183 i ст. 194.
Стаття 183.3л1сна непокора вимогам
адмiнiстрацiє виправно-трудо-
воє установи
Злiсна непокора законним вимогам адмiнiстрацiє
виправно-трудовоє установи або Iнша протидiя
дмТнiстрацIГ у здiйсненнi єє функцiй особою, яка
дiдбува покарання в мiсцях позбавлення волi, якщо ця
особа за порушення вимог режиму вiдбування покаран-
ня пiддавалася протягом року стягненню у виглядi пере-
ведения в примiщення камерного типу (одиночну каме-
ру) або переводилася в тюрму, -
караються позбавленням волi на строк до трьох рокiв.
ТI ж дiє, вчиненi особливо небезпечним рецидивiстом
або особою, засудженою за тяжкий злочин, -
караються позбавленням водi на строк вiд одного
року до пяти рокiв.
(Ст. 18Р Кодекс доповнено Указом вiд 23 вересня 1983 р. //
вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. - №40. - Ст. 807).
1. Найбiльш суворими мiрами стягнення, якi застосовуються
до осiб, що засудженi до позбавлення волi, за порушення вимог
режиму вiдбування покарання, у: переведения засуджених, що
утримуються у виправно-трудових колонiях загального, посиле-
ного та суворого режиму в примiщення камерного типу на строк
до шести мiсяцiв, у колонiях особливого режиму - у одиночнi
камери на строк до одного року, у тюрмах - на суворий режим у
межах вiд двох до шести мiсяцiв, переведення засуджених, якi
утримуються у звичайних жилих примiщеннях колонiє особливо-
го режиму, в примiщення камерного типу у тiй же колонiє (статтi
29,67 ВТК).
2. До представникiв адмiнiстрацiє виправно-трудовоє установи,
якi мають право предявляти вимоги до засуджених i за злiсну
непокору котрим настау вiдповiдальнiсть за ст.183, вiдносяться
посадовi особи виправно-трудовоє установи, якi на пiдставi ст.71
ВТК мають право накладання на засуджених дисциплiнарних
стягнень (начальник ВТУ, вищестоящi начальники, а також
заступники начальника ВТУ, начальник загону).
Непокора iншим особам не мiстить складу злочину, передба-
ченого ст. 183. За такi дiє може наставати дисциплiнарна
вiдповiдальнiсть згiдно зi ст.67 ВТК (п.22 постанови Пленуму
Верховного Суду Украєни вiд 26 березня 1993 р. №2 "Про судову
практику в справах про злочини, повязанi з порушеннями
режиму вiдбування покарання в мiсцях позбавлення волi").
3. У звязку з тим, що згiдно зi ст.71 ВТК переведення
засуджених до примiщення камерного типу (одиночну камеру)
здiйснюуться за мотивованою постановою начальника колонiє,
погодженою з спостережною комiсiую Ради народних депутатiв,
судам слiд перевiряти, чи виносилась така постанова та чи була
вона погоджена з спостерехною комiсiую. Погодхення зазначе-
ноє комiсiє повинно бути пiдтверджене вiдповiдним протоколом II
засiдання та рiшенням з цього питання.
Якщо засiдання спостерехно! комiсiє з приводу переведення
особи до примiщення камерного типу (одиночноє камери) не
проводилося, суд визнау таке переведения не обгрунтованим
(п.25 згаданоє постанови).
4. Вiдповiдальнiсть за розглядуваний злочин настау за:
1) злiсну непокору вимогам адмiнiстрацiє ВТУ або 2) iншу
протидiю у здiйсненнi єє функцiй.
5. Пiд злiсною непокорою вимогам адмiнiстрацiє ВТУ слiд
розумiти вiдкриту вiдмову засудженого вiд виконання конк-
ретних законних вимог представника адмiнiстрацiє ВТУ, який в
силу свого службового становища мав право предявити таку
вимогу, а засуджений був зобовязаний i мiг iє виконати, але
умисно не виконав (наприклад, вiдмовлявся вiд роботи без
поважних причин, не виконав вимог про припинення порушеннi
режиму вiдбування покарання, неодноразово безпричинно
вiдмовлявся вiд виконання законних вимог адмiнiстрацiє, демон--
стративнiсть, зухвалiсть такоє вiдмови).
Порушення засудженим режиму утримання в ВТУ не мiстить
ознаки злiснсД непокори, якщо представник адмiнiстрацiє ВТУ
не звертався до засудженого з конкретними вимогами з цього
приводу (п. 16 постанови).
6. Iнша протидiя адмiнiстрацiє ВТУ у здiйсненнi єє функцiй
може полягати в навмисних дiях засудженого, спрямованих на
перешкоду нормальнiй працi засуджених або проведенню заходiв
адмiнiстрацiє згiдно з правилами внутрiшнього розпорядку ВТУ.
