Згiдно зi ст.4 ЛК всi лiси на територiє Украєни становлять єє
лiсовий фонд. До лiсового фонду належать також земельнi
дiлянки , не вкритi лiсовою рослиннiстю, але наданi для потреб
лiсового господарства. До лiсового фонду не належать: усi види
зелених насаджень у межах населених пунктiв, якi не вiднесенi
до категорiє лiсiв; окремi дерева i групи дерев, чагарники на
сiльськогосподарських угiддях, садиоах, присадибних, дачних i
садових дiлянках (Голос Украєни. - 1994. - IЗ квiтня).
Лiси Украєни за екологiчним i господарським значенням
подiляються на лершу i другу групи. До першоє групи належать
лiси, якi виконують переважно природоохороннi функцiє: водо-
охороннi (наприклад, смуги лiсiв вздовж берегiв рiчок, навколо
озер, водоймищ та iнших водних обуктiв, смуги лiсiв, що захища-
ють нерестовища цiнних промислових риб, а також захиснi лiсом
насадження на смугах вiдводу каналiв), захиснi (лiси
протиерозiйнi, приполониннi, захиснi смуги лiсiв вздовж
залiзниць, автомобiльних дорiг мiжнародного, державного та
обласного значення, особливо цiннi лiсовi масиви, державнi
захиснi лiсовi смуга, байрачнi лiси, степовi перелiски та iншi лiси
степових, лiсостепових, гiрських районiв, якi мають важливе
значення для захисту навколишнього природного середовища
тощо), санiтарно-гiгiуничнi та оздоровчi (лiси населених пунктiв,
лiси зелених зон навколо населених пунктiв i промислових
пiдприумств, лiси першого i другого поясiв зон санiтарноє охо-
рони джерел водопостачання та лiси зон округiв санiтарноє
охорони лiкувально-оздоровчих територiй). До першоє групи
належать також лiси на територiях природно-заповiдного фонду
(заповiдники, нацiональнi природнi парки, памятки природи,
заповiднi урочища, регiональнi ландшафтнi парки, лiси, що
мають наукове або iсторичне значення (включаючи генетичнi
резервати), лiсоплодовi насадження i рубальпiйскi деревнi та
чагарниковi угрупування (частини 1-5 ст.Зб ЛК).
До другоє групи належать лiси, що поряд з екологiчним мають
експлуатацiйне значення, i для збереження захисних функцiй,
безперервностi та невиснажливостi використання яких встанов-
люуться режим обмеженого лiсокористування (ч.6 ст.Зб ЛК).
3. Предметам злочину можуть бути тiльки дерева i кущi, що
ростуть в лiсi i не вiддiленi вiд корiння (сироростучий лiс).
Заволодiння заготовленим чи складованим лiсом, а так само
незаконна порубка в мiстах i селищах декоративних дерев з
КОРЕСЛОВОЮ метою належить квалiфiкувати як розкрадання держав-
ного або колективного майна (див. абз.З п.11 постанови Пленуму
Верховного Суду Украєни вiд 26 сiчня 1990 р. №1 "Про практику
розгляду судами справ про вiдповiдальнiсть за порушення законо-
давства про охорону природи" // Бюлетень..- С. 176).
4. З обуктивноє сторони дiє винного виражаються в неза-
коннiй порубцi лiсу, що завдау шкоду у розмiрi, визначеному
грошовому виразi в ч.I ст.160.
Порубка в розумiннi ст. 160 охоплюу як вiдокремлення дерева
або куща вiд кореня (незалежно вiд того, якими саме знаряддями
чи засобами), так i пошкодження, яке припиняу рiст деревостану
(наприклад, повалення дерева транспортними засобами,
вiддiлення основних гiлок вiд стовбура i т.п.)
Незаконною визнауться рубка лiсу на корню
лiсозаготiвельними органiзацiями, пiдприумствами i установами
на дiлянках, що не призначенi для цього, рубка лiсу фiзичними
особами без лiсорубочного бiлета (ордера) або хоча i тими, що
мають бiлет (ордер), але не на тiй дiлянцi, не в тiй кiлькостi, або
рубка дерев i кущiв не тих порiд, на якi було дано дозвiл.
5. Кримiнальна вiдповiдальнiсть настау за незаконну порубку
лiсу, якщо шкода перевищуу названi в ч.I ст. 160 розмiри: в
залежностi вiд групи лiсiв - вiдповiдно 100, 200 чи 300 крб.
