Наказом по частинi визначауться склад
добового наряду на означений день.
6. Про помякшуючi обставини див. п. 10 коментаря до ст.231.
7. Про поняття "воунний час" i "бойова обстановка" див.
вiдповiдно пл. 8 i 9 коментаря до ст.232.
Стаття 253. Розголошення вiйськовоє таумницi
або втрага документiв, що мiстять
вiйськову таумницю
а) Розголошення вiдомостей вiйськового характеру,
що становлять державну таумницю, при вiдсутностi
ознак зради батькiвщини, -
карауться позбавленням волi на строк вiд двох до
пяти рокiв.
б) Втрата документiв, що мiстять вiдомостi
вiйськового характеру, якi становлять державну
таумницю, або предметiв, вiдомостi про якi становлять
державну таумницю, особою, якiй цi документи або
предмети були довiренi, якщо втрата стала результа-
том порушення встановлених правил поводження з за-
значеними документами або предметами, -
карауться позбавленням волi на строк вiд одного року
до трьох рокiв.
в) Дiяння, передбаченi пунктами "а" 1 "б" цiує статтi,
якщо вони спричинили тяжкi наслiдки, -
караються позбавленням волi на строк вiд пяти до де-
сяти рокiв.
г) Розголошення вiйськових вiдомостей, якi не
пiдлягають оголошенню, але не становлять державноє
таумницi, -
карауться позбавленням волi на строк вiд трьох
мiсяцiв до одного року.
д) Дiяння) передбачене пунктом "г" цiвє статтi, при
помякшуючих обставинах -
тягне застосування правил Дисциплiнарного статуту
Збройних Сил.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. I Зако-
ном вiд 17 червня 1992 р. //Вiдомостi Верховноє Ради УРСР.
- 1983. - №4. - Ст. 50; Вiдомостi Верховно! Ради Украєни. -
1992. - №35. - Ст. 511).
1. Вiйськова присяга та вiйськовi статути зобовязують кожного
вiйськовослужбовця зберiгати державну i вiйськову таумницю.
Розголошення вiдомостей, що становлять державну чи вiйськову
таумницю, може сирiкишмти велику шкоду iнтересам безпеки
держави, бойовiй готовностi Збройних Сил.
2. Вiдомостi вiйськового характеру, якi становлять вiйськову
таумницю, можуть одночасово бути i державною таумницею.
Державна пшемниц> - поняття широке i включау в себе
найоiльш важливi вiдомостi вiйськового, економiчного,
полiтичного й iншого характеру, якi мають важливе державне
значення i спецiально охороняються державою (ст. I Закону вiд
21 сiчня 1994р. "Про державну таумницю" // Голос Украєни. -
1994.-10 березня).
Вiдповiдальнiсть за розголошення вiдомостей вiйськового ха-
рактеру, якi становлять державну таумницю, а також за втрату
документiв i предметiв, якi мiстять цю таумницю, передбачена
п.п. "а" i "б" ст.253. У випадках розголошення
вiйськовослужбовцем iнших вiдомостей, якi становлять державну
таумницю, вiдповiдальнiсть настау за ст.67, а за втрату доку-
ментiв з такими вiдомостями - за ст.68.
3. Вiйськову таумницю можуть станомти вiдомостi вiйськового
характеру, якi у не деряшаою, а службовою таумницею. Капотаii
вiдомосiкб визначають компетевтнi органи вiйськового управшнiХ
Вiдпомдальнiсть за розпикипення вiйськових вiдомостей, якi
не пiдлягають розголошенню (службовоє таемшщi), передбачена
пи. "г" i "д" ст.253.
Передача вiйськовослужбовцем iноземним органiзацiям або єх
преяставшкам вiдомостей хоч i не вiйськового характеру, але
таких, що становлять службову таумницю, тягне вiдпогiдальиiсть
за ст.68 (при вiдсутностi ознак державвоє зради).
4. Розголошення вiдомостей, що становлять вiйськову
таямняцю, полягау в тому, що особа, яка володау ними, пору-
шуючи установлену заборону, повiдомляу єх, внаслiдок чого вони
стають надбанням стороннiх осiб.
