Реальнiсть погрози не означау, що вимагатель дiйсно мау намiр
обовязково привести iє у виконання. Достатньо, щдб винний
гадав, що залякування, яке вiн застосовуу, сприймауться потер-
пiлим як таке, що цiлком може бути здiйснене, i спроможне
змусити того думати, що небезпека заподiяння шкоди, якою йому
загрожують, може стати дiйснiстю, якщо вiн проiгноруу вимогу
вимагателя.Погроза при вимагательствi може бути виражена в
будь-якiй формi: усно чи письмово, безпосередньо потерпiлому
чи через iнших осiб, по телефону.за допомогою жестiв, мiмики
та iншими способами.Разом з тим, щоб мати бажану дiю, вона
повинна бути доведена до свiдомостi потерпiлого. В окремих
випадках погроза може i не висловлюватися у звичному смислi
цього слова.Вимагатель може обмежитись предявленням майно-
воє вимоги, вважаючи, що потерпiлому i без оголошення погрози
зрозумiла можливiсть заподiяння йому шкоди у разi невиконання
предявленоє вимоги (це може бути обумовлено,наприклад,
вiдносинами мiж потерпiлим i винним, що передували вимага-
тельству, iншими обставинами,що давали пiдстави робити висно-
вок про можливiсть заподiяння шкоди).
Вимагательська погроза може вiдноситись як до самого
потерпшого, так i до близьких йому осiб.До таких слiд вiдносити
близьких родичiв.зазначених в ст. 32 КПК,а також iнших
осiб,доля яких для потерпiлого мау iстотне значення.
5. В ст. 86 названi три види погроз, якi в поуднаннi з
майновою вимогою утворюють склад вимагательства: погроза
насильством, погроза розголошенням вiдомостей, що ганьблять,
погроза пошкодженням або знищенням майна. Про поняття цих
погроз див. пп. 10, II, 12 коментаря до ст. 144.
6. Вимагательство слiд вважати закiнченим з моменту
предявлення вимоги, поуднаноє з погрозою або насильством,
незалежно вiд досягнення винним поставленоє мети.
7.3 субуктивноє сторони вимагательство характеризууться
прямим умислом, корисливим мотивом i метою незаконного
одержання державного або колективного майна або права на
нього. Стосовно iнших наслiдкiв (ч.З ст.86) психiчне ставлення
винноє особи може бути як умисним, так i необережним.
8. Субуктом вимагательства може бути особа, яка на момент
його вчинення досягла шiстнадцяти рокiв.
9. Про обставини, що обтяжують вимагательство державного або
колективного майна ( вчинене повторно, або за попереднiм зговором
групою осiб, або пiд погрозою воивства чи нанесення тяжких
тiлесних ушкоджень, або поуднане з насильством, що не у небез-
печним для життя i здоровя, або з пошкодженням чи знищенням
майна - ч.2; вчинене органiзованою групою або особливо небез-
печним рецидивiстом, аоо поуднане з насильством, небезпечним для
життя i здоровя, або таке, що завдало великоє шкоди чи спричинило
iншi тяжкi наслiдки - ч.З), див. коментар до ст. 144.
Стаття 87. Спричинення майновоє шкоди
шляхом обману або зловживання
довiрям
Спричинення майнове? шкоди державi або гро-
мадськiй органiзацiє шляхом обману або зловживання
довiрям, при вiдсутностi ознак розкрадання) Ї
карауться виправними роботами на строк до двох
рокiв, або позбавленням права займати певнi посади
або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох
рокiв; або штрафом у розмiрi до чотирьохсот карбо-
ванцiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. -№4. -Ст. 50).
1. безпосереднiм, обуктом злочину виступають суспiльнi
вiдносини по формуванню фондiв державноє або колективноє
власностi i вiдносини по використанню державного або ко-
лективного майна.
2. Обекiпшна сторона злочину характеризууться за-
подiянням майновоє шкоди шляхом обману або зловживання
довiрям за вiдсутностi ознак розкрадання.
