2 п.2 постанови Пленуму Верховного Суду Ук-
раєни вiд 29 червня 1990 р. №6 "Про практику призначення
судами Украєни мiр кримiнального покарання" // Бюлетень... -
С.23). Всi Цi данi мають бути оцiненi судом (суддею) в сукуп-
ностi, i тi з них, якi вплинули на призначення покарання,
повиннi бути наведенi у вироку.
Якщо окремi данi про особу передбаченi в статтях 40 або 41
як обставини, що помякшують чи обтяжують вiдповiдальнiсть,
вони повиннi враховуватись при призначеннi покарання саме як
такi, а не як обставини, що характеризують особу винного.
Про врахування судом при призначеннi покарання обставин,
що помякшують та. обтяжують вiдповiдальнiсть, див.
коментар до статей 40, 41.
помякшують
Стаття 40. Обставини, що
вiдповiдальнiсть
При призначеннi покарання обставинами, що
помякшують вiдповiдальнiсть, визнаються:
1) вiдвернення винним шкiдливих наслiдкiв вчиненого
злочину або добровiльне, вiдшкодування завдано?
втрати чи усунення заподiяноє шкоди;
2) вчинення злочину внаслiдок збiгу тяжких особистих
або сiмейних обставин;
3) вчинення злочину пiд впливом погрози чи примусу
або в силу матерiальноє чи iншоє залежностi;
4) вчинення злочину пiд впливом великого душевного
хвилювання, викликаного неправомiрними дiями
потерпiлого;
5) вчинення злочину при захистi вiд суспiльне небез-
печного посягання, хоч I з перевищенням меж не-
обхiдноє оборони;
6) вчинення злочину неповнолiтнiм;
7) вчинення злочину жiнкою в станi вагiтностi;
8) щире розкаяння або явка з повинною, а також
сприяння розкриттю злочину.
При призначеннi покарання суд може враховувати I
iншi помякшуючi обставини.
I. За своєм змiстом обставини, про якi йдеться в ст.40, харак-
теризують: а) подiю злочину (iш.2-5); б) особу винного (пп.I, 6-8).
За соцiальними властивостями перша група обставин знижуу
ступiнь суспiльноє небезпечностi вчиненого злочину, а друга
група - особи винного.
Отже, за своую кримiнально-правовою природою вказанi в
ст.40 обставили у бiльш конкретними критерiями ступеня
суспiльноє небезпечностi вчиненого злочину та особи винного.
Оскiльки закон прямо вказав на цi обставини як на самостiйний
фактор, що впливау на призначення покарання, вони, за за-
гальним правилом, повиннi враховуватись судом (суддею) саме
як обставини, що помякшують вiдповiдальнiсть.
2. В окремих випадках обставини, вказанi в ст.40 (наприклад,
вчинення злочину при захистi вiд суспiльне небезпечного пося-
гання, хоч i з перевищенням меж необхiдноє оборони), можуть
виступати як обовязковi ознаки складу конкретного злочину
(наприклад, вбивства при перевищеннi меж необхiдноє оборони
- СТ.97). В таких випадках суд (суддя) не повинен при призна-
ченнi покарання враховувати єх як обставини, що помякшують
вiдповiдальнiсть, оскiльки це вже враховано в санкцiє вiдповiдноє
статтi Особливоє частини КК.
3. Врахування обставин, що помякшують вiдповiдальнiсть при
призначеннi покарання, означау, що за iнших рiвних умов суд
(суддя) за наявностi таких обставин може: а) призначити менш
суворий вид основного покарання, якщо в санкцiє статтi, за якою
засуджууться винний, передбачено декiлька альтернативних
основних покарань; б) призначити основне чи додаткове пока-
рання ближче до мiнiмальноє межi, встановленоє кримiнальним
законом за вчинення даного злочину; в) не призначати винному
додаткове покарання, якщо воно передбачене в санкцiє статтi, за
якою вiн засуджууться, як факультативне; г) враховуючи на-
явнiсть 6 iнших передбачених законом обставин, застосувати до
винного умовне засудження чи вiдстрочку виконання вироку.
