Якщо ж старший порушуу
своє обовязки, допускау насильство або жорстоке поиоджеИяIь з
вiйськовополоненими, то його дiє слiд квалiфiкувати за п.б" ст.259.
Пiд насильством слiд розумiти будь-який психiчний чи
фiзичний вплив на вiйськовослужбовця.
Жорстоке поводження проявляуться у вчиненнi дiй, якi
принижують гiднiсть вiйськовополонених, спричиняють єм
страждання i муки.
5. Дч, якi спрямованi на шкоду iншим вiйськовополоненим,
можуть виражатися у вiдiбраннi у них одягу, харчiв, примушеннi
єх до виконання робiт, якi повинен виконувати iнший, доносi
адмiнiстрацiє про порушення режиму тощо.
6. Субуктивна сторона всiх трьох складiв злочину харак-
теризууться прямим умислом.
7. Субуктами злочинiв, передбачених ст.259, у вiйськово-
службовцi. що знаходяться в полонi. Субуктом злочину, перед-
баченого п.б" ст.259, у тiльки вiйськовополонений, який пере-
бувау на становищi старшого.
8. Для квалiфiкацiє дiяння за п."в" ст.259 потрiбна наявнiсть
у винного корисливостi або бажання забезпечити поблажливе до
себе ставлення зi сторони ворога.
Якщо злочиннi дiє вiйськовослужбовця, який знаходиться в
полонi, вчиненi iз антидержавних мотивiв, мають на метi послаб-
лення Украєни, то вони квалiфiкуються як державна зрада за ст.56.
Стаття 260. Мародерство
Викрадення на полi бою речей, що знаходяться при
вбитих 1 поранених (мародерство), -
карауться позбавленням волi на строк вiд трьох до де-
сяти рокiв або смертною карою.
I. Мародерство - це викрадення речей, що знаходяться при вбитих
i поранених, тобто у таумному чи вiдкритому, з насильством чи без
насильства заволодiннi вiйськовослужбовцями на полi бою предметамi
особистого користування або обмундируванням, що знаходяться при
вбитих або поранених. Вилучення у вбитих i поранених зброє,
боуприпасiв, документiв i iнших предметiв з метою єх подальшого
використання ддя ведення вiйськових дiй не утворюу складу злочину.
2. Мародерство вчинюуться тiльки на полi бою пiд час бою або
вiдразу ж пiсля його завершення.
Полем бою слiд вважати не тiльки мiсцевiсть, де сталося
безпосередну зiткнення з противником, але й тиловi райони, якi
були пiдданi впливу зi сторони ворожих засобiв ураження.
Викрадення речей поза полем бою утворюу склад злочину
проти власностi.
З.Поранемтавбитi, уякихвикрадаютьсяречi, можутьналежати
до будь-яких армiй або бути iз числа цивiльного населення.
4. Мародерство вважауться закiнченим злочином з моменту
вилучення речей у пораненого чи вбитого.
5. Злочин вчинюуться тiльки з прямим умислом.
6. Субуктом злочину у тiльки вiйськовослужбовець. Цивiльнi
особи за викрадення на полi бою речей у поранених та вбитих
притягуються до кримiнальноє вiдповiдальностi за вiдповiдними
статтями глави II або глави V Особливоє частини КК.
Стаття 261. Насильство над населенням у
районi воунних дiй
Розбiй, протизаконне знищення майна, насильство, а
так само протизаконне вiдiбрання майна пiд приводом
военноТ необхiдностi, вчинюванi щодо населення в
районi воунних дiй, -
караються позбавленням волi на строк вiд трьох до
десяти рокiв або смертною карою.
1. Женевська "Конвенцiя про захист цивiльного населення пiд
час вiйни" вiд 12 серпня 1949 р. (статтi 33 i 53), резолюцiя
Генеральноє Асамблеє ООН вiд 9 грудня 1970 р. "Основнi
принципи захисту цивiльного населення в перiод збройних
конфлiктiв" (ст. 2, 3, 7) забороняють будь-яке залякування,
терор, пограбування та репресiє щодо цивiльних осiб на окупо-
ванiй або захопленiй територiє. Забороняуться знищення рухо-
мого i нерухомого майна, якщо це не викликалось воунною
необхiднiстю; примусове перемiщення або iншi посягання на
недоторканнiсть громадян.