Зокрема, за цiую ознакою слiд квалiфiкувати, за наявностi
необхiдних ознак злiсноє непокори, дiє засуджених, якi були
органiзаторами та активними учасниками страйкiв у ВТУ.
Не у злiсною непокорою вимогам адмiнiстрацiє або Цщою
протидiую єй порушення форми одягу, запiзнення до шикутня
та аналогiчнi малозначнi порушення (п. 17 постанови).
7. Субуктам злочину у особа, яка за рiшенням суду засуджена
i вiдбувау покарання у ВТК загального, посиленого, суворого або
особливого режиму, мала стягнення у виглядi переведения до
примiщення камерного типу (одиночну камеру) або на тюремие
увязнення i протягом року пiсля звiльнення вчинила злiсну непо-
кору вимогам адмiнiстрацiє ВТУ чи iншу протидiю єй. Не у
субуктами злочину засудженi, якi вiдбувають покарання в тюрю.
Особа, якiй за вироком суду вiдбування частини покарання уло
призначене у тюрмi, пiсля переведення до ВТУ (колонiє) може бути
субуктом розглядуваного злочину (п.18 постанови). Засудженi, якi
вiдбувають покарання у виховно-трудових колонiях, субуктами
цього злочину бути не можуть (п.21 постанови).
Враховуючи, що згiдно зi ст.70 ВТК заборонено переводити у
примiщення камерного типу жiнок, якi мають при собi грудних
дiтей, а також звiльнених вiд роботи вагiтних, зазначенi категорiє
жiнок не можуть бути суоуктами розглядуваного злочину, за
винятком тих, яких переводили на тюремне увязнення (п.20
постанови).
8 Злочин вважауться закiнченим з моменту, коли особа, ака
не довше ак пiк тому за порушення вимог режиму вiдбування
покаоання пiддавалася стягченню у виглядi перезедення в
приiщенчя камерного типу (одиночну камеру) або переводила-
ся ч ТЮРМУ, знову порушила режим у виглядi злiсноє непокори
дзконним вимогам адмiнiстрацiє ВТУ або iншоє протидiє
адмiнiстрацiє у здiйсненнi єє функцiй.
9 Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом: особа усвiдомлюу, що вона робить порушення, зазна-
ченi V диспозицiє ст. 18, i бажау цього. Мотиви дiяння на
квалiфiкацiю не впливають.
10. Особливо небезпечний рецидивiст (ст.26) або особа, яка
засуджена за тяжкий злочин (ст.7), не можуть бути притягнутi
до вiдповiдальностi за ч.2 ст. 183 якщо вiдносно них до вчинення
злiсноє непокори чи iншоє протидiє адмiнiстрацiє ВТУ протягом
року не застосовувались такi дисциплiнарнi стягнення, як пере-
ведення до примiщення камерного типу (одиночну камеру) або
тюремне увязнення (п. 19 постанови).
II. Злiсну непокору вимогам адмiнiстрацiє ВТУ, вчинену за-
судженим, який вiдсувау покарання, визначене за сукупнiстю
злочинiв (вирокiв), з яких хоча б один вiднесений законом до
тяжких, належить квалiфiкувати за ч.2 ст.183 (п.28 постанови).
12. Захоплення заложникiв i наступна злiсна непокора вимо-
гам адмiнiстрацiє ВТУ про єх звiльнення, за наявностi iнших
необхiдних ознак злочину, передбаченого ст. 183, пiдлягають
квалiфiкацiє за ст.123 та ст.183 (п.II постанови).
IЗ. Якщо особа засуджена за ст. 183 за дiє, якi вона вчинила пiд
час незаконного позбавлення волi, вирок пiдлягау скасуванню, а
справа закриттю на пiдставi п.2 ст.б КПК за вiдсутнiстю в дiях
складу злочину (абз.I п.15 постанови вiд 26 березня 1993 р. №2).
Стаття 183. Незаконна передача заборонених
предметiв особам, яких тримають
у виправно-трудових установах,
слiдчих iзоляторах, лiкувальнотру-
дових i лiкувально-виховних
профiлакторiях
Прихована вiд огляду передача або спроба передачi
будь-яким способом особам, яких тримають у виправ-
но-трудових установах, слiдчих iзоляторах, лiкувально-
трудових або лiкувально-виховних профiлакторiях, ал-
когольних напоєв, лiкарських та Iнших засобiв, що
викликають одурманювання, а так само iнших заборо-
нених для передачi предметiв, вчинена пiсля накладен-
ня адмiнiстративного стягнення за такi ж дiє, або систе-
матично, або у великих розмiрах, -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286
Стаття 183.3л1сна непокора вимогам
адмiнiстрацiє виправно-трудо-
воє установи
Злiсна непокора законним вимогам адмiнiстрацiє
виправно-трудовоє установи або Iнша протидiя
дмТнiстрацIГ у здiйсненнi єє функцiй особою, яка
дiдбува покарання в мiсцях позбавлення волi, якщо ця
особа за порушення вимог режиму вiдбування покаран-
ня пiддавалася протягом року стягненню у виглядi пере-
ведения в примiщення камерного типу (одиночну каме-
ру) або переводилася в тюрму, -
караються позбавленням волi на строк до трьох рокiв.
