У
Німеччині відразу будувалися величезні на той час машино-
будівні підприємства, оснащені найновішим обладнанням.
Саме це забезпечило небачені у XIX ст. темпи промислового
виробництва. Структура німецької фабричної промисловості
теж вигідно відрізнялася від англійської та французької. У
Німеччині було здійснено ряд винаходів (барвники), внаслідок
чого почала успішно розвиватися хімічна промисловість.
Для розвитку аграрних відносин у Німеччині характерною
була поступова ліквідація феодально-кріпосницьких відносин,
яка затягнулася до 80-х років XIX ст. Індустріалізація сіль-
ського господарства тут також відбувалася повільно, темпи його
розвитку відставали від промисловості. Факторами, що стри-
мували цей процес, були обезземелення і малоземелля більшості
селян, їхня низька купівельна спроможність, висока земельна
рента, заборгованість.
Боротьба за об'єднання Німеччини та підготовка до війни
із Францією стали важливим стимулом промислового зрос-
тання країни у 50—60-х рр. У зв'язку з цим прискореними
темпами розвивалася воєнно-промислова база, в якій особли-
ву роль відігравали сталеплавильні, артилерійські заводи Круп-
па (Рейнська область). Велике значення надавалося залізнич-
ному будівництву, яке набуло загальнонаціонального характеру,
ліквідувало економічну розрізненість країни, сприяло консо-
лідації внутрішнього ринку.
Господарському піднесенню та прискоренню промислового пе-
ревороту сприяв також митний союз німецьких держав (1867 р.),
який очолювали союзна митна рада і митний парламент. Ця
господарська організація значною мірою спричинила пізніше
політичне об'єднання держави.
4. Промисловий переворот у США
Поява у Північній Америці сильної самостійної держави
створила сприятливі умови для економічного зростання. Про-
мисловий переворот розпочався у північних штатах в остан-
ньому десятилітті XVIII ст. Його особливість полягає у відсут-
ності тих докапіталістичних пережитків, які мали місце у
країнах західної Ьвропи, цехових порядків зокрема. Здійснен-
ню промислового перевороту сприяло вигідне територіально-
географічне розташування країни. Створення незалежної дер-
жави давало змогу американцям відмежуватися від боротьби
Англії та Франції за гегемонію у Європі. Більше того, період
наполеонівських воєн став "золотим віком" американської
торгівлі. Посередництво у торгівлі зброєю, боєприпасами і т. ін.
приносило великі прибутки. Почали розвиватися американські
міста — важливі торговельні центри. П'ятий за чергою пре-
зидент СІЛА, Джеймс Монро, у славетному маніфесті від 2 груд-
ня 1823 р. заявив, що Сполучені Штати не допустять, аби євро-
пейські країни втручалися у внутрішні справи американців.
"Америка для американців!" — гасло, висунуте Дж. Монро,
яким американці керуються до сьогоднішніх днів. Доктрина
Монро сприяла консолідації американської нації, її збагачен-
ню, примусила світ рахуватися з її інтересами.
Важливу роль у здійсненні промислового перевороту відіграє
демографічний фактор. Жодна країна світу не знала таких
темпів росту населення. До середини XIX ст. кількість жите-
лів США збільшилася у 4,5 раза, в основному за рахунок пе-
реселенців із Європи — людей підприємливих, енергійних, які
в першу чергу спричинили економічний поступ США.
Перші прядильні машини у США появилися в кінці 80-х
років. Вони були завезені з Англії, незважаючи на заборону
вивозу машин і технічних інновацій з боку англійського уря-
ду. Перші парові машини з'явилися в останньому десятилітті
XVIII ст. На початковому етапі промислового перевороту вони
використовувалися слабо. Більшість текстильних фабрик пра-
цювали на енергії води. Саме наявністю дешевої енергії водя-
них двигунів пояснюється запізніле впровадження парових
машин. Промисловий переворот у США відбувався за раху-
нок європейської робочої сили, інтелекту і капіталів. У цьому
теж одна із його особливостей. Однак в американській про-
мисловості з великим успіхом застосовувалися власні оригі-
нальні винаходи — циліндр для механічної набивки тканин
тощо. У 1807 р. на р. Гудзон з'явився колісний пароплав, збудо-
ваний Р. Фултоном, швидкими темпами прокладалися канали,
які мали велике господарське значення. Прискорено розвива-
лася текстильна фабрична промисловість, яка в середині XIX ст.
за обсягом виробництва поступалася лише англійській. Про-
те найбільших успіхів США досягли у будівництві залізниць
та використанні паровозів. За два десятиліття (1830—1850)
довжина залізниць зросла у 300 разів.
Розвиток залізничного будівництва сприяв прискореному
росту металургії, добувної та машинобудівної галузей промис-
ловості. У 40-х роках широко застосовуються пудлінгові печі.
Виробництво чавуну в 1830—1850 рр. зростає у три рази.