2. Сг.261 передсачау кримiнальну вiдповiдальнiсть за вчинення
в районi воунних дiй щодо населення: 1) розбою (див. коментар
до ст. 142); 2) протиправного знищення майна (див. коментар до
ст. 145); 3) насильства, тобто рiзноманiтних форм злочинного
посягання на гiднiсть, життя i здоровя громадян (вбивства,
тiлесних ушкоджень, згвалтування тощо); 4) протиправ-
ного вiдбирання майна пiд приводом воунноє необхiдностi.
3. При квалiфiкацiє зазначених дiй за ст. 261 не вимагауться
додатковоє квалiфiкацiє за статтями КК, що передбачають
вiдповiдальнiсть за злочини проти особи i власностi.
4. Не утворюють складу злочину знищення або вiдбирання майна у
населення, якщо цi дiє викликалися необхiднiстю воунноє обстановки.
5. Районом воунних дiй вважауться частина територiє, на яки
певнi угрупування вiйськ ведуть воуннi дiє.
6. Населення - це цивiльне населення цiує мiсцевостi (в тому
числi бiженцi, евакуйованi, угнанi супротивником i iншi особи,
якi з тих чи iнших причин опинилися в цьому районi).
7. Насильство над населенням в районi воунних дiй харак-
теризууться тiльки прямим умислом.
8. Субуктом злочину у тiльки вiйськовослужбовець.
Стаття 262. Погане поводження з вiйськово-
полоненими
а) Погане поводження а вiйськовополоненими, яке
мало мiсце неодноразово або звязане з особливою
жорстокiстю, або спрямоване проти хворих 1 пора-
нених, а так само недбале виконання обовязкiв щодо
хворих 1 поранених особами, на яких покладено
лiкування єх 1 пiклування про них, при вiдсутностi ознак
бiльш тяжкого злочину, -
караються позбавленням волi на строк вiд одного
року до трьох рокiв.
б) Погане поводження з вiйськовополоненими без
зазначених обтяжуючих обставин
тягне застосування правил Дисциплiнарного статуту
Збройних Сил.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. i Законом вiд
17червня1992р. //ВiдомостiВерховноєРадиУРСР. -1983. -НВ4. -
Ст. 50; Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -1992. -№35. -Ст. 511).
1. Женевська "Конвенцiя про поводження iз
вiйськовополоненими" вiд 12 серпня 1949 р. установлюу такий
порядок поводження з вiйськовополоненими, при якому охоро-
няуться єх життя, здоровя, честь i гiднiсть. У вiдповiдностi з цiую
конвенцiую у КК передбачена кримiнальна вiдповiдальнiсть за
погане поводження з вiйськовополоненими.
2. Погане поводження з вiйськовополоненими може
виражатися в дiях вiйськовослужбовця, якими спричиняуться
шкода здоровю, ущемлюються права i честь вiйськовополонених
(нанесення побоєв, спричинення тiлесних ушкоджень, катування
i iншi прояви жорстокостi).
Подiбнi дiє тягнуть вiдповiдальнiсть у випадках, коли вони
вчинювались за наявностi хоча б однiує iз вказаних у ст. 262
обтяжуючих обставин: мали мiсце неодноразово, тобто не менш
як два рази, або супроводжувались особливою жорстокiстю,
або були спрямованi проти поранених та хворих. При
вiдсутностi цих обтяжуючих обставин погане поводження з
вiйськовослужбовцями тягне застосування правил
Дисциплiнарного статуту Збройних Сил.
3. Недбале виконання обовязкiв щодо хворих i поранених
ишюважманттiюiягаувзючинвонедбажму виконаннi обовязкiв
iюiiоданнюмлiкарсткоiдоасмсгаiдрiлздузатими, хто цього потребуу.
Закон спецiально застерiгау, що в цих випадках
вiдповiдальнiсть за ст. 262 настау тiльки тодi, коли вiдсутнi ознаки
бiльш тяжкого злочину.
4. Субуктивна сторона поганого поводження з
вiйськовополоненими характеризууться умисною формою вини,
а недбале виконання обовязкiв щодо хворих та поранених -
необережною формою вини.
5. Субуктом поганою поводження з
вiйськовополоненими може бути будь-який
вiйськовослужбовець, що за тих чи iнших обставин вступив у
постiйний або тимчасовий контакт з вiйськовополоненими.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286
своє обовязки, допускау насильство або жорстоке поиоджеИяIь з
вiйськовополоненими, то його дiє слiд квалiфiкувати за п.б" ст.259.
