- М., 1982. - С.411).
Стаття 6. Чиннiсть кримiнального закону в часi
Злочиннiсть) каранiсть дiяння визначаються законом,
який дiяв пiд час вчинення цього дiяння.
Закон, що усувас каранiсть дiяння або помякшуу
покарання, мав зворотну силу, тобто поширюуться з
моменту набрання ним чинностi також на дiяння,
вчиненi до його видання.
Закон, що встановлюу каранiсть дiяння або посилюу
покарання, зворотно? сили не мас.
(Iа змiнами, внесеними Законом вiд 7 липня 1992 р.
//Вiдомостi Верховноє Ради Украєни-1992. -№39. -Ст. 570).
1. Чинним визнауться закон, що набув законноє сили, до його
скасування чи замiни новим законом, а якщо закон було прийня-
то на певний строк, - до закiнчення такого строку.
2. Питання набуття законноє скли законом врегульованi ч.5
ст.97 Конституцiє Украєни в редакцiє вiд 14 лютого 1992 р.
(Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №20. - Ст.271) так:
"Закон набирау чинностi пiсля десяти днiв з моменту його
опублiкування, якщо iнше не передбачено самим законом, але
не ранiше дня його опублiкування". Офiцiйними джерелами, в
яких публiкуються закони, у "Вiдомостi Верховноє Ради Ук-
раєни" та газета "Голос Украєни".
3. Згiдно ч.I ст.б злочиннiсть i каранiсть дiяння вязначаються
законом, який дiяв пiд час вчинення цього дiяння. Однак ч.2 ст.6
обумовлюу випадки, коли прийнятий повий закон усувау
злочиннiсть дiяння або помякшуу покарання за нього. Таквй
i-iчi
закон мау зворотну силу, тобто поширюуться з моменту набуття
чинностi на дiяння, вчиненi до його видання. Проте закон, що
встановлюу каранiсть дiяння або посилюу покарання, зворотноє
сили не мау.
Усунення або встановлення караностi дiяння, а також
помякшення або посилення покарання здiйснюються шляхом
законодавчого виключення чи введення нового складу злочину,
шляхом змiни диспозицiє або санкцiє, а також шляхом введення
або виключення обставин, що зменшують або збiльшують ступiнь
суспiльноє небезпеки певного злочину.
4. Якщо закон виключау каранiсть дiяння, вiн мау зворотну
силу - дiяння, вчинене особою до набуття сили цим законом,
бiльше не вважауться злочинним. Кримiнальна справа щодо неє
не може бути порушена, а наявна пiдлягау закриттю за
вiдсутнiстю складу злочину. Якщо особа вже засуджена i вiдбувау
покарання за дане дiяння, то на пiдставi ч.2ст.54 вона пiдлягау
звiльненню вiд покарання в порядку ст.405 КПК. Дана особа,
а також особа, яка повнiстю вiдбула покарання за це дiяння, на
пiдставi п. I ч. I ст.55 визнаються такими, що не мають судимостi.
5. Зворотну Салу мау i закон, який помякшуу покарання.
Помякшення покарання визначауться шляхом порiвняння
санкцiй попереднього та нового закону, який набув чинностi, як
щодо основних, так i щодо додаткових покарань, а також i
поуднання цих покарань. Якщо новий закон помякшуу пока-
рання, то застосовууться саме вiн щодо дiянь, вчинених до
набуття ним сили. Особам, засудженим за даний злочин за
ранiше дiючим законом, мiра покарання, що перевищуу санкцiю
нововиданого закону, знижууться до максимальноє межi пока-
рання, встановленого новим законом, на пiдставi ч.З ст.54 КК в
порядку ст. 405 КПК.
6. Стаття 54 КК текстуальне не регламентуу ситуацiє, коли
засудженiй особi призначено покарання бiльш суворого виду, нiж
передбачено санкцiую нового закону. Однак вiдповiдь на це дау
системний аналiз змiсту статей 54, 3, 6, 39, 47 КК та ст.405
КПК. Таке покарання пiсля набуття чинностi новим законом
втрачау законнi пiдстави i тому пiдлягау замiнi на найбiльш
суворий вид покарання, передбаченого новим законом, iз засто-
суванням коефiцiунтiв, вказаних в ст.47 КК щодо переведення
одного виду покарання в iнший. При цьому максимальний розмiр
такого покарання не може перевищувати максимального його
розмiру за санкцiую нового закону.