Спочатку машинобудування розвивалося повільними тем-
пами. На початку XIX ст. американська промисловість пра-
цювала в основному на англійських машинах. Проте в сере-
дині XIX ст. у США вже існували власні машинобудівні заво-
ди. Особливо швидко розвивалося сільськогосподарське маши-
нобудування. У цей же час активно впроваджуються в життя
оригінальні досягнення американської інженерно-технічної
думки. Серед найвидатніших винаходів того часу були швей-
на машина Зінгера, ротаційна типографська машина, телеграф
Морзе, револьверний, шліфувальний, фрезерний верстати, ко-
сарка Мак-Корміка, комбінована молотилка-віялка Хейрема та
багато інших.
Незважаючи на високі темпи промислового розвитку в пер-
шій половині XIX ст., США залишалися в основному аграр-
ною країною, промисловий переворот завершився лише на
Півночі.
Розвиток промисловості гальмували південні штати, в яких
панувало рабовласницьке плантаційне господарство. Рабовлас-
ництво було основною перепоною на піляху розширення внут-
рішнього ринку — ринку товарів і робочої сили, освоєння зе-
мель Заходу, інтенсивного розвитку сільського господарства.
Суперечності між північними і південними штатами ви-
кликали Громадянську війну в США (1861—1865 рр.), яка
водночас була буржуазною революцією. Війна закінчилася
перемогою Півночі. Важливими її наслідками було скасування
рабства, ліквідація політичної та економічної роз'єднаності
США, остаточне завершення промислового перевороту.
Ліквідація рабства в ході Громадянської війни, Акт про
гомстеди (поселення), прийнятий у 1862 р., активізували зро-
стання аграрного сектора економіки. Гомстед-акт давав пра-
во кожному громадянину США після сплати 10 доларів реєстра-
ційного збору отримати 160 акрів землі, що ставали власністю
після п'яти років проживання на ній, обробітку та забудови.
.'
Сільське господарство СІЛА мало товарний характер і роз-
вивалося на основі індустріалізації, що забезпечило його пере-
ваги в світовому сільськогосподарському виробництві. СИТА
стали одними з головних експортерів збіжжя і м'яса на світо-
вий ринок. З 1862 по 1901 р. експорт пшениці збільшився
майже у 5 разів, кукурудзи — в 16. Це призвело до європейсь-
кої аграрної кризи 1875—1896 рр., коли ціни на пшеницю
впали майже вдвічі. Завоювання зовнішнього ринку було зу-
мовлено тим, що американський фермер обробляв землю, вільну
від ренти, тоді як європейські селяни і фермери були змушені
платити значні рентні платежі.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81
Німеччині відразу будувалися величезні на той час машино-
будівні підприємства, оснащені найновішим обладнанням.
Саме це забезпечило небачені у XIX ст. темпи промислового
виробництва. Структура німецької фабричної промисловості
теж вигідно відрізнялася від англійської та французької. У
Німеччині було здійснено ряд винаходів (барвники), внаслідок
чого почала успішно розвиватися хімічна промисловість.
Для розвитку аграрних відносин у Німеччині характерною
була поступова ліквідація феодально-кріпосницьких відносин,
яка затягнулася до 80-х років XIX ст. Індустріалізація сіль-
ського господарства тут також відбувалася повільно, темпи його
розвитку відставали від промисловості. Факторами, що стри-
мували цей процес, були обезземелення і малоземелля більшості
селян, їхня низька купівельна спроможність, висока земельна
рента, заборгованість.
Боротьба за об'єднання Німеччини та підготовка до війни
із Францією стали важливим стимулом промислового зрос-
тання країни у 50—60-х рр. У зв'язку з цим прискореними
темпами розвивалася воєнно-промислова база, в якій особли-
ву роль відігравали сталеплавильні, артилерійські заводи Круп-
па (Рейнська область). Велике значення надавалося залізнич-
ному будівництву, яке набуло загальнонаціонального характеру,
ліквідувало економічну розрізненість країни, сприяло консо-
лідації внутрішнього ринку.
Господарському піднесенню та прискоренню промислового пе-
ревороту сприяв також митний союз німецьких держав (1867 р.),
який очолювали союзна митна рада і митний парламент. Ця
господарська організація значною мірою спричинила пізніше
політичне об'єднання держави.
4. Промисловий переворот у США
Поява у Північній Америці сильної самостійної держави
створила сприятливі умови для економічного зростання. Про-
мисловий переворот розпочався у північних штатах в остан-
ньому десятилітті XVIII ст. Його особливість полягає у відсут-
ності тих докапіталістичних пережитків, які мали місце у
країнах західної Ьвропи, цехових порядків зокрема. Здійснен-
ню промислового перевороту сприяло вигідне територіально-
географічне розташування країни. Створення незалежної дер-
жави давало змогу американцям відмежуватися від боротьби
Англії та Франції за гегемонію у Європі. Більше того, період
наполеонівських воєн став "золотим віком" американської
торгівлі. Посередництво у торгівлі зброєю, боєприпасами і т. ін.