Якщо у справi встановлено декiлька обставин, якi помякшують
вiдповiдальнiсть, i суд (суддя) дiйде висновку, що вони у винят-
ковими, вiн може, враховуючи також особу винного, призначити
бiльш мяке покарання, нiж передбачено законом (ст.44).
4. Пункт 1 ст.40 передбачау три схожi за кримiнально-пра-
вовим змiстом обставини: а) вiдвернення винним шкiдливих
наслiдкiв вчиненого злочину; б) добровiльне вiдшкодування за-
вданоє втрати; в) добровiльне усунення заподiяноє шкоди.
Вiдвернення винним шкiдливих наслiдкiв вчиненого
злочину означау, що винний пiсля вчинення злочину, бажаючи
уникнути тих наслiдкiв, якi цей злочин може спричинити,
вчинюу певнi дiє по єх недопущенню, i це призводить до того, що
такi наслiдки не настають. При цьому винний може вiдвернути
як всi можливi негативнi наслiдки, так i лише найнебезпечнiшi
з них. Наприклад, заволодiвши майном в результатi розбою,
винний зразу ж повертау це мййно потерпiлому або,
спричинивши тяжке тiлесне ушкодження, небезпечне для життя
в момент заподiяння, подау потерпiлому допомогу, i тим самим
вiдвертау смерть останнього.
Добровiльне вiдшкодування завданоє втрати мау мiсце
тодi, коли спричинена злочином втрата вiдшкодовууться винним
з власноє iнiцiативи до винесення обвинувального вироку.
Прикладами добровiльного вiдшкодування завданоє втрати у
вiдшкодування вартостi знищеного або пошкодженого майна,
оцлата лiкування завданого тiлесного ушкодження тощо.
Добровiльне усунення заподiяноє шкоди передбачау, що
вона усувауться винним з власноє iнiцiативи до винесення
обвинувального вироку шляхом вiдновлення тiує цiнностi, якiй
була завдана, або надання потерпiлому такоє ж цiнностi. Йдеться,
наприклад, про ремонт пошкодженого майна, передачу
потерпiлому замiсть знищеноє речi такоє ж тощо.
Якщо винний на момент винесення обвинувального вироку не
змiг повнiстю вiдшкодувати завдану втрату або усунути за-
подiяну шкоду, а зробив це частково, суд (суддя) може врахувати
цi обставини як такi, що позитивно характеризують його особу,
або спецiально визнати єх такими, що помякшують
вiдповiдальнiсть, на пiдставi ч.2 ст.40.
5. Пункт 2 ст.40 передбачау як обставину, що помякшуу
вiдповiдальнiсть, вчинення злочину внаслiдок збiгу тяжких
особистих або сiмейних обставин. Збiг таких обставин - це
поуднання iстотних доiя особи факторiв фiзичного, матерiального
чи морального характеру, що негативно впливають на єє особисте
або сiмейне життя. Прикладами можуть бути значнi матерiальнi
труднощi, тяжка хвороба винного або членiв його сiмє,
несприятливi побутовi чи житловi умови, жорстоке поводження
батькiв з дiтьми, чоловiка з дружиною тощо. При цьому не-
обхiдно, щоб збiг тяжких особистих або сiмейних обставин знач-
ною мiрою зумовив вчинення винним злочину.
6. Пункт 3 ст.40 передбачау двi обставини, що помякшують
вiдповiдальнiсть: а) вчинення злочину пiд впливом погрози чи
примусу; 6) вчинення злочину в силу матерiальноє чи iншоє "
залежностi.
Вчинення злочину пiд впливом погрози розглядауться як
обставина, що помякшуу вiдповiдальнiсть, коли: а) погроза повязу-
валась iз заподiянням фiзичноє, матерiальноє чи моральноє шкоди
шляхом вчинення незаконних дiй як щодо самого винного, так i
щодо близьких йому осiб; 6) погроза була реальною, тобто дiйсно
були пiдстави побоюватись П виконання; в) в дiях винного вiдсутнi \
ознаки крайньоє необхiдностi (ст. 16); г) винний вчинив злочин,
прагнучи вiдвернути несприятливi для себе чи для своєх близьких
наслiдки, з якими повязувалась погроза.
