232.
8. Про поняття "поважна причина" див. п.(i коментаря до ст. 239.
Стаття 241. Дезертирство
а) Дезертирство, тобто залишення вiйськовоє
частини або мiсця служби з метою ухилитися вiд
вiйськовоє служби, а так само незявлення з тiую ж ме-
тою на службу при призначеннi, переводi, з
вiдрядження, з вiдпустки або з лiкувального закладу,
вчинене вiйськовослужбовцем строковоє служби, - -
карауться позбавленням волi на строк вiд трьох до
семи рокiв.
б) ТI самi дiяння, вчиненi у воунний час, -
караються смертною карою або позбавленням волi на
строк вiд пяти до десяти рокiв.
в) Дезертирство, вчинене особою офiцерського скла-
ду, прапорщиком, мiчманом або вiйськовослужбовцем
надстроковоє служби, -
карауться позбавленням волi на строк вiд пяти до
семи рокiв.
г) Те саме дiяння, вчинене у воунний час, -
карауться смертною карою або позбавленням волi на
строк вiд семи до десяти рокiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 14 жовтня 1974 р. //
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. - 1974. -№44. -Ст. 445).
1. Дезертирство - один iз найбiльш небезпечних вiйськових
злочинiв, що належать до категорiє тяжких (ст.7).
Обуктам злочину у встановлений порядок проходження
вiйськовоє служби, який зобовязуу кожного вiйськовослужбовця
нести вiйськову службу протягом встановленого законом строку,
завжди бути готовим до захисту держави, виконувати свiй
вiйськовий обовязок.
2. Дезертирство вчинюуться з метою ухилитися вiд вiйськовоє
служби i може початися або шляхом залишення вiйськовоє
частини чи мiсця служби, або шляхом незявлення в частину чи
до мiсця служби при призначеннi, переводi, iз вiдрядження, iз
вiдпустки або лiкувального закладу. Дезертирство у триваючим
злочином, який починауться з моменту самовiльного залишення
частини або незявлення в частину при переводах, вiдрядженнях,
вiдпустках та закiнчууться затриманням дезертира чи його
явкою з повинною. Для закипеного складу злочину тривалiсть
незаконноє вiдсутностi вiйськовослужбовця у вiйськовiй часттi
або мiсцi служби значення не мау.
3. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом та метою ухилитеся вiд вiйськовоє служби. Цх мета може
зявитися у вiйськовослужбовця перед залишенням частини або
в процесi вчинення самовiльноє вiдлучки, самовiльного залишен-
ня частини, пiд час повернення в частину iз вiдрядження тощо.
Наявнiсть цiує мети вiдрiзняу дезертирство вiд самовiльноє
вiдлучки та самовiльвого залишення частини. Мотиви, якi спо-
нукають вiйськовослужбовця ухилитися вiд вiйськовоє служби,
можуть бути рiзноманiтними: небажання переносити тягар
вiйськовоє служби, побоювання вiдповiдальностi за вчинення
правопорушення, боягузтво у воуннiй час, небажання служити
у певнiй мiсцевостi тощо.
4. Субуктами злочiну можуть бути вiйськовослужбовцi стро-
ковоє служби (шi.а" i "б"), а також особи офiцерсдто складу,
прапорщики, мiчмани i вiйськовослужбовцi надотроiговоi слухбя
(пп.в" i "г"). Дезертирство, вчинене особами, про якi йдеться у
пп.в" i "г", являу собою пiдвищену небезпеку для вiйськового
правопорядку.
Як дезертирство квалiфiкуються дiє вiйськовослужбовцiв, якi
вiдбувають покарання у двсцжплiварному батальйонi, якщо вони
з метою ухилення вiд вiйськовоє служби скоюють втечу.
5. Добровiльна вiдмова вiд дезертирства можлива тiльки до
моменту залишення чвстiни. Повернення до мiсця служби або
явка в органi владi вiйськовослужбовця, якiй залипнiв частину
з метою ухиденнх вiд вiйськовоє служби, у не що iнше, як явка
з повинною, i па квалiфiкацiю не вплiвау.
6. Якщо дезертирство вчiнюуться пiд час вiконанй>
вiйськовослужбовцем спецiальнiх обовязкiв по вiйськовi
служСЯ (у складi караулу, вiд час несення бойоюго чергування,
I.
Л
"?