ТI ж дiє, вчиненi особливо небезпечним рецидивiстом
або особою, засудженою за тяжкий злочин, -
караються позбавленням водi на строк вiд одного
року до пяти рокiв.
(Ст. 18Р Кодекс доповнено Указом вiд 23 вересня 1983 р. //
вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. - №40. - Ст. 807).
1. Найбiльш суворими мiрами стягнення, якi застосовуються
до осiб, що засудженi до позбавлення волi, за порушення вимог
режиму вiдбування покарання, у: переведения засуджених, що
утримуються у виправно-трудових колонiях загального, посиле-
ного та суворого режиму в примiщення камерного типу на строк
до шести мiсяцiв, у колонiях особливого режиму - у одиночнi
камери на строк до одного року, у тюрмах - на суворий режим у
межах вiд двох до шести мiсяцiв, переведення засуджених, якi
утримуються у звичайних жилих примiщеннях колонiє особливо-
го режиму, в примiщення камерного типу у тiй же колонiє (статтi
29,67 ВТК).
2. До представникiв адмiнiстрацiє виправно-трудовоє установи,
якi мають право предявляти вимоги до засуджених i за злiсну
непокору котрим настау вiдповiдальнiсть за ст.183, вiдносяться
посадовi особи виправно-трудовоє установи, якi на пiдставi ст.71
ВТК мають право накладання на засуджених дисциплiнарних
стягнень (начальник ВТУ, вищестоящi начальники, а також
заступники начальника ВТУ, начальник загону).
Непокора iншим особам не мiстить складу злочину, передба-
ченого ст. 183. За такi дiє може наставати дисциплiнарна
вiдповiдальнiсть згiдно зi ст.67 ВТК (п.22 постанови Пленуму
Верховного Суду Украєни вiд 26 березня 1993 р. №2 "Про судову
практику в справах про злочини, повязанi з порушеннями
режиму вiдбування покарання в мiсцях позбавлення волi").
3. У звязку з тим, що згiдно зi ст.71 ВТК переведення
засуджених до примiщення камерного типу (одиночну камеру)
здiйснюуться за мотивованою постановою начальника колонiє,
погодженою з спостережною комiсiую Ради народних депутатiв,
судам слiд перевiряти, чи виносилась така постанова та чи була
вона погоджена з спостерехною комiсiую. Погодхення зазначе-
ноє комiсiє повинно бути пiдтверджене вiдповiдним протоколом II
засiдання та рiшенням з цього питання.
Якщо засiдання спостерехно! комiсiє з приводу переведення
особи до примiщення камерного типу (одиночноє камери) не
проводилося, суд визнау таке переведения не обгрунтованим
(п.25 згаданоє постанови).
4. Вiдповiдальнiсть за розглядуваний злочин настау за:
1) злiсну непокору вимогам адмiнiстрацiє ВТУ або 2) iншу
протидiю у здiйсненнi єє функцiй.
5. Пiд злiсною непокорою вимогам адмiнiстрацiє ВТУ слiд
розумiти вiдкриту вiдмову засудженого вiд виконання конк-
ретних законних вимог представника адмiнiстрацiє ВТУ, який в
силу свого службового становища мав право предявити таку
вимогу, а засуджений був зобовязаний i мiг iє виконати, але
умисно не виконав (наприклад, вiдмовлявся вiд роботи без
поважних причин, не виконав вимог про припинення порушеннi
режиму вiдбування покарання, неодноразово безпричинно
вiдмовлявся вiд виконання законних вимог адмiнiстрацiє, демон--
стративнiсть, зухвалiсть такоє вiдмови).
Порушення засудженим режиму утримання в ВТУ не мiстить
ознаки злiснсД непокори, якщо представник адмiнiстрацiє ВТУ
не звертався до засудженого з конкретними вимогами з цього
приводу (п. 16 постанови).
6. Iнша протидiя адмiнiстрацiє ВТУ у здiйсненнi єє функцiй
може полягати в навмисних дiях засудженого, спрямованих на
перешкоду нормальнiй працi засуджених або проведенню заходiв
адмiнiстрацiє згiдно з правилами внутрiшнього розпорядку ВТУ.