Пiд примусом слiд розумiти всi iншi, крiм погрози, форми
примушування винного вчинити злочин (фiзичне насильство,
позбавлення волi, єжi, питва тощо).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286
раєни вiд 29 червня 1990 р. №6 "Про практику призначення
судами Украєни мiр кримiнального покарання" // Бюлетень... -
С.23). Всi Цi данi мають бути оцiненi судом (суддею) в сукуп-
ностi, i тi з них, якi вплинули на призначення покарання,
повиннi бути наведенi у вироку.
Якщо окремi данi про особу передбаченi в статтях 40 або 41
як обставини, що помякшують чи обтяжують вiдповiдальнiсть,
вони повиннi враховуватись при призначеннi покарання саме як
такi, а не як обставини, що характеризують особу винного.
Про врахування судом при призначеннi покарання обставин,
що помякшують та. обтяжують вiдповiдальнiсть, див.
коментар до статей 40, 41.
помякшують
Стаття 40. Обставини, що
вiдповiдальнiсть
При призначеннi покарання обставинами, що
помякшують вiдповiдальнiсть, визнаються:
1) вiдвернення винним шкiдливих наслiдкiв вчиненого
злочину або добровiльне, вiдшкодування завдано?
втрати чи усунення заподiяноє шкоди;
2) вчинення злочину внаслiдок збiгу тяжких особистих
або сiмейних обставин;
3) вчинення злочину пiд впливом погрози чи примусу
або в силу матерiальноє чи iншоє залежностi;
4) вчинення злочину пiд впливом великого душевного
хвилювання, викликаного неправомiрними дiями
потерпiлого;
5) вчинення злочину при захистi вiд суспiльне небез-
печного посягання, хоч I з перевищенням меж не-
обхiдноє оборони;
6) вчинення злочину неповнолiтнiм;
7) вчинення злочину жiнкою в станi вагiтностi;
8) щире розкаяння або явка з повинною, а також
сприяння розкриттю злочину.
При призначеннi покарання суд може враховувати I
iншi помякшуючi обставини.
I. За своєм змiстом обставини, про якi йдеться в ст.40, харак-
теризують: а) подiю злочину (iш.2-5); б) особу винного (пп.I, 6-8).
За соцiальними властивостями перша група обставин знижуу
ступiнь суспiльноє небезпечностi вчиненого злочину, а друга
група - особи винного.
Отже, за своую кримiнально-правовою природою вказанi в
ст.40 обставили у бiльш конкретними критерiями ступеня
суспiльноє небезпечностi вчиненого злочину та особи винного.
Оскiльки закон прямо вказав на цi обставини як на самостiйний
фактор, що впливау на призначення покарання, вони, за за-
гальним правилом, повиннi враховуватись судом (суддею) саме
як обставини, що помякшують вiдповiдальнiсть.
2. В окремих випадках обставини, вказанi в ст.40 (наприклад,
вчинення злочину при захистi вiд суспiльне небезпечного пося-
гання, хоч i з перевищенням меж необхiдноє оборони), можуть
виступати як обовязковi ознаки складу конкретного злочину
(наприклад, вбивства при перевищеннi меж необхiдноє оборони
- СТ.97). В таких випадках суд (суддя) не повинен при призна-
ченнi покарання враховувати єх як обставини, що помякшують
вiдповiдальнiсть, оскiльки це вже враховано в санкцiє вiдповiдноє
статтi Особливоє частини КК.
3. Врахування обставин, що помякшують вiдповiдальнiсть при
призначеннi покарання, означау, що за iнших рiвних умов суд
(суддя) за наявностi таких обставин може: а) призначити менш
суворий вид основного покарання, якщо в санкцiє статтi, за якою
засуджууться винний, передбачено декiлька альтернативних
основних покарань; б) призначити основне чи додаткове пока-
рання ближче до мiнiмальноє межi, встановленоє кримiнальним
законом за вчинення даного злочину; в) не призначати винному
додаткове покарання, якщо воно передбачене в санкцiє статтi, за
якою вiн засуджууться, як факультативне; г) враховуючи на-
явнiсть 6 iнших передбачених законом обставин, застосувати до
винного умовне засудження чи вiдстрочку виконання вироку.
Якщо у справi встановлено декiлька обставин, якi помякшують
вiдповiдальнiсть, i суд (суддя) дiйде висновку, що вони у винят-
ковими, вiн може, враховуючи також особу винного, призначити
бiльш мяке покарання, нiж передбачено законом (ст.44).