Пiд насильством слiд розумiти будь-який психiчний чи
фiзичний вплив на вiйськовослужбовця.
Жорстоке поводження проявляуться у вчиненнi дiй, якi
принижують гiднiсть вiйськовополонених, спричиняють єм
страждання i муки.
5. Дч, якi спрямованi на шкоду iншим вiйськовополоненим,
можуть виражатися у вiдiбраннi у них одягу, харчiв, примушеннi
єх до виконання робiт, якi повинен виконувати iнший, доносi
адмiнiстрацiє про порушення режиму тощо.
6. Субуктивна сторона всiх трьох складiв злочину харак-
теризууться прямим умислом.
7. Субуктами злочинiв, передбачених ст.259, у вiйськово-
службовцi. що знаходяться в полонi. Субуктом злочину, перед-
баченого п.б" ст.259, у тiльки вiйськовополонений, який пере-
бувау на становищi старшого.
8. Для квалiфiкацiє дiяння за п."в" ст.259 потрiбна наявнiсть
у винного корисливостi або бажання забезпечити поблажливе до
себе ставлення зi сторони ворога.
Якщо злочиннi дiє вiйськовослужбовця, який знаходиться в
полонi, вчиненi iз антидержавних мотивiв, мають на метi послаб-
лення Украєни, то вони квалiфiкуються як державна зрада за ст.56.
Стаття 260. Мародерство
Викрадення на полi бою речей, що знаходяться при
вбитих 1 поранених (мародерство), -
карауться позбавленням волi на строк вiд трьох до де-
сяти рокiв або смертною карою.
I. Мародерство - це викрадення речей, що знаходяться при вбитих
i поранених, тобто у таумному чи вiдкритому, з насильством чи без
насильства заволодiннi вiйськовослужбовцями на полi бою предметамi
особистого користування або обмундируванням, що знаходяться при
вбитих або поранених. Вилучення у вбитих i поранених зброє,
боуприпасiв, документiв i iнших предметiв з метою єх подальшого
використання ддя ведення вiйськових дiй не утворюу складу злочину.
2. Мародерство вчинюуться тiльки на полi бою пiд час бою або
вiдразу ж пiсля його завершення.
Полем бою слiд вважати не тiльки мiсцевiсть, де сталося
безпосередну зiткнення з противником, але й тиловi райони, якi
були пiдданi впливу зi сторони ворожих засобiв ураження.
Викрадення речей поза полем бою утворюу склад злочину
проти власностi.
З.Поранемтавбитi, уякихвикрадаютьсяречi, можутьналежати
до будь-яких армiй або бути iз числа цивiльного населення.
4. Мародерство вважауться закiнченим злочином з моменту
вилучення речей у пораненого чи вбитого.
5. Злочин вчинюуться тiльки з прямим умислом.
6. Субуктом злочину у тiльки вiйськовослужбовець. Цивiльнi
особи за викрадення на полi бою речей у поранених та вбитих
притягуються до кримiнальноє вiдповiдальностi за вiдповiдними
статтями глави II або глави V Особливоє частини КК.
Стаття 261. Насильство над населенням у
районi воунних дiй
Розбiй, протизаконне знищення майна, насильство, а
так само протизаконне вiдiбрання майна пiд приводом
военноТ необхiдностi, вчинюванi щодо населення в
районi воунних дiй, -
караються позбавленням волi на строк вiд трьох до
десяти рокiв або смертною карою.
1. Женевська "Конвенцiя про захист цивiльного населення пiд
час вiйни" вiд 12 серпня 1949 р. (статтi 33 i 53), резолюцiя
Генеральноє Асамблеє ООН вiд 9 грудня 1970 р. "Основнi
принципи захисту цивiльного населення в перiод збройних
конфлiктiв" (ст. 2, 3, 7) забороняють будь-яке залякування,
терор, пограбування та репресiє щодо цивiльних осiб на окупо-
ванiй або захопленiй територiє. Забороняуться знищення рухо-
мого i нерухомого майна, якщо це не викликалось воунною
необхiднiстю; примусове перемiщення або iншi посягання на
недоторканнiсть громадян.