Зокрема, за цiую ознакою слiд квалiфiкувати, за наявностi
необхiдних ознак злiсноє непокори, дiє засуджених, якi були
органiзаторами та активними учасниками страйкiв у ВТУ.
Не у злiсною непокорою вимогам адмiнiстрацiє або Цщою
протидiую єй порушення форми одягу, запiзнення до шикутня
та аналогiчнi малозначнi порушення (п. 17 постанови).
7. Субуктам злочину у особа, яка за рiшенням суду засуджена
i вiдбувау покарання у ВТК загального, посиленого, суворого або
особливого режиму, мала стягнення у виглядi переведения до
примiщення камерного типу (одиночну камеру) або на тюремие
увязнення i протягом року пiсля звiльнення вчинила злiсну непо-
кору вимогам адмiнiстрацiє ВТУ чи iншу протидiю єй. Не у
субуктами злочину засудженi, якi вiдбувають покарання в тюрю.
Особа, якiй за вироком суду вiдбування частини покарання уло
призначене у тюрмi, пiсля переведення до ВТУ (колонiє) може бути
субуктом розглядуваного злочину (п.18 постанови). Засудженi, якi
вiдбувають покарання у виховно-трудових колонiях, субуктами
цього злочину бути не можуть (п.21 постанови).
Враховуючи, що згiдно зi ст.70 ВТК заборонено переводити у
примiщення камерного типу жiнок, якi мають при собi грудних
дiтей, а також звiльнених вiд роботи вагiтних, зазначенi категорiє
жiнок не можуть бути суоуктами розглядуваного злочину, за
винятком тих, яких переводили на тюремне увязнення (п.20
постанови).
8 Злочин вважауться закiнченим з моменту, коли особа, ака
не довше ак пiк тому за порушення вимог режиму вiдбування
покаоання пiддавалася стягченню у виглядi перезедення в
приiщенчя камерного типу (одиночну камеру) або переводила-
ся ч ТЮРМУ, знову порушила режим у виглядi злiсноє непокори
дзконним вимогам адмiнiстрацiє ВТУ або iншоє протидiє
адмiнiстрацiє у здiйсненнi єє функцiй.
9 Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом: особа усвiдомлюу, що вона робить порушення, зазна-
ченi V диспозицiє ст. 18, i бажау цього. Мотиви дiяння на
квалiфiкацiю не впливають.
10. Особливо небезпечний рецидивiст (ст.26) або особа, яка
засуджена за тяжкий злочин (ст.7), не можуть бути притягнутi
до вiдповiдальностi за ч.2 ст. 183 якщо вiдносно них до вчинення
злiсноє непокори чи iншоє протидiє адмiнiстрацiє ВТУ протягом
року не застосовувались такi дисциплiнарнi стягнення, як пере-
ведення до примiщення камерного типу (одиночну камеру) або
тюремне увязнення (п. 19 постанови).
II. Злiсну непокору вимогам адмiнiстрацiє ВТУ, вчинену за-
судженим, який вiдсувау покарання, визначене за сукупнiстю
злочинiв (вирокiв), з яких хоча б один вiднесений законом до
тяжких, належить квалiфiкувати за ч.2 ст.183 (п.28 постанови).
12. Захоплення заложникiв i наступна злiсна непокора вимо-
гам адмiнiстрацiє ВТУ про єх звiльнення, за наявностi iнших
необхiдних ознак злочину, передбаченого ст. 183, пiдлягають
квалiфiкацiє за ст.123 та ст.183 (п.II постанови).
IЗ. Якщо особа засуджена за ст. 183 за дiє, якi вона вчинила пiд
час незаконного позбавлення волi, вирок пiдлягау скасуванню, а
справа закриттю на пiдставi п.2 ст.б КПК за вiдсутнiстю в дiях
складу злочину (абз.I п.15 постанови вiд 26 березня 1993 р. №2).
Стаття 183. Незаконна передача заборонених
предметiв особам, яких тримають
у виправно-трудових установах,
слiдчих iзоляторах, лiкувальнотру-
дових i лiкувально-виховних
профiлакторiях
Прихована вiд огляду передача або спроба передачi
будь-яким способом особам, яких тримають у виправ-
но-трудових установах, слiдчих iзоляторах, лiкувально-
трудових або лiкувально-виховних профiлакторiях, ал-
когольних напоєв, лiкарських та Iнших засобiв, що
викликають одурманювання, а так само iнших заборо-
нених для передачi предметiв, вчинена пiсля накладен-
ня адмiнiстративного стягнення за такi ж дiє, або систе-
матично, або у великих розмiрах, -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286