51 КК регламентууться статтями 7, 7, 8, 9, 10 КПК.
II. Постанова прокурора, слiдчого не у остаточним
вирiшенням питання про звiльнення особи вiд кримiнальноє
вiдповiдальностi. Народний суддя або товариський суд, якщо
вони дiйдуть висновку про необхiднiсть притягнення особи до
кримiнальноє вiдповiдальностi, можуть повернути цi матерiали
прокурору. Якщо ж цi органи погодяться з висновком про
звiльнення особи вiд кримiнальноє вiдповiдальностi, таке рiшення
стау остаточним i безумовним. Що стосууться передачi на
поруки, кiнцевий результат залежить вiд подальшоє поведiнки
особи (див. п.33-34 коментаря до цiує статтi).
12. Кожний з зазначених видiв звiльнення вiд кримiнальноє
вiдповiдальностi мау своє особливостi. Частково вони полягають
в додаткових умовах застосування такого звiльнення. Але го-
ловним чином вони рiзняться мiж собою природою та характером
впливу на осiб, до яких застосовуються тi чи iншi заходи замiсть
кримiнальноє вiдповiдальностi.
IЗ. Рiшення про звiльнення вiд кримiнальноє вiдповiдальностi
з притягненням до вiдповiдальностi адмiнiстративноє мо-
же бути прийнято лише за умови, що за вчинене особою дiяння
згiдно з санкцiую вiдповiдноє статтi можливе позбавлення волi на
строк до одного року або бiльш мякий вид покарання
(наприклад, виправнi роботи).
Кодо цих дiянь досить широке. Найчастiше цей вид звiльнення вiд
кримiнальноє вiдповiдальностi застосовууться в справах про
хулiганство (ч. I ст.206), умисне легке тiлесне ушкодження (ст.iОб),
побоє та мордування (ч. I ст. 107) тощо. Не становлять винятку в
цьому розумiннi i випадки вчинення дiяння, що визнауться
злочинним за умови повторностi його вчинення та застосування до
особи ранiше адмiнiстративного стягнення за аналогiчне правопору-
шення (наприклад, злочину, передбаченого ч. I ст. 161).
14. Для застосування п. I ч. I ст.51 вимагауться також, щоб
особа визнавала себе винною (ч.З ст.7 КПК).
15. Пункт 1 ст.51 не може бути застосований до непов-
нолiтнього, який хоча й досяг вiку кримiнальноє вiдповiдальностi
за деякi злочини (наприклад, передбачений ч.I ст.iОб), але не
досяг 16 рокiв, тобто вiку, з якого можлива адмiнiстративна
вiдповiдальнiсть. До неповнолiтнiх вiком вiд 16 до 18 рокiв
застосування такого заходу не виключауться, якщо не буде
визнано бiльш доцiльним застосувати примусовi заходи виховно-
го характеру.
16. Притягаючи особу до адмiнiстративноє вiдповiдальностi у
вiдповiдностi iз ст.51, суддя може застосувати одне з таких
стягнень: а) штраф до 1000 крб., а за корисливi злочини - до
2000 крб.; б) виправнi роботи за мiсцем роботи особи на строк вiд
одного до двох мiсяцiв; в) арешт до 15 дiб. Цi питання регулю-
ються Указом Президiє Верховноє Ради УРСР вiд 23 березня 1977 р.
"Про порядок застосування заходiв адмiнiстративного стягнення
до осiб, що звiльненi вiд кримiнальноє вiдповiдальностi у
вiдповiдностi iз ст.51 Кримiнального кодексу Украєнськоє РСР"
(Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1977. - №14.- Ст. 129) та
Законом Украєни вiд 17 червня 1992 р. "Про порядок застосу-
вання кримiнальних покарань i заходiв адмiнiстративного стяi
нення у виглядi штрафу" (Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -
1992. - №55. - Сг.510).
17. Обираючи той чи iнший захiд адмiнiстражвного стягнення,
треба не допускати застосування бiльш суворого заходу, нiж
передбачене санкцiую статтi КК покарання. Наприклад, якщо
остання передбачау штраф, буде неправильним призначати таке
адмiнiстративне стягнення, як арешт.
18. Перелiченi в п. 16 цього коментаря заходи не у
кримiнальними покараннями. Вчинення дiяння, за яке особа
звiльнена вiд кримiнальноє вiдповiдальностi i притягнута до
адмiнiстративноє вiдповiдальностi, не переривау перебiгу строку
погашення судимостi за попереднiй злочин i не може бути
пiдставою для квалiфiкацiє нового злочину як повторного.