Злочхине розголошення може бути усним або пкьмоввм,
шлiхом показу чи передачi стороянiм особам документiв чи
яредметiв, вiдомостi, iкi становлять дерхавку таумвщю.
5. Про поняття япрячш докуяимти дия. комевгар до ст.68.
6. Субякчимня сторон> розголошеная шйськожм таумшщi
характеризууться як умисною, так i необережною, а втрата
документiв - тiльки необережною формою вини.
7. Тяжкiсть наслiдкiв, передбачених п.в" ст.253, установ-
люуться виходячи iз конкретних обставин справи. До них можна
вiднести випадки, коли розголошене стало вiдомим iноземним
розвiдкам i використовууться ними на шкоду iнтересам Украєни.
8. Субуктами цих злочинiв можуть бути вiйськовослужбовцi
рядового, сержантського (старшинського) складу, прапорщики,
мiчмани i офiцери, незалежно вiд єх службового становища.
За ст.253 не може притягатися до вiдповiдальностi
вiйськовослужбовець у випадках втрати документiв чи предметiв,
якi мiстять державну таумницю, якщо вони не були довiренi йому
по службi, а були у нього випадково.
Стаття 254. Зловживання владою, пере-
вищення або бездiяльнiсть влади
а) Зловживання начальника або службовоє особи вла-
дою чи службовим станом, перевищення влади чи
службових повноважень, бездiяльнiсть влади, якщо цi
дiяння вчинялися систематично або з корисливих
мотивiв чи Iншоє особисто? заiнтересованостi, а так са-
мо якщо вони завдали iстотноє шкоди, -
караються позбавленням волi на строк до пяти рокiв.
б) ТI самi дiяння, якi спричинили тяжкi наслiдки, -
караються позбавленням волi на строк вiд трьох до
десяти рокiв.
в) Дiяння, передбаченi пунктами "а" 1 "б" цiує статтi,
вчиненi у воунний час або в бойовiй обстановцi, -
караються ло<бавяениям волi на строк вiд пяти до
пятнадцяти рокiв або смертною карою.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 29 лютого 1984 р. //
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. -1984. -№11. -Ст. 203).
1. Ст. 254 передбачау вiдповiдальнiсть за: 1) зловживання
владою та службовям становищем; 2) перевящення влади чи
службових повноважень; 3) бездiяльнiсть влади.
2. Пiд зловживанням владою чи службовим становищем слiд
розумiти умисне використання начальником або iншою службо-
вою особою свого службового становища всупереч iнтересам
служби. При цьому службова особа вчинюу такi дiє, якi перебу-
вають в межах єє службамх повноважень, але в цьому конкрет-
ному впвдгу скоунi протиправно.
Вчинвмими всумреч iнтересам служiм вважаються дiє, якi
не вяклихалгся службовою потребою, суперечхли вимогам зако-
ну, вiйськових статутiв, наказiв.
3. Перевищення влади або службовижмовноважвм полягау
в умисному вчиненнi службовою особою дiй, якi явно виходять
за межi наданих єй законом, вiйськовими статутами положен-
нями, iнструкцiями, нахазами командування прав i поповахень.
Перевищення влади чи службових повноважень мо:яР полягати
у вчиненнi дiй, якi входять до компетенцiє вищестоящого на-
чальника або службовоє особи iншого органу (вiдо><ства), або
вчинення таких дiй, що визнаються правомiрними тiльки за
наявностi певних умов, якi в цьому випадку вiдсутнi.
4. Бездiяльнiсть влади полягау у вчиненнi службовою особою
дiй, якi вона могла i повинна була зробити в силу покладених на
неє законами, вiйськовими статутами i iншими нормативними
актами обовязкiв. Бездiяльнiсть влади може проявиться також i
в неперешкодженнi порушенням закону, вiйськового обовязку,
вiйськового порядку iншими особами, якщо вiдвернення таких
дiй входило в обовязки службовоє особи.
Для наявностi складу злочинноє бездiяльностi треба встановити:
1) чи був на данiй службовiй особi обовязок виконувати певнi дiє,
невчинення яких ставиться єй за вину; 2) чи мала ця службова особа
реальну можливiсть в конкретних умовах зробити нехiдш дiє;
3) чи дiйсно не були виконанi обовязки службовою особою.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286
добового наряду на означений день.
