Мануфактура — 1) форма промислового виробництва, яка
історично передувала машинній промисловості; характери-
зується ремісничою технікою і поділом праці; 2) назва деяких
текстильних підприємств в Україні та інших країнах.
Нобілі — знать у Стародавньому Римі, привілейована прав-
ляча верхівка, сенатори.
Нобілітація — отримання дворянства в добу середньовіччя.
Патронат — 1) за часів Римської республіки — добро-
вільна віддача громадян у покровительство великим земле-
власникам; 2) у пізній Римській імперії, у добу раннього се-
редньовіччя — система залежності невеликих власників.
Прекарій — умовне землеволодіння, коли земля отримува-
лася на строк, визначений її власником.
Пул — одна з форм монополій, яка характеризується тим,
що прибуток усіх учасників надходить у загальний фонд і
до розмірів їхніх капі-
талів.
Райфайзенка — сільський кредитний кооператив, названий
ім'ям німецького громадського діяча Райфайзена Фрідріха
Вільгельма, засновника кредитних кооперативів у Німеччині.
Регалії — у середньовічній Європі монопольне право ко-
ролів та великих феодалів на стягнення мита, судових штрафів
тощо.
Рустикальні землі — селянські земельні наділи в Австрій-
ській імперії та західноукраїнських землях, що входили до її
складу.
Рядовині — залежне населення в Київській Русі, яке слу-
гувало феодалу на підставі договору (ряду).
Сеньйор — в середньовічній Європі великий землевласник,
феодал, який мав усю повноту влади на території, що йому
належала; вищий феодал щодо нижчого (васала).
Серваж — форма феодальної залежності селян у Франції
та інших країнах Західної Європи в XI — XIII ст., яка харак-
теризувалася найбільшим обмеженням особистих і грома-
дянських прав.
Сервітут — обмежене правокористування чужою власні-
стю, головним чином землею (наприклад, право проїзду через
приватні володіння).
Соляний шлях — сухопутний торговий шлях, що з'єдну-
вав Київську Русь з узбережжям Чорного моря.
Тартак — лісопилка в XVI — XIX ст.
Феод — спадкове землеволодіння в Західній Європі у се-
редніх віках.
Холопи — раби в Київській Русі у IX — XI ст.
Цензива — оброчна система користування землею.
Чинш — фіксована плата в грошовій або натуральній формі
за користування земельним наділом.
2. Одиниці міри
Алтпин = 6 денгам.'
Аршин = 71 см.
Відро австрійське = 10 л.
Векша — грошова одиниця Київської Русі (IX — XIII ст.).
Дорівнювала 1/4—1/6 куни, 1/2—1/3 резани. Еквівалентом
векші було 0,33 г срібла.
Гарнець — 4 кварти, або 16 кватирок, або 3,77 л.
Гривня — вагова, лічильна й монетна одиниця Київської
Русі. У XI — XIII ст. дорівнювала 51,19 г золота або срібла.
У XV — XVIII ст. в Україні використовувалася лічильна грив-
ня польського походження, на яку йшло 48 монет. У 1918—
1920 рр. гривня була грошовою одиницею УНР. У наші часи
знову запроваджена в обіг з 2 вересня 1996 р.
Грош — срібна польська монета масою 3,1 г.
Денга — срібна російська монета XIV — XVIII ст.
Денарій — срібна монета в європейських країнах в Серед-
ньовіччі.
Десятина (казенка) — 1,09 га.
Десятина (господарська) — 1,45 га (застосовується з
XVIII ст.). У XIX ст. 1 десятина в середньому становила 1,2 га.
Дукат — 60 коп. золотом.
Злотий польський (в Україні — золотий) — ЗО грошей.
Камінь — 32,90 фунта.
Карбованець російський — 100 коп.
Кварта — 0,5 л.
Копа — 60 шт.
Куна — срібна грошова одиниця Київської Русі. Назва
походить від шкурки куниці, яка виконувала роль грошової
одиниці. В XI ст. куна складала 1/25 гривні і дорівнювала
2 резанам або 4—6 векшам. У XII — XIII ст. куна була зрів-
няна з резаною і стала рівною 1/50 гривні.
Лашт — 60 карців, або 360 пудів, або 5896,8 кг.
Морг — 0,56 га.
Ногата — грошова одиниця Київської Русі. В XI ст.
1 Н. = 1/2 гривні = 1/25 куни.
Пуд — 16,38 кг або 40 фунтів.
Резана — грошова одиниця Київської Русі. В XI ст.