19. Звiльнення вiд кримiнальноє вiдповiдальностi з передачею
матерiалiв справи ш розгляд товариського суду можливе лише
тодi, кояи дiяння, що мiстить ознаки злочину, вчинене вперше. Ця
вимога передбачау, що особа або зовсiм не вчинювала ранiше
злочинiв, або вчинювала, але строки давностi притягнення до
кримiнальноє вiдповiдальностi минули, або судимiсть за попереднiй
злочин знята чи погашена. Крiм того, особа вважауться такою, яка
вперше вчинила дiяння, що мiстить ознаки злочину, якщо вона
звiльнялася вiд кримiнальноє вiдповiдальностi на пiдставi акта
амнiстiє чи помилування або на пiдставi п. I ч. I ст.51. Можлива
передача матерiалiв на розгляд товариського суду i у випадках,
коли особа вчинила удине продовжуване чи триваюче дiяння, що
мiстить ознаки злочину, ато єє дiє являють собою iдеальну су-
купнiсть злочинiв. Але таке звiльнення виключауться, якщо мау
мiсце реальна сукупнiсть злочинiв, оскiльки в цих випадках
дiяння вчинюються в рiзний час.
20. Для прийняття рiшення про передачу матерiалiв справи на
розгляд товариського суду потрiбно всебiчно оцiнити характер та
ступiнь суспiльноє небезпечностi вчиненого дiяння, особу право-
порушника, обговорити питання про можливiсть виправлення
особи за допомогою заходiв громадського впливу, що застосову-
ються товариським судом.
21. Вимога закону, що забороняу передачу матерiалiв на
розгляд товариського суду, якщо особа, котра вчинила дiяння, проти
цього заперечуу, поширюуться i на справи так званого приватною
обвинувачення. Так, суддя не мау права вiдмовити у порушеннi
кримiнальноє справи про злочини, передбаченi ч.I ст.27 КПК, i
передати матерiали на розгляд товариського суду, якщо особа, на
яку подана скарга, проти цього заперечуу (ч.2 ст.8 КПК).
При вирiшеннi таких питань неоохiдно зясувати i думку
потерпiлого, хоч вона для органiв, що вирiшують справу, не
обовязкова.
22. Товариський суд, отримавши матерiали вiд слiдчих або
судових органiв, може застосувати один iз заходiв громадського
впливу, передбачених ст. 16 Положення про товариськi суди
Украєни, затвердженого 23 березня 1977 р. (Вiдомостi Верховноє
Ради УРСР. - 1977. - №14. - Ст.132; 1985. - №10. - Ст.1054).
Якщо ж товариський суд дiйде висновку про необхiднiсть
притягнення правопорушника до кримiнальноє вiдповiдальностi,
вiн повертау матерiали справи вiдповiдному органу на пiдставi
ст. 18 названого Положення.
23. Пункт 3 ч.I ст.51 надау можливiсть звiльнення вiд
кримiнальноє вiдповiдальностi неповнолiтнiх, котрi досягли вiку,
з якого настау кримiнальна вiдповiдальнiсть (тобто 16 або 14
рокiв), з застосуванням до них примусових заходiв виховного
характеру. Застосування таких заходiв до осiб, якi не досягли
цього вiку, а отже не можуть бути субуктом злочину, регламен-
тууться статтями Юта II КК.
24. Кримiнальнi справи цiує категорiє порушуються в загаль-
ному порядку. Обовязковою у присутнiсть захисника при
предявленнi неповнолiтньому обвинувачення.
Закрити кримiнальну справу з пiдстави, передбаченоє п.З ч.I
ст.51, може прокурор або слiдчий за згодою прокурора. Пiсля
винесення вiдповiдноє постанови всi матерiали справи надаються
неповнолiтньому та його захиснику для ознайомлення. Закрита
справа iз списком осiб, якi пiдлягають виклику до суду,
надсилауться прокурору (ст.9 КПК).
