Якщо х вчинений винним новий злочин не переривау перебiгу
давностi виховання обвинувального вироку, то призначення
покарання за сукупнiстю вирокiв можливе лише до закiнчення
давностi виконання попереднього вироку.
10. Ухмммням вiд вiдбування покарання у дiє засудженого,
спрямованi на те, щоб уникнути приведення обвинувального
вироку у сконання, наприклад, виєзд з мiсця проживання,
проживання за фальшивими документами тощо. Сюди не нале-
жать випадки, коли вирок не оув приведений у виконання з
незалежних вiд засудженого причин: неналежна робота канце-
лярiє суду, загибель документiв внаслiдок стихiйного лиха,
вiдстрочка виконання вироку при тяжкiй хворобi засудженого,
при вагiтностi засудженоє або наявностi у неє малолiтнiх дiтей, а
також у випадку, коли негайне вiдбування покарання може
потягти за собою винятково тяжкi наслiдки для засудженого або
його сiмє через особливi обставини (ст. 405 КПК),
вiйськовослужбовцевi або вiйськовозобовязаному у воунний час
(ст. 46 КК) та iн.
II. Згiдно з ч.2 ст,49 обвинувальний вирок нi за яких обставин
(крiм випадкiв засудження до смертноє кари) не може бути
приведений у виконання, якщо з моменту його постановления
минуло пятнадцять рокiв i давнiсть не була перервана вчине-
нням нового злочину. З цього випливау, що ухилення вiд
вiдбування покарання не може бути перепоною для застосування
давностi через пятнадцять рокiв пiсля винесення вироку.
12. За наявностi вказаних у ст.49 умов давнiсть виконання
обвинувального вироку настау автоматично. Однак питання про
застосування давностi у випадках, коли особа засуджена до
смертноє кари, вирiшууться судом залежно вiд ступеня суспiльноє
небезпечностi засудженого, яка зберiгауться.
Якщо суд не знайде за можливе застосувати давнiсть пiсля
закiнчення десяти- чи пятнадцятирiчного строку, вiн зо-
бовязаний замiнити смертну кару позбавленням волi на
максимальний строк, вказаний у санкцiє вiдповiдного
кримiнального закону.
IЗ. Давнiсть виконання обвинувального вироку поширюуться
не лише на основнi, але й на додатковi покарання, вказанi у
вироку. Давнiсть виконання додаткового покарання починау
дiяти з моменту вiдбуття основного покарання або з моменту
умовно-дострокового звiльнення вiд основного покарання, якщо
суд не звiльнив засудженого i вiд додаткового покарання,
наприклад, конфiскацiє майна.
14. Вiдповiдно до Указу Президiє Верховноє Ради СРСР вiц
4 березня 1965 р. "Про покарання осiб, винних у злочинах проти
миру i людяностi та воунних злочинах, незалежно вiд часу
вчинення злочинiв" i Постанови Президiє Верховноє Ради СРСР
вiд 3 вересня 1965 р. про застосування цього Указу (див. п. I З
коментаря до ст.48) вирок щодо розглядуваноє категорiє осiб
повинен приводитись у виконання незалежно вiд строку, який
минув з дня набрання ним законноє сили, i призначеного засуд-
женому покарання, тобто смертна кара застосовууться i пiсля
закiнчення пятнадцятирiчного строку.
Стаття 50. Звiльнення вiд кримiнальноє
вiдповщальностi i вiд покарання
Особу, яка вчинила дiяння, що мiстить ознаки
злочину, може бути звiльнено вiд кримiнальноє
вiдлоцiдальностi, коли буде визнано, що на час
розслiдування або розгляду справи в судi внаслiдок
змiни обстановки вчинене нею дiяння втратило харак-
тер суспiльне небезпечного або ця особа перестала
бути суспiльне небезпечною.
Особу, яка вчинила злочин, може бути за вироком су-
ду звiльнено вiд покарання, коли буде визнано, що в
силу наступноє бездоганноє поведiнки 1 чесного став-
лення до працiцю особу на час розгляду справив судi не
можна вважати суспiльне небезпечною.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. -№4. -Ст. 50).