1 Р. = 1/50 гривні = 2/5 ногати = 1/2 куни. В XII ст. при-
рівнювалася до куни.
Рубль російський — 33 алтини, 2 денги. Фунт — 405 грам.
Чверть — 8 пудів.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бабенко С., Гелей С., Гончарук Я. Історія кооперативного
руху: Підручник. — Львів, 1995.
2. Багалій Д. Історія Слобідської України. — Харків, 1991.
3. Балабушевич Т. А. Аграрна історія Галичини II пол. XVIII ст.
— К., 1992.
4. Баранович А. Украйна накануне освободительной войньї сере-
дини XVII в. (социально-зкономические предпосьілки войньї). —
М., 1959.
5. Баранович А. Магнатское хозяйство на юге Вольїни XVIII в.
— М., 1955.
6. Барановський О. Нові індустріальні країни: науково-техно-
логічна політика // Вісник Академії наук України. — 1993. —
№ 10. — С. 95—103.
7. Барг М. Некоторьіе теоретико-методологические вопросьі
истории формирования мирового рьшка в XVI — XVIII вв. // Зко-
номическая история: Исследования, историография, полемика. —
М., 1992.
8. Беллон В. Финансовьій капитал й промьішленность во Фран-
ции. — М., 1983.
9. Белоусов Р. Две крестьянские реформи. 1861 й 1907 гг. //
Зкономист. — 1992. — № 12. — С. 73—81.
10. Белоусов Р. Зкономическая история России: XX век (кон-
спект лекций) // Общество й зкономика. — 1992. — № 5—6. —
С. 117—126.
11. Бергер П. Капіталістична революція. — К., 1995. — С. 147—
176.
12. Бланж Ж. Великий час океанов. — М., 1982.
13. Бойко І. Селянство України в другій половині XVI — першій
половині XVIII ст. — К., 1990.
14. Ьоннар А. Греческая цивилизация. — М., 1992.
15. Боровой С. Кредит й банки России (середина XVIII ст. —
1861 г.). — М., 1958.
16. Борисенко В. Курс української історії. З найдавніших часів
до XX ст. — К., 1996.
17. Борисенко В. Соціально-економічний розвиток Лівобереж-
ної України в другій половині XVII ст. — К., 1986.
18. Бродель Фернан. Матеріальна цивілізація, економіка і капі-
талізм. XVI — XVIII ст. — К., 1995.
19. Буганов В., Преображенский А., Тихонов Ю. Зволюция фео-
дализма в России: Социально-зкономические проблеми. — М., 1980.
20. Бутьіч Й., Теличко В. Фирма Яхненко-Симиренко: основа-
тели й потомки // Капитал. — 1995. — № 3. — С.ЗО—32.
21. Валовой Д. От застоя к развалу. — М., 1991.
22. Васильєв В. Советская зкономика на рубеже 80—90-х го-
дов: американские оценки // СІЛА: Зкономика, политика, идео-
логия. — 1991. — № 1. — С. 26—35.
23. Васильєва Р., Смолка А. Соціально-економічна політика
Б. Хмельницького // Економіка України. — 1995. — № 11. —
С. 73—80.
24. Васюта І. Західноукраїнська кооперація: досвід господар-
ської діяльності (1883—1939 рр.) // Економіка України. — 1994.
— № 3. — С. 76—82.
25. Васюта І. Соціально-економічні відносини на селі Західної
України до возз'єднання (1918—1939). — Львів, 1978. — С. 36—
60, 74—92.
26. Великобритания. — М., 1990.
27. Вирчинский В., Котеенков В. Очерки истории науки й тех-
ники. 1870—1917 гг. — М., 1988.
28. Витанович І. Аграрна політика українських урядів 1917—
1920 рр. // Український історик. — 1967. — № 3—4.
29. Витанович І. Історія українського кооперативного руху. —
Нью-Йорк, 1964.
30. Волков Н. Структурньїе сдвиги в зкономике СІЛА в 70—
80-х годах. — М., 1989.
31. Гаврилюк О., Румянцев А. Економічна інтеграція в сучас-
ному світі. — К., 1991.
32. Герасименко В. Новое в развитии общеевропейского рьін-
ка // Рос. зконом. журнал. — 1994. — № 3. — С. 83—88.
33. Герасименко М. Аграрні відносини в Галичині в період кри-
зи панщинного господарства. — К., 1959.
34. Германская история в новое й новейшее время: В 2 т. —
М., 1970.
35. Гиндин Й. Государственньїй банк й зкономическая поли-
тика царского правительства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81