https://www.dushevoi.ru/brands/Hansa/ 
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 

На початок XX ст. колоніза-
ція вільних земель завершилася. Ціни на землю зросли, США
в конкурентній боротьбі втратили переваги і, як наслідок, аме-
риканський експорт значно скоротився.
Отже, завершення в другій половині XIX ст. промислового
перевороту в провідних країнах світу створило сприятливі
умови для їхнього подальшого індустріального розвитку.
Запитання і завдання для самоперевірки
1. У чому полягає суть промислового перевороту? Які його
наслідки?
2. Якими були особливості промислового перевороту у Ве-
ликобританії, Франції, Німеччині та США?
3. Складіть порівняльну таблицю ходу промислового пере-
вороту в провідних країнах світу.
4. Як вплинула континентальна блокада Англії, яку про-
водив Наполеон Бонапарт, на економічний розвиток Франції?
5. Назвіть економічні причини і наслідки Громадянської
війни у США.
6. Що собою являв Акт про гомстеди? Яке значення він
мав для аграрного розвитку США?
7. Поясніть зміст політики протекціонізму, меркантиліз-
му, фрітредерства.
ЛЕКЦІЯ VI
ГОСПОДАРСТВО ПРОВІДНИХ
КРАЇН СВІТУ в останній третині
XIX — на початку XX ст.
Після завершення промислового перевороту розвинуті краї-
ни світу вступають в добу індустріалізації. Вона характери-
зується структурними змінами в господарстві окремих країн.
На основі науково-технічних і технологічних винаходів вини-
кають нові галузі виробництва, модернізуються старі. Збіль-
шується доля промислових підприємств у виробництві вало-
вого національного продукту (ВНП) і національного доходу
(НД). Під час індустріалізації відбувається концентрація вироб-
ництва та капітальні зміни в організації й управлінні вироб-
ництвом — виникають монополії, акціонерні товариства. У кін-
ці XIX — на початку XX ст. завершується формування світо-
вого ринку, разом з тим поглиблюється нерівномірність у роз-
витку окремих країн, загострюються міждержавні суперечності.
1. Прогрес науки, техніки і технології виробни-
цтва в останній третині XIX ст.
Індустріалізація в розвинутих країнах відбувалася на ос-
нові науково-технічної революції. Відкриття в галузі мате-
матики, фізики, хімії, інших наук сприяли технічному прогре-
сові, створенню оригінальних машин, механізмів, приладів, які
масово запроваджувалися у виробництво. Найважливішим
винаходом останньої третини XIX ст. було створення техніч-
ної лінії з виробництва, передачі і споживання електричної
енергії. Це стало можливим після винаходу динамомашини
(В. Сіменс — Німеччина, 1867 р.), генератора електричного
струму (Т. Едісон — США, 1883 р.), трансформатора для пе-
редачі електричного струму на відстань (1891), електродвигу-
на. Розпочалася електрифікація виробництва, транспорту і по-
буту. Парова енергія стала витіснятися електричною. Були ви-
найдені електрична плавильна піч (1877), електричне зварю-
вання металів (1887), електрична залізниця — трамвай (1879),
електрична лампа (1886) та багато інших винаходів.
У 80—УО-х роках було відкрито І вдосконалено викори-
стання інших видів енергії. Серед них виділяються винаходи
двигунів внутрішнього згоряння — карбюраторного (Н. Отто,
Німеччина, 1887 р.) та дизельного (Р. Дизель — Німеччина,
1893 р.).
У 80-х роках двигуни внутрішнього згоряння були вдоско-
налені. На їх базі німецькі винахідники Г. Даймлер і К. Бенц
створили автомобіль, який мав велике техніко-економічне зна-
чення.
Відкриття в галузі виробництва хімічної продукції (синте-
тичні барвники, кислоти, фарбувальні, лікарські, парфумерні та
інші вироби) дали поштовх для прискореного розвитку хі-
мічної промисловості.
Велике економічне значення мали технічні вдосконалення
в металургії — конверторний спосіб виробництва сталі, впро-
вадження мартенівських печей, які значно підвищували про-
дуктивність праці.
Цьому сприяли також технічні і технологічні новації в
металообробці. Був винайдений автоматичний револьверний
верстат (СІЛА), вдосконалений токарний та інші металорізальні
механізми.
Важливі вдосконалення були зроблені в технічній сфері
легкої, поліграфічної та інших галузях промисловості (авто-
матичний ткацький верстат, лінотип, автомат для виробницт-
ва пляшок тощо).
Темпи технічного прогресу були вражаючими, їхні результа-
ти важко переоцінити. Технічні та технологічні відкриття
різко підвищили ефективність праці, почалося масове вироб-
ництво товарів, знизилася їх собівартість.
Структурні зрушення останньої третини XIX — початку
XX ст. зумовили зміни у галузевій структурі машинної ін-
дустрії, її провідними галузями стало виробництво електро-
енергії, продукції органічної і неорганічної хімії, добувної, ме-
талургійної, машинобудівної, транспортної промисловості. Роз-
вивалися нові галузі: сталеливарна, нафтодобувна і нафтопе-
реробна, електротехнічна, алюмінієва, автомобільна.
Значне зростання продуктивних сил, виникнення нових
капіталомістких галузей і нової технології вимагали істотно-
го укрупнення виробництва, створюючи для цього технічні
умови. Так, нова сталеливарна технологія вимагала переходу
від окремих дрібних доменних печей до великих заводів з
повним металургійним циклом. Впровадження електроенергії
замість пари дозволило збільшити розміри промислових під-
приємств.
Але розширення виробництва вимагало великих капіталь-
них вкладень. Тому якісно нові зміни відбувалися і в органі-
зації та управлінні виробництвом. Провідне місце належало
товариствам на основі акціонерної колективної власності,
завдяки яким залучалися вільні капітали. Посилився процес
концентрації виробництва і централізації капіталу, що охопив
усі розвинуті країни й основні галузі їхньої економіки. У
промисловості, банківській сфері виникають і розвиваються
монополістичні об'єднання. Банки перетворюються на фінан-
сові центри, що контролювали як грошовий капітал, так і про-
мислове виробництво. Зрощення банківського капіталу з про-
мисловим зумовило формування фінансової олігархії. Капі-
талізм вільної конкуренції почав переростати в монополістич-
ний капіталізм.
Монополія (від гр. топо — один і роїео — продаю) — крупні
підприємства, об'єднання підприємств, які виробляють пере-
важну кількість продукції певного виду, завдяки чому обме-
жують конкуренцію, посідають домінуюче становище на рин-
ку, впливають на процес ціноутворення і отримують високі
(монопольні) прибутки. Основними формами монополій є:
— картель — об'єднання декількох підприємств однієї
галузі виробництва, учасники якого зберігають власність на
засоби виробництва і виготовлений продукт, виробничу та ко-
мерційну самостійність, а домовляються про частку кожного
у загальному обсязі виробництва, ціни, ринки збуту, обміню-
ються патентами на нову техніку тощо;
— синдикат — об'єднання підприємств, в якому розподіл
замовлень на купівлю сировини і реалізацію продукції здій-
снюється через єдину збутову контору або інший аналогічний
орган. Учасники синдикату зберігають виробничу, але втрача-
ють комерційну самостійність;
— трест — об'єднання підприємств однієї або кількох
технологічно пов'язаних між собою галузей промисловості,
учасники якого втрачають свою комерційну і виробничу са-
мостійність, підкоряючись єдиному контролю.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81
 https://sdvk.ru/Dushevie_kabini/rasprodazha/ 

 мозайка