По ссылке сайт Душевой в МСК 
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 

долар США поряд із
золотом повинен був відігравати функцію резервної валюти,
ціна золота — незмінна, курс валюти — твердий і контрольо-
рукції і розвитку (МБРР) зобов'язувалися забезпечити вико-
нання рішень конференції і виконувати роль міжнародного
кредитного центру.
2. План Маршалла
Економічне становище країн Західної Європи, особливо
Німеччини, було катастрофічним і негативно впливало на світову
економіку. Більше того, США, нагромадивши в роки війни вели-
чезні багатства, не могли успішно розвиватися ізольовано від
інших країн, прагнули до економічної інтеграції, перш за все
з розвинутими європейськими державами. Реконверсія еконо-
міки США відповідно до потреб мирного часу зумовила їхнє
прагнення до перебудови міжнародних економічних відносин.
Такій меті повинен був служити план Маршалла — важ-
ливий крок на шляху до створення світового ринкового гос-
подарства. План Маршалла — це програма відбудови і розвитку
Європи після Другої світової війни шляхом надання їй еко-
номічної допомоги з боку США.
Ідея створення плану була висунута державним секрета-
рем США Джорджом Кетлеттом Маршаллом (1880—1959 рр.)
5 червня 1947 р. у виступі в Гарвардському університеті, її
підтримали Великобританія та Франція.
Паризька нарада міністрів іноземних справ США, Велико-
британії, Франції та СРСР (червень—липень 1947 р.) вирішили
створити організацію, яка займалася б вивченням ресурсів і
потреб європейських країн, визначала розвиток основних га-
лузей промисловості тощо. СРСР та його союзники відмовилися
від участі у плані. Погодилися 16 країн — Великобританія,
Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Швеція, Нор-
вегія, Данія, Ірландія, Ісландія, Португалія, Австрія, Швейцарія,
Греція і Туреччина. У липні 1947 р. ці країни уклали конвен-
цію про створення Організації європейського економічного
співробітництва (ОЄЕС), яка розробила спільну програму відбу-
дови Європи.
План Маршалла здійснювався з квітня 1948 р. по грудень
1951 р. Його реалізація розпочалася фактично після прийнят-
тя у США закону про чотирирічну програму "допомоги іно-
и^л.іллжип ^^^/уіічоч^уі . иаїхил ц,сі-І ис]_Ісдиама.й иаданнЯ ДОПОМОГИ
західноєвропейським країнам на основі двосторонніх угод.
Угоди були підписані у 1948 р. з усіма вищеназваними краї-
нами (крім Швейцарії). Згідно з ними, країни-учасниці пла-
ну Маршалла зобов'язувались сприяти розвитку вільного під-
приємництва, заохочувати приватні американські інвестиції,
співпрацювати у зниженні митних тарифів, постачати у США
окремі види товарів, забезпечувати фінансову стабільність, ство-
рювати спеціальні фонди у національній валюті, яка вивіль-
нялася внаслідок отримання американської допомоги. США
встановлювали контроль за витратами цих фондів. Країни —
учасниці плану звітували про використання наданої допомоги.
Загальний контроль за виконанням плану здійснювала
Адміністрація економічного співробітництва, яку очолювали
відомі американські фінансисти і політичні діячі. Сама допо-
мога надавалась з федеративного бюджету США у вигляді
безоплатних субсидій і позик. З квітня 1948 р. по грудень
1951 р. США видали за планом Маршалла майже 17 млрд
доларів, причому основну частку (майже 60%) отримали Ве-
ликобританія, Франція, Італія і ФРН, на яку також поширю-
вався план. Двостороння угода між США і ФРН була підписа-
на у грудні 1949 р.
ЗО грудня 1951 р. план Маршалла офіційно припинив свою
чинність і був замінений законом "про взаємну безпеку", при-
йнятим конгресом США 10 жовтня 1951 р., який передбачав
одночасне надання країнам Західної Європи економічної і
військової допомоги.