4. Пункт 1 ст.40 передбачау три схожi за кримiнально-пра-
вовим змiстом обставини: а) вiдвернення винним шкiдливих
наслiдкiв вчиненого злочину; б) добровiльне вiдшкодування за-
вданоє втрати; в) добровiльне усунення заподiяноє шкоди.
Вiдвернення винним шкiдливих наслiдкiв вчиненого
злочину означау, що винний пiсля вчинення злочину, бажаючи
уникнути тих наслiдкiв, якi цей злочин може спричинити,
вчинюу певнi дiє по єх недопущенню, i це призводить до того, що
такi наслiдки не настають. При цьому винний може вiдвернути
як всi можливi негативнi наслiдки, так i лише найнебезпечнiшi
з них. Наприклад, заволодiвши майном в результатi розбою,
винний зразу ж повертау це мййно потерпiлому або,
спричинивши тяжке тiлесне ушкодження, небезпечне для життя
в момент заподiяння, подау потерпiлому допомогу, i тим самим
вiдвертау смерть останнього.
Добровiльне вiдшкодування завданоє втрати мау мiсце
тодi, коли спричинена злочином втрата вiдшкодовууться винним
з власноє iнiцiативи до винесення обвинувального вироку.
Прикладами добровiльного вiдшкодування завданоє втрати у
вiдшкодування вартостi знищеного або пошкодженого майна,
оцлата лiкування завданого тiлесного ушкодження тощо.
Добровiльне усунення заподiяноє шкоди передбачау, що
вона усувауться винним з власноє iнiцiативи до винесення
обвинувального вироку шляхом вiдновлення тiує цiнностi, якiй
була завдана, або надання потерпiлому такоє ж цiнностi. Йдеться,
наприклад, про ремонт пошкодженого майна, передачу
потерпiлому замiсть знищеноє речi такоє ж тощо.
Якщо винний на момент винесення обвинувального вироку не
змiг повнiстю вiдшкодувати завдану втрату або усунути за-
подiяну шкоду, а зробив це частково, суд (суддя) може врахувати
цi обставини як такi, що позитивно характеризують його особу,
або спецiально визнати єх такими, що помякшують
вiдповiдальнiсть, на пiдставi ч.2 ст.40.
5. Пункт 2 ст.40 передбачау як обставину, що помякшуу
вiдповiдальнiсть, вчинення злочину внаслiдок збiгу тяжких
особистих або сiмейних обставин. Збiг таких обставин - це
поуднання iстотних доiя особи факторiв фiзичного, матерiального
чи морального характеру, що негативно впливають на єє особисте
або сiмейне життя. Прикладами можуть бути значнi матерiальнi
труднощi, тяжка хвороба винного або членiв його сiмє,
несприятливi побутовi чи житловi умови, жорстоке поводження
батькiв з дiтьми, чоловiка з дружиною тощо. При цьому не-
обхiдно, щоб збiг тяжких особистих або сiмейних обставин знач-
ною мiрою зумовив вчинення винним злочину.
6. Пункт 3 ст.40 передбачау двi обставини, що помякшують
вiдповiдальнiсть: а) вчинення злочину пiд впливом погрози чи
примусу; 6) вчинення злочину в силу матерiальноє чи iншоє "
залежностi.
Вчинення злочину пiд впливом погрози розглядауться як
обставина, що помякшуу вiдповiдальнiсть, коли: а) погроза повязу-
валась iз заподiянням фiзичноє, матерiальноє чи моральноє шкоди
шляхом вчинення незаконних дiй як щодо самого винного, так i
щодо близьких йому осiб; 6) погроза була реальною, тобто дiйсно
були пiдстави побоюватись П виконання; в) в дiях винного вiдсутнi \
ознаки крайньоє необхiдностi (ст. 16); г) винний вчинив злочин,
прагнучи вiдвернути несприятливi для себе чи для своєх близьких
наслiдки, з якими повязувалась погроза.
Пiд примусом слiд розумiти всi iншi, крiм погрози, форми
примушування винного вчинити злочин (фiзичне насильство,
позбавлення волi, єжi, питва тощо).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286