7. Закон, що встановлюу каранiсть дiяння або посилюу пока-
рання, зворотноє сили не мау. Особа, яка вчинила злочин до
набуття чинностi цим законом, вiдповiдау за законом, який дiяв
пiд час вчинення даного злочину. Наприклад, особам, якi
вчинили крадiжки iндивiдуального майна громадян до 16 лютого
1993 р.,коли набув чинностi Закон "Про внесення доповнень i
змiн до Кримiнального i Кримiнально-процесуального кодексiв
Украєни" вiд 26 сiчня 1993 р., що посилив покарання за даний
злочин, суд повинен призначати покарання за санкцiую ст. 140
в попереднiй редакцiє.
Глава ПI
ПРО злочин
Стаття 7. Поняття злочину
Злочином визнауться передбачене кримiнальним за-
коном суспiльне небезпечне дiяння (дiя або
бездiяльнiсть), що посяга на суспiльний лад Украєни,
його полiтичну I економiчну системи, власнiсть, особу,
полiтичнi, трудовi, майновi та Iншi права 1 свободи грб-
мадян, а так само iнше передбачене кримiнальним за-
коном суспiльне небезпечне дiяння, яке посягав на пра-
вопорядок.
Не е злочином дiя або бездiяльнiсть, що хоч формаль-
но 1 мiстить ознаки будь-якого дiяння, передбаченого
кримiнальним законом, але через малозначнiсть не
являс суспiльноє небезпеки.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. I Зако-
ном вiд 17 червня 1992 р. //Вiдомостi Верховноє Ради УРСР.
- 1983. - №4. - Ст. 50; Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -
1992. -№35. -Ст. 511).
1. Стаття 7 мiстить загальне визначення поняття злочину, яке
включау його соцiальну ознаку - суспiльну небезпечнiсть та
нормативну ознаку злочину - дiяння, що передбачене
кримiнальним законом. Разом з тим у ч.I ст.З вказууться, що
кримiнальнiй вiдповiдальностi пiдлягау лише особа, винна у
вчиненнi злочину, а в ч.2 ст.I говориться, що Кримiнальний
кодекс встановлюу покарання за вчиненi злочини. Отже, поняття
злочину включау чотири ознаки: суспiльну небезпечнiсть,
протиправнiсть, вину та каранiсть. Тому злочином за
кримiнальним правом визнауться дiявня (дiя або бездiяльнiсть),
яке у суспiльне небезпечним, протвправнвм, винним та караним.
В ст.7 названi соцiальнi цiнностi та блага, на якi посягау
злочин. Це суспiльний лад Украєни, полiтична i економiчна
системи, власнiсть, особа, полiтичнi, трудовi, майновi та iншi
права i свобода громадян та весь правопорядок. Поняття цих
обуктiв див. в ПП.З, 4,5,6,7 коментаря до ст.I.
2. Злочин - це конкретне суспiльне небезпечне дiяння людини.
Воно може проявлятися у формi дiє або бездiяльностi. Томудумки,
переконання та намiри осоои вчинити злочин, не реалiзованi у
конкретнiй суспiльне небезпечнiй дiє або бездiяльностi, злочином
не визнаються.
Злочинна дiя - це активна форма поведiнкв особи, наприклад,
угон транспортних засобiв (ст.215). Злочинна бездiяльнiсть -
це певна форма поведiнки особи, що повязана з невчиненням
дiй, якi вона повинна була i могла вчинити в силу закону або
взятого на себе зобовязання. Наприклад, неподання допомогв
хворому особою медiчного персоналу (ст. 113). Деякi злочини
можуть бути вчиненнi як шляхом дiє, так i шляхом бездiяльностi,
наприклад, порушення правил охорони працi (ст. 135).
3. Суспiтна небезпечнiсть - це обуктивна властивiсть
злочину причиняти або створювати загрозу спричинення шкоди
обуктам кримiнально-правовоi охорони. Iнакше кажучи,
суспiльна небезпечнiсть - це така ознака злочину, яка вказуу на
його суттуву шкоду. Разом з тим закон вживау i такi поняття, як
"характер" i "ступiнь суспiльноє небезпечностi". Характер
суспiльноє небезпечностi злочину - це якiсний показник, який
визначауться, перш за все, тiую або iншою групою суспiльних
вiдносин, на якi посягау злочин.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286
Стаття 6. Чиннiсть кримiнального закону в часi
Злочиннiсть) каранiсть дiяння визначаються законом,
який дiяв пiд час вчинення цього дiяння.