Спричинення майновоє шкоди може здiйснюватись в такiй
формi;
а) незаконне використання державного або колективного май-
на. На вiдмiну вiд розкрадання майно не вибувау з фондiв
власника, а лише протиправно використовууться iншою особою.
Найбiльш поширеним у самовiльне використання транспортних
засобiв, машин, механiзмiв чи iнших предметiв. Заподiяна май-
нова шкода в таких випадках складауться з; а) вартостi
використаного майна (амортизацiйнi вiдрахування); б) вартостi
витраченого майна (вартiсть пального, електроенергiє); в) за-
рооIтноє плати, виплаченоє винному пiд час незаконного
використання майна у своєх цiлях; г) шкоди у виглядi упущеноє
вигоди, тобто неотримання власником запланованого додаткомго
прибутку;
6) ухилення вiд сплати обовязкових платежiв. Для цiує форми
спричинення майновоє шкоди властиво те, що особа не передау
державнiй або колективнiй органiзацiє своу власне майно, яке
повинна була передати, тобто "непередача належного",
наприклад, несплата рiзноманiтних мит i зборiв; ухилення вiд
сплати платежiв за користування газом, електроенергiую тощо;
ухилення вiд сплати податкiв шляхом пiдробки документiв.
Спричинення майновоє шкоди в таких випадках полягау в тому,
що державнi або колективнi фонди не поповнюються майном, яке
повинно було надiйти туди вiдповiдно до закону;
в) звернення особою на свою користь або користь iнших осiб
платежiв, якi повиннi були надiйти вiд окремих громадян державi
або колективним органiзацiям. В залежностi вiд наявностi або
вiдсутностi повноважень на отримання та оприбуткування пла-
тежiв такi дiяння здiйснюються шляхом: а)привласйення майна
особою, яка не мау повноважень приймання та його оприбутку-
вання. Наприклад, привласнення грошей провiдником поєзда за
безквитковий проєзд пасажирiв; б) привласнення платежiв осо-
бою, службовi повноваження якоє повязанi з єх прийманням та
оприбуткуванням. Квалiфiкацiя таких дiй залежить вiд того,
надiйшли чи нi платежi в фонд державноє або колективноє
власностi. Якщо платежi вже надiйшли в такi фонди, то єх
привласнення слiд квалiфiкувати як розкрадання. В разi, коли
платежi ще не у державною чи колективною власнiстю, то єх
корисливе утримання слiд квалiфiкувати за ст.87. Слiд вважати,
що платежi переходять у власнiсть державноє або колективноє
органiзацiє з моменту видачi документа, який засвiдчуу цей факт.
3. Способами вчинення злочину, передбаченого ст.87, у обман
або зловживання довiрям. Заподiяння майновоє шкоди шляхом
обману, здiйсненого з пiдробкою документiв, а також з
використанням пiдроблених документiв, слiд квалiфiкувати за
сукупнiстю злочинiв, передбачених ст.87 i ст. 194.
4. Злочин вважауться закiнченим з моменту спричинення
майновоє шкоди державнiй або колективнiй органiзацiє. Для складу
злочину необхiдно, щоб ця шкода була значною. Слiд мата на увазi,
що КАП передбачау вiдповiдальнiсть за скоуння подiбних правопо-
пушень. Наприклад, ч. I ст. 132 КАП передбачау вiдповiдальнiсть за
-амовiльне використання транспортних засобiв, машин чи ме-
.iкзпiв, яке спричинило незначну майнову шкоду.
5. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
у.дчслом, а також корисливою метою.
Сi. Субукт злочину - особа, яка на момент вчинення злочину
досягла шiстнадцяти рокiв. Субуктом може бути тiльки приватна
особа. Службова особа, яка заподiяла iстотну матерiальну шкоду
пержавнiй або колективнiй органiзацiє шляхом зловживання
с.iужбовим становищем, при наявностi всiх ознак злочину, мау
нести вiдповiдальнiсть за ст. 165.
Стаття 87\ Виключена.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286