Цiкода, завдана незаконною порубкою лiсу, визначауться на
пiдставi такси для обчислення розмiру стягнень за шкоду, зазда-
ну лiсовому господарству незаконною порубкою i пошкодженням
дерев i чагарникiв до ступеня припинення росту, яка була затвер-
джена постановою Ради Мiнiстрiв Украєни вiд 25 травня 1982 р.
№301 (ЗП УРСР. - 1982. - №6. - Ст.56; 1985. -№7. - Ст.57;
Урядовий курур. - 1992. - 14 серпня). Вiдповiдно до постанови
Кабiнету Мiнiстрiв вiд 29 липня 1992 р. №432 "Про
вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну лiсу та природним обуктам
рослинного свiту" цi такси збiльшенi в 25 разiв (див.: Право
Украєни. - 1992. -№11.- С.81). Розмiр шкоди залежить вiд групи
лiсiв, дiаметра стовбура, цiнностi конкретних деревостанiв
(наприклад, за незаконну порубку чи пошкодження платана,
горiхiв усiх видiв та хвойних молодих дерев у груднi - сiчнi розмiр
шкоди, обчисленоє за згаданою таксою, збiльшуться у два рази).
Зач.Iст.IбО квалiфiкууться також незаконна порубка, що завдала
i меншу шкоду, але вчинена повторно. Повторнiсть явдяу собою
вчинення порубки лiсу хоча б вдруге, якщо не минули строки
давностi притягнення особи до адмiнiстративноє вiдповiдальностi,
зазначеноє в ст. 38 КАП. Для притягнення до кримiнальноє
вiдповiдальностi не мау значення, чи притягався винний ранiше до
адмiнiстративноє вiдповiдальностi за незаконну порубку лiсу.
6. Пiд систематичнiстю незаконноє порубки лiсу слiд розумiти
вчийення трьох i бiльше кримiнальне карних порубок лiсу. Не мау
значення, чи притягалась особа до кримiнальноє вiдповiдальностi за
ранiше вчинену незаконну порубку лiсу (у межах строкiв давностi
притягнення до кримiнальноє вiдповiдальностi).
Великий розмiр незаконноє порубки лiсу характеризууться такими
критерiями: кiлькiстю дерев i кущiв; цiнннiспо породи дерев; дiаметром
дерев на пнi в сантиметрах; групою лiсу; шкодою у грошовому
вираженнi, диференцiйована до мiнiмумiв ч. I ст. 160 залежно взд кате-
горiє лiсу, з перевищенням єх у юлыеа разiв; шкода, заподiяна на-
вколишньому середовищу (тоото рослинному, тваринному свiтовi,
водним джерелам, грунтовi, атмосферному повiтрю тощо).
7. Субуктивна сторона злочину характеризууться умисною виною.
8. бубуктом злочину може бути особа, яка досягла 16-рiчного
вiку. iЄри наявностi в дiях службовоє особи ознак службового злочину
єх слiд квалiфiкувати за сукупнiстю злочинiв за статтямбО та 165.
Стаття 161. Незаконне полювання
Полювання в заборонений час або в недозволених
мiсцях, або забороненими знаряддями 1 способами,
якщо за такi ж дiє протягом року було застосовано
адмiнiстративне стягнення, -
карауться виправними роботами на строк до одного
року або штрафом у розмiрi до двохсот карбованцiв, з
конфiскацiую всього добутого 1 знарядь полювання.
ТI самi дiє, що завдали значноє шкоди або вчиненi
особою, яка ранiше була засуджена за незаконне полю-
вання, а так само полювання на звiрiв i птахiв, полю
вати на яких заборонено, або полювання на територiє
державного заповiдника чи з застосуванням автомотот-
ранспортних засобiв -
караються позбавленням волi на строк до двох рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у рсзмрб до пятиуст карбовакиiв, з конфiскацiсю
всього добутого 1 знарядь полювання.
(iз змiнами, внесеними Указами вiд 3 липня 1973 р. i
12 сiчня 1983 р.//Вiдомостi Верховне> Ради УРСР. - 1973. -
№29. - Ст. 249; 1983. - №4. - Ст. 50).
i. Суспiльна небезпечнiсть незаконного полювання визна-
чауться, перш за все, посяганням на встановленi .в суспiльствi
вiдносини по охоронi, рацiональному використанню та
вiдтворенню тваринного свiту, нерiдко прямо чи побiчно
повязанi з iншими протиправними дiями.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286