6. Про помякшуючi обставини див. п. 10 коментаря до ст.231.
7. Про поняття "воунний час" i "бойова обстановка" див.
вiдповiдно пл. 8 i 9 коментаря до ст.232.
Стаття 253. Розголошення вiйськовоє таумницi
або втрага документiв, що мiстять
вiйськову таумницю
а) Розголошення вiдомостей вiйськового характеру,
що становлять державну таумницю, при вiдсутностi
ознак зради батькiвщини, -
карауться позбавленням волi на строк вiд двох до
пяти рокiв.
б) Втрата документiв, що мiстять вiдомостi
вiйськового характеру, якi становлять державну
таумницю, або предметiв, вiдомостi про якi становлять
державну таумницю, особою, якiй цi документи або
предмети були довiренi, якщо втрата стала результа-
том порушення встановлених правил поводження з за-
значеними документами або предметами, -
карауться позбавленням волi на строк вiд одного року
до трьох рокiв.
в) Дiяння, передбаченi пунктами "а" 1 "б" цiує статтi,
якщо вони спричинили тяжкi наслiдки, -
караються позбавленням волi на строк вiд пяти до де-
сяти рокiв.
г) Розголошення вiйськових вiдомостей, якi не
пiдлягають оголошенню, але не становлять державноє
таумницi, -
карауться позбавленням волi на строк вiд трьох
мiсяцiв до одного року.
д) Дiяння) передбачене пунктом "г" цiвє статтi, при
помякшуючих обставинах -
тягне застосування правил Дисциплiнарного статуту
Збройних Сил.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. I Зако-
ном вiд 17 червня 1992 р. //Вiдомостi Верховноє Ради УРСР.
- 1983. - №4. - Ст. 50; Вiдомостi Верховно! Ради Украєни. -
1992. - №35. - Ст. 511).
1. Вiйськова присяга та вiйськовi статути зобовязують кожного
вiйськовослужбовця зберiгати державну i вiйськову таумницю.
Розголошення вiдомостей, що становлять державну чи вiйськову
таумницю, може сирiкишмти велику шкоду iнтересам безпеки
держави, бойовiй готовностi Збройних Сил.
2. Вiдомостi вiйськового характеру, якi становлять вiйськову
таумницю, можуть одночасово бути i державною таумницею.
Державна пшемниц> - поняття широке i включау в себе
найоiльш важливi вiдомостi вiйськового, економiчного,
полiтичного й iншого характеру, якi мають важливе державне
значення i спецiально охороняються державою (ст. I Закону вiд
21 сiчня 1994р. "Про державну таумницю" // Голос Украєни. -
1994.-10 березня).
Вiдповiдальнiсть за розголошення вiдомостей вiйськового ха-
рактеру, якi становлять державну таумницю, а також за втрату
документiв i предметiв, якi мiстять цю таумницю, передбачена
п.п. "а" i "б" ст.253. У випадках розголошення
вiйськовослужбовцем iнших вiдомостей, якi становлять державну
таумницю, вiдповiдальнiсть настау за ст.67, а за втрату доку-
ментiв з такими вiдомостями - за ст.68.
3. Вiйськову таумницю можуть станомти вiдомостi вiйськового
характеру, якi у не деряшаою, а службовою таумницею. Капотаii
вiдомосiкб визначають компетевтнi органи вiйськового управшнiХ
Вiдпомдальнiсть за розпикипення вiйськових вiдомостей, якi
не пiдлягають розголошенню (службовоє таемшщi), передбачена
пи. "г" i "д" ст.253.
Передача вiйськовослужбовцем iноземним органiзацiям або єх
преяставшкам вiдомостей хоч i не вiйськового характеру, але
таких, що становлять службову таумницю, тягне вiдпогiдальиiсть
за ст.68 (при вiдсутностi ознак державвоє зради).
4. Розголошення вiдомостей, що становлять вiйськову
таямняцю, полягау в тому, що особа, яка володау ними, пору-
шуючи установлену заборону, повiдомляу єх, внаслiдок чого вони
стають надбанням стороннiх осiб.