План Маршалла позитивно вплинув на відновлення еконо-
мічного потенціалу та ринкових господарств в країнах Захід-
ної Європи. Вже на початку 50-х років було досягнуто довоєн-
ного рівня виробництва.
3. Передумови та наслідки прискореного
розвитку Німеччини та Японії
Господарський розвиток країн Західної Європи у післявоєн-
ний період суттєво відрізнявся. Англія і Франція менше
постраждали від військових дій, ніж Німеччина та Японія.
Крім того, вони і після війни зберегли величезні колоніальні
1 СД. ОСІЛ ^УТХПІ 1 С|^^Л І \_|^_/-1.1, 1 І ^»_/ ^и^^і^І.ЛІ-' X ^ЛГААДД-^ЖА^ІЛ^ІТІ^ й ч-/»-^ ^ ^ А ь V*** А-Ч.*-- *^
цих країнах замкнутого національно-колоніального госпо-
дарства.
Німеччина та Японія, які зазнали поразки у світовій війні,
опинилися в іншому становищі. Вони виявилися повністю
залежними від країн-переможниць і, перш за все, США. Ці
країни втратили свої колонії, виплачували величезні репарації.
Крім того, їхнє зруйноване господарство було докорінно органі-
заційно і структурно перебудоване.
Німеччина. Важливу роль у відбудові та подальшому роз-
витку господарства відіграли грошово-цінова реформа німець-
кого уряду. Вона зупинила інфляцію, сприяла ліквідації "чор-
ного ринку", створила умови для відновлення економіки. Па-
ралельно відбувалося формування органів державної влади та
самоуправління, політичної системи країни. Посаду федераль-
ного канцлера Німеччини зайняв лідер ХДС-ХСС К. Аденау-
ер. 20 вересня 1949 р., після сформування уряду, було завер-
шено процес утворення ФРН, економічне життя пожвавилося.
Перші роки існування ФРН були позначені високими і ста-
більними темпами промислового розвитку. Вже у 1951 р. за-
гальний обсяг виробництва був на третину вищим, ніж у 1936-му,
а у 1956 р. він подвоївся. Середньорічний приріст промисло-
вої продукції складав за період з 1950 по 1960 роки 9,6%
проти 4% у США і 3% у Великобританії.
Німецькому "економічному диву" сприяло декілька причин.
По-перше, значною мірою вдалося зберегти промисловий по-
тенціал західної частини країни, репараційні платежі на ко-
ристь США, Англії, Франції були меншими. По-друге, було
вдосталь дешевої робочої сили, особливо після репатріації
9 млн німців із Східної Пруссії та інших районів.
Особливості менталітету німецького народу (висока праце-
здатність, схильність до дисципліни, порядку, готовність після
руйнівної війни на будь-які жертви для відбудови країни і
досягнення власного добробуту тощо) відіграли дуже важли-
ву роль у відбудові.
Заробітна плата робітників у перші повоєнні роки була на
35% меншою від довоєнної, а робочий тиждень був більшим.
США надали Західній Німеччині 3,9 млрд доларів "стар-
тової допомоги" згідно із планом Маршалла. Ці кошти, а та-
кож надходження із федерального бюджету (ЗО—32% всіх
вкладів в економіку) були витрачені на заміну застарілого
обладнання, оновлення виробництва, створення нових галузей
економіки (нафтохімії, електроніки тощо). Відбувався процес
прискореної індустріалізації порівняно відсталих регіонів.
Економічному розвитку сприяв великий попит на всі види
промислової продукції, як виробничого призначення, так і на
товари широкого вжитку. Крім того, ФРН у 50-х роках прак-
тично не мала військових витрат, що дозволяло робити гро-
шові заощадження. Золотий запас ФРН на початку 60-х років
перевищував запаси Великобританії, Франції та скандинав-
ських країн, разом узятих.
Успішно розвивалися експортні галузі економіки. Німеч-
чина впевнено входила у світовий ринок.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81
 https://sdvk.ru/Sanfayans/Unitazi/Napolnye_unitazy/ 

 моноколор маки плитка