1. Коментована стаття передбачау ден види звiльнення: а) вiд
кримiнальноє вiдповiдальностi (ч.1); б) вiд покарання (ч.2). Вони
вiдрiзняються не лише за своєм характером, а й за пiдставами
застосування.
2. Частина 1 ст.50 передбачау двi пiдстави звiльнення вiд
кримiнальноє вiдповiдальностi. Вони обумовленi змiною
обстановки, внаслiдок чого вчинене особою дiяння втратило
суспiльне небезпечний характер або сама особа перестала бути
суспiльне небезпечною.
Змiна обстановки може торкатися соцiально-економiчних
або органiзацiйно-господарських змiн в масштабi всiує держави,
окремого регiону чи конкретного пiдприумства, установи,
органiзацiє i полягати, наприклад, у переходi вiд воунного часу
до мирного, прийняттi рiшення про термiнову розчистку
мiсцевостi пiд водосховище (наприклад, для вирiшення питання
про кримiнальну вiдповiдальнiсть особи, яка вчинила незаконну
поруоку лiсу). Змiна обстановки може стосуватися також умов
життя особи, яка вчинила дiяння, що мiстить ознаки злочину
(скажiмо, вiсiмнадцятирiчний юнак пiсля смертi батькiв потрапив
пiд поганий вплив, залишив роботу, почав вести бродячий спосiб
життя, пiддався пiдмовлянн5м i вчинив крадiжку iндивiдуального
майна громадян, але невдовзi був працевлаштований, оточений
б Бит. законодавства. Спецвипуск. 161
увагою i турботою в колективi або ж призваний на строкову
вiйськову службу). При вирiшеннi питання про звiльнення особи
вiд кримiнальноє вiдповiдальностi орган, який застосовуу закон,
зобовязаний вказати, в чому конкретно виявилась змiна обста-
новки, яка зумовила втрату дiянням характеру суспiльне небез-
печного.
При вирiшеннi питання про звiльнення особи вiд кримiнальноє
вiдповiдальностi не обовязково, щоб вчинене дiяння мiстило
ознаки саме злочину, який не являу великоє суспiльноє небезпеки
(див. пл.З i 4 коментаря до ст.51).
3. Збереження суспiльноє небезпечностi дiяння не у перепоною
для звiльнення вiд кримiнальноє вiдповiдальностi особи, яка
внаслiдок змiни обстановки перестала бути суспiльне небезпеч-
ною на час розслiдування або розгляду справи в судi. Пiд втратою
суспiльноє небезпечностi особливо слiд розумiти такi особистi
обставини, якi свiдчать на користь висновку про невчинення нею
злочинiв у майбутньому. Звiльнення вiд кримiнальноє
вiдповiдальностi в даному випадку допустиме за умови, що
вчинене не являло значноє суспiльноє небезпеки i позитивний
вплив на винну особу змiненоє обстановки у дiйовим.
Застосування ч. I ст.50 з посиланням на так звану не-
доцiльнiсть притягнення до кримiнальноє вiдповiдальностi за
вiдсутностi змiни обстановки, що потягла втрату суспiльноє не-
безпечностi дiянням або особою, яка його вчинила, у непра-
вомiрним.
4. Звiльнення вiд кримiнальноє вiдповiдальностi на пiдставi ч. I
ст.50 здiйснюуться судом, прокурором, а також слiдчим i органом
дiзнання за згодою прокурора (ст.7 КПК). Особа, яка провадить
дiзнання, слiдчий чи прокурор виносять про це постанову, а суд
у розпорядчому засiданнi - ухвалу. Якщо суд доходить висновку
про можливiсть звiльнення вiд кримiнальноє вiдповiдальностi в
результатi судового розгляду, вiн постановляу обвинувальний
вирок без призначення покарання (ч.З ст.32-КПК).
5. Частина 2 ст.50 передбачау можливiсть звiльнення винного
вiд покарання. В даному випадку звiльнення здiйснюуться не в
звязку зi змiною обстановки пiсля вчинення злочину, а виключ-
но з пiдстав, якi стосуються особи винного. Такою пiдставою у
виправлення особи, пiдтверджене єє бездоганною поведiнкою i
чесним ставленням до працi протягом тривалого часу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286