Злочхине розголошення може бути усним або пкьмоввм,
шлiхом показу чи передачi стороянiм особам документiв чи
яредметiв, вiдомостi, iкi становлять дерхавку таумвщю.
5. Про поняття япрячш докуяимти дия. комевгар до ст.68.
6. Субякчимня сторон> розголошеная шйськожм таумшщi
характеризууться як умисною, так i необережною, а втрата
документiв - тiльки необережною формою вини.
7. Тяжкiсть наслiдкiв, передбачених п.в" ст.253, установ-
люуться виходячи iз конкретних обставин справи. До них можна
вiднести випадки, коли розголошене стало вiдомим iноземним
розвiдкам i використовууться ними на шкоду iнтересам Украєни.
8. Субуктами цих злочинiв можуть бути вiйськовослужбовцi
рядового, сержантського (старшинського) складу, прапорщики,
мiчмани i офiцери, незалежно вiд єх службового становища.
За ст.253 не може притягатися до вiдповiдальностi
вiйськовослужбовець у випадках втрати документiв чи предметiв,
якi мiстять державну таумницю, якщо вони не були довiренi йому
по службi, а були у нього випадково.
Стаття 254. Зловживання владою, пере-
вищення або бездiяльнiсть влади
а) Зловживання начальника або службовоє особи вла-
дою чи службовим станом, перевищення влади чи
службових повноважень, бездiяльнiсть влади, якщо цi
дiяння вчинялися систематично або з корисливих
мотивiв чи Iншоє особисто? заiнтересованостi, а так са-
мо якщо вони завдали iстотноє шкоди, -
караються позбавленням волi на строк до пяти рокiв.
б) ТI самi дiяння, якi спричинили тяжкi наслiдки, -
караються позбавленням волi на строк вiд трьох до
десяти рокiв.
в) Дiяння, передбаченi пунктами "а" 1 "б" цiує статтi,
вчиненi у воунний час або в бойовiй обстановцi, -
караються ло<бавяениям волi на строк вiд пяти до
пятнадцяти рокiв або смертною карою.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 29 лютого 1984 р. //
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. -1984. -№11. -Ст. 203).
1. Ст. 254 передбачау вiдповiдальнiсть за: 1) зловживання
владою та службовям становищем; 2) перевящення влади чи
службових повноважень; 3) бездiяльнiсть влади.
2. Пiд зловживанням владою чи службовим становищем слiд
розумiти умисне використання начальником або iншою службо-
вою особою свого службового становища всупереч iнтересам
служби. При цьому службова особа вчинюу такi дiє, якi перебу-
вають в межах єє службамх повноважень, але в цьому конкрет-
ному впвдгу скоунi протиправно.
Вчинвмими всумреч iнтересам служiм вважаються дiє, якi
не вяклихалгся службовою потребою, суперечхли вимогам зако-
ну, вiйськових статутiв, наказiв.
3. Перевищення влади або службовижмовноважвм полягау
в умисному вчиненнi службовою особою дiй, якi явно виходять
за межi наданих єй законом, вiйськовими статутами положен-
нями, iнструкцiями, нахазами командування прав i поповахень.
Перевищення влади чи службових повноважень мо:яР полягати
у вчиненнi дiй, якi входять до компетенцiє вищестоящого на-
чальника або службовоє особи iншого органу (вiдо><ства), або
вчинення таких дiй, що визнаються правомiрними тiльки за
наявностi певних умов, якi в цьому випадку вiдсутнi.
4. Бездiяльнiсть влади полягау у вчиненнi службовою особою
дiй, якi вона могла i повинна була зробити в силу покладених на
неє законами, вiйськовими статутами i iншими нормативними
актами обовязкiв. Бездiяльнiсть влади може проявиться також i
в неперешкодженнi порушенням закону, вiйськового обовязку,
вiйськового порядку iншими особами, якщо вiдвернення таких
дiй входило в обовязки службовоє особи.
Для наявностi складу злочинноє бездiяльностi треба встановити:
1) чи був на данiй службовiй особi обовязок виконувати певнi дiє,
невчинення яких ставиться єй за вину; 2) чи мала ця службова особа
реальну можливiсть в конкретних умовах зробити нехiдш дiє;
3) чи дiйсно не були виконанi обовязки службовою особою.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286