25. Особливостi прокурорського нагляду та судового розгляду
в таких кримiнальних справах аналогiчнi тим, якi притаманнi
справам про суспiльне небезпечнi дiяння, вчиненi особою, котра
не досягла вiку, з якого можлива кримiнальна вiдповiдальнiсть
(див.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286
II. Постанова прокурора, слiдчого не у остаточним
вирiшенням питання про звiльнення особи вiд кримiнальноє
вiдповiдальностi. Народний суддя або товариський суд, якщо
вони дiйдуть висновку про необхiднiсть притягнення особи до
кримiнальноє вiдповiдальностi, можуть повернути цi матерiали
прокурору. Якщо ж цi органи погодяться з висновком про
звiльнення особи вiд кримiнальноє вiдповiдальностi, таке рiшення
стау остаточним i безумовним. Що стосууться передачi на
поруки, кiнцевий результат залежить вiд подальшоє поведiнки
особи (див. п.33-34 коментаря до цiує статтi).
12. Кожний з зазначених видiв звiльнення вiд кримiнальноє
вiдповiдальностi мау своє особливостi. Частково вони полягають
в додаткових умовах застосування такого звiльнення. Але го-
ловним чином вони рiзняться мiж собою природою та характером
впливу на осiб, до яких застосовуються тi чи iншi заходи замiсть
кримiнальноє вiдповiдальностi.
IЗ. Рiшення про звiльнення вiд кримiнальноє вiдповiдальностi
з притягненням до вiдповiдальностi адмiнiстративноє мо-
же бути прийнято лише за умови, що за вчинене особою дiяння
згiдно з санкцiую вiдповiдноє статтi можливе позбавлення волi на
строк до одного року або бiльш мякий вид покарання
(наприклад, виправнi роботи).
Кодо цих дiянь досить широке. Найчастiше цей вид звiльнення вiд
кримiнальноє вiдповiдальностi застосовууться в справах про
хулiганство (ч. I ст.206), умисне легке тiлесне ушкодження (ст.iОб),
побоє та мордування (ч. I ст. 107) тощо. Не становлять винятку в
цьому розумiннi i випадки вчинення дiяння, що визнауться
злочинним за умови повторностi його вчинення та застосування до
особи ранiше адмiнiстративного стягнення за аналогiчне правопору-
шення (наприклад, злочину, передбаченого ч. I ст. 161).
14. Для застосування п. I ч. I ст.51 вимагауться також, щоб
особа визнавала себе винною (ч.З ст.7 КПК).
15. Пункт 1 ст.51 не може бути застосований до непов-
нолiтнього, який хоча й досяг вiку кримiнальноє вiдповiдальностi
за деякi злочини (наприклад, передбачений ч.I ст.iОб), але не
досяг 16 рокiв, тобто вiку, з якого можлива адмiнiстративна
вiдповiдальнiсть. До неповнолiтнiх вiком вiд 16 до 18 рокiв
застосування такого заходу не виключауться, якщо не буде
визнано бiльш доцiльним застосувати примусовi заходи виховно-
го характеру.
16. Притягаючи особу до адмiнiстративноє вiдповiдальностi у
вiдповiдностi iз ст.51, суддя може застосувати одне з таких
стягнень: а) штраф до 1000 крб., а за корисливi злочини - до
2000 крб.; б) виправнi роботи за мiсцем роботи особи на строк вiд
одного до двох мiсяцiв; в) арешт до 15 дiб. Цi питання регулю-
ються Указом Президiє Верховноє Ради УРСР вiд 23 березня 1977 р.
"Про порядок застосування заходiв адмiнiстративного стягнення
до осiб, що звiльненi вiд кримiнальноє вiдповiдальностi у
вiдповiдностi iз ст.51 Кримiнального кодексу Украєнськоє РСР"
(Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1977. - №14.- Ст. 129) та
Законом Украєни вiд 17 червня 1992 р. "Про порядок застосу-
вання кримiнальних покарань i заходiв адмiнiстративного стяi
нення у виглядi штрафу" (Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -
1992. - №55. - Сг.510).
17. Обираючи той чи iнший захiд адмiнiстражвного стягнення,
треба не допускати застосування бiльш суворого заходу, нiж
передбачене санкцiую статтi КК покарання. Наприклад, якщо
остання передбачау штраф, буде неправильним призначати таке
адмiнiстративне стягнення, як арешт.
18. Перелiченi в п. 16 цього коментаря заходи не у
кримiнальними покараннями. Вчинення дiяння, за яке особа
звiльнена вiд кримiнальноє вiдповiдальностi i притягнута до
адмiнiстративноє вiдповiдальностi, не переривау перебiгу строку
погашення судимостi за попереднiй злочин i не може бути
пiдставою для квалiфiкацiє нового злочину як повторного.
