Отже, в основі середньовічного господарства лежала влас-
ність феодалів на землю і їх неповна власність на виробників
— закріпачених селян. Селяни наділялися землею і мали своє
господарство. Користуючись землею феодала як наділом, вони
зобов'язані були за це обробити панську землю за допомогою
своїх знарядь або віддавати йому додатковий продукт своєї
праці — ренту (з лат. — повертаю, сплачую). Відомі три фор-
ми феодальної ренти: відробіткова (панщина), продуктова (на-
туральний оброк), грошова (грошовий оброк).
Основними формами господарської діяльності були: фео-
ремісничий цех, торгова гільдія. В цілому економіка була аграр-
но-ремісничою, що єднало її з господарством стародавніх циві-
лізацій і дало підставу називати цивілізацію, яка існувала до
кінця XV ст., аграрно-ремісничою, а суспільство — традиційним.
Розвиток господарства епохи середньовіччя можна поділити
на три періоди. У ранньому середньовіччі (V — X ст.) сфор-
мувалися і утвердилися визначальні риси феодального госпо-
дарства (період генези). XI — XV ст. — період зрілості фео-
дального господарства, внутрішня колонізація, розвиток міст,
ремесла і товарного виробництва. У пізньому середньовіччі
(XVI — перша половина XVIII ст.) зароджується ринкове гос-
подарство, з'являються ознаки індустріальної цивілізації. (Про
останній період — в наступному розділі.)
2. Форми землеволодіння та соціально-еконо-
мічні відносини в епоху середньовіччя
Генеза та розвиток нових господарських форм в середньо-
вічній Європі мали універсальні ознаки. Вони формувалися в
основному на соціально-економічній спадщині Римської імпе-
рії та господарських досягненнях германських племен.
Становлення середньовічного господарства яскраво просте-
жується на прикладі Королівства франків (V — IX ст.), яке
було створене германськими племенами франків на території
колишньої римської провінції — Північної Галлії (сучасної
Франції), а з VIII ст. опанувало більшу частину Західної Європи.
У V — VI ст. у Франкському королівстві відбувався про-
цес трансформації родової землеробської громади на сусідську
— марку, в якій переважало індивідуальне сімейне госпо-
дарство — основна виробнича ланка франкської общини.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81