3. Примушування повинне супроводжуватись погрозою на-
стання небажаних для жiнки наслiдкiв у разi вiдмови перервати
вагiтнiсть i може бути у виглядi психiчного чи фiзичного
насильства. Психiчне насильство - це рiзного виду погрози:
звiльнити з роботи; позбавити матерiального забезпечення i
пiдтримки, розiрвати шлюб; розголосити вiдомостi про особисте
життя жiнки, якi вона хоче зберегти в таумницi; застосувати
фiзичне насильство тощо. Фiзичне насильство - це нанесення
побоєв, тiлесних ушкоджень, мучення, позбавлення єжi, сну тощо.
Фiзичне насильство, яке утворюу самостiйний склад злочину,
квалiфiкууться за сукупнiстю зi ст. 110.
4. З субуктивноє сторони злочин характеризууться лише
прямим умислом, особа бажау, щоб жiнка перервала вагiтнiсть.
Мотиви спонукання жiнки до переривання вагiтностi на
квалiфiкацiю злочину не впливають.
5. У разi спонукання жiнки до переривання вагiтностi у випадках,
коли за медичними показаннями збереження вагiтностi неможливе
чи небажане (загроза життю чи здоровю жiнки при пологах,
можливiсть народження психiчно чи фiзично неповноцiнноє дитини
або дитини з тяжкою спадковою хворобою тощо), питання про
наявнiсть чи вiдсутнiсть в дiях особи складу злочину повинно
вирiшуватись за правилами про крайню необхiднiсть.
6. Субуктом злочину може бутi будь-яка особа, яка
зацiкавлена з тих чи iнших причин в перериваннi жiнкою
вагiтностi. Це може бути як особа, в матерiальнiй, службовiй чи
iншiй залежностi якоє перебувау жiнка (батьки, чоловiк, родичi,
особа, вiд якоє жiнка завагiтнiла, керiiиiк по роботi тощо), так
i особа, вiд якоє жiнка не перебувау в такi залежностi.
7. Дiє особи, яка примусила жiнку до вчинення аборту i в той
же час сама здiйснила аборт або сприяла iншiй особi у його
проведенвi, повиннi квалiфiкуватись за наявностi ознак злочину,
передбаченого ст.109, за сукупнiстю злочинiв як примушування
до вчинення аборту i незаконне його проведення чи спiвучасть
в незаконному проведеннi аборту.
Стаття 111. Залишення в небезпецi
Змiдоме залишення без допомого особи, що перебув-
в небеме-юму для життя стажжиаф 1 позбавлене
можливостi вжити заходiв до самозбереження через ма-
лолiтство, отарЮть, хворобу або внаслiдок Iншого безпо-
радного стану, якщо той, хто залишив без допомогм, зо-
бовязать був пiклуватися про цю особу 1 мав можливiсть
подати єй допомогу, а так само, якщо вiн мм поставив
iмтерпiлоговнебезпе-1едляжиттястановище, -
карастмявнправинми роботами на строкдодвохрохiв.
Те саме дiяшм, якщо воно спричинiмо смерть особм,
залишемоi без докомогм, або Iншi тяжкi наслiдки, -
караетым позбавленням волi на строк до двох рокiв
або випревиями роботами на той же отрок.
(Iз змiнами, внвсвнимм Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. -№4. -Ст. 80).
I. Подання допомоп особам, яи перебувають в яебезпечшту
для ххття становищi, - моралмхб обовязок кокаоi люцини, а
для окрема мгегорiй громадян - це i обовязок првяовкй, за
нехяхованвя якого передбачена вiдпомдальнiсть.
2. Мекячиш. сторона злочину, передбаченото ч. I ст. I II;
вирахауться в беадаяльвостi - неподавзi чи неамеквому подавнI
необхiдноє допомоги особi, яка перебувау в небеапечному дяя
життя стааавюцi. за ваявносгi можливостi подати таку допом<му.
3. Небеяючне дяя життя становище особи - це таке-
стаиовиию, коли особа без сторонньоє допомоги не мау
мехливостi вжити ефектизвах заходiв для самозберехевця
внаслiдок безiюрадвого стану. Причини безпорадиостi особi
вказанi > двепозицiГст. 111: малолiтство, стясть, хяюба, iилий
безпораднi стан. До нпиого безпорадногогану вiдаосяться:
наркотичне чи алкогольне спянiння особи, травма>
непритомнiсть, вiдсутнiсть необхiдних навичок поведiнки i знань
в екстремаiiьгак умовах, наприклад, невмiння плавати (Дiа.