приносило великі прибутки. Почали розвиватися американські
міста — важливі торговельні центри. П'ятий за чергою пре-
зидент СІЛА, Джеймс Монро, у славетному маніфесті від 2 груд-
ня 1823 р. заявив, що Сполучені Штати не допустять, аби євро-
пейські країни втручалися у внутрішні справи американців.
"Америка для американців!" — гасло, висунуте Дж. Монро,
яким американці керуються до сьогоднішніх днів. Доктрина
Монро сприяла консолідації американської нації, її збагачен-
ню, примусила світ рахуватися з її інтересами.
Важливу роль у здійсненні промислового перевороту відіграє
демографічний фактор. Жодна країна світу не знала таких
темпів росту населення. До середини XIX ст. кількість жите-
лів США збільшилася у 4,5 раза, в основному за рахунок пе-
реселенців із Європи — людей підприємливих, енергійних, які
в першу чергу спричинили економічний поступ США.
Перші прядильні машини у США появилися в кінці 80-х
років. Вони були завезені з Англії, незважаючи на заборону
вивозу машин і технічних інновацій з боку англійського уря-
ду. Перші парові машини з'явилися в останньому десятилітті
XVIII ст. На початковому етапі промислового перевороту вони
використовувалися слабо. Більшість текстильних фабрик пра-
цювали на енергії води. Саме наявністю дешевої енергії водя-
них двигунів пояснюється запізніле впровадження парових
машин. Промисловий переворот у США відбувався за раху-
нок європейської робочої сили, інтелекту і капіталів. У цьому
теж одна із його особливостей. Однак в американській про-
мисловості з великим успіхом застосовувалися власні оригі-
нальні винаходи — циліндр для механічної набивки тканин
тощо. У 1807 р. на р. Гудзон з'явився колісний пароплав, збудо-
ваний Р. Фултоном, швидкими темпами прокладалися канали,
які мали велике господарське значення. Прискорено розвива-
лася текстильна фабрична промисловість, яка в середині XIX ст.
за обсягом виробництва поступалася лише англійській. Про-
те найбільших успіхів США досягли у будівництві залізниць
та використанні паровозів. За два десятиліття (1830—1850)
довжина залізниць зросла у 300 разів.
Розвиток залізничного будівництва сприяв прискореному
росту металургії, добувної та машинобудівної галузей промис-
ловості. У 40-х роках широко застосовуються пудлінгові печі.
Виробництво чавуну в 1830—1850 рр. зростає у три рази.
Спочатку машинобудування розвивалося повільними тем-
пами. На початку XIX ст. американська промисловість пра-
цювала в основному на англійських машинах. Проте в сере-
дині XIX ст. у США вже існували власні машинобудівні заво-
ди. Особливо швидко розвивалося сільськогосподарське маши-
нобудування. У цей же час активно впроваджуються в життя
оригінальні досягнення американської інженерно-технічної
думки. Серед найвидатніших винаходів того часу були швей-
на машина Зінгера, ротаційна типографська машина, телеграф
Морзе, револьверний, шліфувальний, фрезерний верстати, ко-
сарка Мак-Корміка, комбінована молотилка-віялка Хейрема та
багато інших.
Незважаючи на високі темпи промислового розвитку в пер-
шій половині XIX ст., США залишалися в основному аграр-
ною країною, промисловий переворот завершився лише на
Півночі.
Розвиток промисловості гальмували південні штати, в яких
панувало рабовласницьке плантаційне господарство. Рабовлас-
ництво було основною перепоною на піляху розширення внут-
рішнього ринку — ринку товарів і робочої сили, освоєння зе-
мель Заходу, інтенсивного розвитку сільського господарства.
Суперечності між північними і південними штатами ви-
кликали Громадянську війну в США (1861—1865 рр.), яка
водночас була буржуазною революцією. Війна закінчилася
перемогою Півночі. Важливими її наслідками було скасування
рабства, ліквідація політичної та економічної роз'єднаності
США, остаточне завершення промислового перевороту.
Ліквідація рабства в ході Громадянської війни, Акт про
гомстеди (поселення), прийнятий у 1862 р., активізували зро-
стання аграрного сектора економіки. Гомстед-акт давав пра-
во кожному громадянину США після сплати 10 доларів реєстра-
ційного збору отримати 160 акрів землі, що ставали власністю
після п'яти років проживання на ній, обробітку та забудови.
.'
Сільське господарство СІЛА мало товарний характер і роз-
вивалося на основі індустріалізації, що забезпечило його пере-
ваги в світовому сільськогосподарському виробництві. СИТА
стали одними з головних експортерів збіжжя і м'яса на світо-
вий ринок. З 1862 по 1901 р. експорт пшениці збільшився
майже у 5 разів, кукурудзи — в 16. Це призвело до європейсь-
кої аграрної кризи 1875—1896 рр., коли ціни на пшеницю
впали майже вдвічі. Завоювання зовнішнього ринку було зу-
мовлено тим, що американський фермер обробляв землю, вільну
від ренти, тоді як європейські селяни і фермери були змушені
платити значні рентні платежі.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81