л
в складi нараду по охоронi державного кордону тощо), скоуне
слiд квалiфiкувати за сукупнiстю злочинiв, тобто ва ст. 241 i
вiдповiдно статтями 249, 250, 251 чи 252.
Коли ж при дезертирствi була взята з собою зброя, то дiє
винного треба квалiфiкувати за статтями 241, 222 i 223.
Дезертирство, повязане iз втечею вiйськовослужбовця за кор-
дон, за наявностi ознак державноє зради квалiфiкууться за ст.56,
а iз незаконним перетинанням кордону без ознак державноє
зради - за ст.241 та 75.
7. Про поняття "воунний час" див. п.8 коментаря до ст.232.
Стаття 242. Самовiльне змиштня частини
бойовiй обстановцi
Самовiльне залишення частини або мiсця служби в
бойовiй обстановцi, незалежно вiд тривалостi, -
карауться смертною карою або позбавленням волi на
строк вiд трьох до десяти рокiв.
1. Самовiльне залишення вiйськовослужбовцем частини або
мiсця служби в бойовiй обстановцi у проявом боягузства, невико-
нання вiйськового обовязку в бою, свiдчить про прагнення
винного уникнути вiйськовоє служби у найбiльш вiдповiдальний
час. Такi дiє можуть негативно позначитися на виконаннi
вiйськовою частиною (пiдроздiлом) бойового завдання.
2. Злочин виражауться у самовiльному, без дозваду командира
(начальника), залишеннi частини або мiсця служби пiд час
знаходження єх в бойовiй обстановцi (про поняття бойовоє
обстановки див. п.9 коментаря до ст.232). Для складу-
закiнченого злочину достатньо одного факту самовiльного
залишення частини або мiсця служби, незалежно вiд тривалостi
самовiльноє вiдсутностi, мотивiв злочину, добровiльноє явки з
повинною або затримання.
3. Важливою ознакою цього злочину у знаходження частини в
момент самовiльного єє залишення вiйськовослужбовцем в умовах
бойовоє обстановки. Оскiльки бойова обстановка можлива не
тiльки у воунний, але i в мирний час, то ст.242 може застосову-
ватися як в мирнiй, так i у воунний час.
4. Незявлення в строк без поважнiх прiчiн у вiйськову
частину, яка знаходиться в бойовiй обстановцi, при призначеннi,
переводi, поверненнi iз вiдпустки або вiдрядження чи iз
лiкувального закладу не можна розглядатi як злочин, передба-
чений ст.242. Подiбнi дiє слiд квалiфiкуватi, залежно вiд конк-
ретних обставин, за статтями 239, 240 або 241.
5. Вчинення дезертирстяа в бойовiй обстаиовцi квалiфiкууться
за ст.242, оскiльки вона охоплюу всi спадки еамовiльного
залишення щетини в бойовй обстановцi.
6. Самовiльне залишення частини в бойовiй обстановцi iз
намiром перейти на сторону ворога з метою сприяння йому
утворюу склад державноє зради i квалiфiкууться за ст.56.
7. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом. При цьому винний усвiдомлюу, що вiйськова частина,
яку вiн самовiльно залишау, знаходиться у бойовiй обстановцi.
8. Субуктом злочину може бути будь-який
вiйськовослужбовець, а також вiйськовозобовязанi, якi були
призванi на учбовi чи перевiрочнi збори.
Стаття 243.
Ухилення вiд вiйськовоє
служби шляхом членоушкод-
ження або iншим способом
а) Ухилення вiйськовослужбовця вiд несення
обовязкiв вiйськовоє служби шляхом заподiяння собi
якогось покалiчення (членоушкодження) або шляхом
симуляцiє хвороби, пiдробки документiв чи iншого
обману, а так само вiдмова вiд несення обовязкiв
вiйськовоє служби -
караються позбавленням волi на строк вiд трьох до
семи рокiв.
б) Тi самi дiяння, вчиненi у воунний час або в бойовiй
обстановцi, -
караються смертною карою або позбавленням волi на
строк вiд пяти до десяти рокiв.
1. Стаття передбачау вiдповiдальнiсть за кiлька способiв
ухилення вiд вiйськовоє служби - шляхом спричинення собi
якого-небудь членоушкодження або шляхом симуляцiє хвороби,
пiдлогу документiв чи iншого обману, а так само шляхом вiдмови
вiд несення обовязкiв вiйськовоє служби.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286
8. Про поняття "поважна причина" див. п.(i коментаря до ст. 239.