Закон, що усувас каранiсть дiяння або помякшуу
покарання, мав зворотну силу, тобто поширюуться з
моменту набрання ним чинностi також на дiяння,
вчиненi до його видання.
Закон, що встановлюу каранiсть дiяння або посилюу
покарання, зворотно? сили не мас.
(Iа змiнами, внесеними Законом вiд 7 липня 1992 р.
//Вiдомостi Верховноє Ради Украєни-1992. -№39. -Ст. 570).
1. Чинним визнауться закон, що набув законноє сили, до його
скасування чи замiни новим законом, а якщо закон було прийня-
то на певний строк, - до закiнчення такого строку.
2. Питання набуття законноє скли законом врегульованi ч.5
ст.97 Конституцiє Украєни в редакцiє вiд 14 лютого 1992 р.
(Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №20. - Ст.271) так:
"Закон набирау чинностi пiсля десяти днiв з моменту його
опублiкування, якщо iнше не передбачено самим законом, але
не ранiше дня його опублiкування". Офiцiйними джерелами, в
яких публiкуються закони, у "Вiдомостi Верховноє Ради Ук-
раєни" та газета "Голос Украєни".
3. Згiдно ч.I ст.б злочиннiсть i каранiсть дiяння вязначаються
законом, який дiяв пiд час вчинення цього дiяння. Однак ч.2 ст.6
обумовлюу випадки, коли прийнятий повий закон усувау
злочиннiсть дiяння або помякшуу покарання за нього. Таквй
i-iчi
закон мау зворотну силу, тобто поширюуться з моменту набуття
чинностi на дiяння, вчиненi до його видання. Проте закон, що
встановлюу каранiсть дiяння або посилюу покарання, зворотноє
сили не мау.
Усунення або встановлення караностi дiяння, а також
помякшення або посилення покарання здiйснюються шляхом
законодавчого виключення чи введення нового складу злочину,
шляхом змiни диспозицiє або санкцiє, а також шляхом введення
або виключення обставин, що зменшують або збiльшують ступiнь
суспiльноє небезпеки певного злочину.
4. Якщо закон виключау каранiсть дiяння, вiн мау зворотну
силу - дiяння, вчинене особою до набуття сили цим законом,
бiльше не вважауться злочинним. Кримiнальна справа щодо неє
не може бути порушена, а наявна пiдлягау закриттю за
вiдсутнiстю складу злочину. Якщо особа вже засуджена i вiдбувау
покарання за дане дiяння, то на пiдставi ч.2ст.54 вона пiдлягау
звiльненню вiд покарання в порядку ст.405 КПК. Дана особа,
а також особа, яка повнiстю вiдбула покарання за це дiяння, на
пiдставi п. I ч. I ст.55 визнаються такими, що не мають судимостi.
5. Зворотну Салу мау i закон, який помякшуу покарання.
Помякшення покарання визначауться шляхом порiвняння
санкцiй попереднього та нового закону, який набув чинностi, як
щодо основних, так i щодо додаткових покарань, а також i
поуднання цих покарань. Якщо новий закон помякшуу пока-
рання, то застосовууться саме вiн щодо дiянь, вчинених до
набуття ним сили. Особам, засудженим за даний злочин за
ранiше дiючим законом, мiра покарання, що перевищуу санкцiю
нововиданого закону, знижууться до максимальноє межi пока-
рання, встановленого новим законом, на пiдставi ч.З ст.54 КК в
порядку ст. 405 КПК.
6. Стаття 54 КК текстуальне не регламентуу ситуацiє, коли
засудженiй особi призначено покарання бiльш суворого виду, нiж
передбачено санкцiую нового закону. Однак вiдповiдь на це дау
системний аналiз змiсту статей 54, 3, 6, 39, 47 КК та ст.405
КПК. Таке покарання пiсля набуття чинностi новим законом
втрачау законнi пiдстави i тому пiдлягау замiнi на найбiльш
суворий вид покарання, передбаченого новим законом, iз засто-
суванням коефiцiунтiв, вказаних в ст.47 КК щодо переведення
одного виду покарання в iнший. При цьому максимальний розмiр
такого покарання не може перевищувати максимального його
розмiру за санкцiую нового закону.