19. Звiльнення вiд кримiнальноє вiдповiдальностi з передачею
матерiалiв справи ш розгляд товариського суду можливе лише
тодi, кояи дiяння, що мiстить ознаки злочину, вчинене вперше. Ця
вимога передбачау, що особа або зовсiм не вчинювала ранiше
злочинiв, або вчинювала, але строки давностi притягнення до
кримiнальноє вiдповiдальностi минули, або судимiсть за попереднiй
злочин знята чи погашена. Крiм того, особа вважауться такою, яка
вперше вчинила дiяння, що мiстить ознаки злочину, якщо вона
звiльнялася вiд кримiнальноє вiдповiдальностi на пiдставi акта
амнiстiє чи помилування або на пiдставi п. I ч. I ст.51. Можлива
передача матерiалiв на розгляд товариського суду i у випадках,
коли особа вчинила удине продовжуване чи триваюче дiяння, що
мiстить ознаки злочину, ато єє дiє являють собою iдеальну су-
купнiсть злочинiв. Але таке звiльнення виключауться, якщо мау
мiсце реальна сукупнiсть злочинiв, оскiльки в цих випадках
дiяння вчинюються в рiзний час.
20. Для прийняття рiшення про передачу матерiалiв справи на
розгляд товариського суду потрiбно всебiчно оцiнити характер та
ступiнь суспiльноє небезпечностi вчиненого дiяння, особу право-
порушника, обговорити питання про можливiсть виправлення
особи за допомогою заходiв громадського впливу, що застосову-
ються товариським судом.
21. Вимога закону, що забороняу передачу матерiалiв на
розгляд товариського суду, якщо особа, котра вчинила дiяння, проти
цього заперечуу, поширюуться i на справи так званого приватною
обвинувачення. Так, суддя не мау права вiдмовити у порушеннi
кримiнальноє справи про злочини, передбаченi ч.I ст.27 КПК, i
передати матерiали на розгляд товариського суду, якщо особа, на
яку подана скарга, проти цього заперечуу (ч.2 ст.8 КПК).
При вирiшеннi таких питань неоохiдно зясувати i думку
потерпiлого, хоч вона для органiв, що вирiшують справу, не
обовязкова.
22. Товариський суд, отримавши матерiали вiд слiдчих або
судових органiв, може застосувати один iз заходiв громадського
впливу, передбачених ст. 16 Положення про товариськi суди
Украєни, затвердженого 23 березня 1977 р. (Вiдомостi Верховноє
Ради УРСР. - 1977. - №14. - Ст.132; 1985. - №10. - Ст.1054).
Якщо ж товариський суд дiйде висновку про необхiднiсть
притягнення правопорушника до кримiнальноє вiдповiдальностi,
вiн повертау матерiали справи вiдповiдному органу на пiдставi
ст. 18 названого Положення.
23. Пункт 3 ч.I ст.51 надау можливiсть звiльнення вiд
кримiнальноє вiдповiдальностi неповнолiтнiх, котрi досягли вiку,
з якого настау кримiнальна вiдповiдальнiсть (тобто 16 або 14
рокiв), з застосуванням до них примусових заходiв виховного
характеру. Застосування таких заходiв до осiб, якi не досягли
цього вiку, а отже не можуть бути субуктом злочину, регламен-
тууться статтями Юта II КК.
24. Кримiнальнi справи цiує категорiє порушуються в загаль-
ному порядку. Обовязковою у присутнiсть захисника при
предявленнi неповнолiтньому обвинувачення.
Закрити кримiнальну справу з пiдстави, передбаченоє п.З ч.I
ст.51, може прокурор або слiдчий за згодою прокурора. Пiсля
винесення вiдповiдноє постанови всi матерiали справи надаються
неповнолiтньому та його захиснику для ознайомлення. Закрита
справа iз списком осiб, якi пiдлягають виклику до суду,
надсилауться прокурору (ст.9 КПК).
25. Особливостi прокурорського нагляду та судового розгляду
в таких кримiнальних справах аналогiчнi тим, якi притаманнi
справам про суспiльне небезпечнi дiяння, вчиненi особою, котра
не досягла вiку, з якого можлива кримiнальна вiдповiдальнiсть
(див.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286