справу Л. // Практика... - С.142-143), використовувати певнi
механiзми, технiчнi засоби чи невмiння керувати ними, яе-
щаснай вниадок тощо. .
Безпорадний стан може бути зумовлений як причтами
обуктивного характеру, незалежними вiд поведiнки винноГ
особи, так i єє поведiнкою (дiями чи бездiяльнiстю).
4. Злочин вважауться закiнченим з моменту залишення без
допомоги особа, яка перебувау в небезпечному для життя ста-
новищi, неаiлежно вiд того, вiдвернула б чи нi подана допомога
можливу смерть чи iншi тяжкi наслiдки для особи, яка перебувау
в небезпечному для життя становищi.
5. Для вiдповiдальностi за залишення в небезпецi необхiдяо,
щоб особа мала можливiсть подати допомогу особi, яка перебувау
в небезпечваму для жиля становищi. У разi вiдсутностi такоє
можхивосп я дашк хввхфеiвях умовах аповiдальнiсть юхто-
в>
чауться (наприклад, особа сама перебувау в безпорадному станi
або не може подати допомогу через наявнiсть непереборноє сили
чи iнших обставин, якi не дають можливостi надати допомогу).
6. Закон не обумовлюу вiдповiдальнiсть за залишення в небезпецi
ознаками, якi 6 характеризували умови подання допомоги, перед-
бачаючи лише, щоб у особи була можливiсть подати необхiдну
допомогу, не повязуючи таку можливiсть з вiдсутнiстю загрози для
утауного життя чи здоровя. У разi, коди подання допомоги особi,
яка перебувау в небезпечному ддя життя становищi, повязане з
ризиком для власного життя i здоровя, питання про вiдповiдальнiсть
особи за неподання допомоги повинне вирнпуватись за правилами
про крайню необхiднiсть. При цьому слiд враховувати, що для
певноє категорiє громадян подання допомоги особам, якi перебува-
ють в небезпечному для життя становищi, у правовим обовязком,
зумовленим єх професiйним чи службовим становищем
зобовязанi подавати допомогу i в тих випадках, коли це повязане
з ризиком для власного життя i здоровя.
7. З субектшноє сторони злочин, передбачений ч. I цiує
статтi, характеризууться умисною виною: винна особа
усвiдомлюу, що залишау без необхiдноє допомоги iншу особу, яка
перебувау в небезпечному для життя становищi, i що неподання
такоє допомоги завiдомо для винного може призвести до смертi
чи iнших тяжких наслiдкiв. Наприклад, мати-одиначка залишау
свою новонароджену дитину бiля дверей квартири бездiтноє сiмє,
розраховуючи, що цi люди подадуть дитинi необхiдну допомогу
i будуть пiклуватися про неє.
Мотиви завiдомого залишення без допомоги особи, яка пере-
бувау в небезпечному для життя становищi, на квалiфiкацiй) дiй
винного не впливають, але повиннi враховуватись при
iндивiдуалiзацiє вiдповiдальностi i покарання.
8. Субуктом злочину у двi категорiє осiб: 1)якi зобовязанi
псуватися про осiб, котрi перебувають в небезпечному для
життя становищi; 2) якi самi поставили потерпiлого в небезпечне
для життя становище.
Правовий обовязок пiклуватись про осiб, що перебувають в
небезпечному для життя становищi, може бути зумовлений:
1) законом чи iншим нормативним актом. Наприклад, ст.37
Основ законодавства Украєни про охорону здоровя зобовязуу
спiвробiтникiв мiлiцiє, пожежноє охорони, аварiйних служб, водiєв
транспортних засобiв та працiвникiв iнших професiй, на яких
законодавством i службовими iнструкцiями покладено
вiдповiдний обовязок, подавати першу невiдкладну допомогу, а
пiдпряумства, установи, органiзацiє i громадяни зобовязанi на-
давати транспортнi засоби для перевезення хворих (Вiдомостi
Верховноє Ради Украєни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286