Стаття 241. Дезертирство
а) Дезертирство, тобто залишення вiйськовоє
частини або мiсця служби з метою ухилитися вiд
вiйськовоє служби, а так само незявлення з тiую ж ме-
тою на службу при призначеннi, переводi, з
вiдрядження, з вiдпустки або з лiкувального закладу,
вчинене вiйськовослужбовцем строковоє служби, - -
карауться позбавленням волi на строк вiд трьох до
семи рокiв.
б) ТI самi дiяння, вчиненi у воунний час, -
караються смертною карою або позбавленням волi на
строк вiд пяти до десяти рокiв.
в) Дезертирство, вчинене особою офiцерського скла-
ду, прапорщиком, мiчманом або вiйськовослужбовцем
надстроковоє служби, -
карауться позбавленням волi на строк вiд пяти до
семи рокiв.
г) Те саме дiяння, вчинене у воунний час, -
карауться смертною карою або позбавленням волi на
строк вiд семи до десяти рокiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 14 жовтня 1974 р. //
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. - 1974. -№44. -Ст. 445).
1. Дезертирство - один iз найбiльш небезпечних вiйськових
злочинiв, що належать до категорiє тяжких (ст.7).
Обуктам злочину у встановлений порядок проходження
вiйськовоє служби, який зобовязуу кожного вiйськовослужбовця
нести вiйськову службу протягом встановленого законом строку,
завжди бути готовим до захисту держави, виконувати свiй
вiйськовий обовязок.
2. Дезертирство вчинюуться з метою ухилитися вiд вiйськовоє
служби i може початися або шляхом залишення вiйськовоє
частини чи мiсця служби, або шляхом незявлення в частину чи
до мiсця служби при призначеннi, переводi, iз вiдрядження, iз
вiдпустки або лiкувального закладу. Дезертирство у триваючим
злочином, який починауться з моменту самовiльного залишення
частини або незявлення в частину при переводах, вiдрядженнях,
вiдпустках та закiнчууться затриманням дезертира чи його
явкою з повинною. Для закипеного складу злочину тривалiсть
незаконноє вiдсутностi вiйськовослужбовця у вiйськовiй часттi
або мiсцi служби значення не мау.
3. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом та метою ухилитеся вiд вiйськовоє служби. Цх мета може
зявитися у вiйськовослужбовця перед залишенням частини або
в процесi вчинення самовiльноє вiдлучки, самовiльного залишен-
ня частини, пiд час повернення в частину iз вiдрядження тощо.
Наявнiсть цiує мети вiдрiзняу дезертирство вiд самовiльноє
вiдлучки та самовiльвого залишення частини. Мотиви, якi спо-
нукають вiйськовослужбовця ухилитися вiд вiйськовоє служби,
можуть бути рiзноманiтними: небажання переносити тягар
вiйськовоє служби, побоювання вiдповiдальностi за вчинення
правопорушення, боягузтво у воуннiй час, небажання служити
у певнiй мiсцевостi тощо.
4. Субуктами злочiну можуть бути вiйськовослужбовцi стро-
ковоє служби (шi.а" i "б"), а також особи офiцерсдто складу,
прапорщики, мiчмани i вiйськовослужбовцi надотроiговоi слухбя
(пп.в" i "г"). Дезертирство, вчинене особами, про якi йдеться у
пп.в" i "г", являу собою пiдвищену небезпеку для вiйськового
правопорядку.
Як дезертирство квалiфiкуються дiє вiйськовослужбовцiв, якi
вiдбувають покарання у двсцжплiварному батальйонi, якщо вони
з метою ухилення вiд вiйськовоє служби скоюють втечу.
5. Добровiльна вiдмова вiд дезертирства можлива тiльки до
моменту залишення чвстiни. Повернення до мiсця служби або
явка в органi владi вiйськовослужбовця, якiй залипнiв частину
з метою ухиденнх вiд вiйськовоє служби, у не що iнше, як явка
з повинною, i па квалiфiкацiю не вплiвау.
6. Якщо дезертирство вчiнюуться пiд час вiконанй>
вiйськовослужбовцем спецiальнiх обовязкiв по вiйськовi
служСЯ (у складi караулу, вiд час несення бойоюго чергування,
I.
Л
"?