2. Сг.261 передсачау кримiнальну вiдповiдальнiсть за вчинення
в районi воунних дiй щодо населення: 1) розбою (див. коментар
до ст. 142); 2) протиправного знищення майна (див. коментар до
ст. 145); 3) насильства, тобто рiзноманiтних форм злочинного
посягання на гiднiсть, життя i здоровя громадян (вбивства,
тiлесних ушкоджень, згвалтування тощо); 4) протиправ-
ного вiдбирання майна пiд приводом воунноє необхiдностi.
3. При квалiфiкацiє зазначених дiй за ст. 261 не вимагауться
додатковоє квалiфiкацiє за статтями КК, що передбачають
вiдповiдальнiсть за злочини проти особи i власностi.
4. Не утворюють складу злочину знищення або вiдбирання майна у
населення, якщо цi дiє викликалися необхiднiстю воунноє обстановки.
5. Районом воунних дiй вважауться частина територiє, на яки
певнi угрупування вiйськ ведуть воуннi дiє.
6. Населення - це цивiльне населення цiує мiсцевостi (в тому
числi бiженцi, евакуйованi, угнанi супротивником i iншi особи,
якi з тих чи iнших причин опинилися в цьому районi).
7. Насильство над населенням в районi воунних дiй харак-
теризууться тiльки прямим умислом.
8. Субуктом злочину у тiльки вiйськовослужбовець.
Стаття 262. Погане поводження з вiйськово-
полоненими
а) Погане поводження а вiйськовополоненими, яке
мало мiсце неодноразово або звязане з особливою
жорстокiстю, або спрямоване проти хворих 1 пора-
нених, а так само недбале виконання обовязкiв щодо
хворих 1 поранених особами, на яких покладено
лiкування єх 1 пiклування про них, при вiдсутностi ознак
бiльш тяжкого злочину, -
караються позбавленням волi на строк вiд одного
року до трьох рокiв.
б) Погане поводження з вiйськовополоненими без
зазначених обтяжуючих обставин
тягне застосування правил Дисциплiнарного статуту
Збройних Сил.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. i Законом вiд
17червня1992р. //ВiдомостiВерховноєРадиУРСР. -1983. -НВ4. -
Ст. 50; Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -1992. -№35. -Ст. 511).
1. Женевська "Конвенцiя про поводження iз
вiйськовополоненими" вiд 12 серпня 1949 р. установлюу такий
порядок поводження з вiйськовополоненими, при якому охоро-
няуться єх життя, здоровя, честь i гiднiсть. У вiдповiдностi з цiую
конвенцiую у КК передбачена кримiнальна вiдповiдальнiсть за
погане поводження з вiйськовополоненими.
2. Погане поводження з вiйськовополоненими може
виражатися в дiях вiйськовослужбовця, якими спричиняуться
шкода здоровю, ущемлюються права i честь вiйськовополонених
(нанесення побоєв, спричинення тiлесних ушкоджень, катування
i iншi прояви жорстокостi).
Подiбнi дiє тягнуть вiдповiдальнiсть у випадках, коли вони
вчинювались за наявностi хоча б однiує iз вказаних у ст. 262
обтяжуючих обставин: мали мiсце неодноразово, тобто не менш
як два рази, або супроводжувались особливою жорстокiстю,
або були спрямованi проти поранених та хворих. При
вiдсутностi цих обтяжуючих обставин погане поводження з
вiйськовослужбовцями тягне застосування правил
Дисциплiнарного статуту Збройних Сил.
3. Недбале виконання обовязкiв щодо хворих i поранених
ишюважманттiюiягаувзючинвонедбажму виконаннi обовязкiв
iюiiоданнюмлiкарсткоiдоасмсгаiдрiлздузатими, хто цього потребуу.
Закон спецiально застерiгау, що в цих випадках
вiдповiдальнiсть за ст. 262 настау тiльки тодi, коли вiдсутнi ознаки
бiльш тяжкого злочину.
4. Субуктивна сторона поганого поводження з
вiйськовополоненими характеризууться умисною формою вини,
а недбале виконання обовязкiв щодо хворих та поранених -
необережною формою вини.
5. Субуктом поганою поводження з
вiйськовополоненими може бути будь-який
вiйськовослужбовець, що за тих чи iнших обставин вступив у
постiйний або тимчасовий контакт з вiйськовополоненими.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286