7. Закон, що встановлюу каранiсть дiяння або посилюу пока-
рання, зворотноє сили не мау. Особа, яка вчинила злочин до
набуття чинностi цим законом, вiдповiдау за законом, який дiяв
пiд час вчинення даного злочину. Наприклад, особам, якi
вчинили крадiжки iндивiдуального майна громадян до 16 лютого
1993 р.,коли набув чинностi Закон "Про внесення доповнень i
змiн до Кримiнального i Кримiнально-процесуального кодексiв
Украєни" вiд 26 сiчня 1993 р., що посилив покарання за даний
злочин, суд повинен призначати покарання за санкцiую ст. 140
в попереднiй редакцiє.
Глава ПI
ПРО злочин
Стаття 7. Поняття злочину
Злочином визнауться передбачене кримiнальним за-
коном суспiльне небезпечне дiяння (дiя або
бездiяльнiсть), що посяга на суспiльний лад Украєни,
його полiтичну I економiчну системи, власнiсть, особу,
полiтичнi, трудовi, майновi та Iншi права 1 свободи грб-
мадян, а так само iнше передбачене кримiнальним за-
коном суспiльне небезпечне дiяння, яке посягав на пра-
вопорядок.
Не е злочином дiя або бездiяльнiсть, що хоч формаль-
но 1 мiстить ознаки будь-якого дiяння, передбаченого
кримiнальним законом, але через малозначнiсть не
являс суспiльноє небезпеки.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. I Зако-
ном вiд 17 червня 1992 р. //Вiдомостi Верховноє Ради УРСР.
- 1983. - №4. - Ст. 50; Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -
1992. -№35. -Ст. 511).
1. Стаття 7 мiстить загальне визначення поняття злочину, яке
включау його соцiальну ознаку - суспiльну небезпечнiсть та
нормативну ознаку злочину - дiяння, що передбачене
кримiнальним законом. Разом з тим у ч.I ст.З вказууться, що
кримiнальнiй вiдповiдальностi пiдлягау лише особа, винна у
вчиненнi злочину, а в ч.2 ст.I говориться, що Кримiнальний
кодекс встановлюу покарання за вчиненi злочини. Отже, поняття
злочину включау чотири ознаки: суспiльну небезпечнiсть,
протиправнiсть, вину та каранiсть. Тому злочином за
кримiнальним правом визнауться дiявня (дiя або бездiяльнiсть),
яке у суспiльне небезпечним, протвправнвм, винним та караним.
В ст.7 названi соцiальнi цiнностi та блага, на якi посягау
злочин. Це суспiльний лад Украєни, полiтична i економiчна
системи, власнiсть, особа, полiтичнi, трудовi, майновi та iншi
права i свобода громадян та весь правопорядок. Поняття цих
обуктiв див. в ПП.З, 4,5,6,7 коментаря до ст.I.
2. Злочин - це конкретне суспiльне небезпечне дiяння людини.
Воно може проявлятися у формi дiє або бездiяльностi. Томудумки,
переконання та намiри осоои вчинити злочин, не реалiзованi у
конкретнiй суспiльне небезпечнiй дiє або бездiяльностi, злочином
не визнаються.
Злочинна дiя - це активна форма поведiнкв особи, наприклад,
угон транспортних засобiв (ст.215). Злочинна бездiяльнiсть -
це певна форма поведiнки особи, що повязана з невчиненням
дiй, якi вона повинна була i могла вчинити в силу закону або
взятого на себе зобовязання. Наприклад, неподання допомогв
хворому особою медiчного персоналу (ст. 113). Деякi злочини
можуть бути вчиненнi як шляхом дiє, так i шляхом бездiяльностi,
наприклад, порушення правил охорони працi (ст. 135).
3. Суспiтна небезпечнiсть - це обуктивна властивiсть
злочину причиняти або створювати загрозу спричинення шкоди
обуктам кримiнально-правовоi охорони. Iнакше кажучи,
суспiльна небезпечнiсть - це така ознака злочину, яка вказуу на
його суттуву шкоду. Разом з тим закон вживау i такi поняття, як
"характер" i "ступiнь суспiльноє небезпечностi". Характер
суспiльноє небезпечностi злочину - це якiсний показник, який
визначауться, перш за все, тiую або iншою групою суспiльних
вiдносин, на якi посягау злочин.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286