л
в складi нараду по охоронi державного кордону тощо), скоуне
слiд квалiфiкувати за сукупнiстю злочинiв, тобто ва ст. 241 i
вiдповiдно статтями 249, 250, 251 чи 252.
Коли ж при дезертирствi була взята з собою зброя, то дiє
винного треба квалiфiкувати за статтями 241, 222 i 223.
Дезертирство, повязане iз втечею вiйськовослужбовця за кор-
дон, за наявностi ознак державноє зради квалiфiкууться за ст.56,
а iз незаконним перетинанням кордону без ознак державноє
зради - за ст.241 та 75.
7. Про поняття "воунний час" див. п.8 коментаря до ст.232.
Стаття 242. Самовiльне змиштня частини
бойовiй обстановцi
Самовiльне залишення частини або мiсця служби в
бойовiй обстановцi, незалежно вiд тривалостi, -
карауться смертною карою або позбавленням волi на
строк вiд трьох до десяти рокiв.
1. Самовiльне залишення вiйськовослужбовцем частини або
мiсця служби в бойовiй обстановцi у проявом боягузства, невико-
нання вiйськового обовязку в бою, свiдчить про прагнення
винного уникнути вiйськовоє служби у найбiльш вiдповiдальний
час. Такi дiє можуть негативно позначитися на виконаннi
вiйськовою частиною (пiдроздiлом) бойового завдання.
2. Злочин виражауться у самовiльному, без дозваду командира
(начальника), залишеннi частини або мiсця служби пiд час
знаходження єх в бойовiй обстановцi (про поняття бойовоє
обстановки див. п.9 коментаря до ст.232). Для складу-
закiнченого злочину достатньо одного факту самовiльного
залишення частини або мiсця служби, незалежно вiд тривалостi
самовiльноє вiдсутностi, мотивiв злочину, добровiльноє явки з
повинною або затримання.
3. Важливою ознакою цього злочину у знаходження частини в
момент самовiльного єє залишення вiйськовослужбовцем в умовах
бойовоє обстановки. Оскiльки бойова обстановка можлива не
тiльки у воунний, але i в мирний час, то ст.242 може застосову-
ватися як в мирнiй, так i у воунний час.
4. Незявлення в строк без поважнiх прiчiн у вiйськову
частину, яка знаходиться в бойовiй обстановцi, при призначеннi,
переводi, поверненнi iз вiдпустки або вiдрядження чи iз
лiкувального закладу не можна розглядатi як злочин, передба-
чений ст.242. Подiбнi дiє слiд квалiфiкуватi, залежно вiд конк-
ретних обставин, за статтями 239, 240 або 241.
5. Вчинення дезертирстяа в бойовiй обстаиовцi квалiфiкууться
за ст.242, оскiльки вона охоплюу всi спадки еамовiльного
залишення щетини в бойовй обстановцi.
6. Самовiльне залишення частини в бойовiй обстановцi iз
намiром перейти на сторону ворога з метою сприяння йому
утворюу склад державноє зради i квалiфiкууться за ст.56.
7. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом. При цьому винний усвiдомлюу, що вiйськова частина,
яку вiн самовiльно залишау, знаходиться у бойовiй обстановцi.
8. Субуктом злочину може бути будь-який
вiйськовослужбовець, а також вiйськовозобовязанi, якi були
призванi на учбовi чи перевiрочнi збори.
Стаття 243.
Ухилення вiд вiйськовоє
служби шляхом членоушкод-
ження або iншим способом
а) Ухилення вiйськовослужбовця вiд несення
обовязкiв вiйськовоє служби шляхом заподiяння собi
якогось покалiчення (членоушкодження) або шляхом
симуляцiє хвороби, пiдробки документiв чи iншого
обману, а так само вiдмова вiд несення обовязкiв
вiйськовоє служби -
караються позбавленням волi на строк вiд трьох до
семи рокiв.
б) Тi самi дiяння, вчиненi у воунний час або в бойовiй
обстановцi, -
караються смертною карою або позбавленням волi на
строк вiд пяти до десяти рокiв.
1. Стаття передбачау вiдповiдальнiсть за кiлька способiв
ухилення вiд вiйськовоє служби - шляхом спричинення собi
якого-небудь членоушкодження або шляхом симуляцiє хвороби,
пiдлогу документiв чи iншого обману, а так само шляхом вiдмови
вiд несення обовязкiв вiйськовоє служби.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286